Юлія – ВІЛ-позитивна жінка, яка має сім’ю та постійну державну роботу. Під час підписання декларації з сімейним лікарем, вона наголосила на необхідності збереження її таємниці про позитивний ВІЛ-статус.
Однак, натомість сімейний лікар розповіла про це в приватній розмові своїй іншій клієнтці, мамі Юлії. З цього моменту життя дівчини перетворилося на пекло – її повністю відділили від сім’ї та дитини, виділили окремий посуд і білизну, не дозволяли обіймати і цілувати дитину, постійно принижували та знущалися, акцентуючи на її неповноцінності через ВІЛ-статус.
Юлія вирішила особисто звернутися до документатора REAct, щоб дізнатися, як можна притягнути до відповідальності сімейного лікаря та яким чином покращити своє життя та спілкування з рідними.
Під час зустрічі з документатором, дівчина отримала консультацію стосовно її прав та обов’язків, як ВІЛ-позитивної людини; документатор обговорив з клієнткою поняття стигми та дискримінації, розповів про можливості боротьби з ними та наголосив на відповідальності за розголошення таємниці про стан здоров’я. Від імені клієнтки, документатор склав скаргу на ім’я директора закладу із надання первинної медичної допомоги, в якій детально описав поведінку сімейного лікаря і до чого це призвело в родині дівчини.
За результатом розгляду скарги, адміністрація медичного закладу стала на бік клієнтки, винесла догану сімейному лікарю та зобов’язала його попросити вибачення за поширення її конфіденційної інформації. Окрім цього, адміністрація закладу запропонувала Юлії обрати собі іншого лікаря з їх медичного закладу, однак дівчина відмовилась та перейшла до іншого закладу надання первинної медичної допомоги.
Документатор також запропонував особисто зустрітися та поспілкуватися з матір’ю та близькими Юлії і провести консультації за участю соціальних працівників СНІД-центру стосовно донесення об’єктивної і правдивої інформації щодо ВІЛ, життя з позитивним-статусом та лікування. Однак, Юлія повідомила, що ситуацію в родині вона буде намагатися вирішити самотужки.