Автор: Tetiana Palamar

У зв’язку з початком повномасштабного вторгнення, Костянтин був вимушений покинути власну домівку та шукати місце безпечного перебування. Проте, зважаючи на досить тривалий період ризикованої поведінки, клієнт мав проблеми з судинами та шкірними покривами. Через це велика кількість прихистків відмовляли йому у розміщенні, посилаючись на неналежний вигляд та стигматизуючи через приналежність до категорії уразливих груп. Відтак, Костянтину було вкрай важко знайти собі місце для тимчасового перебування. 

Чоловік вирішив звернутися по допомогу до документатора REAct. Одразу після звернення, фахівці партнерського НУО забезпечили супровід клієнта до прихистку, який було створено на базі Організації ще в перші місяці повномасштабного вторгнення. Враховуючи те, що працівники притулку також мали досвід участі в різного роду соціальних проєктах, клієнт мав можливість отримати не тільки проживання і безкоштовне триразове харчування, а й належну психоемоційну підтримку, консультацію з приводу виникаючих питань (медичного характеру, оформлення різного роду допомог ВПО), інформацію щодо інших проєктів, можливій участі в них, а також вузькоспеціалізовану допомогу психолога і юриста. 

Окрім цього, Костянтин отримав необхідних базовий набір гігієни, який надається усім новоприбулим мешканцям з метою забезпечення їх комфортного перебування та можливості зосередження на відновленні свого місця в суспільстві чи вирішенні питань, пов’язаних зі здоров’ям.

В результаті сприяння фахівців партнерської організації та документатора RЕАct, клієнт не залишився просто неба без будь-яких засобів для існування та отримав всі необхідні додаткові допомоги.

Вікторія, наркозалежна жінка з ВІЛ-статусом, звернулась до місцевого СНІД-центру із запитом порадити лікаря-гінеколога, який зміг би її оглянути та надати консультацію стосовно періодичних болів. Пройшовши довготривалу процедуру отримання направлення через сімейного лікаря, жінка нарешті потрапила на прийом до гінекологині. Проте як тільки лікарка почула про статус жінки, навідріз відмовилась її оглядати та продовжувати консультацію. Окрім цього, лікарка почала словесно ображати Вікторію, наполягала на ізоляції «таких пацієнтів» та виставила пацієнтку за двері кабінету зі словами: «Йдіть у свої спеціальні заклади». Вікторія була шокована таким ставленням. У пригніченому стані вона звернулася до документаторки REAct.

Після почутого, документаторка одразу ж надала Вікторії консультацію щодо захисту своїх прав та запропонувала написати скаргу на головного лікаря закладу, де було відмовлено в наданні медичних послуг. Жінка погодилась та в супроводі соціального працівника подала скаргу до відповідного медичного закладу. Реакція головного лікаря була миттєвою: лікарці висунули догану та провели виправну бесіду, щоб попередити подібні випадки у майбутньому. Після цього лікарка вибачилась перед потерпілою, а заклад надав необхідні медичні послуги за допомогою іншого спеціаліста. На сьогодні Вікторія повністю здорова та знає, як захистити свої права у подібних ситуаціях. 

Наталя, клієнтка проєкту REAct, звернулася до документаторки з приводу дискримінації її дитини у дитячому садочку. Молодший син жінки нещодавно пішов у садочок за графіком тиждень через тиждень. В цьому садочку нянею працює сусідка Наталії, з якою вони раніше товаришували та яка знала про ВІЛ-позитивний статус жінки. Коли ця сусідка-няня побачила дитину Наталії в групі, одразу ж почала розповідати іншим співробітникам садочка, що мати дитини хвора на СНІД та скоро помре, й дитина, скоріше за все, теж. 

Сина Наталії почали відокремлювати від інших дітей, а згодом завідувач садочка попросила жінку принести довідку про те, що дитина не має інфекційних захворювань. Коли Наталя вирішила уточнити щодо довідки, яка необхідна, завідуюча відповіла: «Ви ж знаєте, які інфекції у вас, ось на ці інфекції повинні принести довідку». Жінка одразу ж зрозуміла про що каже завідуюча й спитала напряму чи має вона на увазі ВІЛ. Завідуюча відповіла, що «і на ВІЛ в тому числі». Пізніше Наталя дізналася про розголошення свого ВІЛ-статусу нянею садочка від інших батьків.

Після звернення, в ситуацію одразу ж втрутилася РЕАкторка партнерської організації. Наталі надали психологічну допомогу та консультацію з правових питань, запропонували провести бесіду з завідуючою садочка щодо розпускання чуток про діагнози батьків та дітей. Також РЕАкторка попередила адміністрацію садочка, що їх дії порушують право на таємницю діагнозів, за що слідує кримінальна відповідальність, якщо це питання не буде вирішено в межах закладу.

Наталі надали допомогу у складанні офіційної заяви щодо підстави вимагання довідки про наявність інфекцій та консультацію щодо механізмів її подання. Завідувачка попросила вибачення у клієнтки та обіцяла сприяти припиненню таких розмов. Щодо офіційної відповіді, яка надійшла від керівництва дошкільного закладу, кривдниці було винесено догано з попередженням про кримінальну відповідальність за розголошення конфіденційної інформації.

Юрій – молодий чоловік, який тільки-но закінчив професійно-технічне училище та вийшов на ринок праці, щоб збудувати собі кар’єру по спеціальності. Ставши на облік в центрі зайнятості, він почав моніторити списки підходящих робіт. Через деякий час, хлопець знайшов те, що повністю відповідало його запиту, та взяв у кар’єрного радника направлення на цю роботу. 

Однак, коли він звернувся до роботодавця, то вже під час першої співбесіди він зіштовхнувся з гомофобними висловами у свій бік. Менеджер відділу, який проводив співбесіду з хлопцем, помітив на рюкзаку Юрія ЛГБТ-символіку, та після привітання одразу ж запитав хлопця: «Слухай, бачу в тебе такі цікаві значки на речах, ану розкажи мені про їх значення!». Хлопець відповів. Далі пролунало питання стосовно орієнтації Юрія. Він відповів правду, адже менеджер наполягав та тиснув на нього. Після цієї відповіді пролунала фраза: «О, нам ще на руднику педиків не вистачало». Надалі розмова не склалась, менеджер продовжував дозволяти собі стигматизаційні висловлювання в бік Юрія та задавав некоректні питання по типу «а хто кого?».

Результатом співбесіди було повне розчарування Юрія від відвідування підприємства та від прихованих погроз з приводу сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності хлопця. 

Юрій був змушений відмовитись від посади, про що було зазначено у направленні. Оскільки це вже була друга відмова зі сторони хлопця, його зняли з обліку в центрі зайнятості.

В розпачі, він звернувся до Реактора за юридичною допомогою та переадресацією до френдлі-психолога. Реактор надав первинну юридичну консультацію стосовно дій кар’єрного радника центру зайнятості, допоміг зв’язатись з дружнім психологом. Також Реактор здійснив разом з Юрієм спільний візит до заступника керівника підприємства, де проходила співбесіда. В ході бесіди стало відомо, що даний фахівець не знав про результати першої співбесіди та дискримінаційні дії його підлеглого. Він, побачивши ініціативність хлопця, запросив його на іншу співбесіду з ним, яку Юрій успішно пройшов. Підприємство було зацікавлене саме у фахівці того профілю, який мав Юрій. До того ж, хлопець мав статус ВПО, тож підприємству було зацікавлене в його працевлаштуванні, оскільки воно отримуватиме від держави певну компенсацію. 

Наразі, Юрій має роботу своєї мрії та, у разі необхідності, продовжує отримувати допомогу від проєкту REAct.

Ліза дізналась про свій ВІЛ-позитивний статус під час постановки на облік у жіночій консультації. Після розкриття свого статусу чоловіку, він накинувся на неї з кулаками, відібрав АРВ препарати, та почав ображати жінку словесно.

Оскільки Ліза вже познайомилася з документаторкою REAct під час отримання консультації щодо прийому антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ, жінка звернулася до документаторки повторно, але вже стосовно ситуації, що сталася між нею та чоловіком. Після звернення, документаторка зателефонувала чоловіку клієнтки та запропонувала зустрітися в обласному центрі громадського здоров’я. Зрештою він погодився.

Документаторка REAct спільно з психологинею медичного закладу надали повну консультацію щодо захворювання та запропонували пройти обстеження. Швидкий тест показав позитивний результат у чоловіка. Фахівчині пояснили, наскільки важливо приймати лікування та підтримувати одне одного. Через три дні документаторці зателефонувала клієнтка з великою подякою. Після консультації та обстеження, чоловік повністю змінив відношення до неї.

Оксана – внутрішньо переміщена особа, яка після переїзду стала на облік в місцевому кабінеті довіри, де їй безпідставно змінили схему АРТ. Кожного разу після прийому ліків, жінці ставало зле. Вона неодноразово повідомляла про це лікарці, на що та відповідала, що всім «приїжджим» постійно все не так і вона не хоче витрачати свій час на подібних пацієнтів, оскільки це проста адаптація організму до ліків. 

Після чергового прийому ліків та погіршення самопочуття, Оксана почала замислюватися про повну відмову від прийому терапії та зателефонувала документатору REAct, щоб повідомити про свій психологічний та фізичний стан. Клієнтка пояснила, що симптоми погіршення стану здоров’я продовжуються вже близько п’яти місяців, а будь-які скарги лікуюча лікарка ігнорує. Документатор спробував зв’язатися з лікаркою особисто, проте вона навідріз відмовилася з ним розмовляти. 

Після цього, документатор запропонував Оксані перевестися до обласного центру громадського здоров’я, де домовився про надання консультації щодо побічних дій АРТ. В той же день клієнтку перевели до обласного Центру та змінили схему АРТ. Наразі стан Оксани стабілізувався. 

Катерина звернулася до травмпункту, щоб отримати екстерну медичну допомогу. Жінці розбив голову її співмешканець під час чергової сварки. Проте, почувши, що Катерина наркозалежна, лікар відмовився зупиняти кровотечу та накладати шви, аргументуючи це тим, що у жінки не було грошей. Лікар повідомив, що як тільки у пацієнтки з’являться гроші, він зможе надати допомогу. Більше того, лікар наголосив, що «лікувати наркоманів, то подвійний ризик, адже можна підхопити якусь заразу», а ризикувати своїм життям заради пацієнтки він не збирається. 

Катерина з кровотечою була змушена самостійно викликати швидку, після чого її відвезли в інший кінець міста. В результаті, жінка втратила велику кількість крові та після отримання необхідної допомоги дуже довго відновлювалася й приходила в себе. 

Через деякий час, клієнтка звернулася до параюристки партнерської організації, яка одразу ж приїхала до Катерини у лікарню та на місці надала психологічну допомогу. Пізніше, спільно з документаторкою REAct, клієнтка написала заяву на головного лікаря щодо дій лікаря-травматолога, який не надав Катерині екстрену медичну допомогу. Після розгляду заяви, лікарю було винесено догану та повідомлено про можливу кримінальну відповідальність за статтею 139 КК України. Окрім цього, керівництво лікарні зобов’язало лікаря відвідати тренінги з подолання стигми та дискримінації, щоб попередити подібні випадки у майбутньому. 

Артем звернувся до документатора REAct з приводу дій лікаря в міському Центрі з профілактики та боротьби зі СНІД. Чоловік розповів, що в нього систематично вимагають гроші у вигляді благодійної допомоги, а на його відмову лікар-інфекціоніст починає ображати клієнта, акцентуючи на його статусі ВПО. Після чергової подібної ситуації, Артем навіть не зміг отримати необхідну послугу та препарати.

Документатор здійснив візит до лікаря-інфекціоніста за згодою клієнта, під час якого, за словами лікаря, в Центрі СНІДу ввели додаткову плату за надання окремих послуг та їй офіційно надали розцінки за забори аналізів у клієнтів, які клієнти, нібито, повинні сплачувати за власні кошти. Проте, надати даний прайс для фотографування лікар відмовилась. 

Щодо словесних образ в бік клієнта, жінка відповіла, що висловлювалася подібним чином через свою емоціональність та пообіцяла більш не давати собі волі висловлюватись так по відношенню до пацієнтів.  

Щодо подальшої оплати аналізів, документатор навідався до головного лікаря Центру СНІДу, який пояснив, що нещодавно дійсно було встановлено добровільну оплату з клієнтів, у яких є можливість для закупівлі реактивів та тестів для дослідження крові. Після розмови, проведеної з головним лікарем, Артем отримав всі необхідні результати аналізів крові, а також схему АРТ і потрібні препарати. 

Олександр звернувся до документаторки REAct з проханням надати консультацію та допомогти розібратися, чому медичний персонал лікарні, де лежить його дружина, постійно вимагають сплачувати гроші та закуповувати для лікарів додаткові захисні матеріали, такі як халати, рукавчики, маски, медичні тампони, бинти, марлі та інше. 

Клієнт пояснив, що лікарі систематично вимушують купляти або давати гроші за надані медичні засоби і пояснюють це тим, що, через ВІЛ-позитивний статус жінки, вона потребує більше захисних медичних засобів, ніж інші пацієнти лікарні. 

Документаторка здійснила візит до заступника головного лікаря та до лікуючого лікаря спільно з Олександром. Після візиту, головна лікар пояснила, що медичний заклад повністю забезпечений і тому немає жодної потреби в додаткових закупівлях медичного захисного та іншого обладнання, тож вона не розуміє, чому її підлеглі беруть кошти у пацієнтки. У свою чергу вона пообіцяла приділити особливу увагу даному зверненню, прийняти суворі міри та припинити подібні випадки в лікарні. 

Окрім цього, головна лікар наказала лікуючому лікарю взяти під контроль пацієнтку, провести з нею бесіду та дізнатися, хто саме, за що та скільки отримував додаткових коштів. Також головний лікар висловила свої вибачення за дії підлеглих та запропонувала Олександру написати заяву до поліції за фактами вчинення незаконних дій з боку лікарів, проте чоловік відмовився.

З початку повномасштабної війни Антон пішов добровольцем до Сил територіальної оборони Збройних сил України без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Пізніше його відправили на фронт, де він отримав дві контузії, після чого у чоловіка з’явилися чисельні проблеми зі здоров’ям. 

Приїхавши в Київ у відпустку, клієнт почав вимагати, щоб його комісували за станом здоров’я, зважаючи на контузії та те, що чоловік вживає ПАР і має ВІЛ-позитивний статус. Проте Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки йому категорично відмовляли в направленні на ВЛК для подальшого визнання непридатним до військової служби, тим самим порушуючи відповідні норми чинного законодавства.

Опинившись у безвихідному становищі, Антон вирішив звернутися до документаторки проєкту REAct з проханням надати допомогу у вирішенні питання проходження ВЛК, оскільки стан здоров’я чоловіка більше не дозволяє проходити подальшу службу. Документаторка надала клієнту первинну юридичну консультацію щодо письмових звернень у відповідні інстанції Міністерства оборони України, пояснила процедуру звільнення з військової служби та переадресувала Антона до адвокатського об’єднання для залучення у справу адвоката. При залученні адвоката, ще на етапі досудового порядку, клієнта було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.