Categories
Новини

Система REAct долучилася до Маршу Жінок – 2021

Команда системи моніторингу та реагування на порушення прав людини в Україні – REAct підтримує вимоги Маршу жінок-2021 щодо забезпечення дотримання прав жінок з ключових спільнот таких, як повага і захист, викорінення гендерно-обумовленої дискримінації та належне виконання обов’язків з боку держави. Представники REAct взяли участь в Марші у Києві, Одесі та Харкові, щоб привернути увагу до викликів, з якими стикаються жінки в Україні, особливо під час пандемії COVID-19.

З 775 випадків порушення прав представників і представниць ключових спільнот, які були зафіксовані силами REAct у 2020 році, 42% припадають на звернення від жінок, тому що, навіть на тлі поширених правопорушень, порушення прав жінок є кричущими. Найчастіше права жінок порушуються медичними працівниками (48%), поліцією (22%), близьким оточенням (17%) і соціальними службами (7%).

Як свідчать дані, отримані при впровадженні REAct в 4 пілотних регіонах, торік зафіксовано 327 випадків порушення прав серед жінок, з яких 189 випадків щодо жінок ЛВІН. Основним порушником щодо представниць ЛВІН є медичні працівники державних установ охорони здоров’я – в 41% випадків, на другому місці – поліція – в 22% випадків.

Ми рішуче підтримуємо вимоги Маршу жінок-2021, тому що:

  • права жінок – це права людини, а гендерно-обумовлена ​​дискримінація – це порушення прав людини;
  • ми допомагаємо представникам і представницям ключових спільнот, уразливих до ВІЛ і туберкульозу, які зіткнулися з порушенням їх прав – і багато з цих порушень стосуються, перш за все, жінок;
  • гендерно-обумовлена ​​дискримінація виключає загальний доступ до послуг з охорони здоров’я і підвищує уразливість до ВІЛ і туберкульозу;
  • в умовах гендерної нерівності жінки є більш уразливими до багатьох небезпечних захворювань;
  • чимало форм гендерно-обумовленої дискримінації є «прихованими» і призводять до того, що жінки, які її відчувають, не можуть отримати допомогу і захист;
  • без усунення гендерної нерівності та гендерно-обумовленого насильства неможливо перемогти епідемію – зокрема ВІЛ і туберкульозу;
  • суспільством і державними структурами зроблено занадто мало для того, щоб забезпечити всім жінкам, незалежно від соціального статусу, роду занять і стану здоров’я, адекватну підтримку і захист.

Звернувшись до представників системи REAct, можна безплатно отримати психологічну підтримку, соціальний супровід, допомогу в отриманні медичних послуг та юридичний супровід. Всі звернення документуються з дотриманням принципів конфіденційності та надійності зберігання даних.

Categories
Історії реагування

Розкриття статусу та як допоміг REAct захистити права клієнтки

Коли людина вперше дізнається про свій ВІЛ-статус, сама не може в це повірити, і, часто, заперечує його. Через це їй важко розповісти про своє захворювання рідним, близьким людям. Ще однією вагомою причиною не розповідати про ВІЛ є високий рівень стигми у суспільстві. Але, часто трапляється, що розголошення статусу стається всупереч волі людини.

Сніжана потрапила до REAct в дуже пригніченому стані. Жінка живе з ВІЛ, відповідально приймає АРВ терапію, виховує малолітню дочку та доглядає за матір’ю з інвалідністю. Розпочавши нові стосунки з чоловіком, на клієнтку посипалися погрози, а згодом і відкриті залякування від сусідки, яка раніше була близькою подругою. Після того, як «подруга» стала нівечити майно Сніжани, вона вимушена була звернутися до поліції. Правоохоронці приїздили на виклики та проводили лише бесіди. Зрештою, був розкритий ВІЛ-позитивний статус жінки серед мешканців будинку та членів її родини. Це позбавило клієнтку здатності нормально працювати та відпочивати.

Зважаючи на бездіяльність місцевої поліції, Сніжана зателефонувала на гарячу лінію поліції, де їй пояснили, що погрози в усній формі не є злочином. А отже, виходить, що на законодавчому рівні держава не захищає осіб, які опинилися в подібній ситуації.

Завдяки злагодженій роботі REAct та БО “БФ “Громадське здоров’я” (м. Кривий Ріг) клієнтці була надана психоемоційна підтримка психолога фонду, який допоміг у ситуації з розкриттям статусу та подоланням тривоги за своє життя і здоров’я дитини. Після цього жінку направлено на сайт правової допомоги для подальшої роботи щодо захисту її прав.

Зараз у житті Сніжани все поступово налагоджується, а надана підтримка системи REAct, певним чином, цьому допомогла.

Categories
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо роботодавець вимагає надати інформацію про Ваш ВІЛ-статус?

Багато людей, у своєму повсякденному житті, зіштовхуються з порушенням їхніх прав. Щоб допомогти краще зрозуміти свої права та розібратися у законодавстві, ми започатковуємо рубрику «Знай свої права», в якій можна буде знайти практичні рекомендації від юриста та поставити своє запитання для отримання розгорнутої відповіді. Отже, перша тема: що робити, якщо роботодавець вимагає надати інформацію про Ваш ВІЛ-статус?

Українське трудове законодавство забороняє працедавцям при укладанні трудової угоди вимагати, зокрема, особисту інформацію про стан здоров’я і ВІЛ-статус. Однак на практиці, на жаль, досить поширені випадки, коли керівники підприємств, установ, організацій вимагають від працівника довідку про відсутність захворювання на ВІЛ-інфекцію, що є прямим порушенням трудового законодавства.

Що слід пояснити працедавцю на його вимогу пройти тестування на ВІЛ?

  1. При вимаганні від працівника довідки про відсутність захворювання на ВІЛ-інфекцію потрібно зазначити та наголосити, що тестування на ВІЛ є правом, а не обов’язком, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (далі – Закон), яка визначає право особи на тестування з метою виявлення ВІЛ, умови та порядок його проведення. А саме, що «тестування проводиться добровільно, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров’я особи».

2. Інформація про тестування на ВІЛ надійно захищена, не зважаючи на результат. Про результати тестування з метою виявлення ВІЛ повідомляється лише особі, стосовно якої було проведено тестування, працівником, уповноваженим на це закладом, що проводив тестування, з урахуванням вимог щодо конфіденційності зазначеної інформації, а у випадках та за умов, установлених Законом, – батькам чи іншим законним представникам такої особи (стаття 7 Закону).

3. Закон гарантує захист інформації про позитивний ВІЛ-статус людини від розголошення та розкриття третім особам (стаття 13 Закону), а відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю, яка може бути повідомлена іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках.

4. Звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, а також обмеження інших прав через питання ВІЛ-статусу забороняється, а неправомірні дії посадових осіб, відносно цього, можуть бути оскаржені в адміністративному та судовому порядку. Тобто пояснити працедавцю, що відмова у працевлаштуванні у зв’язку з проходженням тестування на ВІЛ може бути і буде Вами оскаржена в суді.

Categories
Історії реагування

Домашнє насилля та як з ним впоралася клієнтка REAct

Проблема домашнього насилля значно загострилася під час пандемії коронавірусу. Згідно статистики Міністерства соціальної політики України, 90% осіб, які страждають від домашнього насильства – це жінки. У 2020 році кількість випадків, коли жінки та дівчата зазнавали психологічного або фізичного переслідування, зросла на 52%.

Олені 35 років, вона належить до вразливої групи населення, оскільки є споживачкою ін’єкційних наркотиків та працівницею комерційного сексу. Жінка часто страждала від домашнього насилля зі сторони чоловіка. Він постійно підіймав на неї руку, вимагав грошей та всіляко принижував. Звертатися за допомогою до правоохоронних органів Олена не наважувалася, оскільки боялася стигми зі сторони працівників поліції.

За допомогою до проекту REAct жінка звернулася після нанесених чоловіком сильних фізичних травм. ЇЇ одразу було направлено на консультацію до психолога та рекомендовано звернутися в поліцію та на гарячу лінію для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Необхідну підтримку та емоційне консультування надали соціальні працівники, у яких Олена отримувала послуги щодо профілактики ВІЛ.

Працівники REAct допомогли Олені скласти заяву до поліції. Правоохоронці затримали її чоловіка та роз’яснили, що за вчинення домашнього насилля існує кримінальна відповідальність.

Categories
Новини

Пандемія COVID-19 негативно вплинула на дотримання прав людини в Україні

З початком епідемії коронавірусу ми стали фіксувати більше звернень від людей з ключових груп щодо порушень їх прав. У 2020 році, в Україні, зафіксовано 775 кейсів, кожен з яких містить по декілька правопорушень водночас.

9 грудня 2020 року об 11:00 відбудеться зустріч з прямою трансляцією «Права ключових груп в Україні і регіоні СЄЦА: ситуація, моніторинг, реагування на порушення», на якій буде представлено результати унікальної в Україні та регіоні системи реагування на порушення прав серед уразливих груп населення до ВІЛ та туберкульозу – REAct.

Згідно з результатами 2020 року, ми бачимо, що уразливі групи населення, а саме люди, які живуть з ВІЛ/СНІД, споживачі ін’єкційних наркотиків, чоловіки, що мають секс з чоловіками та працівники секс-індустрії не отримують рівний доступ до реалізації своїх прав і свобод. Працівники державних структур найчастіше порушують права таких людей – у 74% зафіксованих в Україні порушень порушником були працівники державних структур: поліції, державних медичних закладів та інші.

Стаття 25 Загальної декларації прав людини наголошує, що кожна людина має право на медичний догляд. Концепція «Здоров’я для всіх» стала ключовим принципом роботи ВООЗ, а також всіх міжнародних та національних інституцій сфери охорони здоров’я. Проте, згідно з результатами проєкту, основним порушенням прав груп ризику в Україні є відмова в доступі до медичних послуг з боку поліції або закладів охорони здоров’я (36%), на другому місці – дискримінація / стигматизація (27%), на третьому – фізичне насильство (14%). Система REAct дає можливість як відстежувати такі порушення для узагальнення та впливу на чинні політики і практики, так і вчасно реагувати на них у кожному конкретному випадку.

Неможливо зупинити епідемії ВІЛ і туберкульозу, продовжуючи порушувати права людини, криміналізувати групи ризику, практикувати гендерну нерівність. І бездіяльність – неприпустима. REAct – дієвий інструмент для моніторингу порушення прав людини зусиллями спільнот, а також і для негайного реагування для захисту прав“, – говорить Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Під час зустрічі обговорюватимуться основні результати та способи реагувань на проблеми порушень прав уразливих груп до ВІЛ та туберкульозу в Україні і регіоні Східної Європи та Центральної Азії, будуть сформульовані структуровані заходи щодо захисту прав людини і надані пропозиції для розробки політик з реагування на порушення.

Спікери:

  • Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Ігор Кузін, в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України;
  • Марина Новачук, старший радник Представництва ЮНЕЙДС в Україні;
  • Ольга Варецька, асоційований директор з стратегічної інформації та МіО МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Тетяна Дешко, директор міжнародних програм МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Михайло Голіченко, міжнародний експерт з питань прав людини, старший аналітик Канадської правової мережі по ВІЛ/СНІДу.

Запрошуємо вас долучитися до онлайн-трансляції:

https://www.youtube.com/watch?v=i2LgUNbdFB4
https://www.youtube.com/watch?v=r_p1aDgKsmw
Categories
Новини

Розширення реалізації проєкту REAct в Україні на сім нових регіонів

Вже цієї осені географія реалізації проєкту REAct поповнилася новими регіонами, такими як Львів, Луцьк, Чернігів, Запоріжжя, Харків, Херсон і Миколаїв.

З 21 вересня по 13 жовтня 2020 року було проведено ряд робочих зустрічей «Впровадження системи моніторингу та швидкого реагування на порушення прав людини в Україні – REAct» для представників НУО в семи регіонах України. Учасниками робочих зустрічей були документатори проєкту, координатори у відповідних регіонах, правозахисні та неурядові організації у сфері профілактики ВІЛ/ТБ.

Під час робочих зустрічей ми представили перші результати впровадження проєкту REAct в пілотних регіонах, поділилися історіями успіху, а також обговорили наявні бар’єри в області прав людини у відношенні доступу до ВІЛ-сервісів і подальші кроки по розширенню впровадження системи в зазначених областях.

Оскільки система REAct орієнтована на фіксацію випадків порушень прав на індивідуальному рівні, нам важливо залучити максимальну кількість представників місцевих недержавних організацій, щоб вони змогли стати частиною проєкту REAct у своїх регіонах. Кожен випадок порушення, зокрема некоректне ставлення працівників правоохоронних органів чи медичних установ, прояви насильства, розголошення ВІЛ-статусу або відмову в наданні медичних послуг, або їх надання в неповному або неякісному обсязі – порушують права зазначених осіб на гідне життя і чинять негативний вплив на ефективність заходів з протидії поширенню ВІЛ / ТБ в контексті профілактики і лікування.

Categories
Новини

Підвищення рівня знань документаторів REAct про механізми реагування на випадки порушення прав

16-28 липня 2020 року відбулася серія онлайн тренінгів на тему «Основи реагування на порушення прав представників/представниць ключових груп в рамках проєкту REAct». Оскільки реагування – важлива складова проєкту REAct, метою проведення тренінгів було підвищення рівня знань документаторів про механізми та інструменти ефективного реагування на випадки правопорушень.

Під час тренінгу розглядалися і обговорювалися такі важливі теми, як:

∙ визначення та види прав людини;

∙ роль держави у випадках порушення прав;

∙ визначення і ознаки дискримінації;

∙ типові порушення з боку поліції, медичних працівників;

∙ механізми захисту представників прав ключових спільнот;

∙ сервіси та організації з надання правової допомоги;

∙ параюридична допомога;

∙ особливості взаємодії з адвокатом;

∙ можливості та інструменти адвокації.

Також був представлений досвід регіонів «пілота» в здійсненні реагування на випадки порушень прав ключових спільнот.

На завершення серії онлайн тренінгів учасникам було забезпечено простір для обговорення – «Жива Бібліотека». У чотирьох віртуальних «кімнатах» обговорювалися правові питання щодо окремих спільнот – людей, які вживають наркотики ін’єкційно, працівників секс-бізнесу, ЛГБТ-спільноти та підлітків в ризикових ситуаціях. Окремої уваги заслуговують експерти, які були залучені в рамках тренінгу:

∙ Павло Скала (МБФ «Альянс громадського здоров’я»);

∙ Оксана Покальчук (Amnesty International);

∙ Оксана Гузь (приватний адвокат);

∙ Шейлат Афолабі (Український фонд правової допомоги);

∙ Ірина Федорович (Центр «Соціальна дія»);

∙ Сергій Пернікоза (Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів);

∙ Наталя Козаренко, Сергій Мовчан (Українська Гельсінська спілка з прав людини);

∙ Ольга Клименко (TB People Ukraine);

∙ Андрій Роханський (ГО «Інститут правових досліджень та стратегій»);

∙ Руслана Панухнік (ГО «КиївПрайд»);

∙ Максим Буткевич (Національний координатор проєкту REAct в Україні).