Домашнє насильство

Як діяти, якщо ви стали жертвою, та які гарантії захисту від держави?

Під час проведення аналізу випадків порушень прав клієнтів проєкту REAct зафіксовано непоодинокі випадки домашнього насильства по відношенню до жінок – представниць таких ключових спільнот, як ЛЖВ, ЛВНІ, пацієнтки ЗПТ та СП. Порушниками при цьому виявлялися чоловіки (або співмешканці) та члени родини потерпілих.

Насильство здійснювалося у наступних формах:

фізичне (побої, у т.ч. нанесення тілесних ушкоджень, відібрання ліків);
психологічне (погрози, шантаж, приниження, знущання);
економічне (позбавлення можливості розпоряджатися грошима, позбавлення майна, особистих речей та продуктів харчування),
а також сексуальне насильство, окремими випадками якого було примушення до вступу в статеві відносини з іншими особами – надання їм безкоштовних сексуальних послуг, а користь за це отримував порушник.

При цьому, порушники при скоєнні домашнього насильства відносно потерпілих представниць спільнот нерідко використовували їх економічну та соціальну залежність від кривдника, відсутність в них інших можливих місць для перебування та впевненості в отриманні захисту з боку держави.

Що в зв’язку з вищевказаним треба розуміти особам, які страждають від домашнього насильства?

По-перше, треба знати, що це не тільки аморальний вчинок, а й злочин. В Україні є покарання за домашнє насильство, як адміністративне, так і кримінальне.

Так, згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 10 діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з цих порушень, – тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

В свою чергу, згідно статті 126-1 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III домашнє насильство у формі умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, – передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до 6 місяців. Але крім цього, злочинцю, який вчинив дії будь-якої форми домашнього насильства, тепер загрожує обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі до 2 років. Тобто порушник може взагалі опинитися за ґратами за свої протиправні дії.

По-друге, в Україні діє окремий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII, спрямований на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Цей Закон передбачає цілу низку захисних спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству та допомоги її жертвам, таких, як терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику поліцією у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Він може включати в себе такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (заборонити спільно проживати з постраждалою особою); заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою органу Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис може виноситься строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно порушника виноситься судом на підставі звернення потерпілої особи або її представника (у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини також за зверненням органу опіки та піклування) щодо заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього відповідних обов’язків. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців.

Розберемо можливий алгоритм дій особи у разі вчинення домашнього насильства відносно неї у загрозливих її здоров’ю та безпеці формах.

Бути морально готовою звернутися за захистом своїх прав.
Викликати поліцію. При цьому, при необхідності та за можливістю перейти до відносно безпечного місця знаходження (наприклад, зачинитись у окремої кімнаті, або залишити житло), у разі необхідності кликати про допомогу сусідів.
По приїзду поліції вказати на порушення своїх прав домашнім насильством, скласти письмову заяву на кривдника. У разі необхідності звернутися з проханням про невідкладне винесення термінового заборонного припису щодо кривдника. Поліція може влаштувати потерпілу особу до притулку у разі необхідності. У поліції також діє мережа підготовлених груп швидкого реагування від МВС, яка спеціалізується на домашньому насильстві та має назву «Поліна», звертатися найкраще до цієї служби за можливістю.
У разі необхідності отримання медичної допомоги викликати швидку допомогу повідомивши про те, що особа є жертвою побиття домашнім насильником.
За наявності тілесних ушкоджень треба зафіксувати їх офіційно, звернувшись до травмпункту, та там також повідомив лікаря про те, що особа є жертвою побиття домашнім насильником.
Після цього у разі потреби в отриманні подальшої правової допомоги та супроводу у випадку звернутися до правозахисних НУО (або сервісної, іншої НУО, що надає супровід та допомогу представникам ключових спільнот) та/або до державного Центру безоплатної правової допомоги, який жертві домашнього насильства має надавати не тільки первинну, а за потребою також вторинну правову допомогу.

Безоплатна вторинна правова допомога — це захист та представництво інтересів потерпілої особи у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру. Окремо слід зазначити, що потерпіли від домашнього насильства мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто, усім таким постраждалим особам держава через систему безоплатної правової допомоги має обов’язок надати послуги адвоката.

У разі домашнього насильства над особою та потреби в допомозі та консультації вона може звернутися також додатково за наступними телефонами:

Національна гаряча лінія із запобігання насильства – 0 800 500 335 або 386;

Протидія насильству в сім’ї («Ла Страда») – 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123.