З початку війни багато хто був вимушений покинути свої домівки, розлучитись із сім’єю. Деякі батьки не мали іншого виходу, як відправити своїх дітей у більш безпечне місце за кордон, а самі залишилися в Україні, щоб продовжувати працювати.
Як бути в таких випадках?
- Будьте прикладом для своєї дитини, особливо це важливо на відстані. Емоційний стан батьків легко передається на дитину.
- Розказуйте дітям про те, що відбувається в Україні, однак не варто надавати хибні обіцянки про швидке повернення додому. Дорога до перемоги може бути довготривалою.
- Проговорюйте емоції разом. Це допоможе впоратися зі стресом та знизити рівень тривоги і напруги.
- Проводьте час разом. Якщо є можливість спілкування за допомогою відеозв’язку, спробуйте разом щось зробити, наприклад, приготувати сніданок. Також є програми для спільного перегляду фільмів на відстані. Саме підтримка батьків може допомогти дитині розвивати психологічну стійкість.
Намагайтеся не втрачати зв’язок із дитиною, спілкуйтеся, проговорюйте події дня, надавайте підтримку, навіть якщо вона віртуальна.
Головне пам’ятати: кожний день наближає нас до перемоги, а тому вже скоро ми зможемо обійняти близьких і бути у безпеці.