Категорії
Історії реагування

Юридична допомога військовослужбовцю

До документатора REAct звернувся Руслан. Він був розгублений та схвильований. З перших днів війни чоловік пішов добровольцем в ЗСУ. Проблем зі здоров’ям він не мав, адже старанно приймає АРТ-лікування. Його жінка вже довгий час знає про статус чоловіка та регулярно проходить обстеження. Проте в їх відносинах настала криза.

Коли Руслан повернувся додому у короткотривалу відпустку, дружина не пояснивши, не пускала його до будинку, погрожувала поліцією та розголосити його статус всім сусідам і товаришам по служби. Жінка почала ображати Руслана, називаючи його «спідозним», та наголошувала, що він несе загрозу її здоров’ю. 

Чоловік не розумів причину цієї поведінки, адже жінка регулярно проходила консультації та володіє інформацією, щоб почувати себе безпечно. Більше за все його засмучувало, що обороняючи своїх рідних на війні, він сам переживає стигму та дискримінацію з їх боку. Чоловік потребував юридичної допомоги, щоб якось убезпечити себе. 

Завдяки вже налагодженому механізму переадресації, Руслан зміг зв’язатися з юристкою УГСПЛ м. Хмельницького, яка надала йому якісну консультацію. Тепер чоловік почуває себе впевнено та захищено, знає як діяти у подібних ситуаціях та, головне, розуміє, що він не самотній в цей нелегкий час. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Хибна звичка: лікувати тривожність алкоголем

Ви, напевно, часто чули від себе, своїх знайомих, що однією з причин вживання алкоголю є бажання зменшити власну тривогу. 

Ми часто забуваємо, що алкоголь є патологічним наркотиком. Він дає примарну ілюзію переміщення людини до якогось уявного світу та змінює її свідомість. І тому в час сп’яніння людина може не відчувати тривогу. До речі, не тільки алкоголь, такі ж властивості мають інші психоактивні речовини. 

Але після того, як сп’яніння завершується, людина повертається до реального світу. І в цей час рівень її тривоги збільшується в рази. Така «лікувальна терапія» шкодить і фізично, і психологічно.  

Не можна ані лікувати, ані профілактувати тривогу і тривожні розлади будь-якими психоактивними речовинами. Вони не лікують, не прибирають причину тривожності, не вирішують проблему. Уникнення проблеми, замкнення – це аж ні як не вирішення складної ситуації, яка викликає занепокоєння.  

В наші дні дуже популярними є енергетики, тоніки, слабоалкогольні напої. Дози алкоголю, які вони містять разом з тауріном, гуараною, а найчастіше з кофеїном, теоброміном та теофіліном дисбалансують нервову систему: викликають порушення сну, збудження, неспокій, тахікардію, підвищення артиреального тиску, аритмію, нудоту і блювоту, нетривалу депресію. Такі наслідки вживання енерготоників – це зовсім не «лікування» тривожності, а пряме її стимулювання. У поєднанні з алкоголем енерджі дрінки небезпечні, бо вони призводять до обезводнення тіла. Також споживач отримує суб’єктивне оцінювання власних фізичних можливостей, які не відповідають дійсності. Той же кофеїн, наприклад, з одного боку, стимулює, а з іншого боку – підсилює тривогу.

Саме тому будь-які штучні зміни свого емоційного стану в підсумку будуть викликати підсилення тривоги, виникнення залежності й чимало інших проблем зі здоров’ям.

Бережіть себе. Дихайте свіжим повітрям на повні груди. Пийте багато води і при потребі підбадьорюйте себе невеликими порціями кави або шоколаду. Не забувайте, що гарна розмова зі спеціалістом або просто другом – найкраща профілактика та терапія тривожної недуги.

Категорії
Журнали Корисні матеріали

Випуск журналу “Подорожник” (№2 (153), 2022р.)

  • Небезпечні консерви
  • Інтим у воєнний час 
  • Кохання та помста Агати Крісті
  • Як не стати живим товаром 

Про це та багато іншого читайте у новому випуску журналу про здоров’я, кохання і гармонію «Подорожник».

Категорії
Історії реагування

Допомога військовому з ВІЛ-статусом

Віктор – військовослужбовець ЗСУ, який приховав свій ВІЛ-позитивний статус перед підписанням контракту та не пройшов відповідне дослідження. Вже перебуваючи у військовій частині, його самопочуття суттєво погіршилося. Стан настільки ускладнився, що у чоловіка почали випадати зуби. Все через те, що у нього не було постійного доступу до АРТ, старі запаси закінчилися, а щоб отримати нові ліки, треба було відкрити свій статус в частині і пояснити, для чого йому необхідно звернутися в профільний заклад. Саме через страх розкриття статусу він нічого не говорив, а тому не міг самостійно покинути частину, і залишився без необхідного лікування. 

Коли Віктору стало зовсім погано, він все ж таки про все розповів і його, у супроводі керівника медично-санітарної частини, за кілька днів привезли в медичну установу. Зі слів клієнта, після відкриття статусу до нього почали дуже негативно ставитися, через що він втратив психологічну рівновагу та почав вживати алкоголь. Супроводжуючий у мед. закладі не хотів виходити з кабінету лікаря, коли вівся прийом, говорив, що все знає і що вважає таку людину небезпечною для оточуючих, а особливо для військових. 

В той же день, клієнту оформили запис на наступний прийом для отримання ліків, втім у необхідний день його не привезли. Він звернувся до документатора REAct з проханням допомогти у вирішенні цієї ситуації. Віктора не хотіли доставляти в амбулаторно-поліклінічне відділення для лікування ВІЛ-позитивних та не надали необхідну терапію, що, у подальшому вилилося у постійні нав’язливі думки про самогубство. 

За підтримки координатора Проєкту, документатор звернувся до профільного керівництва ЗСУ з медичної частини, звідти – до керівництва частини, де перебував клієнт, і вже наступного дня він прибув у медичний заклад та отримав ліки. Наразі клієнт проходить військово-лікарську комісію, бо за станом здоров’я продовжувати службу в армії він не може. Крім цього, з чоловіком дистанційно працює психолог та вирішує найбільш критичні питання. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Як допомогти собі та заспокоїти себе під час війни?

  • Малювання.

Якщо у вас є доступ до різноманітних антистресових розмальовок, можете скористатися ними. Якщо таких нема, допоможе навіть малювання нерозбірливих каракуль на листі паперу.

Дітям (і собі також!) можете запропонувати  малювати їхній настрій, стан, страхи. Під час такого малювання та словесного опису малюнка дитина розвантажується та відновлюється. Тому заохочуйте подібні заняття.

Метод зображення своїх страхів та емоцій із проговоренням є досить ефективним для допомоги дітям та дорослим.

  • Слухайте улюблену музику де можливо. Співайте.

А якщо ви зможете долучити й інших людей до цього заняття, то отримаєте не тільки заспокоєння, а й відчуття згуртованості та єдності.

  • Робіть перерву у споживанні інформації.  

Зосередьте увагу на декількох джерелах, які надають лише офіційну, перевірену інформацію. Намагайтеся не переглядати новини перед сном.

  • Читайте художню літературу, поезію.

У західних країнах було проведено багато досліджень, які довели, що поезія має надзвичайно позитивний вплив на нашу психіку.

  • Метод «Дихання життя».

Коли у вас є нагальна потреба в тому, щоб заспокоїтись або послабити напад панічної атаки, зробіть повний вдих – затримайте дихання на три рахунки – повний видих – затримка дихання на три рахунки – повторення вправи.

Категорії
Брошури Звіти Корисні матеріали Новини

Виклики війни: робота системи REAct в Україні

Навіть за умов війни та активних бойових дій в окремих регіонах України документатори REAct продовжують фіксувати випадки порушення прав ключових спільнот, взаємодіють з клієнтами та надають необхідну допомогу. 

Презентуємо вам новий буклет, виготовлений за результатами роботи системи REAct в умовах війни в Україні. 

  • Зміни в роботі документаторів REAct під час війни
  • Зміни в потребах клієнтів, які звертаються до REAct
  • Порушення прав ключових груп на тлі війни
  • Бар’єри в реагуванні 
  • Успіхи та нові можливості 
  • Детальна статистика та описи кейсів 

Про все це читайте у буклеті «Виклики війни: робота системи REAct в Україні».

Читайте також:

Воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії (інформація станом на 01.12.2022)

Порушення прав представників ключових спільнот на тлі війни в Україні (інформація станом на 01.06.2022)

Проєкт REAct в Україні: Виявлені порушення прав ключових груп у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них – Аналітичний звіт за 2021 рік

Категорії
Історії реагування

Розголошення ВІЛ-статусу пацієнтки

До документатора REAct звернулася Наталія. У жінки вже достатньо давно позитивний ВІЛ-статус. Вона отримує необхідне лікування та має невизначальне вірусне навантаження. 

Сімейного лікаря для заключення декларації клієнтка обирала користуючись допомогою ВОНЖ “ВОНА”. Коли почалася війна, лікар взяв до себе нову медичну сестру, адже попередня була вимушена виїхати за кордон. На жаль, як Наталія дізналася вже постфактум, нова медсестра була нетолерантна до представників уразливих груп. Більше того, вона була занадто агресивною у цьому питанні.  

Як виявилося пізніше, Наталія, до всього, ще й проживала з нею в одному будинку. Тому, коли у жінки на дверях почали з’являтися написи з погрозами та образами щодо її діагнозу, вона, справедливо звинуватила нову медсестру, в якої був доступ до такої інформації. Згодом медсестра особисто зізналась, що вона не хотіла співпрацювати з ВІЛ-інфікованими.

РЕАкторка ВОНЖ «ВОНА» надала Наталії контакти юристів з безоплатної первинної правової допомоги, які обізнані зі специфікою роботи з представниками уразливих груп. Після цього документаторка допомогла клієнтці у складенні заяви на ім’я керівника Центру первинної медико-санітарної допомоги. Згодом медичну сестру було звільнено за невідповідність займаній посаді.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Вчимося позитивно себе мотивувати

Людина так влаштована, що не може працювати постійно в одному режимі: періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити. У цей момент важливо себе підбадьорити і мотивувати, щоб повернутися у стрій.

Про те, як це зробити правильно та ефективно, поговоримо далі.

1. Згадайте про свої сильні якості та сторони.

Сумнів у собі та своїх можливостях – часта причина втрати сил і небажання щось робити.

2. Нагадуйте собі про свої досягнення та переваги. 

Похваліть себе за навички, які у вас добре розвинені, та почніть діяти.

3. Займіться тим, що вам подобається (в екологічному сенсі).

Коли мотивація на нулі – складно просто встати і приступити до виконання трудомісткої роботи, тому, щоб запустити когнітивні процеси, почніть з простого: займіться тією роботою, яка приносить вам задоволення. 

Ці дії покращать настрій і допоможуть повернути натхнення, в результаті у вас з’явиться більше сил на виконання робочих завдань.

4. Святкуйте дуже маленькі перемоги.

Це допоможе створити позитивні навички. Не обов’язково щоразу купувати торт. Достатньо просто відзначити, що трапилося щось хороше.

5. Зосередьтеся на вирішенні проблеми.

Тут важлива концентрація не на самій проблемі, а саме на її вирішенні. Продумайте усі можливі варіанти.

6. Слідкуйте за своїм здоров’ям.

Погане самопочуття сильно відволікає від роботи та знижує рівень продуктивності.

7. Займайтеся танцями, спортом, частіше бувайте на свіжому повітрі.

8. Робіть те, що любите та чим можна заробляти.

Успіх у будь-якій справі ґрунтується на поєднанні пристрасті та досвіду. Але будьте обережні. Далеко не все, що нам подобається, може приносити реальний дохід, що рано чи пізно призведе до вигоряння.

Категорії
Історії реагування

Дискримінація з боку медичних працівників

До документаторки REAct звернулася Жанна. Жінка вживає вуличні наркотики та іноді алкоголь. Нещодавно в неї виникла неприємна ситуація під час прийому у лікаря-гінеколога. 

Проблеми зі здоров’ям у Жанни почалися ще до війни. У 2021 році вона благополучно лікувалася у своєї лікарки, але з початком бойових дій під Києвом лікар вимушено евакуювалася в інше місто. Зі слів жінки вона отримала направлення до іншого гінеколога, до якої і пішла на прийом. 

При огляді, як тільки лікарка побачила сліди від ін’єкцій, то відразу у присутності медичної сестри почала ображати пацієнтку, називати «наркоманкою» та «снідозною», припускаючи що пацієнтка ВІЛ-позитивна та вже хвора на СНІД. Після цього лікар-гінеколог вигнала пацієнтку з кабінету та наказала більше не приходити, бо вона «снідозних» не лікує. 

Після втручання РЕАкторки ГО ОНЖ «ВОНА» було написано скаргу до керівництва щодо неприпустимості такої поведінки лікарки, розголошення медичної таємниці, принизливого ставлення до пацієнтів, образ та ненадання медичної допомоги. Скаргу було розглянуто, лікарку притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді винесення догани із зобов’язанням пройти тренінги з подолання стигми та дискримінації. 

Наразі Жанна проходить лікування у дружнього лікаря-гінеколога в цьому ж лікувальному закладі.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Вчимося не бути жертвою – чекліст від психолога

1. Зрозумійте: кожної секунди, хвилини ми робимо той чи інший вибір.

Позиція жертви – це теж вибір, зроблений на основі певних переконань. Ми не можемо впливати на певні події, проте можемо обирати, як реагувати на них.

2. Замініть звичку постійного пошуку винних у ваших бідах на звичку пошуку варіантів вирішення проблем та виходу із кризи.

Наприклад, замість запитання “Чому саме зі мною це сталось?”, “За що це мені?” прийміть ситуацію й займіться пошуком відповіді на запитання “І що тепер?”. Визначте усі можливі варіанти вирішення проблеми. Це набагато продуктивніше, ніж пошук винних. Хоча лише вам вирішувати: топтатися на місці чи робити крок вперед. Вибір за вами.

Під формулюванням “прийняти ситуацію” мається на увазі не цілковите підкорення обставинам, а прийняття того факту, що ви не можете впливати на якісь глобальні речі, проте можете обирати, як на них реагувати. Наприклад, замість того, щоб сидіти під обстрілами в напівзруйнованому домі й гадати “прилетить чи ні”, періодично перемикаючись на самоїдливі запитання типу “Чому саме я, за що?”, можна подбати про власну безпеку й тимчасово перебратись у безпечне місце, з чітким усвідомленням того, що житло завжди можна відбудувати.

3. Якщо перед вами є складний вибір і ви не знаєте, на чому його зупинити, обирайте те, що станом на зараз для вас є найбільш вигідним.

Навіть можете прописати плюси та мінуси кожного визначеного вами варіанту й робити свій вибір на основі цього аналізу.

4. Постійне перекладання відповідальності на інших укріплює вас у позиції жертви. Кожен із нас є ковалем свого щастя. Пам’ятайте про це.

5. Любов до себе, розуміння своїх бажань та потреб і побудова власної поведінки на основі цього розуміння – зробить вас невразливими й незалежними від чужих суджень,  думок, навіювань.

6. Пошук нових сенсів. Навчіться сприймати будь-який досвід (навіть дуже гіркий) як можливість для власного розвитку та зростання.

Тільки вам обирати: зайняти внутрішню позицію переможця чи переможеного!

Категорії
Новини

Он-лайн зустріч представників УГСПЛ та регіональних координаторів проєкту REAct

Сьогодні, 20 вересня 2022 року, пройшла он-лайн зустріч представників УГСПЛ та регіональних координаторів проєкту REAct. 

Метою зустрічі був обмін інформацією щодо роботи проєктів з документування та реагування на випадки порушення прав ключових спільнот в умовах війни.

В рамках зустрічі Надія Семчук, старший фахівець проєкту REAct, розповіла про місцезнаходження документаторів REAct, зміни в їх роботі та потребах клієнтів, які звертаються по допомогу. Також була представлена основна статистика REAct щодо зареєстрованих випадків з початку війни та способи реагування на них. 

Надія Семчук, старший фахівець проєкту REAct

Наталя Козаренко, координатор мережі громадських приймалень УГСПЛ, поділилась інформацією щодо роботи 12 приймалень УГСПЛ в регіонах та надала дані щодо кількості звернень до УГСПЛ у 2021 році. Зокрема, було зареєстровано 2851 звернення.

Наталя Козаренко, координатор мережі громадських приймалень УГСПЛ

В рамках зустрічі також було обговорено досвід взаємодії між документаторами REAct та юристами УГСПЛ. Координатори з Житомира, Дніпра та Миколаєва поділились досвідом своїх регіонів щодо перенаправлення клієнтів від REAct до УГСПЛ.

«Я закликаю і документаторів, і координаторів REAct, бути активними в рамках взаємодії з УГСПЛ. В нас в регіоні ми змогли налагодити систему переадресації, яка добре працює», – Олена Коваленко, регіональний координатор REAct Житомир

За результатами зустрічі були напрацьовані напрямки наступних дій для посилення взаємодії REAct та УГСПЛ, покращення системи переадресації клієнтів, підвищення юридичної спроможності документаторів REAct.

Повну презентацію шукайте за посиланням.

Категорії
Історії реагування

Приниження та дискримінація пацієнтки ЗПТ

У зв’язку з початком повномасштабної війни Галина, пацієнтка ЗПТ, з двома малолітніми дітьми була вимушена переїхати до Івано-Франківська та поселитися у свекрухи. Жінка від самого початку була проти їх переїзду до неї, тому щоразу при можливості, всіляко принижувала Галину та її дітей. 

Одного разу до свекрухи прийшла її подруга і до психологічного насильства додалося ще й фізичне. Галина із дітьми нашвидкуруч покинула будинок та звернулася до відділу поліції, де написала заяву про вчинення насильства над нею та дітьми. 

Працівники поліції повідомили їй, що вони тимчасово можуть поселитися у притулку для людей, які постраждали від домашнього насильства. Поліціанти надали адресу та попередньо зателефонували туди, щоб попередити про приїзд клієнтки. 

Коли Галина із дітьми прийшла заселятися у притулок, працівники почали розпитувати про стан її здоров’я і після того, як дізналися, що вона є пацієнткою ЗПТ, розмістили її з дітьми у притулок для нічного перебування, де залишають переважно безхатьків. Діти були настільки перелякані, що ввесь час плакали, тому жінка була змушена покинути запропоновану ночівлю.

У розпачі Галина написала оголошення в соціальних мережах та попросила про допомогу. На її прохання  відреагувала власниця готелю, де і розмістила її разом із людьми, які вимушено покинули свої домівки через війну.

Галина звернулася до документаторки REAct, щоб отримати консультацію з приводу правомірності дій працівників притулку та психологічну допомогу для неї та дітей. РЕАкторка звернулася до соціальної служби в місті, проінформувавши їх про даний випадок. Документаторка просила пояснити причини поселення Галини із дітьми у притулок для безхатьків, а не у притулок для постраждалих від насильства, який знаходиться зовсім поруч та умови в якому були більш комфортні для жінки та її дітей. На що отримала формальну відповідь, що керівник закладу перебував у відпустці, а працівникам соціальної служби не вдалося поспілкуватися з Галиною, оскільки вона покинула притулок завчасно.  

Наразі жінка продовжує перебувати у готелі, їй та дітям надається необхідна психологічна допомога та продуктові набори від БОБФ «Захід шанс» та ГО «Д.О.М.48/24»  .

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Вчимося пережити травматичний досвід

Фокусування на певній травматичній події змушує жити минулим і вимагає великих енергетичних затрат для постійного прокручування страшних спогадів у голові.

Увага такої людини подібна до ліхтаря, який світить тільки в одну точку.

Хайєс Стівен у книзі «Звільнений розум» пропонує наступний алгоритм позбавлення  від неприємних спогадів:

1. Прийміть свій травматичний досвід.

Наші спогади можуть бути спотвореними та неповними. Те, що ми називаємо спогадами, неодноразово редагується й видозмінюється під дією різних факторів.

Для того, щоб прийняти свій досвід, можна уявити його як метафоричний образ. Наприклад:

  • обійняти свій досвід так, як ви б обійняли дитину, що плаче;
  • посидіти поруч із власними спогадами, як би ви посиділи з важкохворою людиною;
  • подивитися на свій досвід, як на картину.

2. Відмовтеся від боротьби зі своїм досвідом.

Згадайте та уявіть своє переживання і постарайтеся відповісти на такі запитання:

  • Чи є в мене тілесне відчуття, пов’язане з цим переживанням, чи можу я сказати йому «так» і дати можливість просто бути тому, що я відчуваю?
  • Чи є думка, пов’язана з цією подією? 
  • Чи можу я просто прийняти її та не боротися з нею?
  • Чи спостерігали ви за кимось, хто боровся з чимось подібним, і якщо так, то чи здатні ви поглянути на переживання іншої людини із співчуттям?
  • Що потрібно зробити, щоб припинити боротися з вашими переживаннями?
  • Ви готові сказати переживанням «ні» і відмовитися від них?
  • Чи є щось у вашому негативному досвіді, за що ви тримаєтеся?
  • Ваш біль про пережиті події може говорити про ваші цінності та вразливості. Які це можуть бути цінності, потреби та ваші вразливості?

3. Розширте свій погляд на ситуацію, що сталася.

Переживання чогось травматичного змушує нас фокусуватися лише на складних відчуттях болю, страху, жалю.

Якщо ми додамо широти своєму досвіду, поглянемо на ситуацію під іншим кутом, можливо, ми відкриємо для себе чи в собі  щось нове.

Поставте собі наступні запитання:

  • Якби ви глянули на своє життя з позиції мудрішого майбутнього, то цей досвід міг би вас чомусь навчити?
  • Якщо б ви писали книгу, герой якої переживає травматичний досвід, чи зробив би цей досвід його сильнішим, витривалішим, мудрішим?
  • Якби хтось інший, хто вам дорогий, зіткнувся б із подібним переживанням, як би ви почувалися? Що б ви відчули щодо нього? Що б ви порадили йому зробити?
Категорії
Історії реагування

Організація військово-лікарської комісії при ВІЛ

Іван отримав повістку від територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Чоловік не був військовозобов’язаним, оскільки мав ВІЛ та ще ряд супутніх захворювань. 

Під час спілкування в ТЦК СП Іван пояснив, що хоч і не проти служби в лавах ЗСУ, але побоюється, що на передовій не зможе в необхідній мірі піклуватися про своє здоров’я та через це гідно здійснювати військові обов’язки. Це все підтверджували його медичні документи. Проте чоловіку відповіли, що йде війна і потрібно йти захищати державу.

Клієнт звернувся до документатора проєкту REAct в Чернігівській області, який надав йому консультацію та роз’яснив, що є перелік захворювань, затверджений наказом Міністерства оборони, за яким існує порядок визначення придатності громадян до несення військової служби в мирний та у військовий час.

Також документатор проєкту підготував заяву з проханням, щоб клієнта направили на військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню його придатності до військової служби. Письмово в заяві було попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей щодо ВІЛ-статусу.

Крім того, юристи громадської організації «МАРТ» надавали клієнту допомогу та супровід у зборі документів та довідок, які необхідні для комісії.

Після обстеження Івана визнали непридатним до несення військової служби у воєнний час.  Йому видали військовий квиток, куди внесли відомості про виключення з обліку. Тому за будь-яких обставин його не мають призвати на військову службу і в подальшому він зможе перетнути кордон, якщо захоче.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Міфи про домашнє насильство

Міф 1: У шлюбі не буває сексуального насильства.

Реальність: сексуальне насильство – це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і неважливо, одружені вони чи ні.

Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох. Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство.

Міф 2: Насильство – це тільки про побої.

Реальність: окрім фізичного насильства, не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство.

Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. Відсутність економічної незалежності є однією з головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.

Міф 3: Б’є – значить любить. Усі так живуть.

Реальність: насильство однієї людини щодо іншої – це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. Шукаючи пояснення насильству, багато постраждалих роками не звертаються по допомогу, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки.

Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різних недуг.

Міф 4: Домашнє насильство існує лише в «неблагополучних» сім’ях.

Реальність: домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється в усіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.

Міф 5: Потрібно терпіти заради дітей.

Реальність: діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше, ніж ті, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої.

Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.

Категорії
Історії реагування

Дискримінація військового через ВІЛ-статус

До документатора REAct звернувся клієнт – військовослужбовець, який знаходився на лікуванні у місцевому госпіталі. В процесі лікування юнакові зробили аналізи на всю інфекційну панель.

Пізніше, після отримання результатів, клієнт спільно з фельдшером прийшли до місцевого СНІД-центру за АРТ. Лікар знав про діагноз і після консультування юнака, почав розпитувати, як йому тепер поводитися, зважаючи на ВІЛ-позитивний статус клієнта. Фельдшер питав, чи потрібно відокремлювати чоловіка від його підрозділу; що робити з іншими хлопцями; як поводитися в солдатському побуті і чи казати про цей діагноз взагалі. Під час такого «допиту», клієнт ніяковів та почував себе ніби прокажений. 

По запиту клієнта, документатор провів інформаційну консультацію фельдшеру стосовно загальних питань про ВІЛ. Лікарю повідомили про недопустимість розголошення медичних даних пацієнта і про відповідальність за таку поведінку. Також чоловіка проконсультували стосовно відповідальності за прояви стигми та дискримінації по відношенню до ВІЛ+ осіб, яка передбачена Законом України. 

Під час розмови, молодий боєць, отримавши підтримку від документатора, виявив непереборне бажання залишитись в лавах ЗСУ та попросив про отримання юридичної консультації щодо своїх прав, щоб почувати себе більш безпечно. 

Після запевнення клієнта, що, якщо людина знаходиться на обліку, отримує лікування і висловлює бажання залишитись в лавах ЗСУ, військові медики не можуть ініціювати звільнення бійця з діючого армійського підрозділу, чоловік підбадьорився і наразі отримав документи на переведення в інший підрозділ, в який мріяв вступити раніше. Він зрозумів, що стигма та дискримінація у медичних чи військових установах не може стати бар’єром, щоб йти разом до перемоги!

Категорії
Історії реагування

Відмова у забезпеченні безкоштовного лікування

Андрій – чоловік, який через повномасштабне вторгнення росії в Україну втратив сина. Після цього він опинився у відділенні неврології в місті, куди вимушений був переїхати. Лишившись основного  заробітку та маючи статус ВПО, клієнт не мав змоги сплачувати рахунки за лікування, тому звернувся до адміністрації лікарні з проханням знайти резерви для частково безкоштовної допомоги. На своє прохання він отримав лише образи та приниження. Чоловіку пояснили, що отримуючи від держави адресну допомогу ВПО, він має сплатити рахунки самостійно у повному обсязі. Після такої образи Андрій зателефонував до документаторки REAct.

РЕАкторка вислухала чоловіка та попросила надіслати їй фото рецептів, які він мав сплатити. З’ясувалось, що більшістю медикаментів, які необхідно було придбати, лікарня була забезпечена. Тому, не гаючи часу, документаторка направилася до головного лікаря медичного закладу, щоб поспілкуватися віч-на-віч.

Зустрівшись з лікарем, РЕАкторка надала порівняльну інформацію з офіційного джерела по залишкам медикаментів у лікарні з рахунками цього чоловіка і наголосила, що не варто в такий важкий час наживатися на горі людей та порекомендувала переглянути свої моральні принципи.

Даний випадок був взятий під особистий контроль головного лікаря. З медичним персоналом була  проведена бесіда щодо порушення медичних та етичних норм поведінки. Клієнт був забезпечений  безкоштовним лікуванням за винятком деяких препаратів, які йому були надані волонтерами. 

Наразі чоловік одужує та проходить курс реабілітаційної психологічної допомоги у зв’язку з втратою рідної людини.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Соціальні гарантії для внутрішньо переміщених осіб

Через військову агресію рф в Україні станом на серпень 2022 нараховується близько 4 млн. внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цей новий, для багатьох вимушений статус, передбачає відповідні гарантій державного соціального захисту. Розглянемо їх.

Хто визнається внутрішньо переміщеною особою?

ВПО може бути: громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій. Держава має вживати всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Що підтверджує факт того, що особа є ВПО та де вона має отримати реєстрацію?

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Не тільки повнолітні особи, але й кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, має отримувати таку довідку. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа має звертатися із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевих рад за місцем фактичного переміщення. Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто. У випадку з малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, – заява подається через законного представника. Разом із заявою заявник має подати документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

Довідка про взяття на облік ВПО засвідчує її місце проживання на період наявності відповідних підстав. Адресою фактичного місця проживання ВПО може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Яким чином має відбуватися забезпечення реалізації прав ВПО на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту?

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано, як ВПО, мають право на отримання соціальних послуг за місцем реєстрації свого фактичного місця проживання.

Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, має отримувати статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. 

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, мають забезпечуватися безкоштовним харчуванням за рахунок бюджету.

ВПО з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності – за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.

На що ще мають право ВПО, згідно державних гарантій?

Внутрішньо переміщена особа має право на:

  • єдність родини (що передбачає обов’язок держави сприяти об’єднанню родини, члени якої вимушено розділилися (загубилися) в наслідок ризиків та інших факторів впливу під час переміщення/евакуації з небезпечних районів, тобто у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок);
  • інформацію про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;
  • безпечні умови життя і здоров’я;
  • достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
  • створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
  • оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;
  • забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
  • сприяння у переміщенні її рухомого майна;
  • сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;
  • забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
  • надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
  • влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
  • отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
  • проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
  • безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;
  • отримання гуманітарної та благодійної допомоги; 
  • інші права, визначені Конституцією та законами України.

Забороняється дискримінація ВПО при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Яка допомога на проживання надається ВПО та на підставі чого?

Механізм надання допомоги на проживання ВПО визначає «Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20 березня 2022 р. № 332. 

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, або за подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до «Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», 

Розмір отриманої допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Для отримання допомоги ВПО заповнює заяву, яка може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевих рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.