Автор: Tetiana Palamar

Категорії
Історії реагування

Стигма та дискримінація на роботі через ВІЛ-статус

Іноді для відчуття успіху у житті не треба досягати чогось значимого для оточуючих, головне – подолати рубіж у себе в голові. 

Так і сталося з Ганною, яка стала жертвою стигми та дискримінації на робочому місці через свій ВІЛ-статус. А все через те, що одного разу жінку помітили за прийомом АРТ-пігулок. Після цього співробітниця звинуватила Ганну у тому, що вона наражає на небезпеку усіх інших працівників, ганьбила її за наявність хвороби та за те, що та не повідомила про це інших. 

Ганна тоді приховувала свій статус від геть усіх, соромилася його. Але ця ситуація допомогла переоцінити її відношення до цього. 

Після інциденту, Ганна звернулася до документатора REAct. Той, у свою чергу, перенаправив жінку до дружнього психолога, який допоміг їй усвідомити «звичайність» цієї хвороби, перестати приховувати її серед близького оточення. І це допомогло! Ганна перестала відчувати на собі тягар таємниці. Стосунки на роботі та з близькими покращились через збільшення рівня довіри. Більше того, самопочуття жінки, як фізичне, так і психологічне, також змінилося на краще. 

Зараз Ганна шуткує, що якби не інцидент і не допомога REAct, то вона так би і приховувала свій статус, боячись своєї тіні. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Як знизити відчуття тривоги?

Повністю виключити тривогу зі свого життя зараз і в цілому – неможливо. Тривога підсвічує нам небезпеку. Чим вищий градус небезпеки, тим більше тривожність.

Нижче наводимо декілька порад, які дозволять вам знизити відчуття тривоги: 

  • Будьте більш уважними до своїх імпульсів і екологічно, не нашкодивши собі й іншим, давайте їм вихід. 
  • Не живіть постійно минулим і майбутнім. Пригадуйте те, що зігріває вам душу, мрійте. Не будуйте довгострокових планів. Тримайте в фокусі уваги наступні 1-3 дні. 
  • Живіть зараз без глобальних планів.
  • Додайте так звані ритуали. Це важливо для нашої психіки. Це може бути ранкова чашка чаю, посидіти наодинці, мінімальна практика йоги. Робіть те, що можете собі дозволити в тих умовах, в яких знаходитесь. Головне, не беріть в руки телефон з новинами в цей час.
  • Якщо у вас є можливість побути на природі, послухати шум вітру, води, насолодитись зеленню та квітами, послухати спокійну музику – робіть це якомога частіше.
  • Обійми і спілкування з близькими – дієвий спосіб справитися з тривогою.
Категорії
Новини

Отримання грошової компенсації громадянам України

Європейський суд з прав людини оголосив про можливість отримання грошової компенсації громадянам України, які постраждали від російської агресії.

Перелік ситуацій, які дають право звернутися до ЄСПЛ: 

  • загибель родича
  • зруйноване житло
  • поранення
  • незаконне позбавлення волі (полон)
  • катування
  • зґвалтування чи насильницьке зникнення людини

Для отримання безкоштовної допомоги/консультації чи супроводу стосовно подання заяви та отримання компенсації, звертайтеся до документаторів проєкту REAct. 

Кожна заява важлива, бо допомагає як особисто потерпілому отримати компенсацію за завдану шкоду, так і кожному українцю – досягти засудження дій агресора і запобігти новим злочинам.

Сайт, де можна дізнатися більше про можливість отримання компенсації – https://espl.com.ua/

Категорії
Історії реагування

Відмова у лікуванні внутрішньо переміщеної особи

Дмитро звернувся до документатора REAct з проханням допомогти отримати медичну допомогу та обстеження у лікаря-фтизіатра. Чоловік розповів, що він хворий на туберкульоз і до війни проходив лікування в своєму регіоні, а після переїзду хотів продовжити терапію та отримати необхідні препарати. 

Коли Дмитро звернувся безпосередньо до лікаря-фтизіатра за новим місцем проживання, той відмовив йому, через те, що чоловік є внутрішньо переміщеною особою (ВПО) у зв’язку з воєнними діями в країні. 

Документатор Проєкту здійснив візит до лікаря та пояснив йому, що незважаючи на те, що клієнт є ВПО та немає направлення від сімейного лікаря на обстеження та лікування туберкульозу, він все одно має повне право отримувати лікування за теперішній місцем проживання. 

Документатор провів Дмитру первинну юридичну консультацію та надав допомогу з оформлення довідки внутрішньо переміщеної особи. Пізніше, на основані отриманої довідки, було взято направлення у чергового лікаря сімейної медицини, після чого лікар-фтизіатр провів діагностику та надав необхідні препарати для подальшого лікування клієнту.

Категорії
Новини

Робота системи REAct презентована на Річній Конференції DHIS2

Сьогодні, 21 червня, відбувся другий день Річної Конференції DHIS2. Система REAct функціонує саме на цій платформі програмного забезпечення. 

Починаючи з 2019 року система REAct впроваджувалась МБФ “Альянс громадського здоров’я” (APH) за повного супроводу Frontline AIDS. Протягом першого року імплементації Системи, Альянсом було зареєстровано близько 2000 випадків порушення прав представників ключових спільнот в Україні та інших країнах Східної Європи і Центральної Азії.

Лейла Ізмаіл, Старший радник з систем моніторингу, Frontline AIDS

В кінці 2020 року APH прийняв рішення отримати самостійне управління системою, адже це дає більше можливостей для збору та аналізу даних, миттєвого відображення в системі потрібних змін. В першому кварталі 2021 року Альянсу було передано юридичні права на базу даних REAct від Frontline AIDS. 

Втім, цей процес переходу системи та міграції даних і налаштувань мав свої тонкощі та етапи, потребував ефективного планування, пройшов кілька стадій тестування та ревізії.

Завдяки злагодженій роботі Frontline AIDS, BAO Systems та Альянсу, система була успішно перенесена на новий сервер APH. 

В рамках однієї з сесій сьогоднішньої Конференції, наші партнери з Великобританії Frontline AIDS, спільно з Надією Семчук, старшим програмним фахівцем проєкту REAct МБФ «Альянс громадського здоров’я», презентували свій досвід технічної та програмної сторони перенесення системи, згадали про можливі виклики цього процесу та поділились своїми порадами.

Разом із партнерами на передовій, система REAct працює, щоб зруйнувати соціальні, політичні та юридичні бар’єри, з якими стикаються маргіналізовані люди, і впроваджує інновації задля створення майбутнього, вільного від СНІДу.

Надія Семчук, Cтарший програмний фахівець проєкту REAct МБФ «Альянс громадського здоров’я»

Загалом, станом на початок 2022 року, системою REAct було зареєстровано 10 337 кейсів у 13 країнах світу під патронатом МБФ «Альянс громадського здоров’я». Наразі 174 НУО, серед яких більше 300 користувачів, імплементують систему REAct на місцях. 

Для досягнення таких результатів, фахівці проєкту REAct регулярно проводять моніторинг та оцінку роботи системи, оперативно реагуючи на зміни програми та запити. 

Завдячуючи роботі системи REAct, отримані дані слугують надійним джерелом для адвокаційних дій у країнах-виконавцях. Окрім цього, проводяться регулярні тренінги, інтерактивне керівництво для користувачів для забезпечення якості даних. 

Надія Семчук, Cтарший програмний фахівець проєкту REAct МБФ «Альянс громадського здоров’я»
Категорії
Історії реагування

Допомога ЛВНІ у призначенні лікування

Руслана – людина, яка вживає ін’єкційні наркотики. Дівчина вже давно є клієнткою партнерської НГО, адже має позитивний ВІЛ-статус, багато років приймає АРВ-терапію та користується послугами аутрич-маршруту.

Одного дня до документаторки REAct зателефонувала матір клієнтки, яка живе і працює за кордоном, і попросила про допомогу доньці. Коли документаторка разом з кейс-менеджеркою прийшли додому до клієнтки, то побачили жахливу картину: помешкання було брудне й захаращене, дівчина була у напівпритомному стані та лежала у своїх екскрементах. Швидка, яку намагалися викликати, приїжджати відмовилася через відсутність пального.

Наступного дня документаторка провела розмову з лікарем лікувально-профілактичного закладу про госпіталізацію клієнтки та призначення їй лікування для зняття стану наркотичної інтоксикації. Проте, дізнавшись про важкий стан клієнтки та її ВІЛ-статус, лікар відмовив у госпіталізації, пославшись на відсутність місць у відділенні.

Пізніше документаторка домовилася про лікування Руслани у приватному медичному центрі на гроші, вислані матір’ю клієнтки. Дівчиною постійно опікувалася кейс-менеджерка, яка приносила їй їжу та підтримувала її емоційний стан, спілкуючись як рівний з рівним.

Зараз клієнтка на шляху до одужання і, планує звернутися до програми замісної терапії. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Як менше сваритися з рідними під час війни?

На жаль, зовсім не сваритися – неможливо, адже зараз агресія йде з усіх боків і знаходить вихід або через надмірне споживання їжі чи алкоголю, або через сварки.

Тому наразі конче важливо контролювати вираження своїх думок, яке іноді переходить у форму звинувачення.

Замість звинувачень ви можете сказати: «Я зараз дуже злюсь через відчуття безпомічності. Мені страшно і я не розумію, що буде завтра. Я не відчуваю себе в безпеці. Давай ми з тобою як партнери подумаємо, що можемо зробити».

В парі завжди комусь легше переробляти інформацію, а хтось навпаки, все тримає в собі та тим самим консервує страхи.

Будьте обережні з критикою.

Старайтесь використовувати принцип бутерброда: хороший акцент➡️конструктивна критика➡️хороший акцент.

Так критика буде сприйматися партнером більш адекватно.

Наприклад, чоловік сказав вам щось неприємне, ви йому можете відповісти: «Послухай, я дуже тебе ціную і люблю як свого чоловіка/партнера, але твої слова мене зараз дуже ранять/злять і т.д. Не роби так, будь ласка. Краще будь для нас захисником. Ми з усім справимося».

Якщо у вас є сили і бажання, можете організувати ритуал переговорів. Приміром, щовечора о 18:00 сідати разом, щоб поговорити.

Задайте питання:

  • Як ти почуваєш себе сьогодні?
  • Чим я можу тобі допомогти?
  • Що з тобою? Я, наприклад, злюсь на те і те. Ти як?
  • Давай шукати компроміс, якщо це можливо.

Якщо у вас є маленькі діти, можете прожити агресію через гру з ними. Або спробувати цю гру в своїй парі.

Гра на роботу з агресією: стаєте на 4 «лапи» і уявляєте себе твариною, яка може захищатись лапами, зубами, ричанням. Граєте, наприклад, в сім’ю тигрів. Покусуєте, лапою штовхаєте. В такій ігровій формі буде набагато легше прожити агресію.

Категорії
Новини

Зміни у роботі системи REAct за часи повномасштабної війни в Україні

Photo by Gayatri Malhotra on Unsplash

Повномасштабна війна загострила ситуацію з дотриманням прав людини в Україні. За 100 днів війни в системі REAct було зареєстровано близько 700 випадків порушення прав ключових груп, з яких 85% вдалося вирішити повністю, або частково. Здебільшого клієнти продовжують стикатися з перешкодами в отриманні АРВ-терапії, ЗПТ та доступі до інших медичних послуг. З боку окупантів фіксуються випадки вилучення препаратів ЗПТ та АРТ на блок-постах, випадки незаконних обшуків та вилучення особистих речей, нанесення фізичної шкоди.

З початку війни в системі фіксуються випадки серед нової категорії клієнтів – біженці (52 випадки), які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), або тими, хто вимушено виїхав за кордон. Взаємодія з клієнтами і вирішення випадків відбувається переважно он-лайн та по телефону, але за нагальної потреби та зважаючи на обмеження воєнного стану, здійснюється також і безпосередній супровід клієнтів до різних установ для допомоги у вирішенні їх проблем. Оперативно змінюються маршрути переадресації та зв’язки з державними і недержавними організаціями (надання прихистку, гуманітарної допомоги, інформування щодо наявних можливостей отримання допомоги в інших областях та за кордоном). Основна стратегія роботи Проєкту наразі – використовувати наявні можливості реагування по максимуму.  

Серед біженців особливо помітною є група учасників програм ЗПТ. На жаль, агресор не визнає лікування ЗПТ і вважає учасників терапії злочинцями, які приймають участь у незаконному обігу наркотичних речовин. Також на окупованих територіях окупанти не займаються забезпеченням населення лікарськими засобами і перешкоджають гуманітарним конвоям. Тому велика кількість людей переміщується до інших регіонів. Усім їм потрібна допомога у відновленні лікування. 

Окрім збільшення випадків стигматизації та дискримінації клієнтів програм ЗПТ, надходить багато даних про порушення прав ЧСЧ, що пов’язано, в першу чергу, з вимушеною міграцією, яка часто призводить до конфліктів на ґрунті гомофобії. 

З початку війни збільшилась кількість потреб представників ключових груп у контексті взаємодії з різними соціальними структурами. Через це збільшилась кількість звернень до проєкту з боку транс*людей, які потерпають від дискримінаційного ставлення під час війни. В Одеській області надходить найбільше звернень стосовно порушень у державних та медичних структурах (військкоматах та диспансерах). Вирішувати ці проблеми на первинному рівні стало складніше, оскільки державні структури мають певний імунітет стосовно оскарження їх рішень. 

З іншого боку, координатори Київської та Дніпропетровської областей відзначають позитивні зміни у роботі з державними установами. Наразі представники державного сектору оперативно реагують на скарги клієнтів та документаторів, надають допомогу у їх вирішенні. Можна констатувати, що ця кризова ситуація сприяла позитивним змінам у роботі медичних установ у зазначених областях. Стало менше бюрократії у вирішенні питань. Лікарі, за деякими винятками, частіше беруть на себе відповідальність за вирішення складних ситуацій, більше радяться з клієнтами щодо тих чи інших проблем.

За останні два місяці значно розширилось коло соціальних питань, які вирішуються документаторами Кривого Рогу. Особлива увага приділяється ВПО. Така робота здійснюється в тісній співпраці з місцевими та районними штабами допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення. 

В Запорізькій області є регіони, які знаходяться під окупацією військ рф. Там ситуація досить складна та взаємодія із представниками державних установ неможлива. Реєструвати нові випадки практично нереально, адже їх доволі складно виокремити через постійні проблеми, які виникають у зв’язку з окупацією. Наразі найбільше скарг надходить від клієнтів, які хворіють на туберкульоз та потребують необхідного лікування. 

В Херсоні склалась складна гуманітарна ситуація. Через окупацію, в регіоні відсутні ліки та будь-які державні контролюючі й правоохоронні органи, що зумовило стрімкий ріст злочинності. Багато людей вимушені жити в непристосованих для життя приміщеннях. Постійні перебої зі зв’язком, неможливість відновити втрачені документи, присутність на території міста великої кількості військових рф призвели до того, що перші місяці окупації люди боялись пересуватись по вулицям, а не те, що звертатись за допомогою до будь-яких організацій. 

Незважаючи на це, постійно надходила інформація щодо порушення прав осіб на отримання медичної допомоги зокрема серед хворих на туберкульоз. З метою забезпечення реагування на порушення та супровід клієнтів, проводяться зустрічі з волонтерами, які, в свою чергу, розповсюджують в своїх чатах інформацію щодо того, куди можна звернутись за допомогою. На сьогоднішній день перше і основне – це максимальне дотримання безпеки. З кожним днем працювати стає все складніше. Якщо раніше люди говорили про порушення прав, то сьогодні вони просять допомогти з продуктами та засобами гігієни. 

У Харківській області більшість документаторів виїхали до інших регіонів України через неможливість постійного перебування в зоні бойових дій. На жаль, в перші місяці війни було втрачено усі контакти з клієнтами та партнерами. В основному, наразі, усі документатори займаються волонтерською діяльністю, а також шукають різні ресурси для підтримки спільнот на місцях. 

Від початку війни Львівська область зустрілася з необхідністю організації прийому ВПО з усієї України. Це, в свою чергу, суттєво збільшило кількість осіб із ключових груп, які потребували допомоги та підтримки. Люди приїздили дуже різні. У стані стресу вони гостро реагували на будь-які непередбачувані ситуації, а тому потребували належної уваги і швидкого реагування на їх запити. Попри це, відзначаються помітні зміни у ставленні працівників державних структур різного спрямування до людей, особливо на початку війни. Попри те, що роботи вистачає і прикрих випадків достатньо, спостерігається більше розуміння у вирішенні кейсів. 

Як і до війни, у центрі роботи REAct є права людини. Найбільше уваги наразі приділяється тому, щоб робота Проєкту давала швидкий та конкретний результат, бо, як показала війна, найціннішим ресурсом є час. Тому віримо у наші сили та прямуємо разом до Перемоги!

Категорії
Історії реагування

Стигма у медичному закладі через ВІЛ-статус

Оксана стикнулася з проявами стигми та дискримінації з боку медперсоналу ЗОЗ та відмови в наданні медичної допомоги. Жінка отримала травму ноги і звернулася за медичною допомогою до звичайної поліклініки за місцем проживання на прийом до хірурга, де їй було відмовлено у допомозі, коли медпрацівник дізнався, що вона наркозалежна, а також має ВІЛ-позитивний статус. 

Лікар сказав йти до “своєї лікарні”, там де всі такі недолугі та заразні, як вона, бо тут їм немає часу всіх обслуговувати, тим паче що вона має ВІЛ-інфекцію, і повинна обслуговуватися в інфекційній лікарні. 

Оксана звернулась по допомогу до параюристки БО «Всеукраїнське Об’єднання Наркозалежних Жінок «ВОНА», документаторки проєкту REAct, яка взяла дану ситуацію під супровід. 

На наступний день параюристка допомогла жінці та перенаправила її до дружньої місцевої лікарні, в хірургічне відділення, де жінку оглянув лікар-хірург і призначив лікування. 

Щодо випадку стигматизації та дискримінації, ненадання медичної допомоги пацієнтові було подано скаргу до керівництва ЗОЗ на дії лікаря-хірурга про порушення права на медичне обслуговування. За результатами розгляду скарги, було прийнято рішення дисциплінарного покарання лікаря та винесено догану за ненадання належної медичної допомоги. Лікарю так само зробили припис щодо необхідності пройти тренінговий курс в контексті подолання стигми та дискримінації.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Особливості організації надання соціальних послуг під час воєнного стану

24.12.2022 росія здійснила військовий напад на нашу державу. У відповідь на початок війни, Указом Президента України від 24.12.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. У зв’язку з бойовими діями виникло питання щодо отримання громадянами соціальних послуг з боку соціальних служб органів місцевого самоврядування у надзвичайних обставинах.

Відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» одним із чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, є саме шкода, завдана бойовими діями, збройним конфліктом чи тимчасовою окупацією. 

Згідно законодавства, в умовах воєнного стану, за неможливості застосування загального порядку організації та надання соціальних послуг, соціальні послуги мають надаватися екстрено (кризово). Така організація роботи забезпечує оперативне прийняття рішення про надання соціальних послуг у надзвичайний період. 

Кризово можуть надаватись різні соціальні послуги – ведення випадку, догляд вдома та стаціонарний догляд, надання притулку, консультування, соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах та інші.

Для допомоги у забезпечені послугами громадян з боку соціальних служб органів місцевого самоврядування, Міністерство соціальної політики України розробило методичні рекомендації щодо організації надання соціальних послуг в умовах воєнного стану.

Розберемо, як це вплинуло на отримання соціальної допомоги та послуг.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про соціальні послуги», у разі надання соціальних послуг екстрено (кризово) ведення випадку не застосовується. 

Тобто, не потребує обов’язкового проведення з боку соціальних служб: 

  • аналіз заяви/звернення особи про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, 
  • оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах, 
  • прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї, 
  • розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг; 
  • укладення договору про надання соціальних послуг; 
  • виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг; 
  • здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) має прийматися соціальними службами невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення.  

З метою прискорення надання соціальних послуг органам місцевого самоврядування рекомендовано надати право приймати рішення про надання послуг екстрено безпосередньо надавачам таких послуг (центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, тощо) з подальшим інформуванням органів місцевого самоврядування про їх надання.

Соціальні послуги, які на період воєнного стану, мають надаватися відділами соціальної допомоги місцевої влади:

  • догляд вдома (допомога в самообслуговуванні, веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання житла, оплата комунальних платежів), в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами (виклик лікаря, працівників комунальних служб, транспортних служб тощо); психологічна підтримка; інформування та представництво інтересів);
  • консультування (допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; психологічне консультування);
  • натуральна допомога (надання продуктів харчування, предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності);
  • соціальний супровід сімей / осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (консультування, регулярні зустрічі чи відвідування отримувача соціальної послуги з метою моніторингу виконання завдань, спрямованих на розв’язання складної життєвої ситуації отримувача соціальної послуги; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток соціальних навичок, навичок виховання та догляду за дітьми, управління домогосподарством; консультування, психологічна підтримка;)
  • представництво інтересів (ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг за його дорученням; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання / перебування, встановленні зав’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо)
  • інформування (надання інформації з питань соціального захисту населення).  

До потенційних отримувачів соціальних послуг відносяться вразливі категорії населення:

  • особи/діти з інвалідністю;
  • люди похилого віку одинокі, маломобільні;
  • внутрішньо переміщені особи (ВПО);
  • сім’ї/особи, які мають статус малозабезпечених та одиноких;
  • опікунські родини.

Виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

Відповідно до законодавства, статус внутрішньо переміщеної особи встановлюється кожній особі, в тому числі дитині.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 внутрішньо переміщеним особам передбачено надання допомоги на проживання, у розмірі:

  • для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень на місяць;
  • для інших осіб – 2000 гривень на місяць.

З травня 2022 року допомога на проживання надається внутрішньо переміщеним особам:

  • які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій;
  • які перемістилися з території територіальних громад, що перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
  • у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій.

Внутрішньо переміщені особи, які повернулися на постійне місце проживання, але мають зруйноване житло, продовжуватимуть отримувати допомогу на проживання.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, (зі змінами).

Перелік не є фіксованим документом – він регулярно актуалізується. Переглянути актуальну інформацію щодо статусу громад також можна на цифровій мапі за посиланням https://map.edopomoga.gov.ua/

Категорії
Історії реагування

Відмова у наданні тимчасового житла ВІЛ-позитивній особі

Після початку повномасштабної війни в Україні місто Івана було окуповане. Чоловік був вимушений перебратися до Кіровоградської області до родичів. Там він отримав статус вимушено переміщеної особи (ВПО). 

Згодом йому запропонували роботу у Кривому Розі, але коштів на оренду житла у Івана не було. Тому чоловік вирішив звернутися до місцевої організації, яка займається підбором безкоштовного житла для ВПО. Під час розмови він попросив, щоб гуртожиток, у який його будуть заселяти, був поблизу лікарні. Адже Івану необхідно регулярно отримувати АРТ. Після цього робітник організації відповів, що не зможе надати необхідні послуги, тому що нібито чоловік зареєстрований як ВПО в іншій області. 

Тоді Іван звернувся до документатора REAct, який надав юридичну консультацію щодо інциденту, розповів тонкощі отримання послуг для ВПО та допоміг у складенні тексту скарги на дії робітника організації. У той же день, спільно з документатором, Іван здійснив візит в установу, де чоловіку надали тимчасове житло незважаючи на місце реєстрації його як ВПО. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Розлука з дитиною через війну

З початку війни багато хто був вимушений покинути свої домівки, розлучитись із сім’єю. Деякі батьки не мали іншого виходу, як відправити своїх дітей у більш безпечне місце за кордон, а самі залишилися в Україні, щоб продовжувати працювати. 

Як бути в таких випадках?

  • Будьте прикладом для своєї дитини, особливо це важливо на відстані. Емоційний стан батьків легко передається на дитину.
  • Розказуйте дітям про те, що відбувається в Україні, однак не варто надавати хибні обіцянки про швидке повернення додому. Дорога до перемоги може бути довготривалою.
  • Проговорюйте емоції разом. Це допоможе впоратися зі стресом та знизити рівень тривоги і напруги.
  • Проводьте час разом. Якщо є можливість спілкування за допомогою відеозв’язку, спробуйте разом щось зробити, наприклад, приготувати сніданок. Також є програми для спільного перегляду фільмів на відстані. Саме підтримка батьків може допомогти дитині розвивати психологічну стійкість.

Намагайтеся не втрачати зв’язок із дитиною, спілкуйтеся, проговорюйте події дня, надавайте підтримку, навіть якщо вона віртуальна. 

Головне пам’ятати: кожний день наближає нас до перемоги, а тому вже скоро ми зможемо обійняти близьких і бути у безпеці.

Категорії
Корисні матеріали Навчальні курси Новини Навчальні курси

Запущено онлайн-курс з декриміналізації наркотиків російською

2 червня був представлений унікальний [е]Курс IDPC з декриміналізації наркотиків для активістів регіону Східної Європи та Центральної Азії.

2 червня 2022 року об 11:00 (EEST, UTC+3) команда регіонального проєкту #SoS_project 2.0, Альянс громадського здоров’я та Міжнародний Консорціум з наркополітики (IDPC) презентували російськомовну версію унікального навчального онлайн курсу з декриміналізації наркотиків.

Команда #SoS_project 2.0 ініціювала переклад на російську та адаптацію унікального [е]Курсу IDPC для розширення доступу до нього активістів регіону СЄЦА і, як результат, посилення адвокаційної діяльності та підтримки передових знань у галузі гуманної та ефективної наркополітики партнерів з країн Східної Європи та Центральної Азії . Зазначимо, що [е]Курса був розроблений та запущений англійською та французькою мовами у 2021 році IDPC у партнерстві з Mainline, Health[e]Foundation та Frontline AIDS.

[e]Курс IDPC з декриміналізації наркотиків — це безкоштовний онлайн-курс навчання, відкритий для всіх, хто цікавиться цією темою. Із запуском нової версії курсу активісти з країн СЄЦА отримають доступ до передових знань та сучасних практик для успішної діяльності у своїх країнах.

Спікери презентації:

Александрина Іовіта, Глобальний фонд (Швейцарія)

Тетяна Дешко, Альянс громадського здоров’я (Україна)

Марі Нужье, IDPC (Велика Британія)

Ганна Довбах, EHRA (Литва)

Ірена Молнар, ReGenertion (Сербія)

[е]Курс включає в себе сім модулів:

  • Введення, визначення та підтримка декриміналізації
  • Існуючі моделі декриміналізації
  • Доводи на користь декриміналізації
  • Розробка моделі декриміналізації
  • Пороги та визначення зберігання наркотиків для особистого вживання
  • Розробка декриміналізації: санкції та нав’язливість
  • “Золотий стандарт” декриміналізації

Запис презентації російською:

https://fb.watch/eqdQxcPVXk/

Пройти курс можна на цьому сайті, попередньо зареєструвавшись через логін і пароль.

Категорії
Історії реагування

Допомога під час війни

Олег був змушений покинути свою домівку, через російську агресію в Україні і переїхати на Прикарпаття. Там його тимчасово розмістили у одному із комунальних закладів, спільно із багатьма іншими людьми, як внутрішньо переміщену особу.

Окрім цього, Олег є людиною з інвалідністю та ВІЛ-позитивним споживачем наркотиків. Коли чоловік вимушено змінив місце проживання, твердо вирішив, що хоче змінити своє життя на краще та позбавитися від цієї страшної залежності і обов’язково почати отримувати АРТ, а за можливості – виїхати за кордон. Для цього чоловік спробував самостійно стати на програму замісної підтримуючої терапії але стикнувся з відмовою. 

Незважаючи на це, Олег не опускав руки і вирішив, що піде оформляти отримання лікування від ВІЛ. Однак, і тут з’явилися нові виклики – потрібні незрозумілі «виписки» із військкомату. Тоді чоловік звернувся до військкомату, з проханням зняти його з обліку, як ВІЛ-інфікованого споживача психоактивних речовин, з метою виїзду за кордон на лікування. Олегу знову відмовили, повідомивши, що у військкоматі зняти його з військового обліку не можуть, але готові надати «відтермінування» для лікування на два місяці.

Для отримання допомоги Олег звернувся, за рекомендацією друга, до представника БФ «Волна» в області, документатора проєкту REAct. Адже зовсім не розумів, що йому робити далі. 

Документатор уважно вислухав проблеми Олега, продивився документи та надав первинну консультацію. Цього ж дня, клієнта супроводили в обласний наркодиспансер. А за декілька днів – до центру СНІДу – для проведення відповідних обстежень та оглядів. Завдяки сприянню та супроводу документатора в медичних закладах Олега поставили на відповідні обліки, після чого він отримав ЗПТ та АРТ в найкоротші терміни. 

Однак, це не вирішувало складного фінансового становища клієнта, який був згідний розпочати пошук роботи. Тому, для початку, Олегу надали продуктовий набір та фінансову підтримку. Документатор, в свою чергу, продовжував пошуки роботи для Олега і незабаром його було влаштовано соціальним працівником до БФРЦН «Захід Шанс». 

Для підтримання Олега та покращення його умов проживання, за сприяння та допомоги документатора, МБФ «Альянс громадського здоров’я» оплатив проживання чоловіка в квартирі протягом перших трьох місяців. 

У зв’язку з останніми подіями, Олег вирішив не покидати Україну, а навпаки почав допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Як впливає війна на сексуальне життя?

 Під час подій, що загрожують життю, репродуктивна функція може вимикатися. Наприклад, у жінок часто зникає менструація.

Але можлива й інша реакція — гіперсексуальність. Вона може мати в основі еволюційний механізм – бажання залишити потомство перед загрозою смерті. Також секс використовується як спосіб повернути собі контроль, отримати приємні емоції та розслабитися.

 Через постійний стрес і невизначеність, довготривалу відсутність сну, депресивні стани, прийом деяких медикаментозних препаратів може знижуватися лібідо. У жінок бувають труднощі зі збудженням та досягненням оргазму, в чоловіків – передчасна еякуляція та відсутність ерекції.

Думки про те, «як я можу займатися сексом, коли інші вмирають», також можуть викликати зниження сексуального бажання.

 Якщо закохані давно не бачилися, то після першої зустрічі одразу може не повернутись те сексуальне життя, яке колись було звичним. Після довготривалого утримання бувають труднощі з досягненням ерекції у чоловіків, оргазму – в жінок.

Це нормально, не варто хвилюватися. Сексуальна функція відновиться через деякий час, а до цього подумайте, як виражати свої почуття по-іншому.

Інформація про зґвалтування може викликати підвищену тривогу, відразу до партнера, небажання близькості. Ви можете ідентифікувати себе з потерпілими, і тоді збудження буде лякати.

Дуже важливо говорити з партнером про свої почуття. Це дасть йому розуміння, що ваше небажання сексу – не через нього. Якщо такий стан продовжується тривалий час, варто пропрацювати ці почуття відрази, страху чи сорому зі спеціалістом.

Під час війни загострюються міжособистісні конфлікти. Завищені очікування від партнера, неможливість окреслити свої кордони, різні погляди на необхідність евакуації / знаходження у сховищі – все це призводить до взаємних образ та розчарування, що, у свою чергу, негативно впливає на лібідо.

Важливо пам’ятати, що інтимність у стосунках може зберегтися завдяки обіймам, поцілункам, лагідним словам.

Займатися сексом під час війни чи ні, регулярність сексу – це рішення вашої пари. Ви маєте право як продовжувати статеве життя, так і зробити паузу. Завжди говоріть одне з одним про свої почуття, знаходьте слова підтримки, нагадуйте, наскільки важливий/-а для вас кохана людина, знайдіть ту формулу інтимності, яка влаштує обох. І, звичайно, ніколи не забувайте користуватися презервативом – вашим надійним помічником та захисником.

Категорії
Історії реагування

Відмова у проведенні операції через наркозалежність

Євген належить до категорії споживачів ін’єкційних наркотиків. Окрім цього, у чоловіка наявні супутні захворювання, що в комплексі призвели до появи трофічних виразок на ногах. Дохід у нього не великий, змоги звертатися у приватні медичні заклади немає, тому першочергово чоловік звернувся до державної медичної установи для проведення операційного втручання.

Перед операцією Євген пройшов повне медичне обстеження, але вже на цьому етапі у нього розпочалися проблеми:на чоловіка не звертали уваги у медзакладі, відмовлялися розмістити у палаті та виділили ліжко на коридорі. Як переконаний сам клієнт, такі дії медичних працівників стали результатом того, що лікарі дізналися про його залежність, і з цього моменту перестали звертати увагу на пацієнта та в результаті виписали з лікарні без проведення оперативного втручання. 

Для отримання допомоги чоловік звернувся до документатора REAct, бо втрачав можливість пересуватися і не розумів, як далі діяти. В результаті, чоловіка супроводили для проведення операційного втручання у військовий госпіталь. В ході операції, лікарі були вимушені ампутувати ступню на одній нозі. Для виїздів у медзаклад після операції Євгену надавалося безкоштовне транспортування. Чоловік швидко пройшов процес реабілітації, безкоштовно отримав милиці, і найближчим часом повинен стати на програму ЗПТ. Сьогодні його життю нічого не загрожує.

Категорії
Журнали Корисні матеріали

Випуск журналу “Подорожник” (№1 (152), 2022р.)

Читати випуск №1 (152) 2022р. журналу про здоров’я, кохання та гармонію.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

12 звичок, які посилюють тривожність

Насамперед, варто зазначити, що є дві схожі емоції, які часто плутають – тривога і страх. Проте, якщо копнути глибше, вони суттєво різняться. Страх – це те, що ми відчуваємо прямо зараз як реакцію на події, що відбуваються, тоді як тривога стосується подій у минулому чи майбутньому, які ми переносимо на нинішній момент. 

Ми звикли говорити, що страх, злість або тривога – це негативні емоції, щось погане. Проте насправді, це нормальні почуття, вони важливі та корисні для людини, як і будь-які інші. Аж до того моменту, коли людина повністю занурюється в цю тривогу, їй стає складно перемикатися з думок про минуле чи майбутнє на нинішній момент, коли вона перестає помічати, що насправді перебуває в безпечному місці й жодної загрози немає. Так виникає тривожність.

Наступні 12 звичок поширені серед тих, хто страждає тривожністю. Це  нелегке завдання змінити звички, які протягом життя з вами, але воно варте цих зусиль.

1. Пропуск прийому їжі

Пропуск прийому їжі викликає гіпоглікемію (коли рівень цукру в крові падає нижче нормального рівня), що може призвести до поширених симптомів тривоги, таких як дратівливість, нервозність, запаморочення та слабкість.

2. Тяга до солодкого

 Цукор має здатність тимчасово пригнічувати область мозку, яка зазвичай активна під час тривоги, призупиняючи викид гормону стресу (кортизолу). Ось чому ми можемо відчути полегшення занепокоєння, коли з’їдаємо щось солодке. Але наукові дослідження  говорять, що споживання цукру підвищує тривожність і реактивність на стрес, що призводить до більшої тривожності.

3. Погані харчові звички

Нездорові харчові звички можуть сильно вплинути на споживання необхідних поживних речовин: вуглеводів, білків, незамінних жирних кислот, вітамінів і мінералів, які необхідні для психічного здоров’я та функціонування нервової системи. Дефіцит певних поживних речовин (вітаміни групи В, вітамін С і Е, магній, селен і омега-3 жирні кислоти) може вплинути на настрій і рівень тривоги.

4. Неспортивний спосіб життя

Ваше тіло створене для руху, а певні функції тіла залежать від фізіологічного руху. Якщо ви сидите цілий день і не займаєтеся спортом, ваше фізичне та психічне здоров’я, в результаті, обов’язково постраждає.

5. Постійний перегляд новин

Тривожність характеризується надмірним занепокоєнням і страхом, і перегляд новин може посилити цю проблему, залишаючи пригнічений настрій і тривогу. Хоча зараз особливо важливо бути в курсі того, що відбувається у країні, перегляд або читання новин вранці може задати тривожний тон на день, тоді як негативні образи та слова перед сном, можуть плинути на якість сну. По можливості, уникайте читання новин першим ділом зранку та в останню чергу перед сном.

6. Ігнорування стану тривожності

Ваша тривога є сигналом, який намагається вказати на те, що вам потрібно щось пропрацювати або змінити. Якщо ви проігноруєте цей сигнал, стан лише погіршиться.

7. Вживання кофеїну

Кофеїн є основним тригером тривоги. Цей зв’язок між кофеїном і тривогою неочевидний, тому що ми тимчасово почуваємося добре після споживання, і ми відчуваємо тривожні наслідки лише через кілька годин.

Почніть вживати різноманітні трав’яні чаї. Найкращі чаї проти тривоги – це ромашка, корінь валеріани та вівсяна солома.

8. Зловживання фаст-фудом

Дуже часто при приготуванні швидкої їжі використовуються хімічні інгредієнти та добавки. Ці інгредієнти можуть сприяти занепокоєнню, одночасно знижуючи настрій і соціальну поведінку. Найгірші винуватці це: штучні підсолоджувачі, барвники та підсилювачі смаку.

9. Недостатнє споживання води

Зневоднення викликає стрес для вашого тіла, і коли ваше тіло знаходиться в стресі, ви можете відчувати загальні симптоми тривоги.

Пийте більше води протягом дня, щоб підтримувати зволоження. 

10. Споживання алкоголю

Алкоголь підвищує рівень тривоги протягом кількох годин після вживання. Коли алкоголь починає зникати, людина відчуває себе більш тривожною, втомленою та пригніченою, ніж до того, як вживала алкоголь.

11. Нестача сну

Нестача сну підсилює появу негативних думок, значно підвищує рівень тривоги, зменшує контроль.

12. Порівняння себе з іншими

Коли ви робите це щодня, у вас з’являється поганий настрій і негативні думки, які призводять до тривоги. Крім того, ми маємо тенденцію зосереджуватись на чиїхось найкращих сторонах, порівнюючи їх зі своїми найслабшими.