Автор: Tetiana Palamar

Категорії
Звіти Корисні матеріали Новини

Ключова статистика щодо порушень прав ЛЖВ в Україні

1 грудня весь світ відзначає День боротьби зі СНІДом. 

Нині в Україні понад 250 тисяч людей проживають з вірусом імунодефіциту, а ще близько 140 тисяч можуть не знати про нього. 

Лише за жовтень 2023 року в Україні зареєстрували 960 нових випадків ВІЛ-інфекції та 1400 випадків туберкульозу, за даними Центру громадського здоров’я. 

Більше того, через повномасштабну агресію росії в Україні, ситуація з порушенням прав ВІЛ-позитивних осіб ще більше ускладнилась. 

За період 01.01-17.11.23, системою REAct в Україні було зареєстровано 991 випадок порушення прав ЛЖВ. 

Порушення зазвичай траплялись з боку медичних працівників та близького оточення, 47% та 20% відповідно. 

  • 36% порушень стосувались відмови у наданні допомоги чи послуги; 
  • 30% – емоційного насильства чи шкоди;
  • 14% – порушення конфіденційності чи розголошення особистої інформації представників спільноти ЛЖВ.

Найчастіше звернення надходили від ЛЖВ у Дніпропетровській (280 випадків), Одеській (215 випадків) та Черкаській (143 випадки) областях. 

Ключову статистику щодо порушень прав ЛЖВ в Україні шукайте нижче.

Категорії
Історії реагування

Захист прав секс-працівниці

Ірина, секс-працівниця, поскаржилась документатору REAct, що поліцейські постійно турбують її на шосе, шантажують та погрожують. Жінка має регулярно платити їм гроші, щоб і далі працювати, бути під захистом та не потрапляти кожного разу у відділок.  

Кожна подібна зустріч закінчується для Ірини стресом. Останній раз поліцейський, якого вона раніше не бачила, вів себе надзвичайно нахабно, ображав її та принижував. Коли, після регулярної оплати, жінка спробувала прогнати його, аргументуючи це тим, що його поведінка відлякує клієнтів, поліцейський схопив Ірину, заламав їй руки, нахилив над капотом та імітував статевий акт. При цьому він кричав їй на вухо, яка вона «кончена» і що він з нею зробить. 

Ірина боїться поскаржитись на них у правоохоронні органи, адже розуміє, що ті можуть затримати її через споживання наркотиків. 

Після почутого, документаторка Олена запропонувала їй зустрітись з психологом та юристом. Психологиня надала жінці необхідну підтримку, допомогла пропрацювати глибокі емоційні переживання та розповіла про інструменти роботи з панічними атаками і стресовими станами. Пізніше, клієнтка домовились про ще декілька додаткових зустрічей для вирівняння свого психоемоційного стану. 

Юристка, в свою чергу, проконсультувала Ірину щодо її прав та їх захисту у разі порушення. Вона пояснила процедуру подачі скарги і можливості відшкодування збитків та вибору оптимального шляху дії. Клієнтці запропонували практичну допомогу під час оформлення скарги та заяви на кривдників.

Спільно з юристкою, координаторка REAct у Рівненській області, Юлія, здійснили візит до керівника обласного Управління патрульної поліції, де повідомили про факт вимагання коштів. Імені потерпілої не повідомляли, розмова відбулась усно без подання заяви, оскільки Ірина погодилась тільки на це. Керівник Управління, в свою чергу, пообіцяв провести внутрішнє розслідування та розібратись з проблемою. 

Наразі Ірина більше не контактує з поліцейськими та повністю задоволена наданою їй допомогою.

Категорії
Історії реагування

Сприяння у проходженні МСЕК 

Андрій звернувся з проханням до документатора REAct надати консультацію та допомогти в направлені на МСЕК згідно його діагнозів. Чоловік розповів, що його сімейний лікар відмовляєтеся направити пацієнта на медико-соціальну експертизу, пояснюючи це тим, що «відповідно до захворювань, які має Андрій, комісія не зможе призначити йому групу інвалідності». 

Такі відмови тривали близько року: то лікар відправляв чоловіка збирати додаткові медичні документи від інфекціоніста та фтизіатра, то у самого сімейного лікаря не було часу підготувати необхідні документи для МСЕК. 

Після почутої історії, РЕАктор здійснив особистий візит до сімейного лікаря з приводу систематичного затягування та відмови направити клієнта на медико-соціальну експертизу згідно з його захворюваннями. У відповідь, сімейний лікар вкотре навів аргумент про брак часу на написання необхідних документів, адже має «купу більш хворих пацієнтів», тому не встигає зробити все і відразу. 

Після цього документатор запропонував відвідати головного лікаря – керівника даного закладу та обговорити з ним ситуацію, що виникла. Одразу ж після почутого, лікар пообіцяв оформити необхідні документи за 3 дні та запропонував «не прати брудну білизну в громадських місцях». 

Станом на 15.09.23, всі необхідні документи були надані та Андрія було направлено на МСЕК, де чоловік отримав 3 групу інвалідності терміном на 1 рік. 

Категорії
Новини

Актуальні питання забезпечення дотримання прав людини в Дніпропетровській області: зустріч із представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області

Вчора, 16 листопада, у Дніпрі відбулася робоча зустріч із представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області, організована МБФ “Альянс громадського здоров’я”. 

В рамках зустрічі було обговорено актуальні питання забезпечення дотримання прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та туберкульозу в Дніпропетровській області, базуючись на результатах впровадження системи з моніторингу та реагування на порушення прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та ТБ – REAct. 

У заході взяли участь генеральні директори медичних закладів регіону, які надають послуги ключовим спільнотам, представники ВОНА та ВОЛНА, регіональні координатори проєкту REAct у містах Дніпро та Кривий Ріг, фахівці з Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради, Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ та інші. 

Понад 50 учасників, головні лікарі та лікарі медичних закладів міста Дніпра та області, приєднались до заходу он-лайн.

В ході дискусії було підкреслено важливість роботи не лише з наявними випадками порушення прав ключових спільнот, але і вживання заходів щодо їх попередження. Зокрема, виявлення передумов та причин виникнення випадків порушення прав є фундаментом для змін у правовому середовищі.

Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області була висловлена підтримка та готовність сприяти вирішенню випадків порушення прав спільнот в області:

“Ми готові бути тою платформою координації, ми готові чути про індивідуальні кейси, і також ми відслідковуємо системні проблеми, ми маємо об’єднати наші зусилля”

Карпенко Михайло Юрійович, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області.

За результатами заходу було визначено можливі алгоритми взаємодії між зацікавленими сторонами в рамках реагування на випадки порушення прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та ТБ, а також шляхи попередження та зменшення виникнення таких випадків. 

Довідково:

За даними системи REAct, з 2019 року в Дніпропетровській області зафіксовано 2370 випадків порушення прав представників ключових спільнот, що становить 25% від загального числа звернень по всій Україні.

Більше про роботу системи REAct в Дніпропетровській області, читайте у буклеті.

Категорії
Брошури Звіти Корисні матеріали

REAct у Дніпропетровській області. Моніторинг порушення прав ключових груп у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них

Для моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот з 2019 року МБФ «Альянс громадського здоров’я» впроваджується система REAct. 

REAct дозволяє документувати випадки порушення прав ключових спільнот та реагувати на бар’єри, пов’язані з правами людини, при зверненні за послугами профілактики та лікування ВІЛ, а також медичних послуг. 

Починаючи з 2019 року було зареєстровано 9365 звернень від 8965 представників ключових спільнот, вразливих до ВІЛ та ТБ. З них 87% випадків було вирішено повністю. 

Найбільше випадків порушення прав було зареєстровано у Дніпропетровській області – 2370. З них 1881 випадок, який містив ознаки стигми та дискримінації через приналежність до ключових спільнот. 

  • Групи ризику, з якою пов’язані випадку порушення прав;
  • Зареєстровані звернення клієнтів REAct за містами; 
  • Ключові типи порушень та порушників.

Про все це читайте у новому буклеті REAct.

МОНІТОРИНГ ПОРУШЕННЯ ПРАВ КЛЮЧОВИХ ГРУП У КОНТЕКСТІ ВІЛ/ТБ ТА РЕАГУВАННЯ НА НИХ. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
Категорії
Історії реагування

Допомога в організації медичного огляду

До РЕАктора від БО “100 відсотків життя Івано-Франківськ” звернулась Оксана, ВІЛ-позитивна клієнтка. Жінка просила посприяти в організації медичного огляду у лікаря-гінеколога. 

Вона розповіла про свою минулу спробу пройти планове обстеження, під час якого задля власної безпеки та безпеки лікаря повідомила, що в неї ВІЛ-позитивний статус. В результаті, лікар відмовив в подальшому прийомі, аргументуючи це наступною фразою: “Не потрібно було до мене записуватись, я таких не приймаю”. 

Почувши про цю ситуацію, документатор зв’язався з дружнім лікарем-гінекологом та організував необхідний огляд та консультацію Оксані. Окрім цього, клієнтка отримала психологічну допомогу та подальший супровід.

Відповідно до Закону про запобігання дискримінації, лікар, який поставився до Оксани упереджено через її ВІЛ-статус, може бути притягненим до відповідальності. Однак, клієнтка відмовилась від подачі заяви та подальшого розгляду справи. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Що робити, якщо ви стали свідком домашнього насильства?

1. Оцініть ситуацію. 

  • Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне?
  • Постраждала особа – дитина або доросла людина? 
  • В якому стані перебуває постраждала особа? 
  • Як поводиться кривдник? 
  • Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? 
  • Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо Ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). 
  • Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

2. Викличте поліцію.

Так Ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите представникам правоохоронних органів вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. 

Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102.

3. Забезпечте постраждалу особу медичною допомогою.

Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу) – викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103. 

4. Зафіксуйте побачене.

Якщо у Вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото все, що відбувається. Це допоможе правоохоронцям вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

5. Проявіть небайдужість.

Якщо кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої особи: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити Вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці.

Будьте готовими, що постраждала особа не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а Ви лише можете висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, або ж направити до фахівців, які можуть допомогти.

Категорії
Історії реагування

Притягнення до відповідальності колишнього чоловіка

Ольга проживає в невеличкому містечку Житомирської області. Деякий час вона була в стосунках з чоловіком, який почав проявляти агресію. Через це Ольга була вимушена піти від нього, аби зберегти психічне здоров’я дитини та своє життя. 

Після цього колишній чоловік почав переслідувати жінку через небажання повернутися до нього. Останньою краплею для потерпілої стало те, що “колишній” виставив на своїй Фейсбук-сторінці спільне фото з Ольгою та підписав його: “Нарешті покинув ВІЛову, вона мене нагородила СНІДом”. Хоча чоловік був здоровий. 

Жінка була в розпачі, адже має маленьку доньку та боїться переслідувань через свій ВІЛ-статус. Оскільки Ольга вже не знала, як це зупинити, вона вирішили звернутись до фахівців REAct. 

Клієнтці надали психологічну підтримку та консультацію щодо подальших дій стосовно захисту своїх прав. Ользі розповіли про кримінальну відповідальність чоловіка за розголошення її ВІЛ-статусу. Оскільки жінка вже зверталась до поліції та не отримала жодної реакції, фахівці REAct порекомендували повторно звернутись із заявою та наголосили на обов’язковому реагуванні з боку поліції згідно ст.10. 

Завдяки втручанню параюриста, який супроводжував повторне звернення поліції, та наполегливості Ольги, яка вже була обізнана стосовно захисту своїх прав та обов’язків представників правоохоронних органів, заяву було прийнято та до кривдника застосували догану. Сьогодні, жінці ніщо не загрожує. Вона стала більш впевненою у собі, оскільки знає, що захищена. 

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Проходження МСЕК в умовах воєнного стану

Як отримати або підтвердити групу інвалідності за станом здоров’я?

Під час проведення аналізу випадків порушень прав клієнтів проєкту REAct, виявилося, що клієнти з числа ключових спільнот неодноразово стикалися з порушенням своїх прав при проходженні медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), у тому числі у містах переселення (евакуації). При цьому, порушники посилалися на такі підстави, як відсутність місцевої реєстрації та необхідних медичних документів (у т.ч. таких, що не стосуються безпосередньо діагнозу), пропонували звертатися для проходження МСЕК по місцю попереднього проживання, тощо.   

Треба зазначити, що проходження медико-соціальної експертизи для чималої кількісті представників ключових груп нерідко було складним завданням, що вимагало часу та викликало напруження у хворої особи, супроводжувалося проявами дискримінаційного ставлення з боку медичних працівників до неї. 

Наразі, під час війни, коли для осіб з кола ключових спільнот отримання або підтвердження групи інвалідності за станом здоров’я є хоч якоюсь запорукою отримання регулярного грошового забезпечення та соціального захисту з боку держави, знання своїх прав при проходженні МСЕК, обов’язків МСЕК відносно особи, яка звернулася, та вимог до проходження експертизи є вкрай важливим. 

Пропонуємо розібрати це питання на підставі регуляції чинного законодавства та інформації МОЗ.   

По-перше, слід запам’ятати, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи була спрощена задля забезпечення гарантування прав хворих осіб в умовах війни. Базовим документом при цьому є Постанова Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 р. № 1317, до якої було внесено відповідні зміни та доповнення.

Згідно законодавства, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Міські, міжрайонні, районні МСЕК визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв, тощо.

Які документи потрібно подавати для проходження МСЕК?

Під час звернення до МСЕК особі необхідно мати з собою документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму цієї особи, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. Також необхідно пред’явити:

  • паспорт або ID картку з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
  • військовий квиток (копію) або тимчасове посвідчення (для військовозобов’язаних, призовників);
  • направлення на проходження МСЕК (форма №088/о);
  • медичну документацію, оригінали (виписки з амбулаторної карти форма 025/о, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого (форма 027/о), результати лабораторних та інших обстежень, консультативні висновки профільних спеціалістів тощо та амбулаторну картку хворого;
  • інші додаткові документи у разі необхідності підтвердження тієї чи іншої причини інвалідності (це виноситься на розсуд комісії). 

Дуже важливим питанням є потреба відновлення медичних документів, які були втрачені або загублені під час переїзду та евакуації. Це актуальне питання для чималого кола представників ключових груп, як показує аналіз кейсів системи REAct.  

Для відновлення медичної документації (результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань) потрібно зверніться до сімейного або іншого лікаря первинної ланки за місцем фактично перебування. Лікар зобов’язаний відновити у такому разі медичні документи через Електронну систему охорони здоров’я або провести (призначити) додаткові обстеження.

Якщо потрібно відновлення документів про інвалідність особи, потрібно звернутися до місцевого органу соціального захисту, який має доступ до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу і причину раніше встановленої інвалідності. 

Якщо потрібно відновлення інших документів або довідки МСЕК чи необхідності проходження медико-соціальної експертизи можна звернутися до самої МСЕК за місцем фактично перебування, при цьому лікарі МСЕК мають підказати особі способи розв’язання проблемних питань.

Треба звернути увагу на те, що на період дії воєнного стану МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності. Тобто експертиза має проводитися за направленням ЛКК незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності!

У разі, якщо особа хоче встановити інвалідність, але не може прибути на огляд – МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення ЛКК закладу охорони здоров’я. 

Також слід мати на увазі, якщо є обставини, за яких хвора особа не можете пройти обстеження й оформити направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування. Можливість цього гарантована п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08.03.2022 р. № 225, згідно якого «повторний огляд (МСЕК), строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення».

При цьому, всі виплати та відповідні пільги мають зберігатися за особою до закінчення строку проходження повторного огляду. 

Що робити, якщо МСЕК під час її проходження особою, відмовляє у визнанні інвалідності особи?

Якщо це сталося, то таке рішення МСЕК можна оскаржити протягом 1 місяця. Для цього необхідно звернутися до МСЕК, яка прийняла це рішення, чи до обласної МСЕК, після чого має бути проведено повторний огляд особи – заявника та винесене нове рішення. У випадку повторної відмови таке рішення можна оскаржити, звернувшись до Центральної МСЕК МОЗ України. 

Додатково звертаємо Вашу увагу, що рішення МСЕК усіх рівнів можна оскаржити в суді у визначеному законодавством порядку. 

Також якщо під час проходження МСЕК будь-яким чином порушуються права особи, то можна звертатися телефоном на «гарячу лінію» МОЗ: 0 800 60 20 19.

Категорії
Історії реагування

Допомога у зарахуванні до школи сина клієнтки REAct

До початку повномасштабного вторгнення, Маріанна, клієнтка програми ЗПТ, проживала з сином у Херсонській області. Після підриву Каховської ГЕС, сім’я була вимушена переїхати до Одеси. Жінка одразу ж оформила ВПО та знайшла підробіток за короткий час. 

Сину Маріанни 8 років. Хлопчик має затримку мови та погано ходить. Коли повстало питання влаштування його до школи, в освітніх закладах жінка чула лише відмови. Під час бесіди з директоркою однієї зі шкіл, Маріанна пояснила, що в Херсоні її син навчався у звичайній школі та чудово освоював програму. Хлопчик погано ходить ще з народження, проте всі розумові здібності у нього на рівні середньостатистичної дитини.

Незважаючи на всі вмовляння, директорка все одно не погодилась його приймати на навчання. Більше того, в процесі розмови вона наголосила, що Маріанна ймовірно вживає наркотики, тому в неї і народилась така дитина. Окрім цього, директорка зауважила, що зважаючи на спосіб життя жінки, у неї не буде часу займатись з сином вдома, а школа, в свою чергу, не хоче брати на себе відповідальність за успішність «такої дитини». Офіційне аргументування відмови – інвалідність та затримка мови у сина клієнтки.

У розпачі, Маріанна звернулась до документаторки REAct. Фахівчиня надала жінці первинну юридичну консультацію та психологічну підтримку. Пізніше, було прийнято рішення супроводити клієнтку до партнерської ГО “Прожектор”, де вона отримала вторинну юридичну консультацію. 

Юрист пояснив Маріанна, що якщо директорка відмовляється надавати місце для її дитини в школі через інвалідність, потрібно звернутися до відділу освіти, де їй допоможуть з прийняттям дитини до школи та визначив алгоритм наступних дій. Через кілька днів матері зателефонувала директорка школи, з якою виникнув конфлікт раніше. Жінка вибачилась та запросила Маріанну подати необхідні документи для початку навчання. На даний момент дитина зарахована до школи та навчається на рівні зі своїми однокласниками.

Категорії
Історії реагування

Боротьба з HIV / AIDS denialists

Аліна – клієнтка, яка живе з ВІЛ. Дівчина звернулася до докуметатора REAct від БО «100 відсотків життя» по допомогу. Вона просила поради та підтримки із визначенням її подальших кроків щодо прийому АРВ-терапії.

Чоловік Аліни – HIV / AIDS denialists (ті, що заперечують ВІЛ\СНІД). У зв’язку з цим, він перешкоджав та відмовляв її від прийому АРВ-терапії, оскільки стверджував, що не вірить в жодні діагнози. Він впевнений, що вірус не існує, а всі докази – підробка. Чоловік аргументував, що ВІЛ вигадали фармацевтичні компанії, аби добряче заробити, а подібний діагноз ставиться лише за результатами хибних тестів. Тому він постійно закликав дружину відмовитись приймати «отруту» — антиретровірусну терапію. 

Документатор провів зустріч з ВІЛ-позитивною клієнткою та наголосив на важливості та перевагах прийому АРВ-терапії, задля покращення та підтримки стану здоров’я. Окрім цього, за Аліною закріпили соціального працівника від БО “100 відсотків життя” для отримання послуг соціального супроводу та відновлення АРВ-терапії. Їй також надали допомогу в постановці на диспансерний облік в СНІД-центрі. Після медичного обстеження, дівчина отримала необхідну АРВ-терапію та наразі продовжує її безперервний прийом.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Соціальний захист представників ключових спільнот, які отримали інвалідність внаслідок участі у бойових діях

На яку допомогу від держави можна розраховувати?

Після початку злочинної агресії росії проти нашої держави чимало громадян України, які є представниками ключових спільнот, приймали особисту участь у протидії військовій агресії росії у складі як загальновійськових, так й добровільних формувань місцевої територіальної оборони. Ставши на захист нашої держави, вони,  потрапляючи під обстріли та бомбардування ворога, стикалися з відповідними ризиками для життя, отримували поранення та бойові травми. На жаль, для частини з них наслідки втрати здоров’я від ворожих дій також повели за собою інвалідність.

Це викликає питання, на яку допомогу від держави вони можуть розраховувати? 

Тут слід визначити загальний та спеціальний сегменти питань забезпечення соціальної захищеності осіб, які отримали інвалідність згідно стану здоров’я. Перший регулюється базовим Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII. Згідно нього, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно цього Закону, інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи (МСЕК) МОЗ. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду. При цьому матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю має здійснюватися у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Другий сегмент соціального захисту в зазначених випадках встановлюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII. Він визначає гарантії держави відносно учасників бойових дій та встановлює пільги особам з інвалідністю внаслідок війни та участі в бойових діях. 

Розглянемо їх. Це наступні актуальні гарантії:

  • безкоштовне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  • позачергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
  • безоплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп – у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи – у розмірі 75% середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань;
  • 100% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
  • 100% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
  • 100% знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
  • безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи;
  • позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
  • позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація.
  • користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
  • право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
  • позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи. 
  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій;
  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  • виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги по державному соціальному страхуванню за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди і назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток;
  • використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
  • позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. 
  • одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. 
  • особам з інвалідністю I і II груп надається право безоплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи (не більше одного супроводжуючого), 
  • 50% знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту. Особам з інвалідністю III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.
  • позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  • позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цією особою з інвалідністю, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, мають надаватися особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Категорії
Історії реагування

Захист від дискримінації у жіночій консультації

Юлія звернулася до жіночої консультації одного з закладів охорони здоров’я м. Києва з метою отримання консультації щодо обліку вагітності. Вона була дуже перелякана та знервована через свій ВІЛ-позитивний статус. 

Під час консультації, лікарка-гінеколог, яка вела прийом, дізнавшись про ВІЛ-позитивний статус Юлію, почала сварити дівчину: “Що Ви собі думаєте? У Вас СНІД! Ви народите хвору дитину. Не раджу Вам взагалі народжувати, бо далі будуть проблеми. Більше того, діти народяться з вадами, і це буде через Вас.” 

Така поведінка лікарки була не лише безпідставно агресивною, але й позбавила Юлію можливості отримати належну медичну консультацію та догляд. Перелякана та обурена дівчина звернулась на гарячу лінію партнерської БО “Позитивні жінки”, де їй надали підтримку і поради щодо подальших дій. 

Юлії пояснили, що якщо вона приймає антиретровірусну терапію та має високу прихильність до лікування, то її вірусне навантаження може бути нульовим, і це не перешкоджає здоровій вагітності та народженню здорової дитини. Завдяки підтримці БО “Позитивні жінки”, Юлію було переадресовано до дружніх та толерантних медичних працівників, які забезпечили їй необхідну медичну допомогу та консультацію щодо її вагітності. Таким чином, вона змогла отримати належний рівень медичного обслуговування, попри свій ВІЛ-позитивний статус. 

Дівчині також порекомендували звернутися з письмовою заявою до головного лікаря ЗОЗ щодо дискримінаційної поведінки лікарки-гінеколога, проте вона відмовилась.

Категорії
Звіти Корисні матеріали Новини

Невидимі голоси: порушення права на здоров’я ЛГБТ-людей в УКРАЇНІ в полі уваги Aidspan.

В черговому інформаційному випуску незалежного оглядача за роботою Глобального Фонду, Aidspan, акцентується на порушеннях прав ЛГБТКІ у Східній Європі та Центральній Азії. З посиланням на результати унікального дослідження Євразійської коаліції з охорони здоров’я, прав, гендерної та сексуальної різноманітності (ECOM) йдеться про критичний стан дотримання прав ЛГБТ-людей у регіоні Східної Європи та Центральної Азії (СЄЦА), серед яких, зокрема, Україна та Молдова.

У своєму регіональному звіті щодо порушення права на здоров’я ЛГБТ-людей у регіоні Східної Європи та Центральної Азії у 2022 році «Невидимі голоси» ECOM представлено основні зміни у законодавстві в регіоні СЄЦА щодо права на здоров’я та проаналізовано кількість зареєстрованих випадків порушень прав представників ЛГБТ-спільноти у цьому аспекті, що відбулися у 2022 році у 8 країнах регіону, в тому числі в Україні та Молдові. 

Експерти ECOM відзначають низку тривожних тенденцій, які посилюються нестабільністю регіону через війну Росії в Україні та низкою прикордонних конфліктів у країнах Центральної Азії. Ці погіршення можна побачити, якщо порівняти нові дані з попередніми звітами ECOM (з використанням тієї ж методології реєстрації випадків порушень прав людини ЛГБТКІ), які не показують значного покращення порушень прав людини.

В рамках підготовки Регіонального звіту було використано дані системи REAct з України та Молдови. Варто сказати, що найбільша кількість випадків порушень права на здоров’я та інших пов’язаних з цим прав стосовно представників ЛГБТ-спільноти була задокументована саме в Україні (217 випадків). В Молдові кількість подібних випадків задокументовано найменше (10 випадків), проте це може пояснюватись різним масштабом та ресурсами проєктів щодо виявлення випадків порушення прав цільової групи у країнах, а також іншими важливими обмеженнями, зокрема і бажанням самих представників спільноти повідомити про такі випадки.

Серед найбільш поширених видів порушень в Україні можна виділити наступні: 

  • мова ворожнечі стосовно ЛГБТ-людей (112 випадків), 
  • фізичне насильство (54 випадки), та 
  • зловживання владою, включаючи шантаж та погрози (42 випадки).

У свою чергу, у категорії «зловживання владою» можна виділити дві основні тенденції порушення прав: відмова у наданні допомоги постраждалим та некоректна поведінка з боку правоохоронних органів. В Україні це найбільше стосується військовослужбовців на блокпостах або представників територіальної оборони.

Що стосується відмови у наданні медичних послуг або наданні медичних послуг неналежної якості представникам ЛГБТ-спільноти, в Україні таких випадків було зареєстровано 11. 

Неодноразово документувались випадки, коли постраждалим відмовляли в отриманні доконтактної профілактики (ДКП) або постконтактної профілактики (ПКП), аргументуючи це:

  • необхідністю спільного відвідування медичної установи партнерами та проходження ними тестування з наданням паспортів для отримання ДКП;
  • можливістю отримати препарати лише у разі підтверджуючого негативного результату тесту на ВІЛ через три місяці, що йде врозріз із встановленими протоколом ДКП у країні;
  • можливістю отримувати препарати дистанційно з міста, звідки приїхав постраждалий, а також призначенням ДКП «для нужденних, а не для геїв»;
  • неактуальністю ПКП для потерпілого, незважаючи на інформування ним про незахищений сексуальний контакт із ВІЛ-позитивним хлопцем протягом доби.

Серед основних порушників прав представників ЛГБТ-спільнот в Україні можна виділити громадян на вулицях і у соціальних мережах, та орендодавців (104 випадки порушень прав). Проте, окрім цієї категорії, залишається актуальним порушення прав працівниками правоохоронних органів (27 випадків) та військовослужбовцями (23 випадки). Більше того, представники ЛГБТ-спільноти систематично стикаються з порушенням прав з боку найближчого оточення – членів сім’ї, друзів, колег та роботодавців, а також викладачів (сумарно було задокументовано 43 випадки порушення прав). 

Зафіксована кількість випадків порушення прав у 2022 році, а також динаміка минулих років, вказує на те, що необхідно продовжити цілеспрямовані зусилля для ідентифікації та фіксації випадків порушення прав ЛГБТ-осіб. Це передбачає масштабування існуючих проектів, розширення географії збору даних та залучення партнерських організацій, які працюють з різними підгрупами ЛГБТ-спільноти. Також критично важливо збільшувати обізнаність та правову освіченість членів спільноти, надавати їм допомогу у поданні скарг і заяв, та підтримувати їхні зусилля у виявленні й неприпустимості замовчування правопорушень.

Шукайте більше інформації та рекомендацій у повній версії звіту «Невидимі голоси» за посиланням. 

Статистика роботи проєкту REAct у Молдові. 

Більше про виявлені порушення прав ключових спільнот у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них, шукайте в аналітичному звіті REAct за 2022 рік. 

Категорії
Журнали Корисні матеріали

Випуск журналу “Подорожник” (№4 (160), 2023р.)

  • Всесезонна хвороба;
  • Невидимі жертви війни;
  • Метеорит на ім’я Ада.

Про це та багато іншого читайте у новому випуску журналу про здоров’я, кохання і гармонію «Подорожник». 

ЧИТАТИ ВИПУСК №4 (160) 2023Р. ЖУРНАЛУ ПРО ЗДОРОВ’Я, КОХАННЯ І ГАРМОНІЮ.
Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Топ-5 причин газлайтингу в стосунках та що з цим робити?

Газлайтинг — маніпулятивна поведінка стосовно інших, мета якої змусити людину засумніватися в адекватності власного сприйняття дійсності або в об’єктивності того, що її оточує, взагалі.

Будь-яка людина сприйнятлива до газлайтингу. Це – звична техніка жорстоких диктаторів, нарцисів та лідерів культів. Вони роблять це повільно, тому жертва дуже рідко усвідомлює, що відбувається. 

Газлайтити можуть на робочому місці, в політиці, а також в близьких або інтимних стосунках. 

На відміну від відкритого знущання, газлайтинг може бути витонченим і підступним, свідомим або ні. Так само і наміри газлайтингу можуть бути продиктовані різними мотивами.

Сьогодні, пропонуємо поговорити саме про них.

Мотив №1: Бажання уникнути відповідальності

Однією з найпоширеніших причин газлайтингу є бажання уникнути відповідальності. Це може означати, що людина не бере на себе відповідальність за певні дії: такі, як невірність, або інша недоречна чи образлива поведінка.

Мотив №2: Бажання контролю

Ще одна поширена причина газлайтингу – спроба контролювати. Газлайтер прагне, щоб партнер поводився певним чином, формував свою поведінку відповідно до потреб газлайтера. А це неодмінно веде до обмеження власних потреб людини, її автономії та свободи.

Мотив №3: Недовіра

Часто газлайтер тотально не довіряє іншим людям, навіть близьким. Ця тривога змушує щосили намагатися контролювати інших і обставини в цілому. Такі люди бояться втратити контроль за власним життям і використовують тактику маніпулювання, щоб відновити почуття контролю.

Мотив №4: Бажання перемогти

Людина може вважати, що її цінність залежить від того, чи знаходиться вона в домінуючому становищі. Тому, на її думку, будь-які методи збереження домінуючого становища в різних чи окремій сфері життя – цілком виправдані.

Мотив №5: Вивчена поведінка

У дітей, які виросли з газлайтерами, така поведінка нормалізується, і вони можуть не усвідомлювати своїх дій. Формується розуміння, що для того, щоб отримати бажане, потрібно маніпулювати іншими людьми.

Але що ж робити, якщо Ви стикнулись з газлайтингом?

Газлайтинг може вивести Вас з рівноваги, змусивши відчути себе розгубленим, не в собі або божевільним. Однак газлайтери не визнають, що роблять це з вами.

Ось декілька стратегій, які можуть допомогти, якщо Ви стали жертвою газлайтингу.

  • Зведіть до мінімуму контакт з людиною. Не говоріть з нею без потреби та не ходіть на каву разом.
  • Не вірте тому, що говорить людина.
  • Якщо Ви відповісте або розсердитеся, вони спробують виставити Вас в поганому світлі або будуть вести себе як жертва, щоб викликати співчуття. Тому краще давати їм неоднозначні відповіді типу “Правда?” або “Я не впевнений”.
  • Скажіть, що Ви спантеличені, а потім попросіть людину прояснити протиріччя: “Ти кажеш, що цього не було, але у мене є фотографія. Поясни, будь ласка”.
  • Поговоріть з друзями або колегами, які підтвердять вашу точку зору, підтримають вас і допоможуть виробити стратегію.
  • Нагадуйте собі про свої хороші якості і успіхи, щоб протистояти негативному наративу.
  • Записуйте або ведіть щоденник того, що сталося.
  • У випадку, якщо ніщо з запропонованого вище не допомагає, припиніть стосунки з газлайтером. Часто є найкращим способом позбутися маніпуляцій з Вашою психікою. 
Категорії
Історії реагування

Захист своїх прав у місцевій адміністрації

Настя звернулась до сільської ради щодо отримання довідки про реєстрацію місця проживання. Секретар сільської ради презирливо подивилась на дівчину та порадила витягнути довідку в Дії, адже в неї немає часу займатись подібними справами. Дівчина розгубилась, попросила допомогти їй з цим, але секретар просто вийшла з кабінету. 

Настя почала шукати, як сформувати довідку, і почула з коридору, як працівниця голосно обговорювала її з іншими робітниками. Звучали слова: «ганьба», «гуляща», «як не соромно по землі ходити», «шкода її матір». Дівчина розплакалась, але все ж змогла витягнути цю довідку в Дії. Та, коли повернулась секретар, Настя попросила її роздрукувати, адже вона була потрібна їй терміново. На що отримала відповідь: «Не робить принтер! Йди заплати десь – гроші маєш, а не маєш – то знаєш, як заробити!» Принижена, дівчина пішла з сільської ради і вирішила звернутись до РЕАкторів, про яких чула від подруги СП.

Клієнтці надали консультацію психолога, яка була спрямована на вирішення психологічних проблем, внутрішнього конфлікту, створення сприятливих умов для позитивних змін та подальшого розвитку особистості. Окрім цього, психологиня надала рекомендації щодо опрацювання травматичного стресового стану, та допомогла стабілізувати стан Насті на момент звернення. 

Дружня юристка проконсультувала дівчину щодо питання написання скарги з вимогою про захист законних інтересів громадянки, порушених діями (бездіяльністю) секретаря. Також дівчині роз’яснили її права та існуючі методи їх захисту.

Координаторк проєкту REAct та документатор допомогли написати скаргу на секретаря сільської ради, яку дівчина подала сільському голові особисто та додатково відправила лист на офіційну пошту з проханням повідомити про результат реагування. Наступного дня дівчині зателефонувала секретар сільської ради з вибаченнями. Також Насті повідомили, що секретарю винесена догана.

Категорії
Історії реагування

Боротьба з дискримінацією у пункті видачі гуманітарної допомоги

Софія в черговий раз прийшла отримати гуманітарну допомогу в пункті видачі Центру соціальної допомоги. Цього разу, в Пункті було багато людей, всі очікували на свою чергу, тому дівчина запропонувала своїй мамі з дитиною почекати її на вулиці. 

Коли підійшла черга Софії, дівчина отримала продуктовий набір і речі, які їй не підійшли. Вона одразу ж попросила замінити їх на інші. На що жінка, яка видавала допомогу, розсердилася і почала кричати: «Нічого міняти не буду! Дякуй, що тобі і так дається все безкоштовно! Ти бач, перебирає вона! Хочеш краще – піди до солдатів, вони тобі видадуть, як ти любиш!» 

Софія розгубилась, їй було соромно, адже багато людей чули все це, почали озиратись та перешіптуватись. Дівчина спробувала захистити себе та наголосила, що жінка немає права так говорити, всі люди однакові і у неї також є довідка ВПО. У відповідь, працівниця Пункту вихопила продуктовий набір та речі, які видала Софії, відклала в бік та з посмішкою сказала: «У всіх є довідка, та не всі гулящі! Немає чого тут робити таким, як ти! Іншим більше знадобиться! Іди звідси, хамка, або зараз поліцію викличу!» Ніхто з людей, хто стояв навколо, не вступився на захист дівчини. Софія у повному відчаї зателефонувала подрузі, яка вже зверталась за допомогою до фахівців REAct з приводу боротьби з дискримінацією.

Софії надали консультацію дружнього психолога, спрямовану на роботу з переживаннями клієнтки, її взаєминами, проблемами та конфліктами. Психолог допомогла дівчині навчитись  саморегуляції, знайти шляхи вирішення власних проблем, спробувати дослідити і прояснити свою життєву ситуацію, актуалізувати додаткові ресурси, щоб адаптуватися до нових умов чи знайти вихід із складних обставин. Консультування також включало інформацію про інструменти з подолання стресу та роботу з панічними атаками.

Юристка з партнерської організації, в свою чергу, надала консультацію щодо прав клієнтки, посилання на законодавство, яким дівчина могла керуватись, та допомогла скласти скаргу на соціального працівника.

Наступного дня Софія звернулась до керівника відділу видачі соціальної та гуманітарної допомоги і подала скаргу на працівницю. Перед дівчиною вибачилися, відразу видали необхідну допомогу та пообіцяли відреагувати на дії працівниці. Через день їй зателефонували з повідомленням, що такі ситуації недопустимі, тому соціального працівника було звільнено.