Автор: Nadiya Semchuk

Категорії
Новини

Представлення оновленого інтерфейсу бази даних REAct

24 червня відбувся он-лайн тренінг для понад 70 учасників – документаторів та регіональних координаторів системи REAct з 18 регіонів України.

Під час тренінгу було представлено оновлений функціонал системи та нові можливості для введення даних. Також, разом з учасниками, обговорили механізми роботи та засвоїли практичні навики.

Серед подальших планів команди REAct – вдосконалення можливостей аналітики бази даних задля перетворення зібраної інформації на потужні інструменти інформування програм щодо профілактики ВІЛ/ТБ та захисту прав ключових спільнот.

Дякуємо усім за активну участь!

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо лікар-нарколог відмовляє у постановці на програму ЗПТ зсилаючись на відсутність місць згідно з договором НСЗУ

До REAct звернулася клієнтка програми ЗПТ, яка попросила допомогти в отриманні препаратів. Жінка, після виписки з диспансеру, де проходила лікування туберкульозу, звернулася до лікаря-нарколога за місцем фактичного проживання щодо продовження ЗПТ. Лікар не хотів переводити її на самостійний прийом препаратів замісної терапії, шукаючи відмовки, такі як: висловлення підозри у підробці виписки, відсутністю у нього перевірених даних про її діагноз ТБ та ін. Одним з аргументів було те, що НСЗУ підписало договір з його лікарнею на лікування певної кількості пацієнтів і він не буде брати більше бо “за це не платять”.

Що потрібно зробити у такому випадку:

1. Потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу з письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг ЗПТ. Скаргу зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер. 2. 2.

2. Водночас з цим звернутися на гарячу лінії по ЗПТ з повідомленням про ситуацію, що склалася та проханням надати допомогу у забезпеченні лікування ЗПТ. Гаряча лінія по ЗПТ має належний досвід реагування на повідомлення клієнтів, контакти відповідальних осіб з тематики у регіонах, та може використовуватися як ресурс впливу на ситуацію.

 

При обставині, якщо лікар-нарколог посилається на неможливість поставити особу на отримання ЗПТ через наявність обмежень за кількістю пацієнтів, які, начебто, існують, то слід розуміти наступне.

  • Медичний заклад має отримувати фінансування з боку держави на надання тих чи інших медичних послуг за відповідним пакетом. У такому випадку річ йде про пакет медичних послуг, гарантованих державою – «Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії».
  • Твердження лікаря-нарколога, по-перше, слід перевірити. Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Зверху у стрічці меню є посилання «Укладені договори», натискаємо на неї – розгорнеться сторінка, яка містить зліва перелік посилань – вибираємо «Договори зі спеціалізованими медичними закладами», натискаємо. На цій сторінці  буде видно перелік областей України. обираємо область, натискаємо. Після цього вибираємо конкретний медичний заклад, де сталася подія, натискаємо. Після цього на сайті буде завантажений договір на медичне обслуговування населення за ПМГ цього закладу з НСЗУ на 2021 рік. Знаходимо в отриманих теках потрібну нам послугу – міститься в додатках до договору.
  • Якщо дійсно є чітке визначення кількості пацієнтів (наприклад, 37) це не значить, що вам повинні відмовити, а навпаки. Згідно з умовами, протягом дії договору сторони можуть переглядати заплановану вартість медичних послуг зі внесенням відповідних змін до нього щодо корегування вартості медичних послуг. Тим більше кожен медичний заклад має підтримку не на один, а на більшу кількість різних пакетів медичних послуг, що свідчить про обов’язкову наявність відповідних люфтів на балансі рахунку (можливість коригування між пакетами).
  • Але це також не все. Відносно ЗПТ діє попередній план МОЗ щодо розширення охвату послугами ЗПТ до 5% від розрахункової кількості споживачів опіоїдів, в межах якого було закуплено препарати ЗПТ в значному обсязі, тобто самі препарати ЗПТ є в наявності в областях, зберігаються на складах та у разі виникнення потреби (звертання пацієнтів до якогось сайту ЗПТ у кількості вище раніше передбаченої) такий медичний заклад може отримати додаткову необхідну кількість ліків на підставі наказу МОЗ про їх перерозподіл згідно з потребами лікування ЗПТ, що передбачено відповідним відомчим порядком.

А це значить, що є всі законні підстави для вимоги про постановку клієнта на лікування ЗПТ до цього медичного закладу.

 

3. Якщо, раптом, вказані вище у п.1, 2  дії не привели до належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати.

4. Одночасно з цим можна звернутися до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.

Категорії
Новини

REAct підготував пропозиції щодо зміни відомчих нормативних документів, які порушують права людей

Андрій Толопіло, експерт проєкту REAct, взяв участь у Робочій групі з координації виконання Стратегії з комплексної відповіді на бар’єри з прав людини для доступу до послуг з профілактики і лікування ВІЛ та туберкульозу на 2019 – 2030 роки.

Базуючись на даних, зібраних в рамках системи REAct, учасникам заходу було озвучено деякі прогалини забезпечення державного регулювання сфери надання медичних послуг та лікування, які призводять до порушення прав представників ключових спільнот в галузі охорони здоров’я.

Командою REAct підготовано пропозиції щодо зміни відомчих нормативних документів, які порушують права уразливих до ВІЛ і туберкульозу груп населення.  Учасникам Робочої групи, під час робочої зустрічі, було запропоновано ознайомитися з ними для подальшого обговорення і внесення своїх пропозицій з метою ініціювання відповідних змін на рівні МОЗ України.

Основні пропозиції, що проголошено:

Щодо проведення ЗПТ:

рекомендувати МОЗ України передбачити Наказом МОЗ України від 27.03.2012  № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» нову форму посвідчення учасника програми ЗПТ та затвердити її, а також визначити алгоритм дій по фактичному впровадженню ЗПТ в умовах ЗОЗ ДКВС, що дасть можливість для видачі ЗПТ в місцях несвободи.

Застарілі та суперечливі норми, що регулюють питання міжвідомчої взаємодії під час впровадження ЗПТ:

рекомендувати МОЗ України ініціювати приведення «Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії» до актуальних умов, та вимог забезпечення прав осіб, які мають отримувати ЗПТ за станом здоров’я.

Організація порядку забезпечення надання медичної допомоги особам, які утримуються в ІТТ:

рекомендувати МОЗ України звернутися до МВС України для міжвідомчого врегулювання питання створення та затвердження сумісним Наказом порядку надання медичної допомоги лікарями медичних закладів МОЗ особам, які утримуються в ІТТ, з урахуванням забезпечення потреб представників спільнот ЛВНІ, ЛЖВ, ЛЖТБ, ЧСЧ, СП.

Щодо надання АРТ затриманим, узятим під варту, адмінарештованим, які перебувають в ІТТ:

рекомендувати МОЗ України ініціювати внесення відповідного уточнення до «Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії» – встановивши час повідомлення черговим ІТТ закладу охорони здоров’я, не пізніше 2 годин з моменту доставлення особи, яка приймає АРТ про необхідність консультації з боку лікаря-інфекціоніста та забезпечення препаратами. Також, забезпечити у неробочий час порядок підтвердження інформації щодо прийому АРТ. людиною, яка доставлена до ІТТ.

Щодо забезпечення АРТ та адаптованими молочними сумішами в пологових будинках:

рекомендувати МОЗ України покласти відповідальність за своєчасне забезпечення районних пологових будинків АРТ та адаптованими молочними сумішами на регіональні Центри СНІДу.

 

Категорії
Новини

Звіт REAct за 2020 рік

Пропонуємо вашій увазі повний звіт за результатами роботи системи із захисту прав ключових спільнот, REAct, у 2020 році!

Реалізація системи REAct продемонструвала наявність в регіонах впровадження проєкту значного потенціалу та можливостей громадянського суспільства в наданні допомоги і реагуванні на випадки порушення прав. 84% послуг щодо вирішення 775 справ клієнтів були надані безпосередньо в організаціях за місцем знаходження документаторів системи REAct.

Згідно зафіксованих даних, найчастіше порушували права людей з уразливих груп населення працівники державних структур – у 74% порушень порушником були поліція і медики. Основними порушеннями є: відмова в доступі до медичних послуг з боку поліції або закладів охорони здоров’я (36%), на другому місці – дискримінація/стигматизація (27%), на третьому – фізичне насильство (14%).

Задокументовані свідчення є доказовою базою для впровадження і розширення ефективних програм, спрямованих на усунення бар’єрів, пов’язаних з правами людини, на шляху доступу до послуг щодо ВІЛ і ТБ, розробки програм захисту прав ключових спільнот і підвищення правової грамотності, прийняття адвокаційних заходів як на регіональному, так і на національному рівнях.

МБФ «Альянс громадського здоров’я» і команда системи REAct виражають вдячність документаторам та регіональним координаторам системи REAct за ефективне реагування та плідну співпрацю!

Читайте також: 

Проєкт REAct в Україні: Виявлені порушення прав ключових груп у контексті ВІЛ/ТБ та реагування на них – Аналітичний звіт за 2021 рік

Категорії
Історії реагування

Допомога в отриманні препаратів ЗПТ пацієнтці з туберкульозом

До REAct звернулася жінка, яка хворіє на мультирезистентний туберкульоз БК+ з виявленою резистентністю до усіх наявних протитуберкульозних препаратів та, фактично, знаходиться на паліативному лікуванні. Декілька років тому жінка стала учасницею програми замісної терапії перебуваючи у паліативному відділенні міського протитуберкульозного диспансеру.

У травні цього року жінка виписалася з диспансеру й стала проживати з чоловіком, у якого також МРТБ. Для продовження ЗПТ вона звернулася до лікаря-нарколога за місцем фактичного проживання, але отримала відмову. Лікар, попри активну форму туберкульозу пацієнтки, не хотів переводити її на самостійний прийом препаратів замісної терапії, шукаючи відмовки такі як висловлення підозри у підробці виписки, відсутністю у нього перевірених даних про її діагноз ТБ та ін. Одним з аргументів було те, що НСЗУ підписало договір з його лікарнею на лікування певної кількості пацієнтів і він не буде брати більше бо “за це не платять”.

Ситуацію ускладнювало те, що через свій стан, пов’язаний як з ТБ, так з іншими захворюваннями, а також зі станом викликаним в організмі відсутністю препарату «Метадон» клієнтка не мала можливості щоденно відвідувати нарколога і збирати додаткові документи. Фактично, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 березня 2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю» жінка мусила отримувати препарати для прийому вдома, як паліативний хворий (стаціонар дома).

Документаторка REAct допомогла клієнтці написати заяву на ім’я головного лікаря медзакладу, зателефонувала на телефон довіри для пацієнтів ЗПТ та надала усі копії медичної документації. Після цього працівники телефону довіри проінформували головного нарколога області про цей випадок і домовились, що хворій буде надано транспорт, щоб приїхати й протягом дня залагодити усі процедури і стати, нарешті, на лікування з видачею препарату на 7 днів. Завдяки злагодженій роботі працівників REAct та Гарячої лінії з питань ЗПТ клієнтка почала отримувати замісну терапію.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно медичні послуги щодо лікування ВІЛ, та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити за них гроші?

В Україні діє окремий Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», який містить державні гарантії як відносно тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції (стаття 4), так й право на безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій (стаття 15).

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року медична допомога щодо ВІЛ надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою, – «Діагностика, лікування та супровід осіб із ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)». Особі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу. А це – не тільки центри СНІДу, але також можуть бути й обласні та міські інфекційні лікарні, протитуберкульозні й наркологічні заклади, інші медичні заклади.

До безоплатних медичних послуг, які медичні заклади мають надавати людям, які живуть із ВІЛ або мають підозру на ВІЛ, відповідно до їхніх медичних потреб, входять:

  • тестування на вірус імунодефіциту людини та консультаційний супровід пацієнта на всіх етапах тестування;
  • проведення необхідних лабораторних досліджень, зокрема:
  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • визначення кількості CD4;
  • визначення вірусного навантаження ВІЛ у плазмі крові;
  • виявлення провірусної ДНК та серологічних маркерів ВІЛ;
  • дослідження пуповинної крові;
  • ПЛР у дітей для ранньої діагностики ВІЛ;
  • визначення HBsAg, антитіл до HCV;
  • біохімічний аналіз крові (креатинін, трансамінази, глюкоза);
  • дослідження на криптококовий антиген (CrAg);
  • ліпоарабіноманнановий тест сечі на ТБ (LF-LAM);
  • обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом;
  • інші лабораторні дослідження відповідно до потреб пацієнтів.
  • повний медичний супровід ВІЛ-позитивних людей (консультування, обстеження, призначення антиретровірусної терапії, лікування опортуністичних захворювань та контроль перебігу ВІЛ-інфекції тощо);
  • направлення пацієнтів для отримання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, інших медичних послуг;
  • проведення дослідження зразків крові дітей, які народилися від ВІЛ-позитивних матерів;
  • медичний нагляд дітей віком до 18 місяців, які народилися від ВІЛ-позитивної матері і чий діагноз ще на стадії підтвердження;
  • консультування членів родин і близьких людей, які живуть із ВІЛ тощо.

Антиретровірусні препарати в Україні мають бути доступними для кожної людини з ВІЛ-інфекцією та надаватися також безоплатно.

Повний обсяг послуг в межах пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самій послузі.

  •  Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я: із письмовою заявою (скаргою) на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ
  • Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору між Національною службою здоров’я та закладом. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою та може вжити заходів аж до позбавлення державного фінансування такий медичний заклад, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.
  • Клієнт має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

У пологовому вимагали кошти та захисні матеріали через ВІЛ-статус породіллі

Стигма і дискримінація з боку медпрацівників залишаються для ВІЛ-позитивних жінок України досить актуальними. Кожна друга жінка з ВІЛ+ дізнається про свій статус під час вагітності або під час лікування серйозних захворювань, а основними кейсами, де порушуються права жінок, які живуть з ВІЛ – є сфера гінекологічної допомоги.
До REAct звернулася клієнтка, яка повідомила, що у пологовому будинку її змушують, під виглядом благодійної допомоги, сплатити кошти лікарям. Також, через ВІЛ-позитивний статус жінки, медичні працівники надали їй список, що потрібно придбати за власні кошти, адже при пологах вона потребує багато медичних та гігієнічних захисних матеріалів, на які в пологовому немає грошей.
Документатор REAct одразу зателефонував на гарячу лінію МОЗ України та до головного лікаря даного медичного закладу. Порушення прав зі сторони медичних працівників було вирішено, жінці повідомили, що їй не потрібно нікому сплачувати кошти та купляти жодних захисних матеріалів.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що таке екстрена медична допомога, та як вона має надаватися?

Екстрена медична допомога надається відповідно до вимог Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Відмова у можливості здійснення передачі та прийняття викликів екстреної медичної допомоги забороняється і призводить до відповідальності осіб, які її допустили чи здійснили (стаття 4).
Екстрена медична допомога — медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками невідкладних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.
Що при цьому слід мати на увазі?
  • Екстрена медична допомога за номером 103 є безоплатною. Людина отримує її незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем. Також для виклику швидкої не потрібно електронне направлення. Адже дзвінок на 103 передбачає, що людина перебуває у невідкладному стані.
Невідкладний стан — це раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або її оточенню і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.
В залежності від стану пацієнта є різні категорії звернень.
  • Критичне звернення означає, що пацієнт у критичному стані й потребує реанімаційних заходів. Це стан, який супроводжується відсутністю дихання, неефективним диханням, масивною крововтратою чи кровотечею.
  • Екстрене звернення означає, що пацієнт перебуває у невідкладному стані, який супроводжується порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також іншими відповідними скаргами та ознаками.
  • До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і не погіршиться через відтермінування надання медичної допомоги, проте він потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.
Надання екстреної медичної допомоги є безоплатним. Зокрема:
  • на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах;
  • під час транспортування пацієнта, який потребує надання екстреної медичної допомоги в цей час, у відповідь на звернення медичних працівників;
  • при особистому зверненні пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.
Крім того, бригади екстреної допомоги мають виїжджати в разі критичного стану до пацієнтів з COVID-19, і на місці оцінюють стан здоров’я людини, визначають потребу у госпіталізації та транспортують осіб з підозрою на COVID-19 до визначеної лікарні. Якщо пацієнт з COVID-19 не потребує госпіталізації, йому мають надати необхідну медичну допомогу та рекомендації.
Законом передбачено відповідальність за такі порушення, як:
  • ненадання без поважних причин на місці події домедичної та медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
  • ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
  • несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні.
Дії пацієнта, якщо йому відмовили в послузі швидкої медичної допомоги.
  • Насамперед виходячи з ургентності вирішення ситуації, потрібно терміново звернутися до «гарячої лінії» місцевого департаменту охорони здоров’я ОДА, також у частині регіонів діють окремі «гарячі лінії» з питань екстреної медичної допомоги, до «гарячої лінії» МОЗу за телефоном 0-800-505-201 та урядової «гарячої лінії» за телефоном 1545 з повідомленням про безпідставну відмову в наданні екстреної медичної допомоги та потребу в її отриманні.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати залучити до відповідальності медичних працівників за порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати.
  • Якщо клієнт залишився незадоволений, то має можливість звернутися зі письмовою скаргою до МОЗу або до суду. Звернутися до суду особа може незалежно від оскарження дій медичним працівником по відомчій вертикалі.
  • Також у разі настання наслідків відмови у надані екстреної медичної допомоги, або несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребував, можна звернутися із заявою до Національної поліції України на підставі ст. 139 Кримінального кодексу України за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний надати таку допомогу, якщо йому відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Які стаціонарні медичні послуги у лікарнях мають надаватися безкоштовно та що робити, якщо вимагають сплатити гроші?

Стаціонарна медична допомога відноситься до третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, яка надається відповідно до ст.35-3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Стаціонарна медична допомога – це та, яку пацієнт отримує у стаціонарних умовах медичного закладу. Це може бути медична допомога без хірургічних втручань, а також хірургічні операції.

Стаціонарна допомога є безоплатною для пацієнта, якщо:

  • є направлення від сімейного або лікуючого лікаря;
  • пацієнта доставляє до лікарні бригада екстреної медичної допомоги;
  • за направленням з іншого клінічного підрозділу або закладу в разі, якщо людина вже лікується у стаціонарі;
  • при самозверненні у невідкладному стані.

Далі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року якщо пацієнт не потребує оперативних втручань, допомога йому надається в межах пакету «Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій». Більшість госпіталізацій відбувається саме за цим пакетом. Також у межах Програми медичних гарантій пацієнт має право на безоплатні хірургічні операції. Їх проводять заклади, які мають договір з НСЗУ на «Хірургічні операції у стаціонарних умовах».

Які безоплатні послуги включатиме стаціонарна допомога, якщо пацієнт не потребує хірургічних втручань?

Госпіталізація в межах пакету стаціонарної допомоги без хірургічних втручань включає: профілактику, діагностику, лікування (в тому числі медикаментозне), медичну допомогу вагітним з ускладненим перебігом вагітності та медичну реабілітацію в гострому періоді.

В межах пакету пацієнт має право на такі безоплатні послуги:

  • первинний огляд;
  • необхідні лабораторні дослідження, такі як розгорнутий клінічний та біохімічний аналіз крові; ревматологічні та гострофазові показники, аналіз сечі та інші лабораторні дослідження відповідно до потреб пацієнтів;
  • необхідні інструментальні обстеження, такі як ендоскопічні, ультразвукові рентгенологічні дослідження, МРТ та інші, які потребує пацієнт;
  • знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;
  • медикаментозна терапія;
  • цілодобовий лікарський та медсестринський догляд;
  • ліки з Національного переліку основних лікарських засобів.

Які безоплатні послуги включатиме стаціонарна допомога, якщо пацієнту потрібна хірургічна операція?

До безоплатних медичних послуг за цим пакетом входить увесь перелік з вищезазначеного пакету та додатково:

  • проведення хірургічної операції з забезпеченням анестезії;
  • післяопераційний моніторинг пацієнта, знеболення та подальша медикаментозна терапія.

Повний обсяг послуг в межах стаціонарного пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаними пакетами послуг.

Як дізнатися, які безкоштовні послуги має надавати конкретний медичний заклад?

Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Так пацієнт може дізнатися які послуги за Програмою медичних гарантій надає будь-який заклад охорони здоров’я, що підписав договір з НСЗУ – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення». У таблиці розташовані законтрактовані заклади. Деталізувати таблицю можна за фільтрами ліворуч, а обравши необхідний заклад, потрібно натиснути кнопку «Група послуг» над таблицею. Це дозволить побачити, за якими саме групами послуг має контракти з НСЗУ потрібний заклад.

Дії пацієнта, якщо за отримання амбулаторної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у наданні самої послуги.

  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвоніть у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Клієнт має право звернутися зі скаргою до суду.

 

 

Категорії
Новини

REAct і ECOM починають стратегічну співпрацю

Система для моніторингу і реагування на порушення прав ключових груп REAct розпочинає співпрацю з Євразійською коаліцією по здоров’ю, правам, гендерному та сексуальному різноманіттю (ECOM). Статистичні дані та докази порушень прав чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) та транс * людей, зібрані через REAct в семи країнах Східної Європи і Центральної Азії, будуть використовуватися при підготовці тіньових звітів зі структури ООН, при розробці рекомендацій щодо поліпшення правового середовища, а також при плануванні адвокаційних дій в регіоні СЄЦА.

На сьогодні в системі REAct задокументовано понад 4000 звернень про порушення прав, дискримінації та правових бар’єрів при доступі до послуг профілактики та лікування ВІЛ. З усієї кількості звернень 2-17% (залежно від країни) були зафіксовані від ЧСЧ і транс *людей. Сподіваємося, що завдяки співпраці з ECOM вдасться налагодити тісний контакт з представниками цієї досить закритої ключової групи в регіоні, завоювати довіру клієнтів і збільшити кількість і масштаби надання правової допомоги бенефіціарам. Також, крім реагування на порушення, важливою частиною діяльності REAct є аналіз зібраної інформації і спільні з партнерами зусилля щодо законодавчих змін та адвокації на регіональному, національному і локальному рівнях.

Одне із завдань ЕСОМ – сприяти розвитку сприятливого правового середовища для надання послуг в області ВІЛ-інфекції для ЧСЧ і транс * спільнот шляхом зниження стигматизації та дискримінації, просування і захисту прав людини і зняття законодавчих бар’єрів і перешкод.

Спільні зусилля, синергія і співробітництво між громадськими організаціями, регіональними мережами і зацікавленими сторонами в країнах зможуть вплинути на правову ситуацію в кожній окремій країні і в регіоні в цілому, знизити рівень стигми та дискримінації, а також поліпшити якість життя наших бенефіціарів.

Категорії
Історії реагування

Порушення прав клієнта на етапі стаціонарного лікування

Михайло перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з діагнозом – туберкульоз. Згодом виявилося, що у чоловіка цукровий діабет. Під час перебування на стаціонарному етапі лікування у клієнта трапилася гіперглікемічна кома, у зв’язку з чим виникла гостра потреба у наданні Михайлу персонального глюкометра та тест-смужок для нього. Але, права клієнта у доступі до медичних послуг було порушено. Лікар-ендокринолог відмовила у написанні рецепту, без якого закупівля глюкометра та тест-смужок є неможливою, так само як і передача інсуліну до даного медичного закладу.
За допомогою системи REAct клієнту була надана психологічна підтримка та юридичне консультування. Документатором REAct проведено бесіду з лікарем щодо видачі необхідного рецепту. Михайла взято на соціальний супровід з діагнозом ТБ в БО «100% життя» м.Львів
Наразі, чоловік повернувся додому та продовжує амбулаторне лікування туберкульозу. Михайло розпочав пошуки роботи, а його психоемоційний стан значно кращий, ніж був на початку супроводу. Він став більш оптимістично налаштованим щодо лікування та відкритим до комунікації з оточенням, готовий боротися з усіма труднощами.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися амбулаторні медичні послуги безкоштовно та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші?

Амбулаторна спеціалізована медична допомога відноситься до вторинної медичної допомоги, яка надається відповідно до ст.35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Зазвичай це допомога, яку пацієнт отримує без госпіталізації до лікарні (наприклад, у поліклініці).
Амбулаторна допомога є безоплатною для пацієнта, якщо він має направлення від сімейного або лікуючого лікаря.
До яких лікарів-спеціалістів пацієнт може потрапити без направлення:
  •  педіатр
  •  гінеколог
  •  психіатр
  •  стоматолог
  •  нарколог
  •  фтизіатр
Також без направлення пацієнт може звернутись до лікаря, у якого він перебуває під медичним наглядом.
Далі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.
Що при цьому слід мати на увазі?
З 1 квітня 2021 року амбулаторна допомога надається в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах» та включатиме наступні безоплатні послуги:
  • Надання консультацій лікарями вузької спеціалізації. Це консультації від таких лікарів як, наприклад, хірург, офтальмолог, травматолог, ЛОР, а також проведення ними лікувальних процедур, або малих хірургічних втручань, досліджень та обстежень. Всі ці послуги пацієнт отримує або в амбулаторно-поліклінічних умовах, або на умовах денного стаціонару.
  • Проведення необхідних лабораторних аналізів. А саме: загально-клінічні та біохімічні – такі як розгорнутий аналіз крові, визначення групи крові і резус фактору, біохімічний аналіз крові, ревматологічні та гострофазові показники, коагулограму, глюкозу, імунологічні дослідження для виявлення та контролю за інфекційними та неінфекційними захворюваннями, загальний аналіз сечі тощо.
  • Проведення необхідних інструментальних досліджень на кшталт рентгену, КТ, МРТ, УЗД, ендоскопічних обстежень, електрокардіографії, електроенцефалографії, офтальмологічних досліджень та інших.
  • Надання медичної допомоги в умовах денного стаціонару.
  • Надання медичної допомоги пацієнтам при зверненні до травматологічних пунктів або при зверненні до приймального відділення без подальшої госпіталізації пацієнтів.
Повний обсяг послуг в межах амбулаторного пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.
Важливо пам’ятати про те, що пацієнт має право безоплатно отримати всі необхідні лабораторні чи інструментальні дослідження, на які є направлення і які мають змогу зробити заклади, що мають договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу.
Як дізнатися, які безкоштовні послуги має надавати конкретний медичний заклад?
Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Так пацієнт може дізнатися які послуги за Програмою медичних гарантій надає будь-який заклад охорони здоров’я, що підписав договір з НСЗУ – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» У таблиці розташовані законтрактовані заклади. Деталізувати таблицю можна за фільтрами ліворуч, а обравши необхідний заклад, потрібно натиснути кнопку «Група послуг» над таблицею. Це дозволить побачити, за якими саме групами послуг має контракти з НСЗУ потрібний заклад.
Дії пацієнта, якщо за отримання амбулаторної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у наданні самої послуги.
  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвоніть у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Клієнт має право звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

Допомога в отриманні ЗПТ в СІЗО

До нас звернувся пацієнт ЗПТ та попросив допомоги в отриманні ліків.

Чоловіка було засуджено до 2 місяців арешту, до його справи долучили документи, в яких зазначалося, що він є учасником програми замісної підтримувальної терапії. Перші декілька днів клієнта щоденно доставляли на Сайт для отримання ліків, та після переведення у СІЗО видача препаратів припинилася. До ув’язненого навіть не викликали лікаря-нарколога, як цього вимагає процедура (спільний Наказ МОЗ, МВС, Мін’юсту та ДСУКН від 07.11.2012 № 821/937/1549/5/156, яким затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії на випадок арешту пацієнта ЗПТ).

На день звернення до REAct, чоловік був третій день без ліків і перебував у стані сильної абстиненції. Реактором, яка є представницею БО “ВОЛНА”, одразу було сповіщено Генеральну прокуратуру, адже ненадання медичної допомоги, відповідно до Конвенції про захист прав людини, прирівнюється до катувань. В результаті, наступного дня до хворого викликали лікаря, який призначив йому продовження лікування препаратами ЗПТ.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи має надаватися первинна медична допомога безплатно та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші?

Первинна медична допомога надається відповідно до ст. 35-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Кожний пацієнт, що уклав декларацію про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою перелік медичних послуг на первинній ланці. Така допомога оплачується лікарю на підставі договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року первинна допомога надається в межах пакету «Первинна медична допомога». У пакет безоплатних медичних послуг первинної ланки входить низка профілактичних обстежень, первинних лікувальних заходів тощо. Так, у сімейного лікаря можна безоплатно:

  • пройти діагностику та отримати лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних захворювань, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних станів;
  • пройти динамічне спостереження за пацієнтами із хронічними захворюваннями відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
  • пройти профілактичний огляд та отримати медичну довідку;
  • отримати електронне направлення на призначені лікарем обстеження, або на консультацію до вузькопрофільних спеціалістів;
  • отримати поради щодо свого здоров’я, харчування, способу життя;
  • пройти вакцинацію за календарем щеплень;
  • отримати електронний рецепт на «Доступні ліки».

З огляду на скарги, спосіб життя, історію хвороби лікар має визначати, який обсяг обстежень потребує кожен пацієнт.

Кожен пацієнт, що уклав декларацію про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою перелік медичних послуг на первинній ланці, який включає такі аналізи:

– загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

– загальний аналіз сечі;

– загальний холестерин;

– глюкоза крові.

Також безоплатно пацієнт може отримати на первинній ланці швидкі тести на:

– вагітність;

– тропонін;

– ВІЛ;

– вірусні гепатити;

– визначення антигену SARS-CoV-2.

Тобто, на первинній ланці пацієнт може отримати аналізи, які передбачені в межах пакету первинної допомоги. Якщо потрібні інші аналізи, лікар має направити на спеціалізовану ланку і пацієнт отримає їх безоплатно у закладах, які мають договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу.

Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання первинної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

  • Насамперед потрібно вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого сімейним лікарем за їх надання.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я: із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвонити у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за надання медичної допомоги та послуг?

Проєкт «REAct» починає розміщення низки публікацій з роз’ясненням того, які саме безоплатні послуги та за якими напрямками гарантує пацієнту держава, а також які підстави їх отримання та як можна переконатися, що медичний заклад, до якого звернувся пацієнт, отримує відповідне фінансування та має їх надавати, як діяти пацієнтові, якщо порушено його права на отримання медичної допомоги.

Українське законодавство гарантує право на безоплатну медичну допомогу у державних та комунальних медичних закладах (ст. 49 Конституції України) про що багатьом відомо. Однак на практиці існують розповсюджені випадки, коли особи, які звертаються по медичну допомогу, стикаються з відмовою медичних працівників таких закладів у наданні медичних послуг та допомоги, що призводить як до порушень прав особи, яка звернулася за медичними послугами, так й до виникнення непорозумінь та конфліктів.

Що при цьому слід мати на увазі?

Насамперед потрібно знати, що в Україні з 1 квітня 2020 року працює Програма медичних гарантій, затверджена урядом. Вона гарантує пацієнтам певний перелік безоплатних медичних послуг. На нову систему фінансування перейшли медичні заклади, які надають медичні послуги та допомогу. Так, значна більшість міських, районних та обласних поліклінік та лікарень підписали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про отримання фінансування на надання медичних послуг. Завдяки Програмі медичних гарантій пацієнти отримали чіткий, гарантований Законом, перелік безоплатних для них медичних послуг (гарантований пакет, або англійською – benefit package, згідно з міжнародною медичною практикою). Причина цього реформування теперішньої системи безоплатної медичної допомоги – дефіцит бюджету та так звана раціоналізація в системі охорони здоров’я. Одним з принципів розробки програми медичних гарантій є пріоритизація. Міністерство охорони здоров’я затвердило Наказ про пріоритетні напрями розвитку сфери охорони здоров’я на 2020-2022 роки. Ці напрями були враховані в Програмі медичних гарантій, в межах якої введено ряд окремих пакетів медичних послуг (медичної допомоги), гарантованих державою, обслуговування пацієнтів в рамках яких фінансується державним бюджетом.

Нагадуємо, що до медичної допомоги в Україні належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спеціалізована) медична допомога (амбулаторна); третинна (високоспеціалізована) медична допомога (частіше стаціонарна); паліативна допомога. Кожен пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування, а в контексті отримання безоплатних медичних послуг — такі послуги з лікування мають бути надані згідно зі змістом відповідного пакету медичних послуг.

Категорії
Новини

6 нових регіонів приєдналися до REAct

22 квітня відбувся он-лайн тренінг для координаторів нових регіонів впровадження проєкту REAct. В рамках третьої хвилі розширення діяльності REAct до системи приєднались: Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Полтавська, Тернопільська і Черкаська області.

Під час онлайн-зустрічі обговорили механізм роботи та подальші кроки координаторів задля якісного надання допомоги представникам уразливих до ВІЛ/ТБ груп населення.

Наразі система REAct вже представлена у 18 регіонах України!

Вітаємо в нашій команді нових координаторів регіонів! Впевнені в нашій плідній співпраці та реалізації ефективних механізмів реагування на випадки порушень прав представників ключових спільнот.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Дії клієнта, якщо порушено його права на отримання соціальної допомоги

  • Насамперед, має сенс звернути увагу відповідної особи – працівника органу у сфері надання соціальних послуг-порушника, що ним незаконно порушуються права людини на отримання соціальної допомоги, які гарантовані чинним законодавством України та вимагати дотримання цих прав.
  • Якщо це не дало результатів, потрібно звернутися до керівника органу у сфері надання соціальних послуг, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання соціальних послуг та допомоги. Вашу заяву (скаргу) зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це також не дало належного результату – потрібно звернутися до міського або, навіть, обласного управління соціального захисту населення із письмовою заявою (скаргою) на дії керівника місцевого закладу щодо відсутності реагування. У заяві (скарзі) вимагати усунення порушення прав людини на отримання соціальних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Зазвичай, на практиці, цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення Мінсоцполітики або до суду. Звернутися до суду особа може незалежно від оскарження дій по відомчої вертикалі.
Категорії
Історії реагування

Порушення прав клієнтів ЗПТ зі сторони правоохоронців

До REAct звернулася пара, що перебуває у цивільному шлюбі, з повідомленням про неправомірні дії поліції щодо них. Чоловік та жінка є пацієнтами програми ЗПТ, на сайті вони отримали препарати для самостійного приймання на строк 10 днів. Повертаючись додому, пара була зупинена співробітниками поліції, які почали принижувати їх, грубо поводитися, самовільно лізти у кишені та, безпідставно, проводити обшук. Хоча клієнти поінформували правоохоронців, що вони приймають ЗПТ та показали всі необхідні документи, проте ніхто їх не слухав. Побачивши такі незаконні дії поліції, на захист людям прийшли лікар та медсестра зі сайту ЗПТ, які намагалися пояснити, що все законно і жодних проблем з прийманням препаратів у пацієнтів не було. Проте, поліцейські забрали клієнтів до відділку.

Протримавши чоловіка і жінку у відділку весь день, більшу частину часу прикованими кайданками до радіатора опалення, ввечері їх відпустили, пред’явивши адміністративні правопорушення за перехід дороги в неустановленому місці. Також, повернули лише половину препарату “Метадон-ЗН”, який вранці вилучили не склавши протоколу.

Вийшовши з відділку, жінка одразу звернулася до REAct з проханням про допомогу у поверненні препарату. Наступного дня, разом з юристкою БФ “Надія та Довіра”, клієнти прийшли до поліцейського відділку з наміром встановити події. Реакторка намагалася подати заяву про розгляд ситуації, проте її приймати не хотіли, але взяли пояснення та повідомили, що на даний час не має можливості встановити події, бо співробітники пішли на вихідні, а в журналі чергового не має відповідного запису про те, що чоловік та жінка перебували у них.

В рамках REAct, спільно з юристами Благодійний Фонд “Надія та Довіра” написано та подано заяву на ім’я начальника місцевого відділу поліції з вимогою перегляду камер спостереження, які знаходяться на вході до відділу та у самому приміщенні, з метою встановлення факту перебування там клієнтів. Наразі ДБР відкрило кримінальну справу та проводиться розслідування цього випадку порушення прав.