Автор: Nadiya Semchuk

Кабінет міністрів України опублікував перелік дозволених видів медичної допомоги у лікарнях на час карантину. Відповідна постанова від 4 травня № 322 «Про внесення змін до пункту 8 постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» опублікована на Урядовому порталі.

В оприлюдненій постанові зокрема зазначається, що на період карантину забороняється закладам охорони здоров’я проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім:

• надання медичної допомоги на території областей, м. Києва, в яких заповненість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менш як 50 відсотків;

• надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;
• надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;
• надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними захворюваннями;
• надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;
• проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації та планових операцій, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя.

В свою чергу, Міністерство охорони здоров’я України підтверджує, що всі медичні послуги, ненадання яких несе серйозний ризик для життя пацієнта або може призвести до розвитку критичних станів, мають надаватися в повному обсязі і вчасно. 

Зокрема:

•  при ускладненому перебігу вагітності та пологах;
•  вагітним, породіллям, новонародженим;
•  у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я при онкологічних захворюваннях;
•  при захворюваннях, що потребують кардіоторакальних оперативних втручань у разі, коли припинення (відтермінування) такої медичної допомоги несе серйозний ризик для життя та здоров’я;
•  паліативна медична допомога в стаціонарних умовах;
•  при інших невідкладних та термінових госпіталізаціях та планових операціях, коли відтермінування надання медичної допомоги несе серйозний ризик для життя та імовірність розвитку життєзагрожуючих станів.

МОЗ України направило в регіони рекомендації щодо відтермінування планових операцій та надання інших медичних послуг для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Надання медичної допомоги в закладах вторинної медичної допомоги та термінової медичної допомоги здійснюється у стаціонарних та амбулаторних умовах. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюється у плановому та екстреному порядку. Також можливе самостійне звернення пацієнта без направлення у таких випадках:

• для отримання екстреної медичної допомоги;
• за потреби в обслуговуванні лікарем акушером-гінекологом;
• для отримання стоматологічної допомоги;
• для добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію.

Відсутність у пацієнта документів, що засвідчують особу, не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію та здійсненні госпіталізації чи консультації в екстреному порядку за наявності відповідних показань.

Забезпечення пацієнтів життєво необхідними медикаментами за міськими і державними програмами має проводиться в плановому порядку.

3 01 січня 2020 року введено в дію Закон України «Про соціальні послуги». Згідно з ним соціальні послуги надаються:

1. Безкоштовно соціальні послуги надаються особам, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб (наприклад, для працездатних осіб прожитковий мінімум зараз складає 2270 грн. на місяць).

Також, безкоштовно:

• без урахування розміру доходу особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми;
• особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
• дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю І групи;
• дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років;
• сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, хворим дітям, яким не встановлено інвалідність.

Усім іншим категоріям осіб безоплатно надаються соціальні послуги екстрено (кризово), з представництва інтересів, консультування тощо.

2) з установленням диференційованої плати (отримувач сплачує частину вартості послуги) особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

3) платно особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

Що таке соціальні послуги за Законом – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Соціальні послуги надаються:

1.            За місцем проживання/перебування (вдома);

2.            У приміщенні надавача соціальних послуг:

– стаціонарно – в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;

– напівстаціонарно – протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;

3.            За місцем перебування отримувача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.

Типові форми надання соціальних послуг

Соціальна допомога вдома – надання соціальних послуг в домашніх умовах.

Соціальний робітник надає різні види соціальних послуг, а саме:

• приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування;
• придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються;
• виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, організація консультацій лікарів та інших спеціалістів;
• допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, у дрібному ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом;
• оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів;
• читання преси;
• оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів;
• сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації;
• інші соціальні послуги.

Надання адресної натуральної та грошової допомоги – обслуговування громадян, які відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги. Відділення виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян:

– одягом, взуттям, іншими потребами першої потреби (за наявності);

– ліками, предметами медичного призначення (за наявності);

– предметами побутової гігієни (за наявності);

– продовольчими та промисловими товарами;

– надаються послуги швачки та перукаря тощо.

Надання послуг соціально-побутової адаптації – обслуговування громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні до самообслуговування та не мають медичних протипоказань для перебування в колективі та потребують соціально-побутової і психологічної адаптації, надання соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

Соціально-медичні послуги – сприяння відновленню та покращенню здоров’я, життєвих функцій осіб, виявлення та активізація інших можливостей, забезпечення умов для відновлення нормальної життєдіяльності, профілактика ускладнень та рецидивів захворювань. Здійснення постійного нагляду та контролю за фізичним, соматичним станом громадян, які перебувають на обслуговуванні. Надання консультативної допомоги та підтримки щодо охорони здоров’я та медико-правових питань.

Для отримання соціальних послуг, особа, яка їх потребує, або її законний представник, має звернутись до управління соціального захисту за місцем проживання/перебування.

Медичні послуги при пологах увійшли до Програми медичних гарантій – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту. Тож в Програмі медичних гарантій-2021 передбачено найважливіші види медичної допомоги для того, щоб надавати якісну медичну допомогу вагітним та породіллям.

Що при цьому слід мати на увазі?

1. З 1 квітня 2021 року медична допомога при пологах надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою, – «Ведення вагітності в амбулаторних умовах». Жінці потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

Жінки можуть обирати, у кого та де спостерігати неускладнену вагітність: у сімейного лікаря чи у гінеколога в жіночій консультації. При цьому місце проживання чи прописки не має значення. До гінеколога жінка може звернутися без електронного направлення.

Вагітна має право на вільний вибір пологового будинку серед тих, які уклали договір з НСЗУ на медичну допомогу при пологах. Якихось благодійних внесків чи пакетів з ліками не передбачено. Все необхідне – і ліки, і медичні вироби – входять у зазначений безоплатний пакет послуг, гарантованих державою.

2. Розберемо, що входить у безоплатний пакет при пологах. Для жінки безоплатним є увесь перелік необхідних послуг при пологах. Йдеться, зокрема, про:

• організація та проведення диспансерного нагляду (взяття на облік, розробка індивідуального плану ведення вагітності відповідно групи ризику);
• моніторинг стану вагітної, породіллі та новонародженого (у тому числі лабораторно-інструментальні обстеження, консультації лікарів інших спеціальностей у разі потреби);
• медична допомога при фізіологічних пологах, що надається черговою акушерською бригадою;
• медична допомога при ускладнених пологах та кесаревому розтині;
• зниження больових відчуттів у жінки під час пологів, зокрема епідуральна анестезія;
• стабілізація стану дитини після народження;
• вакцинація новонародженого згідно з Календарем профілактичних щеплень;
• лікарські засоби з Нацпереліку та витратні матеріали, а також ті лікарські засоби, що закуповуються МОЗ в централізованому порядку;
• харчування під час перебування у стаціонарі.

Якщо новонародженій дитині буде потрібна додаткова медична допомога – дихальна підтримка, інтенсивна терапія, тощо – така допомога також входить у безоплатний перелік. За неї сплачує Національна служба здоров’я. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ)?

Пацієнт може дізнатися про це тут – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» У таблиці розташовані законтрактовані заклади.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самій послузі.

• Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
• Якщо, раптом, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до міського або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
• Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ

Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 

• Якщо клієнт залишився незадоволеним, то має можливість звернутися зі скаргою до суду.

В Україні діє Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», який містить державні гарантії у сфері застосування ЗПТ (п. 8 статті 4). Також надання ЗПТ врегульоване відомчими наказами МОЗ.

Що при цьому слід мати на увазі?

1. З 1 квітня 2021 року медична допомога щодо ЗПТ надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою – «Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використання препаратів замісної підтримувальної терапії».
2. За цим пакетом медичної допомоги пацієнти мають отримувати безоплатно, зокрема:

• препарати замісної підтримувальної терапії, які закуповують за кошти програми централізованих закупівель МОЗ;
• формування плану спостереження та лікування;
• моніторинг лікування; відслідковування побічних реакцій та ефективності препаратів ЗПТ, включаючи перегляд індивідуальних доз та врахування особливостей взаємодії препаратів ЗПТ з іншими лікарськими засобами, у тому числі антиретровірусними, протитуберкульозними, знеболювальними препаратами, антидепресантами тощо;
• скринінг на туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити.

Щоб отримувати препарати ЗПТ, пацієнту потрібне направлення лікуючого лікаря та встановлений діагноз F11 «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів».

За цим пакетом послуг заклад має забезпечити видачу препаратів пацієнту для прийому амбулаторно або вдома. Якщо пацієнт не може щоденно відвідувати лікаря, наприклад перебуває на стаціонарному лікуванні в іншому закладі, медзаклад має забезпечити доставку препаратів. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

• Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
• Якщо, раптом, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до міського або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
• Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.

Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 

• Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.

У Програмі медичних гарантій надання стоматологічної медичної допомоги забезпечує покриття лише ургентної стоматологічної допомоги усім та планової стоматологічної допомоги дітям до 18 років, крім процедур та протезування у лікаря-ортодонта, адже ці послуги визначені Кабінетом міністрів України як платні, тобто ті, які можуть оплачуватися з кишені пацієнта або за рахунок окремих програм місцевого бюджету.

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року стоматологічна медична допомога надається в межах пакету медичних послуг гарантованих державою – «Стоматологічна допомога дорослим та дітям». Пацієнту потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

До переліку безоплатних стоматологічних послуг включено, зокрема:

• первинний огляд пацієнта з оцінкою стану стоматологічного здоров’я;
• ургентна стоматологічна допомога дітям та дорослим (зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю);
• надання планової стоматологічної допомоги дітям (крім процедур та протезування лікарем-ортодонтом);
• інструментальні дослідження в рамках ургентної стоматологічної допомоги, а також планової стоматологічної допомоги дітям;
• своєчасне знеболення на всіх етапах діагностики та лікування.

Тобто, для дорослих Програма медичних гарантій покриває ургентну стоматологію – зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Для дітей до 18 років – повністю покривається планова дитяча стоматологія.

• Протезування, брекети та інші дорогі стоматологічні послуги не входять до гарантованого державою пакету. Вони можуть оплачуватися з інших джерел – окремі програми місцевого бюджету або за рахунок пацієнта.

Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з НСЗУ?

Пацієнт може дізнатися про це тут – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» – у таблиці розташовані законтрактовані заклади.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

• Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
• Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
• Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до НСЗУ подавши скаргу через електронну форму на сайті. https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form. Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору між Національною службою здоров’я та закладом. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою та може вжити заходів аж до позбавлення державного фінансування такий медичний заклад, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 
• Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки та припиняються у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Право на опіку або піклування

Законодавством закріплено право фізичної особи, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, на опіку або піклування.

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи  

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:

1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

• Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування;
• фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини;
• правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються самою особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду;
• одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником;
• піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

Вимоги до опікунів та піклувальників

• Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
• Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
• Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
• Опікун зобов’язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (піклуватися про забезпечення цієї особи необхідними ліками та медичним доглядом, створювати належні умови життя, представляти її інтереси).

Порядок призначення опікунів та піклувальників повнолітніх осіб

• Опікун (піклувальник) недієздатній особі (особі, цивільна дієздатність якої обмежена) призначається судом за поданням органу опіки та піклування.
• Заяву про призначення опікуна особі, визнаній недієздатною, може бути подано до суду як органом опіки та піклування, так і фізичною особою, яка бажає бути опікуном.
• Опікун є законним представником фізичної особи, визнаної недієздатною.

Звільнення опікуна та піклувальника

• Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
• Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
• Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно із обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть ініціювати питання про звільнення особи від повноважень опікуна у разі неналежного виконання обов’язків.
• За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.