Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Рекомендації щодо вербальної деескалації в небезпечній ситуації

Рекомендації щодо вербальної деескалації в небезпечній ситуації

Коли виникає потенційно вербальна та/або фізично небезпечна ситуація, у пригоді можуть стати практики вербальної розрядки.

Пам’ятайте: розлючена людина має знижену спроможність логічно міркувати.

Методи деескалації не є чимось природнім й інтуїтивно зрозумілим для нашої психіки, а тому часом ми змушені реагувати більш звичним способом: битися, втікати або завмирати, коли маємо справу із загрозою. Однак, обираючи шлях деескалації, ми свідомо маємо виглядати зосередженими і спокійними.

Техніку, яку описано нижче, необхідно практикувати до того, як вона знадобиться, щоб вона могла стати компетентною звичкою.

Крок 1. Підготуйте себе.

  • Розслабте м’язи обличчя і спробуйте виглядати впевнено. Змоделюйте свій голос так, щоб він звучав низько й монотонно, але не беземоційно.
  • Не захищайтеся! Навіть якщо коментарі чи образи спрямовані на вас. Пам’ятайте, вони не про вас.
  • Зорієнтуйтеся щодо будь-яких ресурсів, доступних для допомоги. Знайте, що у вас є вибір піти або покликати на допомогу.
  • Ставтеся до людини з повагою, навіть коли твердо встановлюєте обмеження або кличете на допомогу. Схвильована людина дуже чутлива до почуття сорому та неповаги.

Крок 2. Ніколи не повертайтеся спиною, з будь-якої причини. Завжди перебувайте на одному рівні очей.

  • Залиште додатковий фізичний простір між вами: приблизно в три-чотири рази більше, ніж зазвичай. Гнів і хвилювання заповнюють зайвий простір між вами та людиною.
  • Встаньте під кутом, щоб ви могли відійти вбік, якщо потрібно.
  • Не підтримуйте «постійний» зоровий контакт й не примушуйте іншу людину до цього. Дозвольте відірвати чи відвести погляд.
  • Не вказуйте і не трясіть пальцем.
  • Не усміхайтеся. Це може виглядати як насмішка або тривога.
  • Не торкайтеся. Когнітивна дисфункція у збуджених людей змушує неправильно інтерпретувати фізичний контакт як ворожий або загрозливий.
  • Тримайте руки трохи далі від кишень, піднятими та доступними, щоб захистити себе. Це також демонструє, що у вас немає прихованої зброї.
  • Не сперечайтеся і не намагайтеся переконати, дайте вибір, тобто повноваження прийняти рішення самостійно.
  • Не захищайтеся і не засуджуйте.

Крок 3. Розмова, спрямована на розрядку.

  • Не будьте голосним і не намагайтеся кричати у відповідь на людину, яка кричить. Зачекайте, поки він/вона зробить вдих; потім говоріть. Говоріть спокійно, на середній гучності.
  • Пам’ятайте, що немає сенсу для швидкого реагування, окрім як спроб спокійно знизити рівень збудження.
  • Не відповідайте на образливі запитання або ті, які не мають відповіді. Наприклад, «Чому всі … ?», «Чому все це … ?», «Коли все закінчиться … ?». На ці запитання не повинно бути відповіді. 
  • Поясніть межі та правила авторитетним, твердим тоном, але завжди з повагою.
  • Співчувайте почуттям, але не поведінці.
  • Де це можливо, спробуйте відволікти людину на «думки та розуміння». Можете уточнити «… допоможи мені зрозуміти, що ти мені говориш».
  • Розкажіть про наслідки «нетипової/невідповідної поведінки» без погроз і гніву.
  • Не намагайтесь утискати гідність співрозмовника.