Під час Третього засідання Східноєвропейського та Центральноазійського форуму суддів з ВІЛ, прав людини та законодавства, що був організований регіональною командою ПРООН, 11 листопада, представники державних установ та міжнародних неурядових організацій обговорили проблеми доступу до правосуддя в регіоні СЄЦА для людей, які вживають наркотики, секспрацівників/іц, ЛГБТК та людей, які живуть з ВІЛ, у тому числі під час пандемії COVID-19.
Аналіз ситуації показує, що ключові типи порушення прав це:
- Дискримінація у закладах охорони здоров’я та бар’єри для доступу до послуг;
- Відсутність соціальної підтримки та проблеми з житлом, роботою;
- Довільні затримання, насильство з боку поліції;
- Зловживання владою з боку служб захисту дітей, позбавлення батьківських прав;
- Нездатність держави захистити від гендерного насильства (доступ до сховищ, переслідування винних).
Ганна Довбах, виконавчий директор Євразійської асоціації зниження шкоди (ЄАЗШ), представила дані про порушення прав ЛЖВ та представників уразливих груп, що були зібрані у 7 країнах регіону за допомогою системи REAct. Результати були зафіксовані у Молдові, Україні, Грузії, Росії, Узбекистані, Таджикистані та Киргизстані.
Пара-юристи за менше ніж 2 роки зібрали 7056 звернень з боку ключових уразливих груп. Порушення прав здебільшого стосувалися відмови у наданні медичних послуг. Цей тип інциденту було зафіксовано у 1708 зверненнях. Серед інших поширених порушень спікерка також відзначила залякування, погрози, застосування насильства, шантажу та примус з боку поліції до визнання провини. Подібні випадки слід розглядати як звичайну практику, а не рідкісні винятки.
Також, Ганна зазначила, що люди часто не готові говорити про порушення своїх прав, оскільки бояться, що це ще більше погіршить їхню ситуацію. Спікерка звернула увагу на лякаючу статистику, зібрану системою REAct, про досить низький відсоток (менше 10% у середньому) винесення виправдувальних вироків суддями в країнах СЄЦА, особливо якщо справа подана поліцією. Тому незаконні дії, тортури, шантаж зі сторони правоохоронних органів стосовно представників ключових спільнот мають такий негативний вплив на готовність людей захищати свої права.
В рамках свого виступу Ганна також представила результати про найпоширеніші правові бар’єри та порушення прав людини, які зазнають бенефіціари при доступі до державних медичних послуг, що були зібрані в рамках регіонального проєкту „Tiberius: Подолання правових бар’єрів для основних груп населення – на шляху до 90-90-90“, реалізованого ЄАЗШ. А саме:
- Відсутність реєстрації та документів, що призводить до відсутності страховки та необхідності сплатити за ПЛР-тест до отримання стаціонарного лікування;
- Стигма та дискримінація з боку медичних працівників та державних органів влади;
- Відмова у наданні соціальної допомоги органами соціального захисту населення;
- Розкриття персональних даних та ВІЛ-статусу медичними працівниками та постачальниками послуг;
- Насилля в сім’ї;
- Дискримінація на робочому місці.