Категорії
Історії реагування

Стигма та зневажливе ставлення в лікарні

До документаторки REAct звернулася ВІЛ+ клієнтка. Жінка приїхала на чергове обстеження до лікаря-інфекціоніста, де стикнулася зі зневажливим та обурливим ставленням по відношенню до себе. Галина поскаржилася на болі в печінці, на що лікар обурено їй відповів: «Що ти хочеш? Ти ж розумієш, що тебе чекає!». В кожному його наступному слові відчувався натяк, що у жінки немає майбутнього і вона сама в цьому винна. 

Після кожного відвідування цього лікаря, Галина перебувала в пригніченому стані та потребувала психологічної допомоги. 

Після почутого, документаторка надала клієнтці необхідну консультацію та перенаправила жінку до іншого лікаря для отримання подальших медичних послуг. Наразі Галина повністю задоволена новим медичним закладом та отримує своєчасну медичну допомогу. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Вчимося відпочивати так, щоб не втомлюватися ще більше

Інтуїтивно ми відчуваємо, що робота та відпочинок – це різний досвід.

Робота потребує зусиль, концентрації уваги, витрат фізичної та психічної енергії. Саме це наприкінці дня призводить до відчуття втоми і бажання мати якийсь період, коли гормональний фон, серцевий ритм, інші фізіологічні процеси зможуть повернутися до вихідного рівня.

Якщо ж цього не відбудеться, наша втома наростає, організм виснажується, що позначатиметься на здоров’ї.

Це не нормально, коли наприкінці дня не вдається розслабитися, не можеш зосередити увагу на поточних справах, наступний робочий день починаєш втомленим.

Люди, які залишаються без відпочинку, скаржаться на втому, психологічний дистрес та серцево-судинні проблеми.

Отже, який відпочинок сприяє відновленню?

Більшість справ, які ми виконуємо, можна поділити на такі, які висувають до нас більше та менше вимог.

Справи, які не висувають особливих вимог: як-от полежати на дивані, подивитися телевізор. Такі «дії», звісно, будуть сприяти відновленню найскоріше. Однак не все так просто, оскільки пасивний відпочинок йде нога в ногу з нудьгою та апатією.

Дослідження показали, що активності, на які ми витрачаємо мало зусиль, майже або зовсім не впливають на процес відновлення. Після них люди далеко не завжди відчувають, що відпочили та готові до роботи.

Також існує припущення, що те, чим саме людина займається у вільний від роботи час, не є настільки принциповим. Але важливо, щоб цей досвід дозволяв повністю відволіктися від роботи, розслабитися, сприяв саморозвитку та повертав відчуття контролю за розподілом власного часу.

Якщо ви стверджувально можете відповісти на наступні 4 запитання, то ваш відпочинок можна вважати повноцінним.

У вільний від роботи час:

  • Я забуваю про роботу?
  • Маю час відпочити?
  • Розширюю свої горизонти?
  • Сам керую своїм часом?

Вміння відволіктися є особливо важливим у напружені та перенасичені робочі дні.

Активності, які допомагають розслабитися, як-от прослуховування музики, прогулянки на природі, гарна розмова з позитивною людиною прямо пов’язані з показниками задоволення життям.

Численні дослідження показали, що досвід медитації або молитви наприкінці дня сприяють відновленню, полегшують втому та покращують якість сну.

Сон – це так само період глибокого розслаблення та відновлення. Дорослій людині в середньому важливо спати 7-8 годин на добу.

Напружена робота не збільшує тривалість сну, однак погіршує його якість. Чим більш виснаженою є людина, тим гірше вона спить.

Спорт та всілякі хобі також можуть допомогти відновитися, а окрім цього, сприяють саморозвитку та мають багато супутніх переваг для нашого здоров’я.

Заняття спортом сприяють виробленню ендорфінів, посилюють секрецію норадреналіну, серотоніну та дофаміну, що має ефект антидепресантів. Також інтенсивні вправи дозволяють відволіктися від негативних думок.

Категорії
Історії реагування

Життя після ув’язнення

Під час чергового робочого візиту до місцевого слідчого ізолятору, до документатора REAct звернувся ув’язнений. До початку повномасштабної війни, Михайло перебував у СІЗО в іншому місті. Проте, з початком військових дій, всіх ув’язнених було переміщено до різних регіонів України, які вважалися більш безпечними на той час. 

Нещодавно, апеляційним судом було винесено рішення про зміну Михайлу запобіжного заходу з арешту на звільнення під особисте зобов’язання, проте, враховуючи те, що його домівка наразі знаходиться на тимчасово окупованій території, чоловік не розуміє, куди йому їхати після отримання ухвали рішення суду. 

Михайло неодноразово звертався до адміністрації установи з проханням допомогти йому в даній ситуації, проте отримував відмови, аргументовані тим, що установа не володіє відповідними ресурсами для вирішення даного питання. 

Після почутого, документатор одразу ж зв’язався з фахівцями Центру реінтеграції для безпритульних людей та з’ясував, чи є можливість прийняти Михайла на невизначений термін для надання йому тимчасового притулку. Фахівці Центру повідомили документатору про перелік необхідних медичних довідок для поселення Михайла в Центрі. Ввечері цього ж дня, після отримання необхідних документів, Михайла звільнили з-під варти та супроводили до Центру для безпритульних.  

На сьогоднішній день, Михайло проживає в Центрі, активно займається пошуком роботи та чекає на скору деокупацію рідного села. 

Категорії
Історії реагування

Дискримінація пацієнтки через приналежність до групи ризику

Галина потрапила на прийом до венеролога, яка почала відкрито стигматизувати клієнтку, як тільки дізналася про те, що дівчина належить до групи ризику ЛВНІ. Лікарка засуджувала стиль життя Галини, ображала її та називала поведінку дівчини ганебною і неприпустимою. 

Після такого досвіду отримання медичної послуги, клієнтка замкнулася в собі та передумала далі лікуватися. Через деякий час, дівчина звернулася до документаторки REAct, щоб отримати психологічну підтримку.

РЕАкторка вислухала Галину та надала необхідну консультацію. Клієнтку супроводили до дружньої лікарки, яка з повагою та без дискримінації оглянула дівчину та надала необхідну допомогу. Наразі, Галина повноцінно займається своїм здоров’ям та отримує психологічну допомогу.  

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

5 дієвих технік заземлення, які допоможуть перемогти панічну атаку

Майже рік, як психіка українців перебуває під впливом сильного навантаження. Різка зміна звичних умов життя, повітряні тривоги, перебування в укриттях, обстріли та змушена втеча з рідного дому. Всі ці фактори спонукають до розвитку розладів психіки, серед яких є й панічні.

Панічна атака провокується надмірним викидом адреналіну у кров, і, відповідно, сильними фізичними симптомами.

Нагадаємо симптоми панічної атаки:

  • прискорене серцебиття;
  • надмірне потовиділення;
  • підвищення тиску;
  • тремтіння тіла;
  • озноб;
  • біль у грудях або животі;
  • задишка та відчуття задухи;
  • напад сильної нудоти;
  • запаморочення, аж до втрати свідомості;
  • відчуття, що вмираєш;
  • деперсоналізація;
  • страх збожеволіти;
  • відчуття нереальності того, що відбувається.

Панічна атака завжди починається раптово та може спіткати людину будь-коли та будь-де. Як бачимо, це досить складний досвід на рівні тіла та емоцій. Щоб пережити його якомога легше, людині потрібен певний ресурс. Його можна отримати самостійно, виконуючи 5 технік заземлення.

1. Відчуйте власне тіло. Під час панічної атаки не можна стояти на місці. Активно рухайтеся: бігайте, присідайте або відтискайтеся, тупотіть ногами, робить нахили тощо.

2. Зосередьтеся на спостереженні. Наприклад, свідомо та уважно шукайте в приміщенні схожі за кольором предмети. Або прислухайтеся до звуків навколо, розрізняйте їх за джерелом походження, порівнюйте їх за гучністю або тональністю.

3. Використовуйте дихання. Дихайте глибоко. Уявіть, що перед вами свічка та задуйте її вогник. Вдихніть аромат уявної квітки. Удайте, що надуваєте повітряну кульку.

4. Пограйте в ігри. Елементарна гра для дитячого розвитку “вгадай професію” (подивись на людей навколо та визнач, ким вони працюють) або “категорії” (обери категорію  –  їжа, тварини, музичні інструменти  –  та назви 10 об’єктів, що до неї належать).

5. Принесіть собі задоволення. Заваріть улюбленого чаю, зробить чашку кави або шоколаду. Прийміть душ або ванну. Зробить самомасаж. Виконуйте всі ці дії не механічно, повністю усвідомлюючи їх вплив на вас.

Що ви отримаєте? Техніки заземлення допоможуть знизити гостроту проявів панічної атаки. Концентрація на поточному моменті відвертає непотрібну увагу від страхів, переживань чи неприємних спогадів.

Зверніть увагу: панічні атаки, які мають тенденцію до повторення, бажано обговорити з терапевтом або фахівцем з області психічного здоров’я.

Цей вкрай неприємний психологічний стан  –  не вирок. Його можна і треба позбавлятися – як самостійно, так і за допомогою фахівця.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Допоможи собі побороти тривожні думки

Сьогодення приносить кожному з нас тривожну інформацію. Під час війни її об’єм зростає в рази. Тривожні думки – паростки складних ситуацій та травматичних подій.

Щось з цього “бадилля” ми не пустимо в наш світ, а щось навпаки підживимо добривами негативних оціночних суджень сторонніх та власних гірких помилок.

Погані думки є відлунням негативного досвіду – як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам’яті – зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх.

Добре, коли тривожні думки з часом бувають, як хмарки на емоційному небосхилі: були, промайнули й зникли. Та іноді вони стають нав’язливими: можуть псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.

Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу або на тлі емоційного вигорання. Ці стани наразі характерні для майже кожного з українців через війну. 

Спробуємо їх позбутись.

Перше: позбавляємось у своїх думках і висловлюваннях слів-маркерів, які вказують на перебільшення масштабів катастрофи: “усі”, “завжди”, “ніколи”, “нікому”, “нічого”. Ми експерти лише у своєму житті.

Відпрацьовуємо кожну тривожну думку, використовуючи наступний алгоритм:

  1. Описуємо ситуацію, що викликає занепокоєння.
  2. Перераховуємо всі тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації. Краще кожну з них прописати на окремому стікері.
  3. Розташовуємо ці думки-стікери за ступенем вірогідності: від більш реальних до менш реалістичних.
  4. Уважно придивляємось до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Поміркуйте: чи можете ви вплинути на ці обставини? 
  5. Складаємо план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.
  6. Знаходимо та записуємо думки, які додають сил, ресурс, надію на позитивний результат.

Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність.

Додаткова рекомендація: якщо вам складно об’єктивно оцінити проблему – спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної людини, яку ви поважаєте, або навіть кіногероя).

Використовуйте цей дієвий алгоритм вже сьогодні. Вже через декілька днів ви неодмінно відчуєте покращення  взаємовідносин з собою та навколишнім світом.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Питання мобілізації осіб у військовий час

Указом Президента в Україні було оголошено загальну мобілізацію. Через це отримати повістку може будь-яка особа чоловічої статі з 18 до 60 років. Звісно, роз’яснюється, що в першу чергу мобілізовуватимуть та призиватимуть тих, хто має бойовий досвід. Однак отримуються повідомлення від представників клієнтської бази проєкту REAct, що повістки вручаються чоловікам у будь-яких місцях, попри відсутність військового досвіду та незважаючи на стан здоров’я (наркотична залежність та знаходження на програмі ЗПТ, позитивний ВІЛ статус тощо). Таке явище виникає у частини клієнтів занепокоєння та хвилювання через брак знань.

Розберемо це питання. За законом, під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні воєнкомами) у строки, зазначені в отриманих ними документах (повістках).

Повістка має бути вручена громадянину особисто, під підпис, при цьому законом конкретно не визначено місце, де має бути вручена повістка, через таке її можуть вручити в будь-якому місці, тобто на блокпосту, на вулиці, у громадських закладах, на робочих місцях, у будинках тощо.

Виписати та вручити повістку особі мають співробітники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), але нещодавно перелік уповноважених щодо вручення осіб було розширено, про що буде вказано нижче.

Розберемо випадок, коли на вулиці, наприклад, особу зупинили військові – співробітники територіального центру комплектування та безпосередньо на місці зупинки виписують повістку задля подальшого її вручення, хоч це не є законним. В будь-якому разі, після отримання повістки важливо не панікувати, а уважно, перед тим як ставити свій підпис про її отримання, ознайомитись зі змістом повістки, аби пересвідчитись, чи все в ній вказано, як треба.

При цьому слід взяти до уваги, що у повістці мають бути вказані: прізвище, ім’я та по-батькові військовозобов’язаного, рік народження та адреса особи, яка викликається; місце її роботи; вид повістки – важливо! (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, призов на військову службу); дата, час та адреса — коли й куди необхідно з’явитися; назва органу, мокра печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Якщо повістка невірно заповнена, особа може її не підписувати через наявні помилки. У цьому разі службова особа, яка намагалася вручити повістку, може скласти акт про відмову від отримання повістки з обов’язковим вказанням такої підстави у присутності свідків. Свідки потрібні для того, аби в разі чого підтвердити, що стало законною підставою для відмови особи від отримання повістки. Адже, є вірогідність, якщо військовозобов’язаний не з’явиться до військкомату після отримання повістки, то він можете мати неприємності з законом. Тому акт про відмову отримання повістки або має містити законні підстави для відмови, або його складання взагалі краще не допускати. Акт відмови складається задля накладення на особу штрафу та подальшого притягнення особи до відповідальності, наприклад, у разі послідуючих відмов прибути до військкомату (центру комплектування). Але треба розуміти, що скласти сам такий акт про відмову службова особа центру комплектації може лише при наявності в неї паспортних даних військовозобов’язаного, наприклад, коли той надав свій паспорт їй для ознайомлення. 

Повістка повинна бути заповнена та підписана керівником ТЦК та СП заздалегідь, а не заповнюватися при зупинці особи на вулиці якимось військовим, який ймовірно не є працівником ТЦК та СП. Також треба звернути увагу, що якщо особа не розписалася в отриманні повістки, то відповідальність її за неприбуття за повісткою фактично відсутня. Окремо слід зазначити, що військові не мають права хватати людину, запихавати її до автомобіля та везти до військкомату (територіального центру комплектування) – це пряме порушення прав особи, яке може оскаржуватися та має тягти відповідальність для них за законом.

Отже, підведемо підсумок – повістка вважається законно отриманою, якщо:

  • її вручали співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) або особи, зазначені нижче; 
  • вона оформлена з дотриманням усіх вимог (вірно вказані дані, наявні підпис керівника центру комплектування та печать цього центру).

Якщо ж особі вручили повістку без дотримання встановлених вимог, то вона має право від неї відмовитися, для цього складається відповідний акт при свідках. При відмові від повістки за таких умов, людина не понесе відповідальності — ні кримінальної, ні адміністративної. 

Окремо слід вказати, що з початку 2023 року в нашій державі почав діяти новий порядок військового обліку, згідно з яким набули право вручати повістки, окрім безпосередньо посадових осіб ТЦК та СП, також:

  • представники органу місцевого самоврядування;
  • керівник або уповноважена особа на підприємстві, в установі, організації, де працює військовозобов’язаний;
  • уповноважені особи в навчальному закладі, де військовозобов’язаний навчається;
  • співробітники управителів багатоквартирних будинків (ОСББ або керуючих компаній).

При цьому, треба попросити будь-яку особу, яка намагається вручити повістку, назватися та надати на ознайомлення службове посвідчення або інший документ, що підтверджує її особу та повноваження. 

Варто пам’ятати, що повістка може вручатися лише уповноваженою на такі дії особою, до яких, наприклад, представники ТРО чи поліції навіть тепер не належать. А також повістки, наприклад, залишені у дверях квартири, не вважаються врученими належним чином, а тому не можуть бути підставою для притягнення особи до відповідальності у разі неприбуття згідно з нею до центру комплектування. 

Взагалі є декілька видів повісток за послідовністю вручення:

  1. Повістка для уточнення облікових даних: основна мета (зараз найбільш поширена) – поновити особисті дані військовозобов’язаної особи. 
  2. Повістка для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) – для встановлення придатності особи до військової служби.
  3. Повістка про мобілізацію, яка вручається особі останньою.

Представникам ключових спільнот, особливо таким, як ЛЖВ, ЛЖТБ, ЛВНІ та пацієнти ЗПТ відомо, що інколи стан здоров’я робить особу непридатною до значного навантаження, в т.ч. при проходженні військової служби, але є особи, які непридатні до служби взагалі, а є інші, які непридатні до неї у мирний час, але обмежено придатні у воєнний час. Чим така людина може займатися, має вирішуватися з урахуванням індивідуальних протипоказань згідно з лікарською комісією. 

Також викликає питання, що робити, якщо, наприклад, близькі родичі особи потребують її постійного догляду та допомоги. Так, якщо у потенційно мобілізованого є пристарілі батьки або близькі родичі, діти, які за станом здоров’я потребують постійного догляду, то його можуть звільнити від проходження військової служби. Проте на підтвердження таких обставин необхідно пред’явити до територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи, зокрема медичні висновки закладу охорони здоров’я.

Категорії
Історії реагування

Відмова у проведенні пологів через ВІЛ-статус

Катерина звернулася до «Інституту педіатрії акушерства та гінекології» до лікаря за консультацією та оформленням на подальше проведення пологів у цьому медичному закладі. Лікарка провела огляд і як тільки дізналася, що Катерина має позитивний ВІЛ- статус, одразу ж відмовила їй у подальших послугах, аргументуючи це тим, що «в їх закладі зі СНІДом не народжують та таких пацієнток не приймають, оскільки це небезпечно для інших».  

Після цієї неприємної ситуації, Катерина звернулася до документаторки REAct за консультацією з приводу відмови їй у медичній послузі. Клієнтку одразу проконсультували з правових питань та запропонували скласти заяву до головного лікаря щодо неправомірної відмови у медичних послугах. 

Окрім цього, жінці надали всі необхідні рекомендації стосовно пологових будинків, де до жінок з ВІЛ ставляться відповідально та толерантно. На прохання клієнтки, її було направлено до відповідного дружнього фахівця в ЗОЗ. Щодо лікарки «Інституту педіатрії акушерства та гінекології» було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, про це рішення повідомила медична директорка Інституту.

Категорії
Новини

Система REAct – Захист прав ключових спільнот в умовах війни: Херсон та Миколаїв

Військова агресія рф в Україні призвела до серйозного погіршення ситуації з правами людини на всій території нашої держави. 

МБФ «Альянс громадського здоров’я» реалізується система моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот, вразливих до ВІЛ та ТБ, – REAct. 

Незважаючи на складні умови, фахівці REAct продовжують працювати та допомагати тим, хто цього потребує. За час повномасштабної війни ми отримали 202 звернень щодо порушення прав ключових спільнот у Херсоні та 102 звернення у Миколаєві. 

Про те, як це відбувалося, дивіться у нашому ролику.

Захист прав ключових спільнот: Херсон та Миколаїв

Читайте також:

Буклет про воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії.

Категорії
Історії реагування

Порушення прав ЛВІН на медичну допомогу

Вікторія надійшла до приймального відділення міської клінічної лікарні у тяжкому стані. Під час огляду пацієнтки, лікар побачив, що Вікторія має проколи на руках і зрозумівши, що вона наркозалежна, почав поводити себе недбало, висловлюючи своє особисте негативне ставлення до ЛВІН. 

Чоловік словесно ображав клієнтку та навіть не оформив госпіталізацію, посилаючись на те, що у Вікторії наркотична абстиненція та лікарня таким не займається. 

Документаторка REAct приїхала до приймального відділення після дзвінка батька клієнтки і на місці з’ясувала причину відмови безпосередньо під час розмови з лікарем. Документаторка провела інформаційну бесіду щодо порушення прав на медичну допомогу та акцентувала увагу медичного персоналу на можливі наслідки у випадках подібних порушень. Після цього Вікторія була госпіталізована та отримала всю необхідну допомогу.

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Важливість постконтактної профілактики

Після винаходу сучасного латексного презервативу, секс став дійсно надійно захищеним від багатьох інфекцій, які передаються статевим шляхом, а у комбінації з доконтактною профілактикою (PrEP) – ідеальним засобом від інфікування ВІЛ. 

Однак іноді трапляються неприємні ситуації, коли презерватив – «надійна пігулка від подальшої головної болі» – був відсутній, або був не на своєму місті (наприклад, в кишені), відбувся акт насилля, або людина мала прямий контакт з кров’ю/іншими рідинами, які містили кров, та вони потрапили у відкриту рану, слизову оболонку або кровообіг. У військовий час кількість подібних випадків значно зросла. 

Що робити, якщо це вже сталось? Ця стаття саме про подальші дії та допомогу постраждалому. 

Перш за все, потрібно заспокоїтись, не панікувати. В жодному разі нічого не потрібно заливати дезрозчинами (спирт, йод, перекис водню), терти, капати, стискати, прикладати, фіксувати місце травми пов’язками, ще більше подразнювати ушкоджене місце, слизові оболонки. Дії повинні бути чіткими й спокійними: позбавляємось від чужих рідин, які потрапили. Якщо це рана, або слизова оболонка, і у вас є можливість промити їх звичайною водою – зробіть це. Там, де це доречно, використовуйте мило з водою.  

Якомога швидше (не пізніше 72 годин після контакту, але чим швидше, тим краще) зверніться до лікувального закладу, де вам нададуть кваліфіковану консультацію стосовно ймовірних ступенів ризику інфікування ВІЛ та інших ІПСШ. Якщо ви знаходитесь в чужому місті, не знаєте, куди йти, вас зорієнтують: 0 800 500 451. 

Сексуальне насильство значно більше підвищує ризик інфікування ВІЛ, ніж секс за спільною згодою, оскільки такий статевий акт вважається більш травматичним, а отже більш вірогідно, що відбудеться контакт із кров’ю. Також невідомий ВІЛ-статус насильника й людини, постраждалої від насилля. Якщо людина, яка здійснює сексуальне насильство, живе з ВІЛ, то ризик передачі ВІЛ зростає також і за таких умов: мали місце укуси, вагінальне та анальне проникнення, генітальна травма, контакт зі спермою у районі або усередині піхви чи анального отвору, насильник є споживачем ін’єкційних наркотиків, а також насильників було більше ніж один.

Однак завжди пам’ятайте: «згода на секс» –  не дорівнює захисту від інфікування. 

Одним із способів запобігти передаванню ВІЛ є вчасне та правильне застосування медикаментозної постконтактної профілактики антиретровірусними препаратами. Це надійно та безоплатно. Також вам одразу та через певний час запропонують пройти тестування на ВІЛ, гепатити В, С. Якщо протягом 72 годин після контакту вам не вдалося потрапити до лікаря й отримати постконтактну профілактику, то вам запропонують пройти тестування на ВІЛ через три місяці. Не забувайте в цей час про «період вікна».

Більше про “період вікна” або “сіре вікно” читайте у минулому матеріалі рубрики поради психолога: “Тестуватись чи не тестуватись? От в чому питання”.

Категорії
Історії реагування

Відмова в госпіталізації через ВІЛ-статус

Ірина самостійно звернулася до приймального відділення міської клінічної лікарні у вечірній час доби зі скаргою на високу температуру протягом кількох днів та погіршення її загального стану здоров’я. 

Лікар запропонував їй оплатити медичне обстеження самостійно, проте жінка не змогла цього зробити. Через війну в країні, Ірина залишилася без документів, житла та роботи. Після почутого, лікар змінив призначення медичного обстеження та більш дешеве, але, як тільки дізнався про ВІЛ-статус клієнтки, одразу почав ображати жінку на все приймальне відділення. Чоловік емоційно висловлювався в її бік, наголошуючи на тому, що Ірина не лише не може сплатити за обстеження, а ще й «СНІДозна». Після чого повністю відмовив клієнтці у подальшому прийомі. 

Ірина у розбитому стані звернулася до документаторки REAct. Жінка розповіла про ситуацію, що сталася та попросила по допомогу. Документаторка одразу зв’язалася в телефонному режимі з начмедом медичного закладу та повідомила про неправомірні дії лікаря. Питання одразу було вирішено та клієнтка була госпіталізована на стаціонарне лікування. З лікарем провели дисциплінарну бесіду, щоб попередити подібні ситуації у майбутньому. 

Категорії
Без категорії Новини

Захист прав ключових спільнот. Ролик про систему REAct

Починаючи з 24 лютого 2022 року триває повномасштабна військова агресія росії проти України. За цей час ми спостерігаємо суттєві порушення прав людини по всій території нашої держави.

МБФ “Альянс громадського здоров’я” реалізується система моніторингу та реагування на порушення прав людини на рівні спільнот, вразливих до ВІЛ та ТБ, – REAct.

За час повномасштабної війни ми отримали 2194 звернень щодо порушення прав ключових спільнот, 884 з яких були напряму пов’язані з початком повномасштабної війни.

Незважаючи на складні умови, фахівці REAct продовжують працювати та допомагати тим, хто цього потребує. За ці 10 місяців, ми вирішили більше 90% звернень щодо порушення прав людини, які надійшли в рамках системи REAct.

А щоб показати як це відбувалося, презентуємо Вашій увазі новий ролик проєкту REAct про міста, де впроваджується система, незламність українців та нашу скору перемогу.

Захист прав ключових спільнот: система REAct

Ознайомтесь з нашими буклетами про воєнні злочини та порушення прав ключових спільнот на тлі російської військової агресії:

Категорії
Історії реагування

Вимагання грошей після операції

Надія звернулась до документаторки REAct з проханням допомогти в отриманні медичної допомоги. Після проведення операції – ампутації ноги, лікарі почали вимагати у жінки гроші за надання перев’язочних матеріалів, посилаючи на те, що вона хворіє на ВІЛ.

Після незгоди клієнтки оплачувати необхідні матеріали за свій кошт, лікарі відмовилися надавати перев’язочні та обезболюючі препарати, аргументуючи це тим, що, зважаючи на хворобу, Надія потребує більше препаратів, ніж інші пацієнти, а в лікарні стільки бюджету немає. Більше того, вони почали ображати жінку, називаючи її «наркоманкою», та відмовилися подавати документи для надання клієнтці групи інвалідності після ампутації ноги. 

Документаторка REAct здійснила візит до головного лікаря, який почав оправдовувати дії лікарів та підтверджувати, що кількість перев’язочних і знеболюючих препаратів була вичерпана, тому клієнтці й запропонували купити їх за свій кошт в аптеці. Що стосувалося випадків образ в сторону Надії та відмови у поданні документів на оформлення інвалідності, головний лікар пообіцяв провести дисциплінарну бесіду з персоналом, щоб такі випадки більше не траплялися.

За сприяння документаторки, всі необхідні документи на отримання групи інвалідності були подані і, станом на зараз, Надії призначили групу та виписали з лікарні для подальшого лікування вдома. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Поширені помилки, які призводять до появи інфекцій, які передаються статевим шляхом

 1. Ви використали один презерватив під час переходу від одного види сексу до іншого: від орального до вагінального, від анального до вагінального та ін.

Це дуже простий спосіб отримати, наприклад, бактеріальні захворювання.

2. Ви зайнялись оральним сексом без презерватива/латексної серветки.

Пам’ятайте: оральний секс – це теж секс! Майже всі ІПСШ передаються цим шляхом.

3. Ви використали один презерватив з кількома партнерами під час групового сексу.

В цій ситуації презерватив захистив лише одну людину: ту, що його вдягла.

4. У вас був контакт шкіри з людиною з герпесом на губі або папіломами деінде на тілі.

Герпес та папіломи – це завжди неприємно, але особливо на геніталіях. Тому, якщо партнер/-ка з герпесом на губі пропонують поцілунки або оральний секс, ввічливо відмовтесь.

5. Ви скористались чужою зубною щіткою чи бритвою.

Кровоточивість ясен — це дуже поширена штука і також просто поранитися під час бриття, тому ви ризикуєте підхопити ІПСШ. Не економте на засобах гігієни.

6. Ви скористались одним рушником, одягом з людиною, у якої виявлені ІПСШ.  

Завжди майте власний рушник, щоб потім не читати в інтернеті, наприклад, про коросту і лобкові воші.

7. Ви ділитесь секс іграшками.

Секс-іграшками ділитись не можна! Якщо ви це робите, то користуватись чужими «приладами» можна лише після ретельної їх дезінфекції спеціальним дезінфекційним засобом. Після дезінфекції обов’язково вдягніть на секс-іграшку презерватив. Тож краще почніть набувати свої особисті інтимні іграшки.

8. Під час орального сексу та анілінгусу можна злизавши підхопити все що завгодно.

Під час орального сексу та анілінгусу є ризик інфікуватись, наприклад, різними видами гепатитів.

Немає нічого сором’язливого у піклуванні про власне здоров’я. Якщо вас турбує певна інфекція або симптоми, не мовчіть і не чекайте розвитку хвороби ускладнень від неї: якнайшвидше запишіться на прийом до свого сімейного лікаря, лікаря-інфекціоніста або гінеколога.

Чим правдивіші ви будете під час цієї розмови, тим ефективніше пройде лікування.

Пам’ятайте, що завжди простіше профілактувати інфекції та хвороби, ніж їх лікувати.

В разі потреби, можете телефонувати на загальнонаціональну Гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451. Безоплатні консультації лікаря-інфекціоніста, психологів, соціальних працівників та юриста. Також консультацію можна отримати в режимі онлайн: 

Категорії
Історії реагування

Відмова у проведенні операції через ВІЛ-статус

Юлія звернулася в приватну лікарню з приводу проведення планової операції по видаленню жовчного міхура. Лікар, з яким вона попередньо домовилася та який приймав жінку, сповістив її, що тестування на ВІЛ обов’язкове. Юлія в той момент зізналася, що має позитивний ВІЛ-статус, приймає лікування та має невизначальне вірусне навантаження, що є показником безпечності.

Після почутого, лікар відмовив жінці в проведенні операції, аргументуючи тим, що інші клієнти, якщо дізнаються, що в цій клініці обслуговуються «СНІДозні», перестануть звертатися, та попросив клієнтку піти з закладу. 

Після цієї ситуації Юлія була в розпачі та втратила будь-яку надію. Проте, в ситуацію втрутилася документаторка від БО «Позитивні жінки» та скоординувала жінку в подальших діях. Юлія звернулась до дружнього лікаря, де їй було проведено успішну операцію. Після цього жінка змогла повернулася до нормального життя. Пізніше, спільно з документаторкою, Юлія подала скаргу на директора приватної клініки з докладним описом ситуації. Керівник запевнив, що у всьому розбереться та притягне винних до відповідальності. 

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Тестуватись чи не тестуватись? От в чому питання

Під час війни ми забуваємо про важливі речі, які рятують життя. Похід до лікаря з метою профілактичного огляду, хтось скаже, сьогодні не на часі. Однак тримати стрій потрібно на всіх фронтах. І особисте життя – приклад для цього. Дбати про своє здоров’я та здоров’я близької людини – запорука перемоги. Нагадаємо: тестування – це легко і воно рятує життя!

Тож коли точно потрібно пройти тестування на ВІЛ та інші ІПСШ?

Пригадаємо: збудниками інфекції, які передаються статевим шляхом (ІПСШ), є понад 30 різних бактерій, вірусів та паразитів. Поширюються ІПСШ переважно внаслідок незахищених сексуальних контактів, як-от вагінальний, анальний, оральний секс.

Сьогодні найпоширеніші 8 ІПСШ. З них виліковні 4: сифіліс, гонорея, хламідіоз і трихомоніаз. Інші 4 – вірус папіломи людини (ВПЛ), вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), гепатит В, герпес –  є вірусними та невиліковними інфекціями. Завдяки лікуванню їхній вплив можна зменшити.

Тестування на ІПСШ обов’язкове:

  • при появі нового сексуального партнера, перед першим контактом з нею/ним/ними;
  • при першій появі таких симптомів: біль, порушення сечовипускання, поява невластивих виділень (зміна їх кількості, консистенції, кольору, запаху), поява висипань на шкірі та слизовій статевих органів; для жінок – порушення менструального циклу, зміна характеру менструацій;
  • якщо ви або ваш/ваші партнери займаються сексом з іншими партнерами;
  • якщо ваш партнер/партнерка приймає наркотичні речовини ін’єкційно;
  • якщо ви займались незахищеним сексом з людиною, у якої виявили ІПСШ;
  • якщо ви займались сексом з людиною, яка дуже давно не проходила тестування на ВІЛ та інші ІПСШ;
  • якщо під час сексу був пошкоджений презерватив.

Умов обов’язкового проходження тестування на ІПСШ значно більше. Одне з них – сіре вікно.

Що таке «сіре вікно» і чому важливо тестуватись на ІПСШ регулярно?

«Сіре вікно» – це період відсутності антитіл через короткий проміжок після зараження. Простіше кажучи, аналіз не покаже захворювання й збудника, проте захворювання вже присутнє й поступово прогресує. Його симптоматику ти ще можеш сам не відчувати, однак легко інфікуєш інших при незахищеному сексі. Для ВІЛ-інфекції, наприклад, період «сірого вікна» може тривати від декількох тижнів до 2-3-х місяців.

Екстрена контрацепція дуже часто може лише нашкодити, оскільки подразнюючи та руйнуючи слизову, в рази прискорюється процес проникнення та розвиток ІПСШ. Постконтактна профілактика повинна призначатись дуже оперативно (в першу-другу добу після статевого акту) та лише після консультації з кваліфікованим лікарем. 

Нагадаємо: під час любого незахищеного статевого контакту є ризик інфікування ІПСШ. Так, під час орального сексу передаються майже всі ІПСШ, крім трихомоніазу. Також є, хоч і низька, ймовірність передачі ВІЛ. Під час орального/вагінального/анального контакту пасивний (“приймаючий”) партнер/партнерка має відчутно вищий ризик зараження.

Як часто і на що тестуватись у цілях профілактики?

Рекомендована частота профілактичного тестування – один раз на рік. Важливо обстежуватись на такі захворювання: ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С, гонорея, хламідіоз, мікоплазма генітальна, трихомоніаз, вірус простого герпесу І/ІІ типу, цитомегаловірус, вірус папіломи людини (6, 11, 16, 18 типи). Обов’язково поцікавтесь у свого лікаря про розширений пакет тестування, що охоплює в собі всі ці захворювання, адже вони часто не входять в стандартний огляд.

У разі зміни партнера/партнерів, частого незахищеного сексу, анального сексу, вживання психоактивних речовин ін’єкційно рекомендується обстежуватись на ВІЛ, сифіліс, гонорею, хламідіоз та гепатити В і С раз на 3-6 місяців.

Пам’ятай! В тебе є ще час і можливість: почни новий рік обізнано і захищено! Звернись до лікаря з метою проходження обстеження на ІПСШ. В проєктах Зменшення шкоди, які діють на базі неурядових ВІЛ-сервісних організацій, ти можеш анонімно, безоплатно та конфіденційно обстежитись на ВІЛ, гепатит В і С, сифіліс. Для цього звернись до свого соціального працівника або завітай до мобільної амбулаторії.

Категорії
Історії реагування

Впевненість у собі – головний елемент щасливого життя

Оксана майже 10 років проживала з ВІЛ-позитивним чоловіком в громадянському шлюбі. Від цього чоловіка вона народила 2 дітей. На жаль, через деякий час жінка також захворіла на ВІЛ-інфекцію. Через несвоєчасне виявлення хвороби вона інфікувала і дитину. Пізніше, чоловік покинув сім’ю та пішов до іншої. А коли Оксана сказала про наміри подати на аліменти, чоловік почав шантажувати та погрожувати їй.

Як тільки Оксана почала робити перші кроки щодо оформлення аліментів, чоловік почав проявляти фізичне насильство. Коли пара зустрічалася, він одразу починав бійку, то бив жінку по обличчю, то навіть виривав її волосся. Оксана почувала себе беззахисною та ще й з комплексами через хворобу на ВІЛ: вона не сприймала себе, відчувала страх та сором.

Коли Оксана звернулася до документаторки REAct, їй одразу надали психологічну підтримку та необхідну інформацію щодо захисту її прав та свобод. Пізніше жінка зрозуміла, що вона не повинна мовчати! Вона пройшла сеанс лікування з психологинею, через що її стан докорінно змінився. 

Наразі Оксану переадресували до параюристки БО «Позитивні жінки», яка супроводила її до відділку поліції, де була складена заява на кривдника, та призначили додаткові зустрічі з психологинею, щоб викоренити це не сприйняття самої себе. Чоловік Оксани злякався наслідків та перестав докучати клієнтці. Сьогодні вона вже зовсім інша: впевнена в собі та продовжує жити повним життям.