Категорії
Новини

Зміни у роботі системи REAct за часи повномасштабної війни в Україні

Повномасштабна війна загострила ситуацію з дотриманням прав людини в Україні. За 100 днів війни в системі REAct було зареєстровано близько 700 випадків порушення прав ключових груп, з яких 85% вдалося вирішити повністю, або частково. Здебільшого клієнти продовжують стикатися з перешкодами в отриманні АРВ-терапії, ЗПТ та доступі до інших медичних послуг. З боку окупантів фіксуються випадки вилучення препаратів ЗПТ та АРТ на блок-постах, випадки незаконних обшуків та вилучення особистих речей, нанесення фізичної шкоди.

З початку війни в системі фіксуються випадки серед нової категорії клієнтів – біженці (52 випадки), які є внутрішньо переміщеними особами (ВПО), або тими, хто вимушено виїхав за кордон. Взаємодія з клієнтами і вирішення випадків відбувається переважно он-лайн та по телефону, але за нагальної потреби та зважаючи на обмеження воєнного стану, здійснюється також і безпосередній супровід клієнтів до різних установ для допомоги у вирішенні їх проблем. Оперативно змінюються маршрути переадресації та зв’язки з державними і недержавними організаціями (надання прихистку, гуманітарної допомоги, інформування щодо наявних можливостей отримання допомоги в інших областях та за кордоном). Основна стратегія роботи Проєкту наразі – використовувати наявні можливості реагування по максимуму.  

Серед біженців особливо помітною є група учасників програм ЗПТ. На жаль, агресор не визнає лікування ЗПТ і вважає учасників терапії злочинцями, які приймають участь у незаконному обігу наркотичних речовин. Також на окупованих територіях окупанти не займаються забезпеченням населення лікарськими засобами і перешкоджають гуманітарним конвоям. Тому велика кількість людей переміщується до інших регіонів. Усім їм потрібна допомога у відновленні лікування. 

Окрім збільшення випадків стигматизації та дискримінації клієнтів програм ЗПТ, надходить багато даних про порушення прав ЧСЧ, що пов’язано, в першу чергу, з вимушеною міграцією, яка часто призводить до конфліктів на ґрунті гомофобії. 

З початку війни збільшилась кількість потреб представників ключових груп у контексті взаємодії з різними соціальними структурами. Через це збільшилась кількість звернень до проєкту з боку транс*людей, які потерпають від дискримінаційного ставлення під час війни. В Одеській області надходить найбільше звернень стосовно порушень у державних та медичних структурах (військкоматах та диспансерах). Вирішувати ці проблеми на первинному рівні стало складніше, оскільки державні структури мають певний імунітет стосовно оскарження їх рішень. 

З іншого боку, координатори Київської та Дніпропетровської областей відзначають позитивні зміни у роботі з державними установами. Наразі представники державного сектору оперативно реагують на скарги клієнтів та документаторів, надають допомогу у їх вирішенні. Можна констатувати, що ця кризова ситуація сприяла позитивним змінам у роботі медичних установ у зазначених областях. Стало менше бюрократії у вирішенні питань. Лікарі, за деякими винятками, частіше беруть на себе відповідальність за вирішення складних ситуацій, більше радяться з клієнтами щодо тих чи інших проблем.

За останні два місяці значно розширилось коло соціальних питань, які вирішуються документаторами Кривого Рогу. Особлива увага приділяється ВПО. Така робота здійснюється в тісній співпраці з місцевими та районними штабами допомоги, управліннями праці та соціального захисту населення. 

В Запорізькій області є регіони, які знаходяться під окупацією військ рф. Там ситуація досить складна та взаємодія із представниками державних установ неможлива. Реєструвати нові випадки практично нереально, адже їх доволі складно виокремити через постійні проблеми, які виникають у зв’язку з окупацією. Наразі найбільше скарг надходить від клієнтів, які хворіють на туберкульоз та потребують необхідного лікування. 

В Херсоні склалась складна гуманітарна ситуація. Через окупацію, в регіоні відсутні ліки та будь-які державні контролюючі й правоохоронні органи, що зумовило стрімкий ріст злочинності. Багато людей вимушені жити в непристосованих для життя приміщеннях. Постійні перебої зі зв’язком, неможливість відновити втрачені документи, присутність на території міста великої кількості військових рф призвели до того, що перші місяці окупації люди боялись пересуватись по вулицям, а не те, що звертатись за допомогою до будь-яких організацій. 

Незважаючи на це, постійно надходила інформація щодо порушення прав осіб на отримання медичної допомоги зокрема серед хворих на туберкульоз. З метою забезпечення реагування на порушення та супровід клієнтів, проводяться зустрічі з волонтерами, які, в свою чергу, розповсюджують в своїх чатах інформацію щодо того, куди можна звернутись за допомогою. На сьогоднішній день перше і основне – це максимальне дотримання безпеки. З кожним днем працювати стає все складніше. Якщо раніше люди говорили про порушення прав, то сьогодні вони просять допомогти з продуктами та засобами гігієни. 

У Харківській області більшість документаторів виїхали до інших регіонів України через неможливість постійного перебування в зоні бойових дій. На жаль, в перші місяці війни було втрачено усі контакти з клієнтами та партнерами. В основному, наразі, усі документатори займаються волонтерською діяльністю, а також шукають різні ресурси для підтримки спільнот на місцях. 

Від початку війни Львівська область зустрілася з необхідністю організації прийому ВПО з усієї України. Це, в свою чергу, суттєво збільшило кількість осіб із ключових груп, які потребували допомоги та підтримки. Люди приїздили дуже різні. У стані стресу вони гостро реагували на будь-які непередбачувані ситуації, а тому потребували належної уваги і швидкого реагування на їх запити. Попри це, відзначаються помітні зміни у ставленні працівників державних структур різного спрямування до людей, особливо на початку війни. Попри те, що роботи вистачає і прикрих випадків достатньо, спостерігається більше розуміння у вирішенні кейсів. 

Як і до війни, у центрі роботи REAct є права людини. Найбільше уваги наразі приділяється тому, щоб робота Проєкту давала швидкий та конкретний результат, бо, як показала війна, найціннішим ресурсом є час. Тому віримо у наші сили та прямуємо разом до Перемоги!