Серед запитів клієнтів Проєкту REAct доволі часто зустрічаються такі, в яких особа стикається з відмовою в обслуговуванні у медичному закладі.
Серед таких запитів трапляються випадки, коли клієнт звертається до лікаря-фахівця на підставі повідомлення номеру електронного направлення, який він отримав від свого сімейного або лікуючого лікаря (у т.ч. просто у вигляді повідомлення на телефон). При цьому, медичні працівники вимагають у клієнта принести додатково паперову роздруківку самого направлення, як підставу для надання медичних послуг, що очевидно створює додаткові незручності.
Давайте розберемо, чи є підстави для цього та що взагалі треба робити у таких випадках.
З реформуванням системи охорони здоров’я, впровадження Програми медичних гарантій (ПМГ), змінився порядок отримання пацієнтами консультативної допомоги лікарів-фахівців та проведення обстежень. Отримання цих медичних послуг потребує наявності електронного направлення. Такий документ виписує самостійно або на прохання пацієнта той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта. Це може бути лікар, який надає або первинну медичну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або ж лікар, який надає спеціалізовану допомогу пацієнтові.
В жодному медичному закладі, що має контракт з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), не мають права відмовити пацієнту у наданні послуги у зв’язку з відсутністю паперового варіанту направлення! Головне, щоб пацієнт надав дійсний номер електронного направлення.
Згідно порядку, після створення електронного направлення, вони автоматично потрапляють до центральної бази даних Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), яка створена зокрема для того, щоб лікарі різних закладів мали доступ до направлень пацієнтів, які до них звернулися. Таким чином, при пошуку направлення здійснюється запит до центральної бази даних, і якщо направлення з таким номером існує, то його буде відображено в інтерфейсі відповідної інформаційної системи медичного закладу.
В медичному закладі можуть лише попросити пацієнта надати роздрукований варіант електронного направлення, якщо він має таку можливість. Наприклад, якщо у такого медичного працівника немає у робочому кабінеті доступу до ЕСОЗ. В будь-якому випадку це не є підставою для відмови пацієнту у наданні медичних послуг за направленням! Якщо ж пацієнт стикнувся з такою відмовою, йому потрібно звернутися до головного лікаря або начмеда закладу з відповідною скаргою та вимагати надання медичної послуги за фактом наявності в нього номеру направлення.
Загалом, направлення здійснюється для забезпечення отримання пацієнтом медичних послуг в амбулаторних або стаціонарних умовах; медичних послуг, що надаються виїзними бригадами; проведення лабораторних, інструментальних або функціональних досліджень.
На сьогодні існують наступні типи електронних направлень, а саме:
1. Консультація
2. Лабораторна діагностика
3. Діагностична процедура
4. Процедура
5. Лікувально-діагностична процедура
6. Хірургічна процедура
7. Візуалізація
8. Госпіталізація
9. Переведення до іншого ЗОЗ
А чи можна зараз звертатися взагалі до медичних закладів, якщо немає направлення?
Згідно Наказу МОЗ України «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду» від 28.02.2020 № 586 направлення не є обов’язковим у випадках:
- отримання первинної медичної допомоги;
- звернення за отриманням вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в амбулаторних умовах до акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, педіатра, фтизіатра;
- консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію;
- отримання платних послуг;
- інших випадках, передбачених законодавством.
Без направлення спеціалізована медична допомога надається також пацієнтам, які:
- знаходяться в ургентному (невідкладному) стані;
- із хронічними захворюваннями та перебувають на диспансерному обліку в цьому закладі охорони здоров’я.
У інших випадках, якщо пацієнт без направлення звернувся за спеціалізованою медичною допомогою до медичного закладу, який уклав договір про медичне обслуговування населення з НСЗУ, то така медична допомога не є безкоштовною для клієнта (не покривається Програмою медичних гарантів) та оплачується з інших джерел (наприклад, самим пацієнтом) відповідно до тарифів на оплату послуги, що офіційно затверджені у закладі охорони здоров’я.