Автор: Tetiana Palamar

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Домашнє насильство 

Як діяти, якщо ви стали жертвою, та які гарантії захисту від держави?

Під час проведення аналізу випадків порушень прав клієнтів проєкту REAct зафіксовано непоодинокі випадки домашнього насильства по відношенню до жінок – представниць таких ключових спільнот, як ЛЖВ, ЛВНІ, пацієнтки ЗПТ та СП. Порушниками при цьому виявлялися чоловіки (або співмешканці) та члени родини потерпілих.

Насильство здійснювалося у наступних формах: 

  • фізичне (побої, у т.ч. нанесення тілесних ушкоджень, відібрання ліків); 
  • психологічне (погрози, шантаж, приниження, знущання); 
  • економічне (позбавлення можливості розпоряджатися грошима, позбавлення майна, особистих речей та продуктів харчування), 
  • а також сексуальне насильство, окремими випадками якого було примушення до вступу в статеві відносини з іншими особами – надання їм безкоштовних сексуальних послуг, а користь за це отримував порушник.

При цьому, порушники при скоєнні домашнього насильства відносно потерпілих представниць спільнот нерідко використовували їх економічну та соціальну залежність від кривдника, відсутність в них інших можливих місць для перебування та впевненості в отриманні захисту з боку держави.

Що в зв’язку з вищевказаним треба розуміти особам, які страждають від домашнього насильства? 

По-перше, треба знати, що це не тільки аморальний вчинок, а й злочин. В Україні є покарання за домашнє насильство, як адміністративне, так і кримінальне.

Так, згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Xадміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 10 діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з цих порушень, – тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

В свою чергу, згідно статті 126-1 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 № 2341-III домашнє насильство у формі умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, – передбачає покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до 6 місяців. Але крім цього, злочинцю, який вчинив дії будь-якої форми домашнього насильства, тепер загрожує обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі до 2 років. Тобто порушник може взагалі опинитися за ґратами за свої протиправні дії. 

По-друге, в Україні діє окремий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII, спрямований на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Цей Закон передбачає цілу низку захисних спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству та допомоги її жертвам, таких, як терміновий заборонний припис та обмежувальний припис стосовно кривдника. 

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику поліцією у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Він може включати в себе такі заходи: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (заборонити спільно проживати з постраждалою особою); заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. 

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою органу Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис може виноситься строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно порушника виноситься судом на підставі звернення потерпілої особи або її представника (у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини також за зверненням органу опіки та піклування) щодо заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього відповідних обов’язків. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців.

Розберемо можливий алгоритм дій особи у разі вчинення домашнього насильства відносно неї у загрозливих її здоров’ю та безпеці формах. 

  1. Бути морально готовою звернутися за захистом своїх прав.
  2. Викликати поліцію. При цьому, при необхідності та за можливістю перейти до відносно безпечного місця знаходження (наприклад, зачинитись у окремої кімнаті, або залишити житло), у разі необхідності кликати про допомогу сусідів.
  3. По приїзду поліції вказати на порушення своїх прав домашнім насильством, скласти письмову заяву на кривдника. У разі необхідності звернутися з проханням про невідкладне винесення термінового заборонного припису щодо кривдника. Поліція може влаштувати потерпілу особу до притулку у разі необхідності. У поліції також діє мережа підготовлених груп швидкого реагування від МВС, яка спеціалізується на домашньому насильстві та має назву «Поліна», звертатися найкраще до цієї служби за можливістю.
  4. У разі необхідності отримання медичної допомоги викликати швидку допомогу повідомивши про те, що особа є жертвою побиття домашнім насильником.
  5. За наявності тілесних ушкоджень треба зафіксувати їх офіційно, звернувшись до травмпункту, та там також повідомив лікаря про те, що особа є жертвою побиття домашнім насильником. 
  6. Після цього у разі потреби в отриманні подальшої правової допомоги та супроводу у випадку звернутися до правозахисних НУО (або сервісної, іншої НУО, що надає супровід та допомогу представникам ключових спільнот) та/або до державного Центру безоплатної правової допомоги, який жертві домашнього насильства має надавати не тільки первинну, а за потребою також вторинну правову допомогу. 

Безоплатна вторинна правова допомога — це захист та представництво інтересів потерпілої особи у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру. Окремо слід зазначити, що потерпіли від домашнього насильства мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Тобто, усім таким постраждалим особам держава через систему безоплатної правової допомоги має обов’язок надати послуги адвоката.

У разі домашнього насильства над особою та потреби в допомозі та консультації вона може звернутися також додатково за наступними телефонами: 

Національна гаряча лінія із запобігання насильства – 0 800 500 335 або 386; 

Протидія насильству в сім’ї («Ла Страда») – 0 800 500 335 (зі стаціонарного) або 116 123.

Категорії
Історії реагування

Захист прав клієнтки в медичній лабораторії

Надія, яка живе з ВІЛ, прийшла до місцевої лабораторії здати аналізи. У реєстратурі вона пред’явила посвідчення особи з інвалідністю для отримання пільг. 

У кабінеті медичної сестри з жінки почали вимагати додаткову оплату за пробірки для здавання аналізів CD4+ Т-лімфоцитів та Вірусного навантаження. Надія платити принципово відмовилася, через те, що знала що ця опція має бути абсолютно безплатною. 

На цьому ґрунті розпочався скандал. Працівниця лабораторії в дуже грубій формі попросила Надію прибрати своє “ВІЛівське” посвідчення. Оскільки у цей день в лабораторії було багатолюдно, всі люди в черзі почули цю сварку та дізнались про ВІЛ+ статус клієнтки. Через це, Надія, не впоравшись з емоціями, зі сльозами вибігла геть.  

Трохи заспокоївшись, жінка прийшла за допомогою і справедливістю до фахівців REAct. Дружня психологиня провела консультації для стабілізації стану Надії, а документатор направив жінку до соціального працівника, який супроводив її до завідувача лабораторії. Працівниця реєстратури спочатку свою провину не визнавала, посилаючись на те, що клієнтка все не так зрозуміла, але з нею було проведена роз’яснювальна робота, під час якої також повідомили про можливі наслідки розповсюдження інформації про позитивний ВІЛ-статус клієнтки. Після проведеної бесіди, Надії були зроблені усі необхідні аналізи з відповідними знижками. 

Категорії
Журнали Корисні матеріали

Випуск журналу “Подорожник” (№5 (161), 2023р.)

  • Ази безпечного харчування;
  • Діти війни;
  • Красуня і чудовисько.

Про це та багато іншого читайте у новому випуску журналу про здоров’я, кохання і гармонію «Подорожник».

ЧИТАТИ ВИПУСК №5 (161) 2023Р. ЖУРНАЛУ ПРО ЗДОРОВ’Я, КОХАННЯ І ГАРМОНІЮ.
Категорії
Брошури Звіти Історії реагування Корисні матеріали Новини

Програма замісної терапії в Україні: Ціна конфлікту між законом та здоров’ям

Партнерський матеріал

У 2023 році Експертна Рада Євразійської мережі людей, які вживають наркотики (ENPUD), розпочала документування стратегічних кейсів серед споживачів ін’єкційних наркотиків у країнах Східної Європи та Центральної Азії. В Україні було задокументовано 4 стратегічні випадки.

На підставі зібраних доказів експертами ENPUD підготовлено аналітичний документ щодо тенденцій наркополітики в країні. Пропонуємо ознайомитись зі спостереженнями спільноти нижче.

В Україні програма замісної терапії (ЗПТ), розрахована на допомогу наркозалежним та зменшення кількості тих, хто вживає наркотики в суспільстві, стикається з проблемами, пов’язаними з агресивними діями поліції та криміналізацією методів лікування.

Як повідомляють учасники Програми, поліція активно проводить операції з дискредитації пунктів, які займаються видачею замісної терапії, а також затримують тих, хто безпосередньо її отримує. Подібні нападки з боку правоохоронних органів викликають недовіру щодо майбутньої терапії серед пацієнтів.

Історія Юрія, соціального працівника, який став жертвою цих дій, яскраво демонструє конфлікт між наркополітикою та охороною здоров’я.

Працюючи соціальним працівником у неурядовій організації, Юрій зіткнувся з поліцейським під прикриттям, який упродовж трьох місяців видавав себе за онкохворого. Поліцейський переконав Юрія передати йому нарковмісний препарат, що призвело до його арешту та звинувачення у злочині.

Таким чином, Юрій, ризикуючи отримати восьмирічний тюремний ув’язнення та ілюструючи ризики, з якими стикаються медичні та соціальні працівники, які беруть участь у програмі замісної терапії, став символом необхідності зміни у підходах до наркополітики та захисту прав людини в країні.

За даними Експертної ради з наркополітики, програма, розрахована на зниження шкоди від наркозалежності та підвищення якості життя пацієнтів, опинилася під загрозою через низку факторів.

Основні причини включають:

  • суспільні стереотипи та нерозуміння замісної терапії,
  • корупцію серед наркоконтролю,
  • професійну неетику,
  • політичні мотиви,
  • помилкове сприйняття учасників програми, та
  • некомпетентність у проведенні операцій із боку наркоконтролю.

Ці умови призводять до незаконних методів роботи, загрожують правам та безпеці учасників програми замісної терапії, підривають довіру до системи охорони здоров’я та можуть призвести до погіршення громадського здоров’я через відмову від ефективних методів лікування. Така політика сприяє лише посиленню стигми та дискримінації наркозалежних, що веде до збільшення ризику передачі ВІЛ та інших інфекційних захворювань.

Для захисту прав та інтересів пацієнтів замісної терапії, Євразійська мережа людей, які вживають наркотики (ENPUD) розробила концепцію, що включає інформаційну роботу з населенням та співробітниками правоохоронних органів щодо законності та ефективності програми, моніторинг діяльності працівників наркоконтролю та інших правоохоронних органів, забезпечення правової підтримки пацієнтів, співробітництво між державними органами, громадськими організаціями та медичною сферою, а також роботу зі зміни законодавства для зміцнення правового захисту пацієнтів.

Насамкінець, підкреслимо, що передовий підхід до замісної терапії та зміни в наркополітиці не просто бажані, а й необхідні для захисту прав людини та просування громадського здоров’я. Синергія зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи уряд, медичну спільноту та громадянське суспільство, може створити середовище, де права кожної людини поважаються, а здоров’я та благополуччя стають пріоритетом. Прагнення такого майбутнього – це моральний імператив, а й ключ до здоровішому і справедливому суспільству.

Детальніше читайте у матеріалі ENPUD «Поліція атакує програму замісної терапії в Україні: криміналізація сайтів та нападки на учасників».

Категорії
Журнали Корисні матеріали

БИЙ ТА БІЖИ 

Саме за ці реакції нашого організму відповідає адреналін. Є ще реакція «замри». Але ця стаття не про неї.

Адреналін (також відомий як епінефрин) – це гормон і нейромедіатор, який виробляється наднирковими залозами та нервовими волокнами під час збудження та коли ми перебуваємо в стресі. Він підвищує рівень бадьорості, енергії та активності, викликає реакцію орієнтування та відчуття тривоги, занепокоєння чи напруження. Він потрапляє прямо в кровотік упродовж 2-3 хвилин після стресової події. Адреналін – це така собі надійна емейл-розсилка, яка приносить різним органам інформаційний сигнал про небезпеку.

Вироблення гормону потрібне для нормального функціонування організму. Помітити його можна, наприклад, коли під час хвилювання зникає голос або від нервування болить шлунок.

Про те, які реакції можуть відбуватись в організмі, коли адреналін потрапляє у кров, та як він впливає на нього, читайте у статті практичного психолога-методиста та координатора проєкту REAct в Криворізькому регіоні.

ЧИТАТИ МАТЕРІАЛ У НОВОМУ ВИПУСКУ “НЕ УЛЕТАЙ”
Категорії
Звіти Корисні матеріали Новини

Ключова статистика щодо порушень прав ЛЖВ в Україні

1 грудня весь світ відзначає День боротьби зі СНІДом. 

Нині в Україні понад 250 тисяч людей проживають з вірусом імунодефіциту, а ще близько 140 тисяч можуть не знати про нього. 

Лише за жовтень 2023 року в Україні зареєстрували 960 нових випадків ВІЛ-інфекції та 1400 випадків туберкульозу, за даними Центру громадського здоров’я. 

Більше того, через повномасштабну агресію росії в Україні, ситуація з порушенням прав ВІЛ-позитивних осіб ще більше ускладнилась. 

За період 01.01-17.11.23, системою REAct в Україні було зареєстровано 991 випадок порушення прав ЛЖВ. 

Порушення зазвичай траплялись з боку медичних працівників та близького оточення, 47% та 20% відповідно. 

  • 36% порушень стосувались відмови у наданні допомоги чи послуги; 
  • 30% – емоційного насильства чи шкоди;
  • 14% – порушення конфіденційності чи розголошення особистої інформації представників спільноти ЛЖВ.

Найчастіше звернення надходили від ЛЖВ у Дніпропетровській (280 випадків), Одеській (215 випадків) та Черкаській (143 випадки) областях. 

Ключову статистику щодо порушень прав ЛЖВ в Україні шукайте нижче.

Категорії
Історії реагування

Захист прав секс-працівниці

Ірина, секс-працівниця, поскаржилась документатору REAct, що поліцейські постійно турбують її на шосе, шантажують та погрожують. Жінка має регулярно платити їм гроші, щоб і далі працювати, бути під захистом та не потрапляти кожного разу у відділок.  

Кожна подібна зустріч закінчується для Ірини стресом. Останній раз поліцейський, якого вона раніше не бачила, вів себе надзвичайно нахабно, ображав її та принижував. Коли, після регулярної оплати, жінка спробувала прогнати його, аргументуючи це тим, що його поведінка відлякує клієнтів, поліцейський схопив Ірину, заламав їй руки, нахилив над капотом та імітував статевий акт. При цьому він кричав їй на вухо, яка вона «кончена» і що він з нею зробить. 

Ірина боїться поскаржитись на них у правоохоронні органи, адже розуміє, що ті можуть затримати її через споживання наркотиків. 

Після почутого, документаторка Олена запропонувала їй зустрітись з психологом та юристом. Психологиня надала жінці необхідну підтримку, допомогла пропрацювати глибокі емоційні переживання та розповіла про інструменти роботи з панічними атаками і стресовими станами. Пізніше, клієнтка домовились про ще декілька додаткових зустрічей для вирівняння свого психоемоційного стану. 

Юристка, в свою чергу, проконсультувала Ірину щодо її прав та їх захисту у разі порушення. Вона пояснила процедуру подачі скарги і можливості відшкодування збитків та вибору оптимального шляху дії. Клієнтці запропонували практичну допомогу під час оформлення скарги та заяви на кривдників.

Спільно з юристкою, координаторка REAct у Рівненській області, Юлія, здійснили візит до керівника обласного Управління патрульної поліції, де повідомили про факт вимагання коштів. Імені потерпілої не повідомляли, розмова відбулась усно без подання заяви, оскільки Ірина погодилась тільки на це. Керівник Управління, в свою чергу, пообіцяв провести внутрішнє розслідування та розібратись з проблемою. 

Наразі Ірина більше не контактує з поліцейськими та повністю задоволена наданою їй допомогою.

Категорії
Історії реагування

Сприяння у проходженні МСЕК 

Андрій звернувся з проханням до документатора REAct надати консультацію та допомогти в направлені на МСЕК згідно його діагнозів. Чоловік розповів, що його сімейний лікар відмовляєтеся направити пацієнта на медико-соціальну експертизу, пояснюючи це тим, що «відповідно до захворювань, які має Андрій, комісія не зможе призначити йому групу інвалідності». 

Такі відмови тривали близько року: то лікар відправляв чоловіка збирати додаткові медичні документи від інфекціоніста та фтизіатра, то у самого сімейного лікаря не було часу підготувати необхідні документи для МСЕК. 

Після почутої історії, РЕАктор здійснив особистий візит до сімейного лікаря з приводу систематичного затягування та відмови направити клієнта на медико-соціальну експертизу згідно з його захворюваннями. У відповідь, сімейний лікар вкотре навів аргумент про брак часу на написання необхідних документів, адже має «купу більш хворих пацієнтів», тому не встигає зробити все і відразу. 

Після цього документатор запропонував відвідати головного лікаря – керівника даного закладу та обговорити з ним ситуацію, що виникла. Одразу ж після почутого, лікар пообіцяв оформити необхідні документи за 3 дні та запропонував «не прати брудну білизну в громадських місцях». 

Станом на 15.09.23, всі необхідні документи були надані та Андрія було направлено на МСЕК, де чоловік отримав 3 групу інвалідності терміном на 1 рік. 

Категорії
Новини

Актуальні питання забезпечення дотримання прав людини в Дніпропетровській області: зустріч із представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області

Вчора, 16 листопада, у Дніпрі відбулася робоча зустріч із представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області, організована МБФ “Альянс громадського здоров’я”. 

В рамках зустрічі було обговорено актуальні питання забезпечення дотримання прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та туберкульозу в Дніпропетровській області, базуючись на результатах впровадження системи з моніторингу та реагування на порушення прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та ТБ – REAct. 

У заході взяли участь генеральні директори медичних закладів регіону, які надають послуги ключовим спільнотам, представники ВОНА та ВОЛНА, регіональні координатори проєкту REAct у містах Дніпро та Кривий Ріг, фахівці з Департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради, Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ та інші. 

Понад 50 учасників, головні лікарі та лікарі медичних закладів міста Дніпра та області, приєднались до заходу он-лайн.

В ході дискусії було підкреслено важливість роботи не лише з наявними випадками порушення прав ключових спільнот, але і вживання заходів щодо їх попередження. Зокрема, виявлення передумов та причин виникнення випадків порушення прав є фундаментом для змін у правовому середовищі.

Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області була висловлена підтримка та готовність сприяти вирішенню випадків порушення прав спільнот в області:

“Ми готові бути тою платформою координації, ми готові чути про індивідуальні кейси, і також ми відслідковуємо системні проблеми, ми маємо об’єднати наші зусилля”

Карпенко Михайло Юрійович, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Дніпропетровській області.

За результатами заходу було визначено можливі алгоритми взаємодії між зацікавленими сторонами в рамках реагування на випадки порушення прав ключових груп, уразливих до ВІЛ та ТБ, а також шляхи попередження та зменшення виникнення таких випадків. 

Довідково:

За даними системи REAct, з 2019 року в Дніпропетровській області зафіксовано 2370 випадків порушення прав представників ключових спільнот, що становить 25% від загального числа звернень по всій Україні.

Більше про роботу системи REAct в Дніпропетровській області, читайте у буклеті.

Категорії
Брошури Звіти Корисні матеріали

REAct у Дніпропетровській області. Моніторинг порушення прав ключових груп у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них

Для моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот з 2019 року МБФ «Альянс громадського здоров’я» впроваджується система REAct. 

REAct дозволяє документувати випадки порушення прав ключових спільнот та реагувати на бар’єри, пов’язані з правами людини, при зверненні за послугами профілактики та лікування ВІЛ, а також медичних послуг. 

Починаючи з 2019 року було зареєстровано 9365 звернень від 8965 представників ключових спільнот, вразливих до ВІЛ та ТБ. З них 87% випадків було вирішено повністю. 

Найбільше випадків порушення прав було зареєстровано у Дніпропетровській області – 2370. З них 1881 випадок, який містив ознаки стигми та дискримінації через приналежність до ключових спільнот. 

  • Групи ризику, з якою пов’язані випадку порушення прав;
  • Зареєстровані звернення клієнтів REAct за містами; 
  • Ключові типи порушень та порушників.

Про все це читайте у новому буклеті REAct.

МОНІТОРИНГ ПОРУШЕННЯ ПРАВ КЛЮЧОВИХ ГРУП У КОНТЕКСТІ ВІЛ/ТБ ТА РЕАГУВАННЯ НА НИХ. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ
Категорії
Історії реагування

Допомога в організації медичного огляду

До РЕАктора від БО “100 відсотків життя Івано-Франківськ” звернулась Оксана, ВІЛ-позитивна клієнтка. Жінка просила посприяти в організації медичного огляду у лікаря-гінеколога. 

Вона розповіла про свою минулу спробу пройти планове обстеження, під час якого задля власної безпеки та безпеки лікаря повідомила, що в неї ВІЛ-позитивний статус. В результаті, лікар відмовив в подальшому прийомі, аргументуючи це наступною фразою: “Не потрібно було до мене записуватись, я таких не приймаю”. 

Почувши про цю ситуацію, документатор зв’язався з дружнім лікарем-гінекологом та організував необхідний огляд та консультацію Оксані. Окрім цього, клієнтка отримала психологічну допомогу та подальший супровід.

Відповідно до Закону про запобігання дискримінації, лікар, який поставився до Оксани упереджено через її ВІЛ-статус, може бути притягненим до відповідальності. Однак, клієнтка відмовилась від подачі заяви та подальшого розгляду справи. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Що робити, якщо ви стали свідком домашнього насильства?

1. Оцініть ситуацію. 

  • Яке насильство відбувається – фізичне, психологічне, економічне, сексуальне?
  • Постраждала особа – дитина або доросла людина? 
  • В якому стані перебуває постраждала особа? 
  • Як поводиться кривдник? 
  • Чи є навколо інші люди та чи готові вони прийти на допомогу? 
  • Під час насильницького нападу обирати спосіб фізичного втручання рекомендується лише якщо Ви до цього справді готові (маєте навички рукопашного бою, засоби індивідуального захисту, нелетальні засоби самооборони тощо). 
  • Дбайте про свою безпеку та безпеку тих, хто поруч, тому що кривдник може мати зброю і завдати Вам шкоду.

2. Викличте поліцію.

Так Ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите представникам правоохоронних органів вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. 

Виклик поліції ви можете здійснити за номером 102.

3. Забезпечте постраждалу особу медичною допомогою.

Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини (фізичний чи психічний стан раптово погіршується і це супроводжує кровотеча, судоми, знепритомніння, удушення, гострий біль або інші симптоми, які можуть свідчити про суттєву загрозу) – викличте бригаду «швидкої допомоги» за єдиним номером 103. 

4. Зафіксуйте побачене.

Якщо у Вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото все, що відбувається. Це допоможе правоохоронцям вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

5. Проявіть небайдужість.

Якщо кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої особи: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Постраждала особа може попросити Вас побути з нею, поки приїде людина, якій вона довіряє. Якщо ви згодні – знаходьтесь у освітленому людяному місці.

Будьте готовими, що постраждала особа не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а Ви лише можете висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, або ж направити до фахівців, які можуть допомогти.

Категорії
Історії реагування

Притягнення до відповідальності колишнього чоловіка

Ольга проживає в невеличкому містечку Житомирської області. Деякий час вона була в стосунках з чоловіком, який почав проявляти агресію. Через це Ольга була вимушена піти від нього, аби зберегти психічне здоров’я дитини та своє життя. 

Після цього колишній чоловік почав переслідувати жінку через небажання повернутися до нього. Останньою краплею для потерпілої стало те, що “колишній” виставив на своїй Фейсбук-сторінці спільне фото з Ольгою та підписав його: “Нарешті покинув ВІЛову, вона мене нагородила СНІДом”. Хоча чоловік був здоровий. 

Жінка була в розпачі, адже має маленьку доньку та боїться переслідувань через свій ВІЛ-статус. Оскільки Ольга вже не знала, як це зупинити, вона вирішили звернутись до фахівців REAct. 

Клієнтці надали психологічну підтримку та консультацію щодо подальших дій стосовно захисту своїх прав. Ользі розповіли про кримінальну відповідальність чоловіка за розголошення її ВІЛ-статусу. Оскільки жінка вже зверталась до поліції та не отримала жодної реакції, фахівці REAct порекомендували повторно звернутись із заявою та наголосили на обов’язковому реагуванні з боку поліції згідно ст.10. 

Завдяки втручанню параюриста, який супроводжував повторне звернення поліції, та наполегливості Ольги, яка вже була обізнана стосовно захисту своїх прав та обов’язків представників правоохоронних органів, заяву було прийнято та до кривдника застосували догану. Сьогодні, жінці ніщо не загрожує. Вона стала більш впевненою у собі, оскільки знає, що захищена. 

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Проходження МСЕК в умовах воєнного стану

Як отримати або підтвердити групу інвалідності за станом здоров’я?

Під час проведення аналізу випадків порушень прав клієнтів проєкту REAct, виявилося, що клієнти з числа ключових спільнот неодноразово стикалися з порушенням своїх прав при проходженні медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), у тому числі у містах переселення (евакуації). При цьому, порушники посилалися на такі підстави, як відсутність місцевої реєстрації та необхідних медичних документів (у т.ч. таких, що не стосуються безпосередньо діагнозу), пропонували звертатися для проходження МСЕК по місцю попереднього проживання, тощо.   

Треба зазначити, що проходження медико-соціальної експертизи для чималої кількісті представників ключових груп нерідко було складним завданням, що вимагало часу та викликало напруження у хворої особи, супроводжувалося проявами дискримінаційного ставлення з боку медичних працівників до неї. 

Наразі, під час війни, коли для осіб з кола ключових спільнот отримання або підтвердження групи інвалідності за станом здоров’я є хоч якоюсь запорукою отримання регулярного грошового забезпечення та соціального захисту з боку держави, знання своїх прав при проходженні МСЕК, обов’язків МСЕК відносно особи, яка звернулася, та вимог до проходження експертизи є вкрай важливим. 

Пропонуємо розібрати це питання на підставі регуляції чинного законодавства та інформації МОЗ.   

По-перше, слід запам’ятати, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи була спрощена задля забезпечення гарантування прав хворих осіб в умовах війни. Базовим документом при цьому є Постанова Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 р. № 1317, до якої було внесено відповідні зміни та доповнення.

Згідно законодавства, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Міські, міжрайонні, районні МСЕК визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв, тощо.

Які документи потрібно подавати для проходження МСЕК?

Під час звернення до МСЕК особі необхідно мати з собою документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму цієї особи, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи. Також необхідно пред’явити:

  • паспорт або ID картку з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
  • військовий квиток (копію) або тимчасове посвідчення (для військовозобов’язаних, призовників);
  • направлення на проходження МСЕК (форма №088/о);
  • медичну документацію, оригінали (виписки з амбулаторної карти форма 025/о, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого (форма 027/о), результати лабораторних та інших обстежень, консультативні висновки профільних спеціалістів тощо та амбулаторну картку хворого;
  • інші додаткові документи у разі необхідності підтвердження тієї чи іншої причини інвалідності (це виноситься на розсуд комісії). 

Дуже важливим питанням є потреба відновлення медичних документів, які були втрачені або загублені під час переїзду та евакуації. Це актуальне питання для чималого кола представників ключових груп, як показує аналіз кейсів системи REAct.  

Для відновлення медичної документації (результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань) потрібно зверніться до сімейного або іншого лікаря первинної ланки за місцем фактично перебування. Лікар зобов’язаний відновити у такому разі медичні документи через Електронну систему охорони здоров’я або провести (призначити) додаткові обстеження.

Якщо потрібно відновлення документів про інвалідність особи, потрібно звернутися до місцевого органу соціального захисту, який має доступ до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю і може надати інформацію про групу і причину раніше встановленої інвалідності. 

Якщо потрібно відновлення інших документів або довідки МСЕК чи необхідності проходження медико-соціальної експертизи можна звернутися до самої МСЕК за місцем фактично перебування, при цьому лікарі МСЕК мають підказати особі способи розв’язання проблемних питань.

Треба звернути увагу на те, що на період дії воєнного стану МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності. Тобто експертиза має проводитися за направленням ЛКК незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності!

У разі, якщо особа хоче встановити інвалідність, але не може прибути на огляд – МСЕК може приймати таке рішення заочно на підставі направлення ЛКК закладу охорони здоров’я. 

Також слід мати на увазі, якщо є обставини, за яких хвора особа не можете пройти обстеження й оформити направлення на МСЕК, строк повторного огляду вважається продовженим на весь час дії воєнного стану та впродовж 6 місяців після його припинення/скасування. Можливість цього гарантована п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 08.03.2022 р. № 225, згідно якого «повторний огляд (МСЕК), строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення».

При цьому, всі виплати та відповідні пільги мають зберігатися за особою до закінчення строку проходження повторного огляду. 

Що робити, якщо МСЕК під час її проходження особою, відмовляє у визнанні інвалідності особи?

Якщо це сталося, то таке рішення МСЕК можна оскаржити протягом 1 місяця. Для цього необхідно звернутися до МСЕК, яка прийняла це рішення, чи до обласної МСЕК, після чого має бути проведено повторний огляд особи – заявника та винесене нове рішення. У випадку повторної відмови таке рішення можна оскаржити, звернувшись до Центральної МСЕК МОЗ України. 

Додатково звертаємо Вашу увагу, що рішення МСЕК усіх рівнів можна оскаржити в суді у визначеному законодавством порядку. 

Також якщо під час проходження МСЕК будь-яким чином порушуються права особи, то можна звертатися телефоном на «гарячу лінію» МОЗ: 0 800 60 20 19.

Категорії
Історії реагування

Допомога у зарахуванні до школи сина клієнтки REAct

До початку повномасштабного вторгнення, Маріанна, клієнтка програми ЗПТ, проживала з сином у Херсонській області. Після підриву Каховської ГЕС, сім’я була вимушена переїхати до Одеси. Жінка одразу ж оформила ВПО та знайшла підробіток за короткий час. 

Сину Маріанни 8 років. Хлопчик має затримку мови та погано ходить. Коли повстало питання влаштування його до школи, в освітніх закладах жінка чула лише відмови. Під час бесіди з директоркою однієї зі шкіл, Маріанна пояснила, що в Херсоні її син навчався у звичайній школі та чудово освоював програму. Хлопчик погано ходить ще з народження, проте всі розумові здібності у нього на рівні середньостатистичної дитини.

Незважаючи на всі вмовляння, директорка все одно не погодилась його приймати на навчання. Більше того, в процесі розмови вона наголосила, що Маріанна ймовірно вживає наркотики, тому в неї і народилась така дитина. Окрім цього, директорка зауважила, що зважаючи на спосіб життя жінки, у неї не буде часу займатись з сином вдома, а школа, в свою чергу, не хоче брати на себе відповідальність за успішність «такої дитини». Офіційне аргументування відмови – інвалідність та затримка мови у сина клієнтки.

У розпачі, Маріанна звернулась до документаторки REAct. Фахівчиня надала жінці первинну юридичну консультацію та психологічну підтримку. Пізніше, було прийнято рішення супроводити клієнтку до партнерської ГО “Прожектор”, де вона отримала вторинну юридичну консультацію. 

Юрист пояснив Маріанна, що якщо директорка відмовляється надавати місце для її дитини в школі через інвалідність, потрібно звернутися до відділу освіти, де їй допоможуть з прийняттям дитини до школи та визначив алгоритм наступних дій. Через кілька днів матері зателефонувала директорка школи, з якою виникнув конфлікт раніше. Жінка вибачилась та запросила Маріанну подати необхідні документи для початку навчання. На даний момент дитина зарахована до школи та навчається на рівні зі своїми однокласниками.

Категорії
Історії реагування

Боротьба з HIV / AIDS denialists

Аліна – клієнтка, яка живе з ВІЛ. Дівчина звернулася до докуметатора REAct від БО «100 відсотків життя» по допомогу. Вона просила поради та підтримки із визначенням її подальших кроків щодо прийому АРВ-терапії.

Чоловік Аліни – HIV / AIDS denialists (ті, що заперечують ВІЛ\СНІД). У зв’язку з цим, він перешкоджав та відмовляв її від прийому АРВ-терапії, оскільки стверджував, що не вірить в жодні діагнози. Він впевнений, що вірус не існує, а всі докази – підробка. Чоловік аргументував, що ВІЛ вигадали фармацевтичні компанії, аби добряче заробити, а подібний діагноз ставиться лише за результатами хибних тестів. Тому він постійно закликав дружину відмовитись приймати «отруту» — антиретровірусну терапію. 

Документатор провів зустріч з ВІЛ-позитивною клієнткою та наголосив на важливості та перевагах прийому АРВ-терапії, задля покращення та підтримки стану здоров’я. Окрім цього, за Аліною закріпили соціального працівника від БО “100 відсотків життя” для отримання послуг соціального супроводу та відновлення АРВ-терапії. Їй також надали допомогу в постановці на диспансерний облік в СНІД-центрі. Після медичного обстеження, дівчина отримала необхідну АРВ-терапію та наразі продовжує її безперервний прийом.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Соціальний захист представників ключових спільнот, які отримали інвалідність внаслідок участі у бойових діях

На яку допомогу від держави можна розраховувати?

Після початку злочинної агресії росії проти нашої держави чимало громадян України, які є представниками ключових спільнот, приймали особисту участь у протидії військовій агресії росії у складі як загальновійськових, так й добровільних формувань місцевої територіальної оборони. Ставши на захист нашої держави, вони,  потрапляючи під обстріли та бомбардування ворога, стикалися з відповідними ризиками для життя, отримували поранення та бойові травми. На жаль, для частини з них наслідки втрати здоров’я від ворожих дій також повели за собою інвалідність.

Це викликає питання, на яку допомогу від держави вони можуть розраховувати? 

Тут слід визначити загальний та спеціальний сегменти питань забезпечення соціальної захищеності осіб, які отримали інвалідність згідно стану здоров’я. Перший регулюється базовим Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII. Згідно нього, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно цього Закону, інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи (МСЕК) МОЗ. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду. При цьому матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю має здійснюватися у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню.

Другий сегмент соціального захисту в зазначених випадках встановлюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII. Він визначає гарантії держави відносно учасників бойових дій та встановлює пільги особам з інвалідністю внаслідок війни та участі в бойових діях. 

Розглянемо їх. Це наступні актуальні гарантії:

  • безкоштовне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
  • позачергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами;
  • безоплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. За бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп – у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи – у розмірі 75% середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань;
  • 100% знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
  • 100% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю. 
  • 100% знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
  • безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи;
  • позачерговий безоплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і квартир та першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
  • позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація.
  • користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
  • право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів;
  • позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи. 
  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій;
  • виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності працюючим особам з інвалідністю внаслідок війни в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
  • виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року, а також допомоги по державному соціальному страхуванню за весь період перебування в санаторії з урахуванням проїзду туди і назад у разі, коли для лікування не вистачає щорічної і додаткової відпусток;
  • використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік;
  • позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. 
  • одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. 
  • особам з інвалідністю I і II груп надається право безоплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи (не більше одного супроводжуючого), 
  • 50% знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту. Особам з інвалідністю III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.
  • позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  • позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цією особою з інвалідністю, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, мають надаватися особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, які проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Категорії
Історії реагування

Захист від дискримінації у жіночій консультації

Юлія звернулася до жіночої консультації одного з закладів охорони здоров’я м. Києва з метою отримання консультації щодо обліку вагітності. Вона була дуже перелякана та знервована через свій ВІЛ-позитивний статус. 

Під час консультації, лікарка-гінеколог, яка вела прийом, дізнавшись про ВІЛ-позитивний статус Юлію, почала сварити дівчину: “Що Ви собі думаєте? У Вас СНІД! Ви народите хвору дитину. Не раджу Вам взагалі народжувати, бо далі будуть проблеми. Більше того, діти народяться з вадами, і це буде через Вас.” 

Така поведінка лікарки була не лише безпідставно агресивною, але й позбавила Юлію можливості отримати належну медичну консультацію та догляд. Перелякана та обурена дівчина звернулась на гарячу лінію партнерської БО “Позитивні жінки”, де їй надали підтримку і поради щодо подальших дій. 

Юлії пояснили, що якщо вона приймає антиретровірусну терапію та має високу прихильність до лікування, то її вірусне навантаження може бути нульовим, і це не перешкоджає здоровій вагітності та народженню здорової дитини. Завдяки підтримці БО “Позитивні жінки”, Юлію було переадресовано до дружніх та толерантних медичних працівників, які забезпечили їй необхідну медичну допомогу та консультацію щодо її вагітності. Таким чином, вона змогла отримати належний рівень медичного обслуговування, попри свій ВІЛ-позитивний статус. 

Дівчині також порекомендували звернутися з письмовою заявою до головного лікаря ЗОЗ щодо дискримінаційної поведінки лікарки-гінеколога, проте вона відмовилась.