Після винаходу сучасного латексного презервативу, секс став дійсно надійно захищеним від багатьох інфекцій, які передаються статевим шляхом, а у комбінації з доконтактною профілактикою (PrEP) – ідеальним засобом від інфікування ВІЛ.
Однак іноді трапляються неприємні ситуації, коли презерватив – «надійна пігулка від подальшої головної болі» – був відсутній, або був не на своєму місті (наприклад, в кишені), відбувся акт насилля, або людина мала прямий контакт з кров’ю/іншими рідинами, які містили кров, та вони потрапили у відкриту рану, слизову оболонку або кровообіг. У військовий час кількість подібних випадків значно зросла.
Що робити, якщо це вже сталось? Ця стаття саме про подальші дії та допомогу постраждалому.
Перш за все, потрібно заспокоїтись, не панікувати. В жодному разі нічого не потрібно заливати дезрозчинами (спирт, йод, перекис водню), терти, капати, стискати, прикладати, фіксувати місце травми пов’язками, ще більше подразнювати ушкоджене місце, слизові оболонки. Дії повинні бути чіткими й спокійними: позбавляємось від чужих рідин, які потрапили. Якщо це рана, або слизова оболонка, і у вас є можливість промити їх звичайною водою – зробіть це. Там, де це доречно, використовуйте мило з водою.
Якомога швидше (не пізніше 72 годин після контакту, але чим швидше, тим краще) зверніться до лікувального закладу, де вам нададуть кваліфіковану консультацію стосовно ймовірних ступенів ризику інфікування ВІЛ та інших ІПСШ. Якщо ви знаходитесь в чужому місті, не знаєте, куди йти, вас зорієнтують: 0 800 500 451.
Сексуальне насильство значно більше підвищує ризик інфікування ВІЛ, ніж секс за спільною згодою, оскільки такий статевий акт вважається більш травматичним, а отже більш вірогідно, що відбудеться контакт із кров’ю. Також невідомий ВІЛ-статус насильника й людини, постраждалої від насилля. Якщо людина, яка здійснює сексуальне насильство, живе з ВІЛ, то ризик передачі ВІЛ зростає також і за таких умов: мали місце укуси, вагінальне та анальне проникнення, генітальна травма, контакт зі спермою у районі або усередині піхви чи анального отвору, насильник є споживачем ін’єкційних наркотиків, а також насильників було більше ніж один.
Однак завжди пам’ятайте: «згода на секс» – не дорівнює захисту від інфікування.
Одним із способів запобігти передаванню ВІЛ є вчасне та правильне застосування медикаментозної постконтактної профілактики антиретровірусними препаратами. Це надійно та безоплатно. Також вам одразу та через певний час запропонують пройти тестування на ВІЛ, гепатити В, С. Якщо протягом 72 годин після контакту вам не вдалося потрапити до лікаря й отримати постконтактну профілактику, то вам запропонують пройти тестування на ВІЛ через три місяці. Не забувайте в цей час про «період вікна».
Більше про “період вікна” або “сіре вікно” читайте у минулому матеріалі рубрики поради психолога: “Тестуватись чи не тестуватись? От в чому питання”.