Серед порушень, зафіксованих проєктом REAct, часто трапляються випадки, пов’язані з ненаданням медичної допомоги ув’язненим особам в установах позбавлення волі. Працівники пенітенціарної служби не реагують належним чином на звернення в’язнів, аргументуючи це тим, що «в’язниця – це не курорт».
Проте, згідно вимог чинного законодавства, засуджені до позбавлення волі мають право на охорону здоров’я в обсязі, встановленому законодавством України про охорону здоров’я, за винятком окремих обмежень, прямо передбачених законом. Відповідальність за стан здоров’я в’язнів покладається на адміністрацію установи виконання покарань, а також працівників закладів Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України (ЦОЗ ДКВС).
Засуджені особи мають право звертатися за консультацією і лікуванням як до медичних закладів ЦОЗ ДКВС, які діють при відповідних установах виконання покарань, та повинні надавати медичні послуги засудженим безоплатно, так й до будь-яких інших закладів охорони здоров’я, що мають ліцензію МОЗ України, у т.ч приватних. Оплата таких послуг і придбання необхідних ліків у цьому випадку здійснюється засудженим або його рідними чи близькими за рахунок власних коштів.
Право на вільний вибір лікаря.
Засуджений має право на вільний вибір лікаря, закладу охорони здоров’я та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій. Засуджені або їхні рідні повинні звернутися до обраного медичного спеціаліста і, в разі отримання його згоди, повідомити адміністрацію колонії про узгоджену дату та час візиту.
Алгоритм наступний: засуджена особа звертається до лікаря закладу охорони здоров’я ДКВС з проханням про допуск обраного ним лікаря, а той протягом однієї доби має підготувати медичний висновок та запит до адміністрації пенітенціарної установи про допуск обраного лікаря, який погоджується керівником цього закладу охорони здоров’я ДКВС.
При цьому відшкодування витрат, пов’язаних із наданням платних медичних послуг (у тому числі наданих обраним лікарем), а також придбанням необхідних лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, фінансування яких не передбачено за рахунок бюджетних коштів, здійснюється за рахунок особистих грошових коштів засудженого, якому надавалася медична допомога; коштів близьких родичів або у інших осіб. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок.
Право на обстеження та лікування в інших медичних закладах.
За потреби проведення додаткових обстежень, які не можуть бути здійснені у закладах охорони здоров’я ДКВС (наприклад. наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони здійснюються на базі іншого закладу охорони здоров’я, де такі обстеження можуть бути проведені у строк, визначений у медичному висновку.
За потреби лікування в умовах стаціонару засуджений має право звернутися до лікаря закладу охорони здоров’я ДКВС з проханням надання медичної допомоги в умовах стаціонару закладу охорони здоров’я, який надає такі медичні послуги, як за рахунок державного бюджету, так і за особистий кошт. Лікар закладу охорони здоров’я ДКВС не пізніше наступного робочого дня після звернення повинен його розглянути та скласти відповідний медичний висновок.
Отримання лікарських засобів.
Засуджені особи мають право на отримання безкоштовних лікарських засобів у закладах охорони здоров’я ДКВС, якими той забезпечений або має бути забезпечений. У випадку, якщо засуджений бажає використовувати інші лікарські засоби, які відсутні у закладі охорони здоров’я (медичній частині) відповідної установи ДКВС для свого лікування, вони можуть бути отримані від родичів за висновком лікаря медичного закладу установи виконання покарань. Отримані лікарські засоби за відомчим положенням на руки засудженому не видаються, оскільки лікарські засоби, які були призначені засудженим, відповідно до медичного висновку передаються до закладу охорони здоров’я ДКВС для їхнього лікування. Уживати ці лікарські засоби засуджений буде виключно у присутності медичного працівника закладу охорони здоров’я ДКВС. Виключенням є лише ліки, необхідні для підтримання життєдіяльності організму засудженого. Лікарські засоби мають бути у стандартній, неушкодженій упаковці заводського виготовлення.
Для передання лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації родичі засудженого або інші особи подають заяву, яка додається до медичної карти засудженого. Після отримання передачі засуджений має право ознайомитися з переліком лікарських засобів, медичних виробів, або засобів реабілітації, які були передані для його лікування, про що ставить підпис у заяві. Отримані від родичів засуджених або інших осіб лікарські засоби та медичні вироби зберігаються у закладах охорони здоров’я ДКВС в окремих шафах та знаходяться на обліку, який відображається в карті обліку лікарських засобів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації, отриманих від родичів засудженого та інших осіб, де засуджений ставить підпис після закінчення курсу лікування та має право відслідковувати використання своїх ліків.