Повномасштабна війна з боку Російської Федерації (РФ) в Україні з 24 лютого 2022 року істотно вплинула на можливості реалізації системи REAct. Зокрема це позначилось на роботі документаторів у регіонах, механізмах взаємодії з клієнтами, потребах клієнтів, здійсненні відповідного реагування. В системі REAct з’явилась додаткова категорія населення як група ризику, якій надається допомога з боку Проєкту – біженці, які охоплюють як внутрішньо переміщених осіб (ВПО), так і тих, хто вимушено виїхав за кордон.
До початку збройної агресії, проєкт REAct працював у 18 областях країни. Однак, наразі частині документаторів з найбільш небезпечних регіонів довелося виїхати в інші міста України чи за кордон. Серед них більшість документаторів та координаторів Миколаївської, Харківської, Київської, Чернігівської та Запорізької областей. Деякі продовжують залишатися в Україні та несуть службу в Збройних силах України чи Територіальній обороні, деякі займаються волонтерством, допомагають внутрішньо переміщеним особам, супроводжують гуманітарні вантажі.
Наразі, більшість запитів клієнтів стосуються неможливості вчасно отримати життєво необхідне лікування, або перешкоди в його отриманні за новим місцем перебування (ЗПТ, АРТ, протитуберкульозні препарати), питань відновлення/заключення декларацій з сімейним лікарем, складнощів в отриманні тимчасового житла, необхідності в проведенні евакуації з найбільш гарячих точок, бар’єрів в отриманні інших послуг на фоні тимчасової втрати роботи.
Взаємодія з клієнтами відбувається переважно он-лайн та по телефону, однак збільшились робочі години документаторів протягом доби. За нагальної потреби клієнтів та зважаючи на обмеження воєнного стану, в деяких випадках здійснюється також і безпосередній супровід клієнта в рамках вирішення його справи. Документатори відзначають деякі обставини, які подекуди ускладнюють, або подовжують процес вирішення справ клієнтів. Серед них: скорочений час прийому фахівців в соціальних службах та лікарнях, тимчасове припинення надання послуг окремим фахівцями та установами, перепрофілювання діяльності організацій-партнерів.
Починаючи з 3 березня 2022р., Херсон знаходиться у блокаді військами РФ з усіма логічними наслідками: відсутність можливості постачання продуктів та ліків, небезпека пересування містом, неможливість пересування по області, перебої з постачанням електроенергії та інтернет-зв’язку. Наразі, вся робота документаторів REAct в цій області проводиться виключно у дистанційному режимі. Серед послуг, які надаються: психологічна підтримка, первинна юридична консультація, соціальний супровід. Зважаючи на дистанційний формат роботи, наразі немає можливості надавати допомогу заявникам у випадках гуманітарної потреби, а саме продуктів харчування чи ліків першої необхідності.
«Через часті обстріли та погану якість чи інколи взагалі відсутність зв’язку, надавати допомогу не завжди є можливість і тому ситуація заявника може погіршуватися», – Куценко Володимир, координатор в Херсонській області.
На рівні Херсонської області робота представників державних установ з ключовими групами повністю відсутня через окупацію та блокаду населених пунктів регіону. Проте, в умовах міста робота продовжується в активному та ефективному форматі.
Кількість звернень від громадян після початку війни у Херсонському регіоні відчутно збільшилася. Це стосується усіх категорій населення без виключень. Звернення зазвичай надходять стосовно таких питань як: потреба у продуктах харчування; необхідність придбання ліків, проходження курсу лікування; психологічна підтримка; соціальні виплати; можливість евакуації; відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з початком повномасштабних воєнних дій та збройною агресією безпосередньо у Херсонській області.
Наразі, через відсутність зв’язку неможливо отримати інформацію про статус реалізації Проєкту у Чернігові. Втім, відомо, що ряд документаторів покинули місто та виїхали за кордон.
У Київській області роботу адаптували відповідно до реальних умов війни. Клієнти звертаються до документаторів за допомогою телефону чи месенджерів. Випадки порушення прав вирішуються консультаціями, перенаправленням клієнтів до дружніх спеціалістів та надсиланням відповідних листів до державних структур.
«В цих умовах складно працювати, бо діють закони воєнного часу. В деяких випадках обмежуються права людини, як і черговість вирішення випадків порушення прав, оскільки пріоритет надається питанням порушень саме звичаїв ведення війни. Тому деякі випадки, які потребують вирішення на рівні держави, відкладені до кращих часів», – Вікторов Іван, координатор в Київській області.
Через окупацію та блокаду Мелітополя російськими військами та складну ситуацію в Запоріжжі, взаємодія з клієнтами в цих містах також відбувається дистанційно. Багато звернень надходять щодо питань забезпечення доступу до АРТ, протитуберкульозного лікування, ЗПТ. Втім, представники громадських організацій намагаються задовільнити потреби клієнтів у лікуванні шляхом доставки препаратів пацієнтам та транспортуванням пацієнтів до відповідних медичних закладів. Також вдалося налагодити співпрацю з волонтерами, через яких отримується та надається гуманітарна допомога клієнтам Проєкту.
В Одеській області документатори відзначали, що війна критично не вплинула на Проєктну роботу. НУО та сайти організацій продовжують працювати, більшість соціальних працівників на місці. Робота в Одеській області, як і в інших регіонах, здійснюється переважно в телефонному режимі, дзвінки наразі надходять протягом всього дня та ночі. Особисті зустрічі з клієнтами та лікарями реалізуються за необхідністю по ситуації в місті, зважаючи на обмеження в пересуванні та зміни в графіку роботи сайтів. Клієнтів цікавить, чи працюватиме ЗПТ, де отримати АРТ, як виїхати за кордон та де можна отримати лікування в іншій країні. Наразі в Одеській області існує проблема з препаратом (пацієнтам знизили дозування), приватні сайти закрилися, а державні приймати нових пацієнтів не могли.
У Кривому Розі деякі активності у програмній діяльності партнерських НУО було призупинено, щоб забезпечити допомогу представникам ключових груп у координації евакуації та реалізації їх нагальних потреб, у т.ч. щодо гуманітарної допомоги. Більшість документаторів відзначали, що війна внесла суттєві корективи у ритм життя. Однак, деякі питання почали вирішуватись більш оперативно, клієнти, які звертаються за послугами Проєкту, стали більш відповідальні. Формат роботи та надання послуг клієнтам Проєкту залишився майже без змін. Окрім цього, документатори відзначали, що війна дисциплінує та пробуджує людяність. Так, наприклад, зменшилась кількість випадків пов’язаних з проявами стигми і дискримінації по відношенню до ЛВІН, СП, ЧСЧ, ЛЖВС з боку медичних працівників.
В м. Тернопіль відзначається тривожність та пригніченість як команди, так і клієнтів. Найчастіше надходять звернення від громадян-клієнтів ЗПТ (переважно з Києва), які отримували препарати за власний кошт, а тепер лікарі у Тернополі не хочуть приймати їх на державні програми і відправляють в інші регіони пояснюючи тим, що препарату не вистачає своїм клієнтам.
«В такий нелегкий час хочеться всебічно та якомога більше приділити уваги кожному, хто звертається за допомогою, і бути корисним. Пріоритетом є просто добре слово та доброзичливе ставлення до тих хто цього потребує», – Козарецька Тетяна, координатор в Тернопільській області.
В Івано-Франківській області роботи стало набагато більше з початком війни через надання послуг людям, які змушені були покинути свої домівки та наразі проживають на території області. Вся робота перейшла у режим 24/7. Надходять різні запити від представників спільнот: від прохання надати їжу та ліки, до консультацій на теми виїзду за кордон і отримання АРТ чи ЗПТ як закордоном, так і в області. Якщо кейси трапляються в інших областях чи районах, намагаються перенаправити людину до соціальних працівників поблизу та надають консультації в телефонному режимі. Окрім основної роботи супроводу та допомоги клієнтам, робота сьогодні досить сильно нагадує роботу гарячих ліній довіри чи консультаційного центру. Документатори зазначають, що комунікація з державними структурами в Івано-Франківській області погіршилася, так як багато структур зараз стали координаційними штабами для переселенців. А от лікарі з розумінням ставляться, намагаються допомогти більше ніж раніше.
«Останній випадок, звернувся наркозалежний, який з його слів був у Києві на платному сайті ЗПТ, і йому не відомо чи стояв він на обліку взагалі, в нашій області його відразу взяли на програму», – Дем’янчук Світлана, координатор в Івано-Франківській області.
Досить часто в Івано-Франківській області реєструються звернення щодо порушення прав громадян стосовно примусової мобілізації до лав Збройних Сил України ВІЛ-інфікованих та наркозалежних; вчинення домашнього насильства над жінками, які живуть з ВІЛ; ненадання ЗПТ в установах виконання покарань. Надходять скарги від вимушено переселених осіб про те, що працівники ЦНАПів не беруть заяви про виплати щомісячних коштів на дорослих та дітей при реєстрації та отриманні довідки ВПО.
Незважаючи на складні умови роботи сьогодні, регіональні координатори зазначають, що увага приділяється всім людям, які звертаються по допомогу. Важливо детально організувати роботу у всіх напрямках заради того, щоб люди залишилися живими, хоч інколи безпечні умови створити дуже важко. Допомагає підтримка великої кількості друзів, колег, знайомих, експертів, волонтерів у різних областях. Робота Проєкту наразі дуже актуальна та користується неабияким попитом як серед клієнтів регіону, так і серед ВПО. Через високий відсоток міграції населення, документаторам доводиться виконувати багато додаткових функцій.