Днями Львів став простором інтенсивної роботи в межах проєкту REAct. Візит технічної підтримки координаторки регіону, Максимової Ірини, охопив діяльність партнерських організацій «100% життя» та VOLNa Львів, які працюють із представниками ключових спільнот в області.
Робота відбувалася окремо з кожною командою та напрямом. Протягом дня було опрацьовано поточні виклики, обговорено кейси клієнтів, узгоджено алгоритми дій та механізми координації. Фокус — на посиленні якості правозахисної діяльності та практичних рішеннях, які можна впроваджувати одразу.
Окрему увагу приділено роботі з базою REAct для мінімізації типових помилок у фіксації випадків порушення прав. Також відбулося багато зустрічей із клієнтами та фахівцями, зокрема тими, хто працює на сайтах замісної підтримувальної терапії.
Такий формат дозволяє бачити ситуацію не лише на рівні звітності, а й у реальному контексті щоденної роботи.
Кожен кейс — це конкретна історія захисту прав, доступу до лікування та недопущення дискримінації.
Один із випадків, опрацьованих під час візиту, дозволив своєчасно запобігти серйозним правовим наслідкам для клієнта — військовослужбовця на програмі ЗПТ із хронічним захворюванням. Завдяки оперативній взаємодії вдалося відстояти його право на безперервне лікування та уникнути ризику кримінальної відповідальності. Цю історію згодом буде представлено окремо як приклад ефективної роботи.
Проєкт REAct реалізується Альянсом громадського здоров’я за фінансової підтримки Глобального фонду.
Щороку в період із 25 листопада до 10 грудня у світі та в Україні проводиться міжнародна кампанія «16 днів проти насильства». Її мета — привернути увагу суспільства до проблеми домашнього та гендерно зумовленого насильства, посилити систему захисту та допомоги постраждалим і сформувати нульову терпимість до будь-яких його проявів.
Насильство може мати різні прояви: економічне, психологічне, фізичне чи сексуальне. Кожен із цих видів по-своєму руйнує життя людини, позбавляючи її безпеки, свободи та добробуту. Нерідко кілька форм насильства поєднуються, посилюючи його вплив.
У нинішніх умовах питання протидії насильству набуває нової актуальності. Військові дії, економічні виклики та переміщення населення призвели до зростання ризиків усіх форм насильства. Економічна нестабільність, втрата роботи, відсутність безпечного житла та складнощі з доступом до соціальних і психологічних послуг посилюють вразливість і обмежують можливості звернутися по підтримку.
За офіційними даними за перші 10 місяців 2025 року до Національної поліції України надійшло понад 103 тисячі заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства. За формами насильства 76,4% звернень стосувалися психологічного, 21,1% – фізичного, 2,5% – економічного.
У 2024 році Національною поліцією України було зареєстровано 195 174 звернень, у 2023 році – 291 428 звернень, у 2022 році – 244 381 звернення. Для порівняння у період до повномасштабного вторгнення цей показник становив 326 тисяч звернень.
Значне зниження кількості звернень до поліції після 2021 року не означає, що фактичних правопорушень стало менше. Таке скорочення радше пов’язане з умовами воєнного часу: масовим переміщенням населення, евакуацією та еміграцією, зміною соціальних пріоритетів тощо.
Після унормування домашнього насильства як кримінального правопорушення (ст. 126-1 КК України) зростала і кількість облікованих кримінальних правопорушень пов’язаних з домашнім насильством: 7 242 (за 10 місяців 2025 року), 8900 (у 2024 році), 6805 (у 2023 році), 3360 (у 2022 році).
За оцінками міжнародних організацій, реальна кількість жінок, які переживають гендерно зумовлене насильство, значно більша, ніж офіційна статистика. Десятки тисяч жінок мовчать, не звертаючись по допомогу через страх, сором або відсутність підтримки.
Системою з моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот REAct(Rights – Evidence – Action/Права – Докази – Дії) з 2019 року було зафіксовано 451 випадок домашнього насильства з боку партнера та надана відповідна допомога постраждалим жінкам.
Звісно, система REAct не фіксує всіх випадків насильства — те, що ми бачимо, це лише верхівка айсберга. Проте навіть ці дані демонструють масштаб проблеми і нагадують, що за статистикою стоїть набагато більше жінок, які не звертаються по допомогу.
«Клієнтка повідомила, що партнер неодноразово принижував її через ВІЛ-статус, застосовував фізичне насильство, погрожував і виганяв з дому. Жінка звернулася за допомогою лише після того, як він почав переслідувати її біля місця роботи», – йдеться в одному з цьогорічних кейсів у системі REAct. Завдяки втручанню документаторки вдалося надати психологічну та правову допомогу і забезпечити для жінки тимчасовий прихисток.
Ситуацію ускладнює те, що багато постраждалих жінок залишаються наодинці з проблемою: бояться звертатися, не довіряють поліції або не знають, куди йти. Саме тому такі ініціативи, як REAct, допомагають побачити те, що часто залишається «поза статистикою», – реальних людей і реальні історії.
Під час кампанії «16 днів проти насильства» ми закликаємо кожну і кожного не залишатися байдужими. Якщо ви стали свідком або постраждали від насильства — повідомте про це!
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 1547
Поліція – 102
REAct – тел. 063 631 84 54 або зіскануйте QR код нижче
МБФ «Альянс громадського здоров’я» заохочує невідкладно повідомляти про випадки порушення прав представників ключових груп усіма, хто став свідком або безпосереднім об’єктом подібних ситуацій. Реагуймо на порушення прав разом!
Насильство — ніколи не є нормою. Спільними зусиллями ми можемо змінити ситуацію та створити безпечне середовище для всіх.
Починаючи з 24 лютого 2022 року триває повномасштабна військова агресія росії проти України. За цей час ми спостерігаємо суттєві порушення прав людини по всій території нашої держави.
МБФ “Альянс громадського здоров’я” реалізується система моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот, вразливих до ВІЛ та ТБ, – REAct.
За час повномасштабної війни ми отримали 2194 звернень щодо порушення прав ключових спільнот, 884 з яких були напряму пов’язані з початком повномасштабної війни.
Незважаючи на складні умови, фахівці REAct продовжують працювати та допомагати тим, хто цього потребує. За ці 10 місяців, ми вирішили більше 90% звернень щодо порушення прав людини, які надійшли в рамках системи REAct.
А щоб показати як це відбувалося, презентуємо Вашій увазі новий ролик проєкту REAct про міста, де впроваджується система, незламність українців та нашу скору перемогу.
Захист прав ключових спільнот: система REAct
Ознайомтесь з нашими буклетами про воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії:
REAct випустив буклет про підсумки роботи під час війни в Україні станом на 01.12.2022
Повномасштабне російське військове вторгнення в Україну має вкрай негативні наслідки для забезпечення прав в контексті ВІЛ та ТБ спільнот. Передусім йдеться про порушення прав ключових спільнот в умовах воєнного стану, а також скоєні воєнні злочини з боку окупантів.
Лише за 9 місяців війни в системі REAct було зареєстровано 2194 випадки порушення прав ключових спільнот, 884 випадких з яких пов’язані з початком повномастабної війни рф проти України.
Наслідки війни щодо реалізації права на здоров’я та доступу до медичних послуг
Внутрішньо переміщені особи як група ризику під час війни
Воєнні злочини з боку окупантів
Права людини на тимчасово окупованій території
Про все це читайте у буклеті «Воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії»
REAct оприлюднив аналітичний звіт за 2021 рік щодо порушення прав ключових груп в Україні у контексті ВІЛ/ТБ
Починаючи з 2019 року, в Україні впроваджується система REAct– інструмент для моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот.
Протягом цього часу фахівці REAct продовжують активно безкоштовно допомагати та реагувати на випадки порушень прав ключових спільнот, надаючи психосоціальну та правову підтримку.
За 2021 рік в Україні було зафіксовано 2021 випадок порушення прав представників ключових спільнот. Про такі випадки повідомили 1944 особи, частина з них зверталися за допомогою неодноразово.
До документування та реагування на випадки порушення прав ключових спільнот, уразливих до ВІЛ/ТБ, у 17 регіонахбулозалучено 77 неурядових організацій (НУО) та 103 документатори.
У рамках здійснення реагування на випадки порушення прав ключових спільнот 87% послуг було надано клієнтам безпосередньо в НУО за місцем знаходження документаторів. 94% випадків вирішено повністю або частково.
Документаторами проєкту надавалися такі види послуг: первинна юридична допомога (74%), психосоціальна допомога (24%) та вторинна юридична допомога (2%). Переадресація клієнтів здебільшого мала місце в рамках надання психосоціальної та вторинної юридичної допомоги.
Більше інформації про впровадження Проєкту, зареєстровані звернення, гарантії та роль держави у сфері захисту прав людини, читайте у новому аналітичному звіті за 2021 рік.
REAct випустив буклет про підсумки роботи під час війни в Україні станом на 24.09.2022
Навіть за умов війни та активних бойових дій в окремих регіонах України документатори REAct продовжують фіксувати випадки порушення прав ключових спільнот, взаємодіють з клієнтами та надають необхідну допомогу.
Презентуємо вам новий буклет, виготовлений за результатами роботи системи REAct в умовах війни в Україні.
Зміни в роботі документаторів REAct під час війни
Зміни в потребах клієнтів, які звертаються до REAct
Порушення прав ключових груп на тлі війни
Бар’єри в реагуванні
Успіхи та нові можливості
Детальна статистика та описи кейсів
Про все це читайте у буклеті «Виклики війни: робота системи REAct в Україні».
Звіт REAct щодо порушення прав ключових спільнот на тлі війни в Україні, станом на 1.06.2022
Ключові спільноти щодо ВІЛ в Україні повсюдно стикаються з порушенням прав, упередженим ставленням та випадками дискримінації через свою приналежність до уразливої групи.
На тлі російського повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року ситуація з порушенням прав людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ), пацієнтів програм ЗПТ, людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), людей з ТБ, секс-працівників, чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧ), та інших груп ризику значно погіршилась.
Окрім бар’єрів та обмежень, з якими стикнулися клієнти в умовах запровадженого воєнного стану, системою REAct було зафіксовано випадки воєнних злочинів з боку окупантів – російських військових.
Більше про ключові типи порушників та порушень, детальний опис воєнних злочинів, скоєних окупантами за період війни, та бар’єри щодо отримання послуг та захисту своїх прав, які з’явилися у клієнтів у зв’язку з повномасштабною війною в Україні, читайте в нашому новому буклеті «Порушення прав представників ключових спільнот на тлі війни в Україні».
З 24 лютого по 1 червня 2022 р. в системі REAct зареєстровано 751 звернення від клієнтів з числа ключових груп, в т.ч. 50 звернення, що пов’язані з повномасштабним вторгненням росії на територію України;
На тлі війни ситуація з порушенням прав людей, які вживають наркотики ін’єкційно (ЛВНІ), пацієнтів програм ЗПТ, людей, які живуть з ВІЛ та інших груп ризику значно погіршилась;
Найчастіше порушувались права пацієнтів ЗПТ (24%), людей, які живуть з ВІЛ (21%), людей, які живуть з ТБ (16%), людей, які вживають наркотики ін’єкційно (13%);
Представники закладів охорони здоров’я залишаються найбільшими порушниками прав ключових спільнот, їхня частка серед всіх порушників складає 50%. Натомість частка порушень з боку поліції поменшала з 19% до 7%, що може бути пов’язано з активною участю поліції в оборонній діяльності і зменшенню рутинних перевірок/затримань представників ключових спільнот;
Російські окупанти як порушники прав представників ключових спільнот фігурують у 5% звернень. Однак це не означає, що вони так рідко порушували їхні права, просто в одиниць постраждалих була змога про це повідомити. Насправді ж кількість випадків, де окупанти були порушниками прав ключових спільнот, є значно більшою;
Серед типів порушень та воєнних злочинів, скоєних окупантами, лідирують: викрадення/знищення особистого майна клієнта (21 випадок), позбавлення житла та виселення (13) та тілесні ушкодження/фізичний напад (12).
