Автор: Tetiana Palamar

Ввечері, Артем звернувся до приймального відділення міської клінічної лікарні з високою температурою та з гнійною раною на нозі. Черговий хірург його оглянув та повідомив, що необхідно терміново провести операцію. 

Але після того, як чоловік повідомив про свій ВІЛ-статус, хірург відмовився госпіталізувати пацієнта та порекомендував звернутися до поліклініки за місцем проживання. Натомість Артем відповів, що він не житель міста, а переселенець з міста Києва. Проте це та будь-які інші доводи ніяк не вплинули на хірурга. 

Чоловік звернувся до документатора REAct та попросив про допомогу. Документатор зв’язалася з начмедом лікарні в телефонному режимі та повідомила про те, що черговий хірург відмовив у медичній допомозі пацієнту, дізнавшись про його ВІЛ-статус, рекомендуючи звернутися до іншого медичного закладу. За розпорядженням начмеда клієнт був прийнятий на стаціонарне лікування, а з хірургом провели дисциплінарну бесіду.

Цієї зими, до документатора REAct зателефонував чоловік та повідомив, що його товариша за скоєння ДТП затримала поліція. З його слів, товариш не порушував правил дорожнього руху та не був винним у скоєному ДТП. Порушником у цьому випадку була жінка, яка рухалась на велосипеді. Проте, працівники поліції склали постанову про порушення правил саме на його друга Івана та відмовились забезпечити участь адвоката в оформленні матеріалів ДТП. 

Клієнту повідомили про порядок залучення адвоката за рахунок держави та надали контактні дані Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у відповідній області для безпосереднього з’ясування можливості призначення адвоката за рахунок держави самостійно. Окрім цього, чоловіку роз’яснили права та обов’язки обвинуваченого  у кримінальному проваджені. 

В результаті, рішенням місцевого суду Івана, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, було звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілою особою. Кримінальне провадження було закрито.

Оксана звернулась до місцевого лікувального закладу для отримання медичної допомоги. Після того, як медперсонал дізнався про ВІЛ позитивний статус дівчини, в неї почали вимагати гроші, аргументуючи це тим, що у зв’язку з її статусом, їй потрібно більше перев’язочних та захисних стерильних матеріалів ніж іншим пацієнтам. Натомість, Оксана вирішила самостійно купити необхідні матеріали та надати їх лікарям. Проте, вони чомусь їм не підійшли і лікарі все одно вимагали гроші на придбання їх в своїй установі. 

Після цієї ситуації, Оксана звернулася до документатора REAct для отримання консультації та допомоги у вирішення цього питання. Документатор здійснив візит до лікарні, під час якого зустрівся з заступник головного лікаря, який пообіцяв розібратися у проблемі, яка виникла, та прийняти міри. Окрім цього, лікар завірив, що при можливості клієнтці буде надана вся необхідна допомога згідно протоколів МОЗ України. 

Оксана мала складні стосунки з сусідом. Він часто принижував її гідність, лаявся та іноді справа доходила навіть до фізичного насильства. Останнього разу, коли чоловік спробував задути двері клієнтки піною, почалася бійка. 

Подруга Оксани викликала поліцію, хоча до цього дівчина самостійно вже писала заяву на сусіда, але ніхто не реагував. Коли поліція приїхала та правоохоронці побачили, що клієнтка наркозалежна, вони не приділили належної уваги ситуації. Навпаки, чоловіки почали принижувати гідність Оксани та казати, що вона наркоманка і їй самій не завадить заспокоїтися. 

Після цього клієнтка звернулася до документатора проєкту REAct, як надавача параюридичної допомоги. Дівчину проконсультували з приводу ситуації, яка склалася, а також, з метою захисту прав, направили до місцевої Громадської Приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. За допомогою співпраці з адвокатесою УГСПЛ, клієнтка змогла успішно відстояти свої права і повернутися додому.

Павло, військовий ЗСУ, проходить службу та знаходиться у гарячій точці в Запорізький області. Чоловік ніколи не приховував свою приналежність до ЧСЧ-спільноти та ніс службу на рівні з іншими військовими. 

Одного дня, один з військових роти напився та почав ображати Павла, погрожуючи розправою за його сексуальну орієнтацію. Як виявилось пізніше, нападник мав проблеми із законом та відбував покарання в місцях позбавлення волі за вбивство людини. Тільки-но прибувши до їх частини, чоловік дізнався, що Павло гей та вирішив спитати прямо чи правда це. Згодом ситуація розгорнулась таким чином, що чоловік напав на Павла з шампуром й задав тілесних ушкоджень на ґрунті нетерпимості. На крики військового з погрозами збіглись інші побратими й зупинили агресивні дії нападника.

Після звернення до документатора REAct, Павлу надали юридичну консультацію щодо недопущення таких дій з боку військових, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення за статтею 126 та статтею 161 Кримінального Кодексу України.

Пізніше, було направлено заяву до поліції, проте клієнт відмовлявся від допомоги та намагався вирішити цей конфлікт всередині. Трохи згодом, документатору все ж таки вдалося завершити цю справу та покарати винного. Було також направлено рапорт на керівника роти. Кривднику було винесено догану з позбавленням всіх заохочень та дисциплінарне покарання за протиправні дії.

Наталя потрапила до лікарні з запаленням легень. Під час бесіди чоловіка клієнтки з лікарем, останній обмовився про ВІЛ-статус жінки, про який чоловік не знав. 

Після виписки з лікарні, чоловік під дією наркотичних засобів почав застосовувати фізичну силу та словесно ображати Наталю. Жінка намагалась поговорити, пояснювала, що вона приймає довгий час терапію. Але чоловік продовжував знущатися над клієнткою кожного дня. 

Через страх стигми та дискримінації з боку правоохоронних органів, Наталя боялася звернутися до поліції, тому попросила по допомогу документатора REAct. Жінці надали правову консультацію та допомогли скласти заяву до поліції. Згодом чоловіка визвали до поліцейського відділку та провели бесіду щодо наслідків вчинення домашнього насильства у вигляді позбавлення волі.

Наразі чоловік іноді влаштовує скандали, проте побоюється ображати Наталю та застосовувати фізичну силу.

Жінки, які займаються секс-роботою, знаходяться під постійним ризиком порушення прав. Зокрема, Руслану, клієнтку дружньої організації, довгий час шантажували та примушували надавати сексуальні послуги за гроші на одній з квартир. При цьому, дівчина була вимушена віддавати зароблені кошти колишньому поліцейському та працівнику управління боротьби з торгівлею людьми, адже вони дізналися, що жінка проходила по кримінальній справі та погрожували, що розкажуть про статус СП її співмешканцю.

Дівчина дізналася про проєкт REAct і звернулася по допомогу. Документатор, вислухавши сумну історію, спрямувала потерпілу на консультацію до психолога організації, зважаючи на її важкий психоемоційний стан внаслідок регулярних психологічних маніпуляцій з боку поліцейських.

Також Руслані надали первинну консультацію з правових питань. Адже поліціанти, клієнти та інші особи досить часто вчиняють протиправні дії проти секс-працівниць і залишаються непокараними. Пізніше, дівчину направили на консультацію до юриста дружньої організації для отримання допомоги у написанні заяви в поліцію та юридичної консультації. Після подання заяви, знущання з боку порушників припинилися. 

Марію у важкому стані госпіталізували з діагнозом COVID-19. Для правильного призначення лікування, дівчина сповістила лікаря про свій ВІЛ-статус. Проте, почувши про це, лікар відмовився призначати лікування. Під час ранкового обходу, пацієнтка спитала, чому до неї ставляться настільки байдуже, на що лікар відповів, що ВІЛ-позитивним особам не місце в цій лікарні. Чим, в свою чергу, розкрив її статус іншим хворим у палаті та відділені.

Після цієї розмови співмешканці палати почали ображати та психологічно принижувати жінку і навіть погрожувати розправою.

Зважаючи на тяжкий стан, Марія вирішила звернутися по допомогу до своєї соціальної працівниці, яка сповістила про цей випадок документаторку REAct. Документаторка зв’язалася з жінкою по телефону, запропонувала їй свій супровід та підтримку, надала первинну психологічну консультацію.

Головному лікарю медичної установи, де перебувала жінка, було надіслано офіційний лист з описом ситуації, в якій опинилася клієнтка через публічне розголошення її статусу, що призвело до стигми та дискримінації з боку інших хворих. Документаторка роз’яснила лікарю, що його дії несуть дискримінаційний характер та рекомендовано дотримуватися кодексу медичної етики, щоб в подальшому не мати клопіт через невиконання своїх посадових обов’язків.

Ситуація була вирішена переведенням клієнтки до іншої палати, де вона отримала необхідне лікування у повному обсязі.

Віка, ВІЛ-позитивна жінка, влаштувалася через агенцію нянею у сім’ю. Відпрацювавши місяць, жінці запропонували пройти тестування на ВІЛ. При цьому, Віку попередили, що, у разі відмови, її звільнять, оскільки сім’я, в якій вона працювала, наполягала на здачі всіх аналізів. Зрештою, Віка погодилася. 

Тестування проводилося в кабінеті HR-менеджерки агенції, що вже було порушенням конфіденційності, так само, як і порушенням процедури тестування, оскільки його має проводити виключно медичний працівник. Коли менеджерка побачила позитивний результат тесту на ВІЛ, Вікторію звільнили без виплати заробітної плати за відпрацьований місяць. 

Після цього клієнтка звернулася по допомогу до дружньої організації БО «Позитивні жінки». Їй запропонували два варіанта дій щодо досягнення домовленостей з агенцією по виплаті зароблених грошей. Проте Віка відмовилася через шантаж з боку HR-менеджерки. Адже остання погрожувала, що вони сповістять всі агенції про ВІЛ-позитивний статус жінки, а також напишуть на неї заяву у поліцію. 

Коли документаторка REAct почула про це, вона одразу запланувала індивідуальну консультацію з Вікторією, на якій обговорила план дій щодо вирішення даної ситуації. Жінка, за супроводу документаторки, направила скаргу на керівництво агенції з підбору нянь та написала заяву до поліції щодо примусу розголошення таємниці діагнозу і шантажу. Після цього, керівниця агенції вибачилася перед клієнткою за дії своєї підлеглої, яку через деякий час звільнили. Наразі клієнтка отримує психологічну, гуманітарну та фінансову допомогу від фахівців БО «Позитивні жінки». 

До дружньої організації ВБФ «Джерело здоров’я» звернулась клієнтка. Її донька Світлана, учениця 10-го класу, у бесіді зі шкільним психологом поділилась тим, що має ВІЛ і переймається, що не зможе зустрічатися з хлопцями. 

Трохи згодом зі Світланою припинила спілкування її подруга. Коли дівчина спробувала дізнатись, в чому причина, виявилося, що мати подруги заборонила дружити їй зі Світланою, бо остання має ВІЛ. З’ясувалося, що психолог розповіла «по секрету» своїй подрузі, яка по сумісництву була матір’ю однокласниці та подругою Світлани. 

Клієнтка звернулась до психолога школи з проханням спростувати перед подругою інформацію про ВІЛ. Проте шкільний психолог в грубій формі відповіла, що не має до цього жодного відношення. Клієнтка звернулась до директора навчального закладу та поскаржилась на дії психолога. Проте це не дало жодного результату.

Пізніше жінка звернулась до документатора REAct за допомогою у покаранні  винної особи та організацією психологічної допомоги для доньки. Документатор влаштував зустріч з директором школи та психологом, під час якої вони обговорили, що психолог розголосила таємницю Світлани, чим порушила конфіденційність та анонімність клієнтки. Документатор наголосив, що психолог має виправити ситуацію, навіть якщо доведеться «збрехати» подрузі, якій та відкрилась «по секрету». Також, документатор розповів про можливі наслідки розголошення таємниці спілкування та діагнозу. Клієнтка в свою чергу попередила, що скаржитиметься до міського управляння освіти, якщо буде потрібно. 

Директор та психолог вибачилися та пообіцяли посприяти налагодженню ситуації. Через деякий час однокласниця Світлани попросила пробачення за свою поведінку і сказала, що начебто мати дозволила їм продовжити спілкування. На жаль, справжніх дружніх стосунків повернути не вдалося, проте після допомоги Світлана стала почувати себе більш впевненою у своєму майбутньому.