10 грудня відзначається День прав людини. Щорічно це можливість привернути увагу до тих бар’єрів, які виникають у зв’язку з недотриманням носіями обов’язків власне своїх зобов’язань щодо надання допомоги, захисту та інших повноважень.
В умовах війни з’являються нові виклики і ситуація з порушеннями прав погіршується.
В інформаційній довідці, яку Ви можете переглянути за посиланням нижче, читайте про порушення прав ключових спільнот в умовах війни за даними системи REAct у 2024 році.
Згідно з даними REAct , з 2019 року до 30 червня 2024 року в 14 країнах Східної Європи та Центральної Азії було зареєстровано понад 27 000 випадків порушення прав людини, дискримінації та стигматизації ключових уразливих груп. Кожна друга людина, яка вживає психоактивні речовини, отримала відмову у медичних послугах, при цьому кожному десятому з них відмовляють у екстрених ситуаціях. Понад 50% секс-працівників повідомляють про фізичне насильство, при цьому кожен другий повідомляє про сексуальне насильство, а кожен третій потерпає від правопорушень з боку правоохоронних органів. Кожен представник ЛГБТІК-спільноти хоча б раз стикався з мовою ворожнечі, понад 50% зазнавали фізичного насильства, причому кожен третій став жертвою власних родичів. Люди, які живуть з ВІЛ, хоча б раз стикалися з дискримінацією через свій ВІЛ-статус у медичних установах. Кожна п’ята людина стикалася з розкриттям свого ВІЛ-статусу медичними працівниками.
У 2024 році у Вірменії зафіксовано зростання кількості випадків порушення прав людини поліцією. З початку антинаркотичної кампанії, оголошеної у 2023 році , люди з уразливих груп періодично повідомляли про залякування та погрози, а також про перевищення влади, надмірне застосування сили та несанкціоновані обшуки. Це особливо поширене серед секс-працівників і членів ЛГБТІК+ спільноти.
На початку цього року секс-працівника та представника ЛГБТІК+ спільноти затримали пізно ввечері в парку його міста. До нього підійшли двоє чоловіків, які представилися поліцейськими. Обшукали, вимагаючи показати кишені, сумку та останній використаний додаток на телефоні. Правоохоронці пояснили, що в парку було багато людей, які вживали наркотики, і затриманий, на їхню думку, міг бути одним із них. Далі поліцейські прочитали листування чоловіка в Telegram, принижували його і знущаючись наказали покинути парк і гуляти за містом, де збираються «такі, як він».
В іншому випадку чоловік, який познайомився з іншим чоловіком у групі ЛГБТІК+ у Telegram, став жертвою крадіжки після їхньої першої зустрічі. Однак коли він звернувся до поліції, йому не допомогли, а лише образили. На допиті його звинувачували в тому, що він не служив в армії, і висміювали його ВІЛ-позитивний статус. Лише завдяки допомозі РЕАктора тиск на чоловіка припинився, його заяву прийняли та розпочали розслідування справи.
Інший клієнт розповів про випадок свого друга, який зізнався медичній сестрі, що вживав наркотики під час обстеження перед операцією. Вона негайно повідомила відповідні органи і двоє поліцейських затримали чоловіка, який навіть не встиг покинути будівлю медичного центру. Після цього зв’язок з ним втратився.
Такі випадки підривають довіру до медичного персоналу та порушують права пацієнтів. Порушення конфіденційності та етичних норм, а також неправомірне втручання поліції вимагають негайної уваги та вирішення на державному рівні Вірменії. Замість переслідувань людям з ключових груп необхідно надавати відповідну допомогу, підтримку та захист їхніх прав.
В Азербайджані особливу увагу слід приділити допомозі, яку надають РЕАктори, в отриманні опіоїдної замісної терапії (ЗПТ) та документації за відсутності місця проживання чи реєстрації для членів спільноти людей, які вживають наркотики. Клієнтів інформують про їхні права та варіанти лікування в залежності від поточної ситуації, включно з можливими перешкодами та способами їх подолання, супроводжують до медичних закладів, допомагають записатися на прийом. А у випадку юридичної допомоги – допомога спеціалістів щодо оформлення документів, необхідних для отримання медичної допомоги.
Одна клієнтка після трагічної смерті коханого вирішила припинити вживання наркотиків і звернулася за допомогою до РЕАктора. Їй допомогли стати на облік, отримати ЗПТ у Республіканському Наркологічному Центрі та стабілізувати стан.
Також РЕАктори продовжують документувати випадки відмови в доступі до медичних послуг та дискримінації, пов’язаної з ВІЛ. Одна з ситуацій сталася, коли клієнт звернувся до стоматолога. Після замірів і передоплати стоматолог сказав, що накладка буде готова через кілька днів. Коли клієнт повернувся закінчити розпочате, стоматолог відмовився виконувати свою роботу. Причиною став позитивний ВІЛ-статус чоловіка, про який він зазначив на першому прийомі. Спроби повернути гроші були проігноровані, а клієнта вигнали з кабінету. У відчаї чоловік звернувся до національних РЕАкторів Азербайджану з проханням добитися справедливості та привернути увагу до проблеми дискримінації в медицині.
Продовжується допомога РЕАкторів у захисті прав на приватне життя та свободу від дискримінації. 20-річний студент зіткнувся з упередженнями та дискримінацією через свою сексуальну орієнтацію, яку усвідомив у віці 15 років. Побоюючись реакції літніх батьків, він намагався приховати свою таємницю. Однак, коли однокласник дізнався правду і погрожував розкрити її, хлопець звернувся за допомогою до РЕАктора. Адвокат, до якого скерували студента, домовився про зустріч із шантажистом. Під час розмови адвокат пояснив наслідки такої поведінки та психічного насильства, що змусило однокласника вибачитися та пообіцяти поважати приватне життя клієнта.
З початку року ситуація в Грузії залишається вкрай тривожною. Закон про «іноземних агентів», остаточно ухвалений у Грузії 28 травня , становить серйозну загрозу щодо доступу до лікування та медичних і соціальних послуг. Він накладає жорсткі обмеження на діяльність ЗМІ та громадських організацій, які отримують фінансування з-за кордону, вимагаючи від них реєстрації як «іноземних агентів». Закон безпосередньо стосується багатьох НУО, які відіграють важливу роль у наданні послуг ключовим групам у країні та часто залежать від іноземного фінансування для реалізації своїх програм і проектів. Запровадження додаткових бюрократичних перешкод і потенційних санкцій, таких як штрафи в кілька тисяч доларів, стримуватиме ці організації, зменшуючи їхню здатність допомагати:
– Ухилення від реєстрації як організації, що представляє інтереси іноземної держави, або неподання фінансової декларації, передбаченої статтею 6 цього Закону, протягом строку, встановленого цією ж статтею, – тягне за собою штраф у розмірі 25 000 ларі (8 850 доларів США).
– Невиконання вимоги частини другої статті 4 цього Закону, невиконання обов’язку щодо усунення недоліків, передбачених частиною четвертою статті 4 або частиною першою статті 6 цього Закону, або декларації, визначеної абзацом статті 4 цього Закону. 1 цього Закону. Пункт 5 статті 8 цього Закону – невиконання обов’язку щодо заповнення та подання – карається штрафом у розмірі 10 000 ларі (3 540 доларів США).
– Продовження дії, передбаченої частиною другою цієї статті, протягом 1 місяця з дня накладення останнього адміністративного стягнення за таку саму дію – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 ларі (7 080 доларів США).
– Ненадання уповноваженій особі Міністерством юстиції Грузії інформації, яка вимагається нею у зв’язку з цим Законом – тягне за собою штраф у розмірі 5000 ларі (1 770 доларів США).
Крім того, положення про реєстрацію в Національному агентстві державного реєстру Міністерства юстиції створюють атмосферу недовіри та страху, що може призвести до зменшення кількості організацій, які бажають працювати в Грузії. Це, у свою чергу, обмежить доступ до послуг, особливо у віддалених районах із низьким рівнем доходу, де робота таких організацій є життєво необхідною.
Нещодавні зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я також внесли значні корективи в програму опіоїдної замісної терапії (ЗПТ). Згідно з попередніми правилами, пацієнти могли отримати дводенну дозу ліків, якщо вони не мали змоги відвідати заклад охорони здоров’я, і препарат міг забрати член сім’ї чи інша уповноважена особа. Однак тепер пацієнти або їхні уповноважені представники повинні щодня відвідувати сайти ЗПТ.
Зміни також торкнулися можливості надання лікарських засобів в особливих випадках. Раніше пацієнти могли отримати п’ятиденний запас ліків для тривалого домашнього лікування або семиденний запас для людей з тяжкою формою інвалідності чи активним туберкульозом. Ці виняткові норми скасовано. Тепер навіть у разі подорожі чи поганого самопочуття пацієнтам можуть дати лише одноденну дозу. Організації, які залучені до наркополітики, експерти в галузі охорони здоров’я та громадські об’єднання висловлюють занепокоєння цими змінами, вважаючи, що вони недостатньо захистять права пацієнтів, які беруть участь у програмі. Щодо цього, підготовлено публічне звернення грузинських громадських організацій до МОЗ.
Також наприкінці березня лідируюча партія запропонувала внести поправки до Конституції, які б обмежували права ЛГБТІК+. Якщо поправки до Конституції будуть прийняті, будь-які зібрання, пов’язані з ЛГБТІК+, стануть незаконними. Законодавча ініціатива також передбачає заборону на одностатеві шлюби, зміну статі та усиновлення дітей одностатевими парами.
Такі пропозиції та зміни на державному рівні не тільки обмежують громадянські свободи, але й значно перешкоджають наданню критично важливих послуг, що може мати непоправні наслідки для здоров’я та якості життя як ключових груп, так і населення Грузії в цілому.
Наприкінці першого кварталу 2024 року в Молдові було зареєстровано три випадки, коли правоохоронці першими прибули на виклик карети швидкої для людей, які вживають психоактивні речовини. Щоб ця часткова практика не стала трендом, РЕАктори вирішили залучити професійного юриста для вирішення подібних ситуацій.
Крім того, з 2024 року команда спеціалізованих параюристів в Молдові значно збільшилася, кількість співробітників зросла з 10 до 32 осіб. Це розширення включає не лише спеціалістів, які надають послуги з захисту прав у сфері ВІЛ, але й тих, хто працює у сфері туберкульозу. Усі параюристи використовують базу даних РЕАкт для документування та реагування на випадки порушення прав людини. Це покращує моніторинг та вирішення правових питань на рівні громади. Завдяки розширенню мережі параюристів та новим тенденціям у розвитку правового каскаду* в Молдові всі параюристи стали РЕАкторами.
*Правовий каскад – це алгоритм роботи параюристів з клієнтами:
– Початковий скриніг: порушення прав людини оцінюються за допомогою системи звітності організацій, виконавців програм зі зменшення шкоди (1С).
– Медіація та інформування: якщо клієнт потребує медіації чи інформування про свої права, його справа вирішується та документується на національному рівні в базі даних SIA CNAJGS.
– Документування та реагування: якщо виявлено порушення прав та дискримінацію, випадок документується в базі даних РЕАкт і здійснюється безпосереднє реагування на порушення.
У Казахстані існують проблеми, пов’язані з порушенням прав ключових груп, зокрема людей, які живуть з ВІЛ та вірусним гепатитом С. РЕАктори задокументували випадки відмови в лікуванні через відсутність загальнообов’язкового соціального медичного страхування, незважаючи на факт, що гепатит визнаний соціально значущим захворюванням. Також частим є розголошення медичними працівниками ВІЛ-статуса пацієнтів, порушуючи конфіденційність.
В одному випадку, жінка, яка живе з ВІЛ, зіткнулася з порушенням її прав при спробі отримати путівку в санаторій , де працівники вимагали довідку з центру СНІДу, яка б змусила її розкрити свій ВІЛ-статус. У відповідь на неправомірні дії санаторію РЕАктори звернулися зі скаргою до управління охорони здоров’я.
В іншому випадку, жінка, яка живе з ВІЛ, зіткнулася з відмовою в медичній допомозі щодо боротьби з депресією. Їй було відмовлено в доступі до психотерапевта та необхідних ліків, що є дискримінацією за її ВІЛ-статусом. У відповідь РЕАктори підготували скаргу на працівників первинної медичної допомоги.
В одній з лікарень, медперсоналу було дано вказівку надягати на пацієнтів браслети з персональними даними, зокрема ВІЛ-статусом. Після поданої РЕАктором скарги головному лікарю конфіденційну інформацію з браслетів зняли, а завідувачку відділення, яка і раніше мала багато порушень, звільнили.
Представники ключових груп також стикаються зі звільненням або відмовою у працевлаштуванні. Жінка, яка брала участь у програмі замісної терапії, влаштувалася пакувальницею на фірму побутових товарів через аутсорсингову компанію, але їй відмовили в постійному працевлаштуванні саме через те, що жінка приймає ЗПТ. Після залучення РЕАктора, роботодавець погодився прийняти її на постійну роботу, а управління праці та соціального захисту населення розпочало перевірку аутсорсингової компанії.
Ситуація з ЛГБТІК+ спільнотою також викликає занепокоєння: почастішали поліцейські рейди на закриті ЛГБТІК-вечірки, переслідування та погрози активістам. Один студент, ЛГБТІК+ активіст, зіткнувся з кіберзалякуванням і погрозами насильства з боку іншого студента, який розміщував образливі повідомлення під анонімним ніком у Telegram. Щоб захистити свої права, він звернувся за допомогою до РЕАкторів, які подали скаргу до університету.
Ситуація в Казахстані вимагає значних зусиль для покращення правового середовища та зниження ризиків для членів ключових груп.
14 березня 2024, Киргизька Республіка прийняла новий закон «Про некомерційні організації» , який був підписаний Президентом країни 2 квітня 2024 року. Цим законом було введено нове поняття – «Неприбуткова організація, яка виконує функції іноземного представника». Це НУО, створена в Киргизькій Республіці, яка отримує кошти та інше майно від іноземних держав, їх державних органів, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, які отримують кошти та інше майно з цих джерел ( за винятком відкритих акціонерних товариств з державною участю та їх дочірніх компаній), яка бере участь, у тому числі в інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності, що здійснюється на території Киргизької Республіки. Закон визначає політичну діяльність неприбуткових організацій як:
Прийняття нового закону мало значний вплив на функціонування РЕАкту в країні. З початку року роботу системи призупинено з наступних причин:
Програма розвитку ООН (ПРООН), Глобальний фонд і Фонд Сорос-Киргизстан відмовились контракту, який передбачав обслуговування вуличних юристів, залучених до звітності в системі РЕАкт.
Вуличні юристи були передані некомерційним організаціям, які працюють у сфері профілактики ВІЛ та туберкульозу та працюють з ключовими групами.
У 2024 році склад вуличних юристів було оновлено, але нові юристи не були підготовлені, а ментори та адвокати не були найняті Глобальним фондом чи ПРООН.
Після набуття чинності нового закону Міністерство юстиції Казахстану розробить підзаконні акти, які, можливо, забезпечать детальну концепцію закону, що дозволить відновити активне використання РЕАкту.
Крім того, зазначений законопроект мав місце одночасно з масовими рейдами поліції проти секс-працівників. Зміни пов’язані зі створенням у відділі поліції підрозділу, який офіційно називається відділом боротьби з торгівлею людьми та злочинами проти суспільної моралі. Незважаючи на заяви влади, що боротьба ведеться проти злочинних мереж, а не секс-працівників/працівниць, правозахисники та медичні працівники відзначають, що дії поліції ускладнюють відстеження захворювань, що передаються статевим шляхом, і створюють небезпеку для цієї групи. Жінки скаржаться на примусове тестування, переслідування та корупцію з боку правоохоронних органів, що вказує на стигматизацію та постійне порушення прав.
Ситуація, з якою стикаються правозахисники та деякі вразливі спільноти в Таджикистані, викликає певне занепокоєння. Останні події вказують на зростання тенденції обмеження громадянських свобод і дискримінації ЛГБТІК спільноти. За останні два роки в Таджикистані почастішали погрози проти правозахисників. Сфальсифіковані справи за статтями 238, 239, 241 Кримінального кодексу використовуються як знаряддя переслідування, в результаті чого активістів несправедливо ув’язнюють. Використання особистих фотографій, отриманих під час незаконних обшуків, для фабрикації справ є серйозним порушенням права на приватне життя та справедливий процес. Наприклад, остання організація, яка відкрито надає послуги для спільноти ЧСЧ (чоловіків, які мають секс з чоловіками), НУО «Рівні можливості», піддалась перевіркам, погрозам і нападам на її офіс. Незважаючи на подання заяв у поліцію, спроби юридичного захисту та підтримку міжнародних донорів, діяльність організації була припинена рішенням суду через те, що: «організація пропагує секс-послуги для чоловіків, що суперечить моральним нормам країни».
Страх перед дискримінацією та переслідуваннями змушує ЧСЧ і членів транс-спільноти вагатися звертатися за необхідними послугами, включаючи тестування на ВІЛ та профілактику. Крім того, небажання адвокатів представляти представників ЛГБТІК у кримінальних справах ще більше посилює їхню вразливість і позбавляє їх доступу до правосуддя.
Також гострою соціальною проблемою залишається насильство щодо жінок. Щоб покращити ситуацію, був залучений експерт для досягнення стратегічних змін, внесення змін до законодавства чи процедур для запобігання порушенням, що задокументовані у системі РЕАкт.
У результаті були запропоновані заходи для покращення ситуації, зокрема адвокація для покращення доступу жінок з уразливих груп до притулків після випадків домашнього насильства та організація низькопорогових сервісних центрів у НУО для зменшення стигми та дискримінації. Також рекомендовано проводити інформаційні кампанії, тренінги та робочі зустрічі для працівників державних служб та громадських організацій, які займаються попередженням та виявленням випадків насильства. Розроблено Пам’ятку для працівників центрів соціального обслуговування, які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства та особам, які опинилися у складній життєвій ситуації. Цей документ затверджено на рівні Міністерства охорони здоров’я та соціального захисту Таджикистану та Департаменту санітарно-епідеміологічного нагляду для застосування в центрах соціального обслуговування.
Національні РЕАктори продовжують активно працювати над допомогою незахищеним верствам населення. В одному випадку, до РЕАкторів звернувся ВІЛ-інфікований 46-річний чоловік, представник спільноти людей, які вживають наркотики. Його родина ізолювала його через страх заразитися. Чоловік попросив поговорити з родиною, щоб розвіяти міфи про ВІЛ і пояснити важливість лікування. РЕАктор розповів про терапію та попросив родину підтримати чоловіка. В результаті їхнє ставлення змінилося, і клієнт почав приймати АРТ (оскільки раніше у нього теж були упередження щодо лікування).
В іншій ситуації, РЕАктор надав психоемоційну та юридичну підтримку ВІЛ-інфікованій жінці, яка була депортована за порушення законодавства іншої країни. Вона не виїхала з країни у встановлений термін і працювала нелегально, що могло призвести до довічної депортації. Їй також було запропоновано подальшу психологічну підтримку та шляхи вирішення правових питань, пов’язаних із її статусом та майбутнім працевлаштуванням.
Згідно з даними, зареєстрованими в базі РЕАкт, у 2024 році в Узбекистані були зафіксовані серйозні проблеми, пов’язані з порушенням прав людей, які живуть з ВІЛ, і ключових груп населення. Зібрані випадки свідчать про те, що найчастіше порушення відбуваються з боку представників державних структур, членів родини, медичних закладів та на робочому місці.
Ддержавні органи, які мають забезпечувати підтримку та захист прав ЛЖВ та ключових груп, часто демонструють дискримінаційну поведінку. Це виражається у формі відмови від соціальної допомоги, стигматизації, порушення конфіденційності. Члени громади часто потрапляють у складні життєві ситуації без необхідної підтримки.
Постачальники медичних послуг іноді відмовляють або надають недостатню допомогу ЛЖВ та ключовим групам. Пацієнти часто стикаються з розголошенням конфіденційної інформації про свій ВІЛ-статус, що призводить до подальшої соціальної ізоляції та дискримінації.
Колеги по роботі можуть проявляти вороже ставлення до ЛЖВ, що призводить до конфліктів, знущання та неправомірного звільнення. Розголошення ВІЛ-статусу працівника часто є причиною професійної дискримінації та перешкодою для професійного зростання.
Однак слід відзначити значні позитивні кроки на вищому державному рівні: останні зміни в трудовому законодавстві Узбекистану відкривають нові можливості для людей, які живуть з ВІЛ. Завдяки зусиллям партнерів проєкту РЕАкт та політичній волі представникам влади було переглянуто перелік професій, заборонених для людей, які живуть з ВІЛ. Наказ МОЗ, який набув чинності 19 лютого 2024 року, дозволить багатьом утримувати себе та свої родини, підтримуючи фінансову незалежність та соціальний розвиток.
Велика кількість зареєстрованих випадків стосувалася порушень прав людей з уразливих груп медичними працівниками державних установ. У більшості випадків порушення прав супроводжувалося стигмою та дискримінацією через належність до групи ризику.
В одній ситуації клієнтка звернулась до судинного хірурга, який направив її на УЗД нижніх кінцівок. У лікарні медсестра відмовилася робити УЗД, через діагноз ВІЛ зазначений у направленні. Лікар грубо підтвердив це, заявивши, що медичні працівники повинні знати, з ким вони працюють. Клієнтка звернулася до РЕАктора, який роз’яснив її права, запропонував допомогу в написанні скарги та організував супровід до обласної лікарні, де їй надали необхідне лікування.
І в 2023, і в 2024 роках фіксуються випадки акушерського насильства над жінками, які живуть з ВІЛ. Наприклад, клієнтка звернулася до гінеколога через біль внизу живота та дізналася про свій ВІЛ-статус у некоректній формі. Лікар наполегливо рекомендував перервати вагітність, стверджуючи, що дитина народиться хворою. Від стресу у неї пішла кров, а в лікарні, куди її доставили, натякали на хабар. Від РЕАктора жінка отримала супровід та консультацію щодо ВІЛ, стала на облік та отримала АРВ-терапію. Їй також запропонували допомогу психолога та юриста, і вона продовжує отримувати консультації та терапію.
Через дискримінаційне ставлення люди з уразливих груп втрачають можливість вчасно виявити серйозні небезпечні для життя захворювання. Зокрема, одна клієнтка поскаржилася на онколога, який відмовився надавати медичні послуги через її ВІЛ-позитивний статус, порадивши їй звернутися до СНІД-центру. РЕАктор, в свою чергу, звернувся до заступника головного лікаря, який провів бесіду з онкологом. Клієнтка була записана на повторний прийом, де отримала необхідне обстеження та лікування.
Актуальним залишається питання зниження рівня стигматизації та дискримінації з боку поліцейських щодо людей з уразливих груп (за кількістю зафіксованих випадків порушення прав саме представники правоохоронних органів йдуть слідом за медичним персоналом). В 2024, фіксуються ситуації, коли пацієнтів програм замісної підтримувальної терапії зупиняють працівники поліції та позбавляють ліків, навіть за наявності всіх підтверджуючих документів та посвідчень учасників програми ЗПТ.
У 2024 році національні РЕАктори Албанії досягли значного прогресу у своїх зусиллях із захисту та підтримки прав людини ключових груп населення. Операційний план реєстрації справ у системі REAct було успішно реалізовано, а для управління цим процесом було призначено двох окремих консультантів. Були проведені круглі столи для громадських організацій та представників ключових груп, на яких обговорювалися проблеми реалізації заходів із захисту прав людини. Було зафіксовано чотири стратегічні кейси, три з яких вирішено позитивно, а один ще знаходиться на розгляді.
Тим не менш, деякі проблеми залишаються. Сильна стигматизація продовжує заважати людям повідомляти про порушення прав людини, а страх помсти заважає багатьом повідомляти в поліцію. Недостатнє фінансування та людські ресурси обмежують можливості підтримки зареєстрованих випадків. Відсутність довіри до інституцій також перешкоджає поданню скарг та співпраці.
Основні висновки дослідження вказують на постійну потребу в адвокації та підтримці людей, які живуть з ВІЛ, і членів ЛГБТІК+ спільноти. Гострою проблемою залишається несанкціоноване розкриття ВІЛ-статусу медичним персоналом, а також дискримінація за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, що впливає на ЛГБТІК+ людей різними способами, включно з припиненням виплат по інвалідності державними соціальними установами, втратою роботи через розголошення. ВІЛ-статусу та відмовою в доступі до медичних послуг.
Найближчі плани національних РЕАкторів Албанії включають розробку робочого плану з чіткими цілями, часовими рамками та вимірними результатами, а також співпрацю з НУО та постраждалими людьми для отримання якісної інформації. Крім того, планується сприяння обговоренню питань прав людини з політиками та громадськими лідерами, адвокація змін політики та створення альянсів з правозахисними організаціями.
У 2023 році Президент Сербської Республіки (частина Боснії і Герцеговини) оголосив про швидке ухвалення закону про іноземних агентів. Він міг би зобов’язати всі місцеві НУО, які отримують іноземне фінансування, декларувати свої фінансові операції та діяльність за зразком Росії та Грузії. Спроби прийняти такий закон були ще з 2015 року, але під тиском громадськості та зовнішніх факторів влада відмовилася від цих планів. 28 травня стало відомо, що уряд і цього разу все ж відкликав із парламенту законопроект про «іноземних агентів». Про це рішення оголосили міністр юстиції та віце-прем’єр-міністр, але не назвали причину. І хоча це питання закрито, треба розуміти, що воно може тривати недовго. Прийняття такого закону може серйозно вплинути на програми сервіс-провайдерів і правозахисних організацій, оскільки істотно ускладнює їх роботу, вимагаючи додаткових звітів і створюючи атмосферу недовіри. Це може призвести до скорочення іноземного фінансування та послуг, а отже, негативно вплине на підтримку вразливих груп, позбавивши її тих, хто найбільше потребує.
Дискримінація та стигматизація людей з ВІЛ залишаються серйозною проблемою в Боснії та Герцеговині: соціальне відторгнення та упереджене ставлення призводять до порушень прав людини та обмеженого доступу до медичних послуг. РЕАктори задокументували випадок, коли клієнта, який живе з ВІЛ, несправедливо відсторонили від роботи без пояснення причин, незважаючи на медичні довідки про його придатність до роботи. Йому надали юридичну допомогу та підтримку, щоб допомогти йому боротися з незаконним звільненням, але залишається зрозумілим, що це не поодинока ситуація.
Ще один випадок надійшов від пари, яка зіткнулася з бюрократичними перепонами та стигмою через ВІЛ-позитивний статус жінки. Однак незважаючи на проблеми з отриманням прописки та дискримінацію, вони не побоялися звернутися за правовою допомогою до РЕАкторів і домагаються відновлення своїх прав.
У 2024 році аналіз кейсів РЕАкторів виявив тривожні тенденції дискримінації та порушення прав людини, зокрема людей, які живуть з ВІЛ. Зареєстровані звернення вказують на системні проблеми в закладах охорони здоров’я, де ЛЖВ стикаються з непереборними бар’єрами, такими як розкриття ВІЛ-статусу та відмова в необхідних медичних послугах. Ця системна дискримінація часто змушує ЛЖВ звертатися до окремих медичних закладів, підтримуючи стигматизацію та не даючи їм отримати комплексну медичну допомогу.
Один із прикладів — працівнику лікарні, ВІЛ-статус якого був розкритий без його згоди,відмовили в медичній допомозі. Незважаючи на початок антиретровірусної терапії, чоловік зіткнувся з тривалим виключенням, поки втручання РЕАкторів не забезпечило його повернення до роботи та припинення дискримінаційної практики.
В іншому випадку, ВІЛ-інфікованому чоловіку, який потребував колоноскопії через хронічний гастрит, відмовили в гастроентерогепатологічному диспансері лише через його ВІЛ-статус Незважаючи на невизначене вірусне навантаження завдяки АРТ, його направили до інфекційної клініки, де не було проведено необхідні процедури.
Щоб вирішити ці проблеми, РЕАктори у Північній Македонії розробили комплексні ініціативи. Вони включають навчання постачальників медичних послуг шляхом тренінгів, підвищення обізнаності громадськості для боротьби зі стигмою та неправильними уявленнями про ВІЛ, а також надання правової підтримки для ефективної боротьби з дискримінаційною практикою. За допомогою адвокації системних змін і зміцнення прав ЛЖВ РЕАктори прагнуть створити більш справедливе середовище охорони здоров’я, де до всіх людей ставляться з гідністю та неупередженістю, незалежно від їхнього ВІЛ-статусу.
Протягом останніх трьох років Сербія досягла значного прогресу. Почали роботу три національні РЕАктори, а система РЕАкт була представлена на двох національних конференціях з ВІЛ. Проти двох осіб, звинувачених у розголошенні особистої та сімейної інформації, було подано успішний позов, у результаті якого завершено судовий процес і винесено два вироки. Примітно, що 28% справ було позитивно вирішено, 17% перебували на розгляді, і було дві історії успіху та дві стратегічні справи. Загалом було закрито 46 справ, з них 11 у 2022 році, 24 у 2023 та 11 у 2024 році.
Незважаючи на ці досягнення, деякі проблеми залишаються. Клієнти, які повідомляють про порушення прав, часто потребують термінової підтримки, в тому числі юридичної та психологічної, але для надання цих послуг недостатньо фінансових ресурсів. Крім того, проблемою залишається мотивація людей повідомляти про порушення прав людини, а також боротьба з дискримінацією з боку інституцій, які мають захищати громадян.
Основні результати показують, що найбільша кількість зареєстрованих порушень прав людини пов’язана з ВІЛ-статусом і проблемами ЛГБТІК+, при цьому кількість порушень прав ЛГБТІК+ зростає. Крім того, існує помітна непослідовність у сербських законах, таких як антидискримінаційне та кримінальне законодавство. Багато зареєстрованих випадків стосуються психологічного насильства, ненависті, погроз і агресивних дій. Іншою гострою проблемою є зростання насильства щодо жінок та феміцидів; однак жінки рідко звертаються за допомогою.
У майбутньому національні РЕАктори планують посилити адвокаційну роботу серед ключових груп населення через ЗМІ та соціальні мережі, посилити співпрацю з організаціями, які можуть надати вкрай необхідну юридичну та психологічну підтримку, організувати тренінги щодо того, як розпізнавати порушення прав людини та як захиститися від них та виступати за збільшення підтримки ключових груп населення.
У 2023 році та на початку 2024 року РЕАктори у Чорногорії часто стикалися зі скаргами клієнтів, пов’язаними з нестачею медичного персоналу та неспроможністю системи охорони здоров’я задовольнити потреби багатьох людей з уразливих спільнот. Критичною проблемою була відсутність АРТ, через що пацієнти залишалися без необхідного лікування.
На початку цього року РЕАктори отримали скаргу від чоловіка на значну затримку отримання необхідного лікування, незважаючи на дотримання протоколу попереднього замовлення терапії. Клієнт був позбавлений АРТ більше десяти днів, що виявило серйозні недоліки в медичній системі. РЕАктори здійснили реагування, поінформувавши про його права, дослідивши причини затримки та порадивши клієнту подати офіційну скаргу до омбудсмена. Цей інцидент підкреслив необхідність суворого дотримання медичних протоколів та ефективної комунікації в системі охорони здоров’я.
Іншою важливою проблемою були проблеми, пов’язані з програмою опіоїдної замісної терапії (ЗПТ). Раніше цього року, клієнт повідомив про недостатнє психологічне консультування в рамках програми ЗПТ. Основні скарги чоловіка стосувалися нечастих і коротких зустрічей з психологом, а також відволікаючої обстановки в переповненій приймальні. У відповідь РЕАктори зв’язалися з клінікою психічного здоров’я, щоб вирішити ці проблеми, і запропонували клієнту доступ до свого консультаційного центру, забезпечивши краще середовище для психологічної підтримки.
РЕАктори в Чорногорії прагнуть створити більш сприятливе середовище для звернення за допомогою та вирішення своїх проблем, оскільки багато клієнтів не знають своїх прав і не знають, як діяти в ситуаціях, коли їх права порушуються. Страх стигматизації, пов’язаний з обговоренням особистих проблем, також залишається значною перешкодою для звернення за допомогою. РЕАктори зосереджені на пошуку ефективних стратегій просування самої системи документування прав і розширення своїх послуг для надання своєчасної та адекватної підтримки членам спільноти.
В новому випуску журналу читайте про таке:
В новому випуску журналу читайте про таке:
Про це та багато іншого читайте у новому випуску журналу про здоров’я, кохання і гармонію «Подорожник».
До реактора проєкту REAct звернувся чоловік, який багато років є ЛВНІ та має ВІЛ-позитивний статус, а також є ВПО з Донецької області. Чоловік звернувся зі скаргою на одного з сімейних лікарів однієї центральної міської лікарні. При зверненні до сімейного лікаря, якого клієнт обрав для підписання декларації, він одразу повідомив лікаря та медичну сестру про свій ВІЛ-позитивний статус та намір стати учасником ЗПТ. Лікар категорично відмовився співпрацювати, пояснивши це відсутністю вільних місць та небажанням займатися лікуванням ЛЖВ, мовляв, для таких людей, є спеціальні кабінети.
Реактором проєкту REAct було перевірено інформацію на сайті https://helsi.me, де чітко вказано, що обраний клієнтом лікар приймає декларації. Документатором проєкту надано правову консультацію щодо порушення прав клієнта та надана допомога у виборі сімейного лікаря, дружнього до представників уразливих спільнот. Здійснено супровід клієнта до медичної установи та надана допомога у написанні та поданні скарги на дії сімейного лікаря за не толерантне та стигматизуюче ставлення до людини з ВІЛ-позитивним статусом. Після розгляду скарги чоловік отримав відповідь, що сімейний лікар, який порушив права чоловіка, отримав догану.
На жаль, ця ситуація – яскравий прояв стигми та дискримінації, яка до цих пір присутня у медичного персоналу щодо ЛВНІ та ЛЖВ. Таке ставлення значно ускладнює доступ до медичної допомоги, створюючи додаткові бар’єри.
За умов війни та активних бойових дій в окремих регіонах України продовжується впровадження системи REAct. Документатори фіксують випадки порушення прав ключових спільнот, взаємодіють з клієнтами, надають необхідну допомогу та супровід.
Система REAct працює в 19 регіонах силами 84 документаторів та 62 НУО.
У першому півріччі 2023 року завдяки розширенню регіональних команд та збільшенню кількості НУО та документаторів на 6 організацій та 10 осіб відповідно, було зареєстровано на 500 випадків більше у порівнянні з другим півріччям 2022 року.
Ключова статистика REAct за період з 01.01.2023 по 30.06.2023:
Зареєстровано 2022 випадки порушення прав ключових спільнот.
369 випадків пов’язаних з початком повномасштабної війни рф проти України.
Найчастіше права ключових спільнот порушують представники державних закладів охорони здоров’я – 41%.
Відмова надати допомогу/ послуги клієнтам були задокументовані в 1382 випадках.
4677 послуг з психосоціальної підтримки та правової допомоги надано в рамках REAct, з них 92% послуг надано напряму силами REAct.
Детальніше про результати впровадження системи REAct у першому півріччі 2023 року, здійсненому реагуванні, а також про порушення прав з боку окупантів, бар’єри в отриманні медичних та соціальних послуг для ВПО з числа ключових спільнот читайте в аналітичній довідці REAct за результатами першого півріччя 2023 року.
Колишня дружина клієнта не давала йому бачитися з їхньою спільної дитиною, адже переймалася, що чоловік ВІЛ-інфікований та перехворів на туберкульоз. Батько був у пригніченому стані, не тільки тому що не бачився з донькою, а й тому, що натикався на стіну образ та стигми зі сторони колишньої дружини. Останньою надією було звернутися за допомогою до документатора системи REAct, соціального працівника БО «100% життя».
Почувши історію чоловіка, працівник організації вирішив зустрітися з жінкою і розповісти про захворювання чоловіка, шляхи передачі ВІЛ-інфекції та лікування. Жінка на зустріч погодилась не одразу, але коли все ж таки вдалося зустрітись, документатор системи REAct запевнив жінку, що інфікування ВІЛ в побутових умовах неможливо. Зрештою, жінка змінила свою думку і наразі батько активно проводить час із донькою.
Кабінет міністрів України опублікував перелік дозволених видів медичної допомоги у лікарнях на час карантину. Відповідна постанова від 4 травня № 322 «Про внесення змін до пункту 8 постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» опублікована на Урядовому порталі.
В оприлюдненій постанові зокрема зазначається, що на період карантину забороняється закладам охорони здоров’я проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім:
В свою чергу, Міністерство охорони здоров’я України підтверджує, що всі медичні послуги, ненадання яких несе серйозний ризик для життя пацієнта або може призвести до розвитку критичних станів, мають надаватися в повному обсязі і вчасно.
Зокрема:
МОЗ України направило в регіони рекомендації щодо відтермінування планових операцій та надання інших медичних послуг для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Надання медичної допомоги в закладах вторинної медичної допомоги та термінової медичної допомоги здійснюється у стаціонарних та амбулаторних умовах. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюється у плановому та екстреному порядку. Також можливе самостійне звернення пацієнта без направлення у таких випадках:
Відсутність у пацієнта документів, що засвідчують особу, не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію та здійсненні госпіталізації чи консультації в екстреному порядку за наявності відповідних показань.
Забезпечення пацієнтів життєво необхідними медикаментами за міськими і державними програмами має проводиться в плановому порядку.
Олег – звичайний хлопець, який з дитинства мав хист до зйомки, тому і професію у дорослому житті також пов’язав з цим хобі – став фотографом. Одного дня він дізнався, що на місцевий телеканал потрібен оператор. Чоловік вирішив влаштуватися туди на роботу, натхненний приносити користь рідному місту. Перші етапи співбесіди пройшли чудово, Олег відчував себе «у своїй тарілці». Але під час останньої співбесіди зайшла мова про фотографії чоловіка у соціальних мережах – з його «бойфрендом», з «KyivPride». Роботодавець наголосив, що цей факт, що Олег відкрито підтримує та є представником ЛГБТ, може залишити його без роботи мрії.
Чоловік не знав, що йому робити: видалити все, що пов’язане з ЛГБТ – значить перестати бути тим, хто він є. Натягнути маску та піти на омріяну роботу чи не зрадити собі і залишити мрію? З цим запитанням клієнт звернувся до REAct.
В рамках роботи системи моніторингу REAct клієнту було надано юридичну та психологічну допомогу. Спілкування з юристом підтвердило думки Олега щодо неправомірності прохань роботодавця, а консультація психолога допомогла чоловікові, за його словами, побудувати план розмови з роботодавцем, який передбачав захист цінностей клієнта, відстоювання права бути самим собою. Роботодавець, вислухавши чоловіка, погодився з його зауваженнями і твердженнями та взяв Олега на випробувальний термін. Тож, завдяки допомозі працівників проєкту REAct клієнт отримав бажану роботу і не зрадив своїм життєвим принципам.
3 01 січня 2020 року введено в дію Закон України «Про соціальні послуги». Згідно з ним соціальні послуги надаються:
Також, безкоштовно:
Усім іншим категоріям осіб безоплатно надаються соціальні послуги екстрено (кризово), з представництва інтересів, консультування тощо.
2) з установленням диференційованої плати (отримувач сплачує частину вартості послуги) особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.
3) платно особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.
Що таке соціальні послуги за Законом – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.
Соціальні послуги надаються:
1. За місцем проживання/перебування (вдома);
2. У приміщенні надавача соціальних послуг:
– стаціонарно – в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;
– напівстаціонарно – протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;
3. За місцем перебування отримувача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.
Типові форми надання соціальних послуг
Соціальна допомога вдома – надання соціальних послуг в домашніх умовах.
Соціальний робітник надає різні види соціальних послуг, а саме:
Надання адресної натуральної та грошової допомоги – обслуговування громадян, які відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги. Відділення виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян:
– одягом, взуттям, іншими потребами першої потреби (за наявності);
– ліками, предметами медичного призначення (за наявності);
– предметами побутової гігієни (за наявності);
– продовольчими та промисловими товарами;
– надаються послуги швачки та перукаря тощо.
Надання послуг соціально-побутової адаптації – обслуговування громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні до самообслуговування та не мають медичних протипоказань для перебування в колективі та потребують соціально-побутової і психологічної адаптації, надання соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.
Соціально-медичні послуги – сприяння відновленню та покращенню здоров’я, життєвих функцій осіб, виявлення та активізація інших можливостей, забезпечення умов для відновлення нормальної життєдіяльності, профілактика ускладнень та рецидивів захворювань. Здійснення постійного нагляду та контролю за фізичним, соматичним станом громадян, які перебувають на обслуговуванні. Надання консультативної допомоги та підтримки щодо охорони здоров’я та медико-правових питань.
Для отримання соціальних послуг, особа, яка їх потребує, або її законний представник, має звернутись до управління соціального захисту за місцем проживання/перебування.
Леонід Власенко, регіональний координатор проекту REAct у Дніпропетровській області та Руслан Воєводов, документатор проєкту REAct, регіональний представник Всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю «ВОЛНА» взяли участь у програмі “Шах і Мат” на Телеканал Відкритий, де розповіли про державну політику щодо наркотиків у країні.
В Україні досі існують негуманні підходи, які порушують права людей, непоодинокі факти катування та ув’язнення наркозалежних у приватних реабілітаційних центрах. «Усього на Дніпропетровщині існує близько 300 реабілітаційних центрів для людей з наркозалежністю. Однак моніторингова група, яка проводила оцінку цих центрів в нашій області, рекомендує лише 4 з них. Більшість центрів закритого типу і вони не доступні навіть для членів моніторингової групи. До мене не одноразово звертались з повідомленнями про порушення прав та катування в таких місцях», — розповів Руслан Воєводов.
Зараз на розгляді у парламенті два законопроєкти: #5715-1 від 13.07.2021 та #5715 від 29.06.2021, які мають на меті змінити законодавство, яке начебто надасть можливість повернення до повноцінного життя людям з наркозалежністю.
«Ці законопроєкти пропонують людям, які скоїли нетяжкий злочин або злочин середньої тяжкості пройти перед звільненням реабілітацію. Однак примусове лікування не ефективне. Також ці законопроєкти мають пункт стосовно нових програм, за якими буде відбуватись лікування, але самих програм зараз не існує і що в них напишуть – не зрозуміло», — пояснив Леонід Власенко.
Також, під час інтерв’ю говорили про те, що в Україні не існує реабілітаційних центрів для підлітків з наркозалежністю. Детальніше про це у відео:
Наркозалежність вважають найсерйознішою проблемою сучасності. Саме молоді люди, більшою мірою, стають жертвами наркотичної пастки. Пристрасть до наркотиків перетворюється в трагедію і для самої людини і для його родини. Але при всій своїй серйозності ця проблема дуже делікатна, тому вимагає зваженого і правильного підходу.
Сьогодні ми розкажемо, чому підтримка сім’ї так важлива у подоланні наркотичної залежності та як правильно підібрати слова, щоб не нашкодити, а допомогти.
На що звернути увагу
Залежність формується протягом тривалого періоду. За цей час стають помітні зміни у поведінці та характері. Ці зовнішні прояви можуть бути тривожними дзвіночками для друзів та близьких і говорять про те, що потрібно звернути увагу на людину.
Яка поведінка людини вказує на залежність?
Як допомогти?
Перше й головне, що можуть зробити друзі та родичі – це поговорити. Мета цієї розмови проста: тактовно та без тиску дізнатись, що ж насправді підштовхнуло людину почати вживати наркотики. Саме відповідь на це запитання допоможе лікарям побудувати найбільш ефективну, в кожному конкретному випадку, методику лікування.
Як правильно розпочати діалог?
Яку роль відіграє сім’я в лікуванні залежного?
Найчастіше, у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я і добре було б, щоб найближчі люди також відвідували психотерапевта та групи для співзалежних. Це допомагає збагнути їх роль у залежній поведінці близької людини та, за допомогою терапевта і груп, з’ясувати можливі стратегії оптимальної поведінки та надання допомоги.
Але, на жаль, дуже часто члени сім’ї відмовляються від такої допомоги. Ми спробуємо пояснити, чому для залежної людини просто необхідна ваша підтримка:
Сім’ї, які дослухаються до цієї рекомендації, будуть більш корисними для своїх близьких із проблемою залежності. Ви зможете краще розуміти, як допомогти та вибудувати здорові кордони у наданні допомоги так, щоб не демотивувати залежного та не стимулювати зриви.
Як переконати споживача наркотиків, що потрібно лікуватися?
Розпочніть ненав’язливу розмову, у якій, обережно, поінформуйте про лікування. Важливою умовою є зацікавленості самої особи. Якщо людина не хоче вас слухати, переключіться на іншу тему. В такому випадку доведеться чекати, і це найважче.
Як діяти, якщо людина відмовляється від лікування?
Членам сім’ї чи близьким, які живуть із залежним, треба звернутись до психотерапевта та до груп співзалежних.
Часто, всі думають, що потрібно вплинути/натиснути на «хвору» людину і її «полікувати», але дуже часто сама сім’я, не усвідомлюючи цього, підтримує цю залежність. Тому психотерапія та групи для співзалежних допомагають вибудувати із залежною людиною більш здорові стосунки, які опосередковано підтримують мотивацію до лікування. Без допомоги експертів це зробити майже неможливо.
Важливо пам’ятати!
Лікування наркозалежності в домашніх умовах буде лише шкодити. Таким чином ви втрачатимете час. Будуть невдалі спроби, які підсилять недовіру пацієнта до методів лікування. Розчаруються родичі, оскільки це не працює. Ні лікування вдома, ні самолікування, ні, тим паче, народні методи не допоможуть.
Допомога людині, яка вживає наркотики — складна, але можлива. Потрібно працювати разом зі спеціалістами — і тоді позитивний результат неодмінно з’явиться.
Якщо у вас виникли запитання стосовно даної теми, напишіть нам, будь ласка, і наш психолог дасть відповіді та рекомендації.
Також, якщо у вас є тема чи проблема, яка потребує психологічної консультації – напишіть нам у приватних запитаннях на сторінці у Фейсбук і ми обов’язково вам допоможемо!
Медичні послуги при пологах увійшли до Програми медичних гарантій – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту. Тож в Програмі медичних гарантій-2021 передбачено найважливіші види медичної допомоги для того, щоб надавати якісну медичну допомогу вагітним та породіллям.
Що при цьому слід мати на увазі?
Жінки можуть обирати, у кого та де спостерігати неускладнену вагітність: у сімейного лікаря чи у гінеколога в жіночій консультації. При цьому місце проживання чи прописки не має значення. До гінеколога жінка може звернутися без електронного направлення.
Вагітна має право на вільний вибір пологового будинку серед тих, які уклали договір з НСЗУ на медичну допомогу при пологах. Якихось благодійних внесків чи пакетів з ліками не передбачено. Все необхідне – і ліки, і медичні вироби – входять у зазначений безоплатний пакет послуг, гарантованих державою.
2. Розберемо, що входить у безоплатний пакет при пологах. Для жінки безоплатним є увесь перелік необхідних послуг при пологах. Йдеться, зокрема, про:
Якщо новонародженій дитині буде потрібна додаткова медична допомога – дихальна підтримка, інтенсивна терапія, тощо – така допомога також входить у безоплатний перелік. За неї сплачує Національна служба здоров’я. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.
Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ)?
Пацієнт може дізнатися про це тут – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» У таблиці розташовані законтрактовані заклади.
Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самій послузі.
Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.
Анатолій є споживачем наркотичних засобів. Він тривалий час знаходився у лікарні з тяжкими травмами голови. Що з ним трапилось і як він потрапив до лікарні, чоловік не пам’ятав. Після виписки з медзакладу Анатолій пішов додому, але в його квартирі вже жили інші люди. Тоді чоловік вирішив звернутися за допомогою до сестри, але вона не відчиняла двері та всіляко ігнорувала брата.
Півроку чоловік перебував у різних знайомих, але, з часом, усім це набридло і його перестали пускати. Анатолій намагався влаштуватися на роботу та винаймати житло, але в нього не було документів. Тоді чоловік звернувся за допомогою до соціальних працівників БО «БФ «Громадське здоров’я», у яких отримував послуги профілактики ВІЛ, і його направили до проекту REAct.
Документатор REAct влаштувала Анатолію безкоштовну консультацію з юристкою БО «БФ «Громадське здоров’я». Як з’ясувалось пізніше, родичі чоловіка обманом заволоділи житлом та продали його. За допомогою юристки клієнту допомогли отримати тимчасові документи та сприяли оформленню до Будинку нічного перебування. Згодом Анатолій влаштувався на роботу.
В Україні діє Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», який містить державні гарантії у сфері застосування ЗПТ (п. 8 статті 4). Також надання ЗПТ врегульоване відомчими наказами МОЗ.
Що при цьому слід мати на увазі?
Щоб отримувати препарати ЗПТ, пацієнту потрібне направлення лікуючого лікаря та встановлений діагноз F11 «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів».
За цим пакетом послуг заклад має забезпечити видачу препаратів пацієнту для прийому амбулаторно або вдома. Якщо пацієнт не може щоденно відвідувати лікаря, наприклад перебуває на стаціонарному лікуванні в іншому закладі, медзаклад має забезпечити доставку препаратів. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.
Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.
Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.
Наявність інфекційного захворювання в організмі практично завжди призводить до змін у житті людини. В першу чергу, ми боїмося осуду зі сторони близьких, друзів. Високий рівень стигми і дискримінації в суспільстві щодо людей, які живуть з ВІЛ чи хворіють на туберкульоз призводить до того, що ці люди починають переховуватися, усамітнюватися та самоізольовуються.
Людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, часто доводиться стикатися з соціально-психологічними проблемами задовго до того, як їм знадобиться медична допомога. Дуже важливо приділяти особливу увагу вирішення цих проблем. Емоційне самопочуття ВІЛ-позитивних вимагає серйозного підходу, адже навчитися жити з ВІЛ – складне завдання, яке вимагає чимало сил, а також підтримки та допомоги з боку близьких і спеціалістів.
Звернувшись за допомогою до психолога, який працює з уразливими до ВІЛ та туберкульозу групами населення, ви отримаєте:
2. Психологічну підтримку, допомогу у розкритті свого медичного статусу партнеру/-ам, близькому оточенню.
3. В разі потреби – кризову консультацію (очну, телефонну, через соціальні мережі).
4. Якісну консультативну підтримку з різних аспектів життя з ВІЛ, лікування туберкульозу, гепатитів тощо.
5. Відповіді на запитання, які раніше боялися озвучувати.
Система моніторингу і реагування на порушення прав REAct дає можливість уразливим до ВІЛ та туберкульозу групам населення безкоштовно отримати консультацію психолога. Звернувшись до нас ви отримаєте:
На нашій сторінці у Фейсбук ви можете задати питання психологу (в особистих повідомленнях або коментарем під постом «Поради психолога») і в найближчий час отримати відповідь. Вся інформація про клієнтів є конфіденційною, імена і особисті дані буде змінено. Також, скористайтеся можливістю отримати безкоштовну, кваліфіковану допомогу, якщо ваші права було порушено.
Повідомити про випадок порушення прав можна будь-яким зручним для вас способом:
Захищаємо ваші права разом!
У Програмі медичних гарантій надання стоматологічної медичної допомоги забезпечує покриття лише ургентної стоматологічної допомоги усім та планової стоматологічної допомоги дітям до 18 років, крім процедур та протезування у лікаря-ортодонта, адже ці послуги визначені Кабінетом міністрів України як платні, тобто ті, які можуть оплачуватися з кишені пацієнта або за рахунок окремих програм місцевого бюджету.
Що при цьому слід мати на увазі?
З 1 квітня 2021 року стоматологічна медична допомога надається в межах пакету медичних послуг гарантованих державою – «Стоматологічна допомога дорослим та дітям». Пацієнту потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.
До переліку безоплатних стоматологічних послуг включено, зокрема:
Тобто, для дорослих Програма медичних гарантій покриває ургентну стоматологію – зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Для дітей до 18 років – повністю покривається планова дитяча стоматологія.
Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.
Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з НСЗУ?
Пацієнт може дізнатися про це тут – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» – у таблиці розташовані законтрактовані заклади.
Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.
До REAct звернулася жінка, яка є учасницею програми ЗПТ. За плечами у неї довгий шлях наркотику, потім перерва і реабілітація. З’явилася робота, є заробіток і ніби життя дало новий шанс, але…
Жінка тривалий час працювала продавчинею, добре виконувала свої обов’язки, жодного разу в її адресу не було ніяких нарікань, керівник навіть пообіцяв підвищити. Проте, одного разу, під час чергового відвідування сайту ЗПТ, її побачила колега по роботі. Наступного дня жінці влаштували перевірку на роботі та виявили недостачу. Ще вчорашні колеги, друзі, а сьогодні судді кидали в обличчя необґрунтовані звинувачення та ображали через вживання ЗПТ.
Після звільнення з роботи клієнтка звернулася до документатора REAct за допомогою, оскільки адміністрація магазину вимагала сплатити кошти за навмисно спричинену недостачу.
Завдяки діяльності проекту REAct жінка безкоштовно отримала юридичну консультацію щодо неправомірності дій адміністрації магазину, прояву стигми та дискримінація через відвідування сайту ЗПТ та безпідставне звільнення. Також, клієнтці знадобилася психологічна підтримка та консультаційна робота з оптимізації психоемоційного стану, зняття бар’єрів емоційної та соціальної ізоляції.
В ході роботи клієнтка отримала всю необхідну допомогу та на сьогоднішній день жінка вже працює у приватного підприємця.