Українське законодавство охороняє особисту інформацію про стан здоров’я та забороняє її незаконне розголошення. Однак на практиці, на жаль, існують випадки, коли медичні працівники розголошують інформацію про захворювання особи на ВІЛ-інфекцію, що є прямим порушенням прав хворого та вимог законодавства.
Що при цьому слід мати на увазі та як діяти в такому разі?
- Насамперед щоб вірно зорієнтуватися, потрібно знати про наступне. Будь-який працівник медичного закладу (лікар, медична сестра та немедичний персонал), якому у зв’язку з виконанням своїх службових або професійних обов’язків стало відомо про хворобу та стан здоров’я особи, не має права розголошувати цю інформацію, крім передбачених законодавством випадків.
Розголошення відомостей про проведення медичного обстеження на виявлення вірусу імунодефіциту людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів тягне за собою кримінальну відповідальність на підставі статті 132 Кримінального кодексу України.
- Медичною таємницею при цьому є не тільки стан здоров’я людини та діагноз, а й факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою, згідно зі статтею 39-1 “Основ законодавства України про охорону здоров’я” – право на таємницю про стан здоров’я.
- Розголошення відомостей означає, що особа, яка зобов’язана зберігати отриману медичну інформацію в таємниці, незаконно ознайомлює з нею сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість дізнатися медичну таємницю відносно пацієнта медичного закладу, особливо коли це стосується ВІЛ-статусу. Способи розголошення відомостей можуть бути різними: як повідомлення у розмовах з іншими особами, наприклад, сусідами за місцем мешкання хворого, передання через сторонніх осіб якихось запрошень на чергове відвідування лікаря у, наприклад, Центрі СНІДу до надання сторонній особі документів, що містять відповідні відомості.
- Також, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», люди, які живуть з ВІЛ, мають право на відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус.
Дії клієнта, якщо порушено його права, внаслідок чого розголошено ВІЛ-позитивний статус
- Якщо у потерпілої від порушення прав (розголошення статусу) особи є бажання доводити справу до кримінальної відповідальності медичного працівника – порушника, то вона має подати заяву про вчинення відносно неї злочину за статтею 132 Кримінального кодексу України до Національної поліції.
- Якщо особа отримала шкоду, пов’язану з обмеженням її прав внаслідок розголошення чи розкриття інформації про її позитивний ВІЛ-статус, вона має підстави звернутися до суду з цивільним позовом щодо винної особи (медичного працівника чи медичного закладу, згідно з фактичними обставинами випадку) про відшкодування шкоди за ст. 15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».