Юлія, секс-працівниця з ВІЛ-позитивним статусом, переселенка з окупованої частини Донецької області, перебувала у Криворізькому реабілітаційному центрі. З минулого року жінка є клієнткою партнерської організації, отримала супровід до лікувально-профілактичного закладу, з метою отримання АРТ, та взята в інтервенцію CIRI (супровід протягом 12 місяців).
Через 6 місяців після початку прийому терапії, Юлія раптово перестала виходити на зв’язок з кейс-менеджером та лікарем. Через деякий час, жінка врешті зателефонувала документаторці REAct з проханням про допомогу. З’ясувалося, що клієнтка вирішила покинути реабілітаційний центр, адже вважала, що вже може самостійно вести тверезий спосіб життя. Жінка виїхала в іншу область та намагалася знайти там роботу, проте через досить короткий час знову почала вживати наркотичні речовини та відмовилася від АРТ.
Зважаючи на такі різкі зміни, у Юлії сильно погіршилося здоров’я. Окрім цього, одного вечора, на неї напали двоє невідомих чоловіків, які побили Юлію та потім зґвалтували. У результаті, жінка отримала тяжкі забої голови та вирішила звернутися до тамтешньої амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Там їй відмовили, навіть не надавши першу допомогу, аргументуючи це відсутністю декларації з місцевим лікарем. Дільничний офіцер, до якого жінка звернулася пізніше, також відмовився допомагати та порадив повертатися до реабілітаційного центру.
Юлія не мала ні сил, ні коштів, щоб повернутися нараз до Кривого Рогу. Тому вирішила зателефонувати документаторці Проєкту та попросити по допомогу. Зрештою, спільними зусиллями клієнтку вдалося вивезти додому. Юлії надали психоемоційну і первинну правову допомогу у вигляді консультації та супроводили до ЛПЗ з метою поновлення прийому АРТ. Жінці також надали медичну допомогу окуліста, адже після отриманих травм у клієнтки суттєво погіршився зір, та призначили необхідне лікування. Від звернення в поліцію Юлія відмовилася. Наразі вона перебуває в реабілітаційному центрі та продовжує терапію.