Categories
Історії реагування

Роз’яснювальна робота з лікарями жіночої консультації як реагування на дискримінацію через ВІЛ-статус

Жінка, яка живе з ВІЛ, звернулася до документаторки зі скаргою на лікарку жіночої консультації. Вона розповіла про те, що звернулася за місцем проживання у жіночу консультацію із проблемою жіночого здоров’я.

На консультації з лікаркою клієнтка також повідомила про свій ВІЛ-статус. Після чого лікарка запитала, чому жінка не звернулася до спеціалізованого центру і повідомила, що у них пацієнток з таким діагнозом не оглядають. Клієнтка не знала, що відповісти лікарці і покинула кабінет, не отримавши медичної допомоги.

Клієнтці було надано правову консультацію та психологічну підтримку. Документаторка запропонувала звернутись до завідувачки жіночої консультації для подання скарги на лікарку. Жінка погодилася і на домовлений час клієнтка з документаторкою завітали до завідувачки жіночої консультації. 

На прийомі у завідувачки документаторка повідомила про порушення права жінки на отримання медичної допомоги з боку лікарки жіночої консультації, оскільки всі види медичної допомоги особам з ВІЛ-інфекцію надаються закладами охорони здоров’я на загальних підставах. Було наголошено, що дії лікарки мають протиправний та дискримінаційний характер.

Завідувачка жіночої консультації вибачилася за дії лікарки та супроводжувала клієнтку на огляд до лікарки-гінеколога. Вона також повідомила, що буде проведено роз’яснювальну роботу зі своїми співробітниками щодо недопущення випадків дискримінації та порушень прав людей, які живуть з ВІЛ.

Categories
Історії реагування

Захист від буллінгу дівчинки через наркозалежність мами

Документаторка, будучи соціальною працівницею, довгий час супроводжувала жінку, яка жила з ВІЛ та мала наркозалежність. Жінка так і не розпочала АРВ лікування і невдовзі, на жаль, померла від СНІДу. У неї залишилась маленька донька.

Зараз дівчинку виховує бабуся, яка самотужки намагається впоратись із ситуацією, але стало ще важче, коли дитина відмовилась ходити до школи. Як виявилося, серед однокласників почали ширитись чутки, що мама дівчинки була “наркоманкою», «вона померла від СНІДу». Діти передавали ці слова одне одному, а вчителі, схоже, не втручались.

Дівчинка замкнулась у собі, більше не хотіла повертатися до школи. Казала, що боїться насмішок і того, що всі дивитимуться на неї як на  “дитину наркоманки”.

Після звернення бабусі, документаторка зустрілася з директоркою школи. Вона виявилась небайдужою — одразу погодилася провести бесіду з педагогічним колективом і запросити фахівців для заняття з учнями про повагу, толерантність і недопущення цькування. Урок пройшов успішно, і після нього кілька однокласників навіть підійшли до дівчинки з вибаченнями.

Бабуся зраділа, коли дівчинка вперше сама сказала, що хоче знову піти до школи. Вона повернулася до навчання, і поступово посмішка на її обличчі почала з’являтися все частіше.

Categories
Історії реагування

Відстоювання свого права на медичне обслуговування в Україні

Наталя (ім’я змінено) звернулася до документатора зі скаргою на лікаря-онколога, який відмовився надати медичні послуги. Жінка розповіла, що її було направлено лікарем до онкологічного диспансеру для обстеження, маючи електронне направлення. На прийомі у лікаря-онколога вона усно повідомила про свій ВІЛ-позитивний статус. Лікар відмовилася проводити обстеження та порекомендувала звернутися до лікаря центру СНІДу.

РЕАкторка зустрілася із заступницею головного лікаря, обговоривши порушення прав клієнтки на медичне обслуговування з боку співробітника лікарні. Заступниця, вислухавши ситуацію, погодилася з тим, що права пацієнтки були порушені, і провела розмову з лікарем-онкологом. Після цього Наталя була записана на повторний прийом.

На прийомі лікар-онколог провела необхідний огляд та обстеження. Клієнтка отримала необхідну медичну допомогу, яку їй спочатку було відмовлено, і тепер може продовжувати лікування за встановленим планом.


Читати також:

Історія вагітної дівчини, яка бореться за своє здоров’я в Україні

Шлях жінки через систему охорони здоров’я України

Categories
Історії реагування

Історія вагітної дівчини, яка бореться за своє здоров’я в Україні

Ганна (ім’я змінено) звернулася до гінеколога за місцем проживання через біль внизу живота. На прийомі після огляду було встановлено діагноз – загроза викидня на малому терміні. Після проведення всіх необхідних аналізів з’ясувалося, що у дівчини позитивний ВІЛ-статус. Вона була повідомлена про це в некоректній формі, і замість підтримки та заходів для збереження вагітності їй було наполегливо рекомендовано перервати вагітність. Лікар аргументував це тим, що дитина народиться хворою, з позитивним ВІЛ-статусом і, можливо, з іншими вадами розвитку.

Ганна була шокована такою реакцією лікаря і пішла геть, не ставши на облік за вагітністю. Вдома від стресу у неї почалася кровотеча, і її швидко забрали до лікарні. Там, дізнавшись про її позитивний статус, їй все ж надали допомогу, хоча й натякали, що вона “особливий” пацієнт і було б непогано “заплатити”.

Випадково дівчина знайшла організацію та звернулася за допомогою. РЕАктор познайомив її із соціальним працівником, яка стала опікуватися нею, і обговорили план дій для задоволення її потреб. РЕАктор дуже коректно і професійно проконсультувала дівчину з усіх питань, що стосуються її позитивного статусу, супроводила її до інфекціоніста міського центру СНІД, де її без проблем поставили на облік та призначили АРТ-терапію.

Крім цього, Ганні було запропоновано консультацію психолога організації для стабілізації її психологічного стану та консультацію юриста. Психологічні консультації клієнтка отримує і зараз, щоб стабілізувати свій стан. Скарги писати вона не захотіла, щоб не повертатися в стан стресу. Дівчина часто відвідує організацію, приймає терапію і намагається налагодити своє особисте життя.


Читати також:

Шлях жінки через систему охорони здоров’я України

Реагування на відмову підписати медичну декларацію

Categories
Історії реагування

Шлях жінки через систему охорони здоров’я України

Оксана (ім’я змінено) звернулася за консультацією до судинного хірурга. Лікар після огляду надав направлення на УЗД нижніх кінцівок, яке потрібно було зробити в цій же лікарні. Біля кабінету УЗД вона зайняла чергу. Через якийсь час вийшла медична сестра, подивилася на направлення і сказала, що потрібно почекати, УЗД їй зроблять останній. На запитання: “Чому так?” їй відповіли: “Ти що, не знаєш свій діагноз?”

Після цього Оксана уважно перечитала направлення і побачила, що на ньому стоїть код В-20. Не зробивши УЗД, вона повернулася до лікаря із запитанням, навіщо він вказав діагноз ВІЛ. Лікар у принизливій і образливій формі почав казати, що вони (медичні працівники) мають знати, з ким працюють, і взагалі він не зобов’язаний ризикувати своїм життям. Розмову лікар вів при відкритих дверях кабінету, а в коридорі біля кабінету сиділи люди.

РЕАктором було надано консультацію, під час якої було роз’яснено права людей, які живуть з ВІЛ. Також їй було запропоновано допомогу у написанні скарги на дії лікаря, але писати скаргу Оксана відмовилася. Потім, за проханням клієнтки, було надано супровід до Обласної лікарні, де жінка отримала консультацію потрібного спеціаліста, пройшла необхідні обстеження і зараз проходить амбулаторне лікування, призначене лікарем.


Читати також:

Реагування на відмову підписати медичну декларацію

Захист прав клієнтки в медичній лабораторії

Categories
Звіти Корисні матеріали

Проєкт REAct в Україні: Виявлені порушення прав ключових груп у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них – Аналітичний звіт за 2021 рік

Починаючи з 2019 року, в Україні впроваджується система REAct  інструмент для моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот. 

Протягом цього часу фахівці REAct продовжують активно безкоштовно допомагати та реагувати на випадки порушень прав ключових спільнот, надаючи психосоціальну та правову підтримку.

За 2021 рік в Україні було зафіксовано 2021 випадок порушення прав представників ключових спільнот. Про такі випадки повідомили 1944 особи, частина з них зверталися за допомогою неодноразово. 

До документування та реагування на випадки порушення прав ключових спільнот, уразливих до ВІЛ/ТБ, у 17 регіонах булозалучено 77 неурядових організацій (НУО) та 103 документатори

У рамках здійснення реагування на випадки порушення прав ключових спільнот 87% послуг було надано клієнтам безпосередньо в НУО за місцем знаходження документаторів. 94% випадків вирішено повністю або частково. 

Документаторами проєкту надавалися такі види послуг: первинна юридична допомога (74%), психосоціальна допомога (24%) та вторинна юридична допомога (2%). Переадресація клієнтів здебільшого мала місце в рамках надання психосоціальної та вторинної юридичної допомоги.

Більше інформації про впровадження Проєкту, зареєстровані звернення, гарантії та роль держави у сфері захисту прав людини, читайте у новому аналітичному звіті за 2021 рік. 

Читайте також:

Воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії (інформація станом на 01.12.2022)

Виклики війни: робота системи REAct в Україні (інформація станом на 24.09.2022)

Порушення прав представників ключових спільнот на тлі війни в Україні (інформація станом на 01.06.2022)