Категорії
Історії реагування

Боротьба зі стигмою у сім’ї через ВІЛ-позитивний статус

Колишня дружина клієнта не давала йому бачитися з їхньою спільної дитиною, адже переймалася, що чоловік ВІЛ-інфікований та перехворів на туберкульоз. Батько був у пригніченому стані, не тільки тому що не бачився з донькою, а й тому, що натикався на стіну образ та стигми зі сторони колишньої дружини. Останньою надією було звернутися за допомогою до документатора системи REAct, соціального працівника БО «100% життя».

Почувши історію чоловіка,  працівник організації вирішив зустрітися з жінкою і розповісти про захворювання чоловіка, шляхи передачі ВІЛ-інфекції та лікування. Жінка на зустріч погодилась не одразу, але коли все ж таки вдалося зустрітись, документатор системи REAct запевнив жінку, що інфікування ВІЛ в побутових умовах неможливо. Зрештою, жінка  змінила свою думку і наразі батько активно проводить час із донькою. 

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Як запобігти відмові та ризику ненадання медичних послуг в рамках карантинних обмежень

Кабінет міністрів України опублікував перелік дозволених видів медичної допомоги у лікарнях на час карантину. Відповідна постанова від 4 травня № 322 «Про внесення змін до пункту 8 постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» опублікована на Урядовому порталі.

В оприлюдненій постанові зокрема зазначається, що на період карантину забороняється закладам охорони здоров’я проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій, крім:

  • надання медичної допомоги на території областей, м. Києва, в яких заповненість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить менш як 50 відсотків;
  • надання медичної допомоги внаслідок ускладненого перебігу вагітності та пологів;
  • надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим;
  • надання медичної допомоги у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я пацієнтам з онкологічними захворюваннями;
  • надання паліативної медичної допомоги у стаціонарних умовах;
  • проведення інших невідкладних і термінових заходів з госпіталізації та планових операцій, якщо внаслідок їх перенесення (відтермінування) існує значний ризик для життя.

В свою чергу, Міністерство охорони здоров’я України підтверджує, що всі медичні послуги, ненадання яких несе серйозний ризик для життя пацієнта або може призвести до розвитку критичних станів, мають надаватися в повному обсязі і вчасно. 

Зокрема:

  •  при ускладненому перебігу вагітності та пологах;
  •  вагітним, породіллям, новонародженим;
  •  у спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров’я при онкологічних захворюваннях;
  •  при захворюваннях, що потребують кардіоторакальних оперативних втручань у разі, коли припинення (відтермінування) такої медичної допомоги несе серйозний ризик для життя та здоров’я;
  •  паліативна медична допомога в стаціонарних умовах;
  •  при інших невідкладних та термінових госпіталізаціях та планових операціях, коли відтермінування надання медичної допомоги несе серйозний ризик для життя та імовірність розвитку життєзагрожуючих станів.

МОЗ України направило в регіони рекомендації щодо відтермінування планових операцій та надання інших медичних послуг для запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Надання медичної допомоги в закладах вторинної медичної допомоги та термінової медичної допомоги здійснюється у стаціонарних та амбулаторних умовах. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюється у плановому та екстреному порядку. Також можливе самостійне звернення пацієнта без направлення у таких випадках:

  • для отримання екстреної медичної допомоги;
  • за потреби в обслуговуванні лікарем акушером-гінекологом;
  • для отримання стоматологічної допомоги;
  • для добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію.

Відсутність у пацієнта документів, що засвідчують особу, не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію та здійсненні госпіталізації чи консультації в екстреному порядку за наявності відповідних показань.

Забезпечення пацієнтів життєво необхідними медикаментами за міськими і державними програмами має проводиться в плановому порядку.

Категорії
Історії реагування

Мало не втратив роботу мрії через приналежність до ЛГБТ-спільноти

Олег – звичайний хлопець, який з дитинства мав хист до зйомки, тому і професію у дорослому житті також пов’язав з цим хобі – став фотографом. Одного дня він дізнався, що на місцевий телеканал потрібен оператор. Чоловік вирішив влаштуватися туди на роботу, натхненний приносити користь рідному місту. Перші етапи співбесіди пройшли чудово, Олег відчував себе «у своїй тарілці». Але під час останньої співбесіди зайшла мова про фотографії чоловіка у соціальних мережах – з його «бойфрендом», з «KyivPride». Роботодавець наголосив, що цей факт, що Олег відкрито підтримує та є представником ЛГБТ, може залишити його без роботи мрії.

Чоловік не знав, що йому робити: видалити все, що пов’язане з ЛГБТ – значить перестати бути тим, хто він є. Натягнути маску та піти на омріяну роботу чи не зрадити собі і залишити мрію? З цим запитанням клієнт звернувся до REAct.

В рамках роботи системи моніторингу REAct клієнту було надано юридичну та психологічну допомогу. Спілкування з юристом підтвердило думки Олега щодо неправомірності прохань роботодавця, а консультація психолога допомогла чоловікові, за його словами, побудувати план розмови з роботодавцем, який передбачав захист цінностей клієнта, відстоювання права бути самим собою. Роботодавець, вислухавши чоловіка, погодився з його зауваженнями і твердженнями та взяв Олега на випробувальний термін. Тож, завдяки допомозі працівників проєкту REAct клієнт отримав бажану роботу і не зрадив своїм життєвим принципам.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Як запобігти відмові та ризику ненадання соціальних послуг

3 01 січня 2020 року введено в дію Закон України «Про соціальні послуги». Згідно з ним соціальні послуги надаються:

  1. Безкоштовно соціальні послуги надаються особам, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб (наприклад, для працездатних осіб прожитковий мінімум зараз складає 2270 грн. на місяць).

Також, безкоштовно:

  • без урахування розміру доходу особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми;
  • особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі;
  • дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю І групи;
  • дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років;
  • сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, хворим дітям, яким не встановлено інвалідність.

Усім іншим категоріям осіб безоплатно надаються соціальні послуги екстрено (кризово), з представництва інтересів, консультування тощо.

2) з установленням диференційованої плати (отримувач сплачує частину вартості послуги) особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

3) платно особам, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.

Що таке соціальні послуги за Законом – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Соціальні послуги надаються:

1.            За місцем проживання/перебування (вдома);

2.            У приміщенні надавача соціальних послуг:

– стаціонарно – в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;

– напівстаціонарно – протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;

3.            За місцем перебування отримувача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.

Типові форми надання соціальних послуг

Соціальна допомога вдома – надання соціальних послуг в домашніх умовах.

Соціальний робітник надає різні види соціальних послуг, а саме:

  • приготування (допомога в приготуванні) їжі вдома, годування;
  • придбання та доставка товарів з магазину або базару, доставка книг, газет, журналів, медикаментів за кошти громадян, які обслуговуються;
  • виклик лікаря, надання допомоги в проведенні періодичних медичних оглядів та госпіталізації, відвідування хворих у закладах охорони здоров’я, організація консультацій лікарів та інших спеціалістів;
  • допомога у прибиранні приміщення, пранні білизни, дотриманні особистої гігієни, у дрібному ремонті одягу та взуття, забезпеченні паливом;
  • оформлення документів на отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальної допомоги, внесення платежів;
  • читання преси;
  • оформлення документів на санаторно-курортне лікування, влаштування до будинку-інтернату, геріатричного будинку-інтернату, пансіонату для ветеранів війни і праці, психоневрологічного інтернату, будинку для ветеранів, інших соціальних закладів;
  • сприяння у забезпеченні необхідними технічними та іншими засобами реабілітації;
  • інші соціальні послуги.

Надання адресної натуральної та грошової допомоги – обслуговування громадян, які відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов потребують натуральної чи грошової допомоги. Відділення виходячи з можливостей, наявної фінансової та матеріально-технічної бази безоплатно забезпечує громадян:

– одягом, взуттям, іншими потребами першої потреби (за наявності);

– ліками, предметами медичного призначення (за наявності);

– предметами побутової гігієни (за наявності);

– продовольчими та промисловими товарами;

– надаються послуги швачки та перукаря тощо.

Надання послуг соціально-побутової адаптації – обслуговування громадян, які мають часткове порушення рухової активності, частково не здатні до самообслуговування та не мають медичних протипоказань для перебування в колективі та потребують соціально-побутової і психологічної адаптації, надання соціальних послуг з метою усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань особи, підтримки її здоров’я, соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, організації дозвілля і відпочинку.

Соціально-медичні послуги – сприяння відновленню та покращенню здоров’я, життєвих функцій осіб, виявлення та активізація інших можливостей, забезпечення умов для відновлення нормальної життєдіяльності, профілактика ускладнень та рецидивів захворювань. Здійснення постійного нагляду та контролю за фізичним, соматичним станом громадян, які перебувають на обслуговуванні. Надання консультативної допомоги та підтримки щодо охорони здоров’я та медико-правових питань.

Для отримання соціальних послуг, особа, яка їх потребує, або її законний представник, має звернутись до управління соціального захисту за місцем проживання/перебування.

Категорії
Новини

“В Україні не існує реабілітаційних центрів для підлітків з наркозалежністю” – інтерв’ю телеканалу “Відкритий”

Леонід Власенко, регіональний координатор проекту REAct у Дніпропетровській області та Руслан Воєводов, документатор проєкту REAct, регіональний представник Всеукраїнського об’єднання людей з наркозалежністю «ВОЛНА» взяли участь у програмі “Шах і Мат” на Телеканал Відкритий, де розповіли про державну політику щодо наркотиків у країні.

В Україні досі існують негуманні підходи, які порушують права людей, непоодинокі факти катування та ув’язнення наркозалежних у приватних реабілітаційних центрах. «Усього на Дніпропетровщині існує близько 300 реабілітаційних центрів для людей з наркозалежністю. Однак моніторингова група, яка проводила оцінку цих центрів в нашій області, рекомендує лише 4 з них. Більшість центрів закритого типу і вони не доступні навіть для членів моніторингової групи. До мене не одноразово звертались з повідомленнями про порушення прав та катування в таких місцях», — розповів Руслан Воєводов.

Зараз на розгляді у парламенті два законопроєкти: #5715-1 від 13.07.2021 та #5715 від 29.06.2021, які мають на меті змінити законодавство, яке начебто надасть можливість повернення до повноцінного життя людям з наркозалежністю.

«Ці законопроєкти пропонують людям, які скоїли нетяжкий злочин або злочин середньої тяжкості пройти перед звільненням реабілітацію. Однак примусове лікування не ефективне. Також ці законопроєкти мають пункт стосовно нових програм, за якими буде відбуватись лікування, але самих програм зараз не існує і що в них напишуть – не зрозуміло», — пояснив Леонід Власенко.

Також, під час інтерв’ю говорили про те, що в Україні не існує реабілітаційних центрів для підлітків з наркозалежністю. Детальніше про це у відео:

Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Чому людині, яка вживає наркотики необхідна підтримка сім’ї?

Наркозалежність вважають найсерйознішою проблемою сучасності. Саме молоді люди, більшою мірою, стають жертвами наркотичної пастки. Пристрасть до наркотиків перетворюється в трагедію і для самої людини і для його родини. Але при всій своїй серйозності ця проблема дуже делікатна, тому вимагає зваженого і правильного підходу.

Сьогодні ми розкажемо, чому підтримка сім’ї так важлива у подоланні наркотичної залежності та як правильно підібрати слова, щоб не нашкодити, а допомогти.

На що звернути увагу

Залежність формується протягом тривалого періоду. За цей час стають помітні зміни у поведінці та характері. Ці зовнішні прояви можуть бути тривожними дзвіночками для друзів та близьких і говорять про те, що потрібно звернути увагу на людину.

Яка поведінка людини вказує на залежність?

  • наркозалежні часто виявляють емоційну нестійкість;
  • настрій швидко змінюється від нестримних веселощів до апатії і зневіри;
  • нерідкі спалахи безпричинної агресії;
  • спостерігається підвищена дратівливість;
  • можлива рухова загальмованість, байдужість до всього що відбувається, періодична незв’язність мови.

Як допомогти?

Перше й головне, що можуть зробити друзі та родичі – це поговорити. Мета цієї розмови проста: тактовно та без тиску дізнатись, що ж насправді підштовхнуло людину почати вживати наркотики. Саме відповідь на це запитання допоможе лікарям побудувати найбільш ефективну, в кожному конкретному випадку, методику лікування.

Як правильно розпочати діалог?

  • Скажіть, що ви знаєте про проблему, будете поруч і готові допомогти. Формат розмови має бути без засудження та нав’язування. Ваша мета – щоб рішення про допомогу було прийнято самою людиною.
  • Під час розмови дуже важлива щирість і відкритість з вашої сторони: без осуду та критики. Ви маєте підійти до цієї розмови, як до розмови з малою дитиною, коли вона хворіє, а ви дуже хочете її вилікувати. Ви ж не засуджуєте дитину, коли у неї висока температура, а намагаєтеся її якнайшвидше збити? Ваше бажання допомогти має бути таким же щирим.
  • Сформуйте довіру та дайте відчути підтримку – людині з залежністю необхідне прийняття та здорове середовище всередині сім’ї.

Яку роль відіграє сім’я в лікуванні залежного?

Найчастіше, у проблемі залежності значну роль відіграє сім’я і добре було б, щоб найближчі люди також відвідували психотерапевта та групи для співзалежних. Це допомагає збагнути їх роль у залежній поведінці близької людини та, за допомогою терапевта і груп, з’ясувати можливі стратегії оптимальної поведінки та надання допомоги.

Але, на жаль, дуже часто члени сім’ї відмовляються від такої допомоги. Ми спробуємо пояснити, чому для залежної людини просто необхідна ваша підтримка:

  • залежна від психоактивних речовин людина розраховує на допомогу і підтримку;
  • добре слово від значимої людини, підтримка позитивних змін – найкращі ліки;
  • вам вірять і довіряють;
  • після позбавлення від залежності приходить пустота, яку потрібно заповнити позитивними тверезими емоціями, гарними вчинками, налаштуванням на новий лад;
  • допоможіть близькій людині повернути втрачених друзів, раціонально розпланувати час, де є місце групам психологічної підтримки, родині, роботі, друзям, улюбленому хобі, спорту, мистецтву.  

Сім’ї, які дослухаються до цієї рекомендації, будуть більш корисними для своїх близьких із проблемою залежності. Ви зможете краще розуміти, як допомогти та вибудувати здорові кордони у наданні допомоги так, щоб не демотивувати залежного та не стимулювати зриви.

Як переконати споживача наркотиків, що потрібно лікуватися?

Розпочніть ненав’язливу розмову, у якій, обережно, поінформуйте про лікування. Важливою умовою є зацікавленості самої особи. Якщо людина не хоче вас слухати, переключіться на іншу тему. В такому випадку доведеться чекати, і це найважче.

Як діяти, якщо людина відмовляється від лікування?

Членам сім’ї чи близьким, які живуть із залежним, треба звернутись до психотерапевта та до груп співзалежних.

Часто, всі думають, що потрібно вплинути/натиснути на «хвору» людину і її «полікувати», але дуже часто сама сім’я, не усвідомлюючи цього, підтримує цю залежність. Тому психотерапія та групи для співзалежних допомагають вибудувати із залежною людиною більш здорові стосунки, які опосередковано підтримують мотивацію до лікування. Без допомоги експертів це зробити майже неможливо.

Важливо пам’ятати!

Лікування наркозалежності в домашніх умовах буде лише шкодити. Таким чином ви втрачатимете час. Будуть невдалі спроби, які  підсилять недовіру пацієнта до методів лікування. Розчаруються родичі, оскільки це не працює. Ні лікування вдома, ні самолікування, ні, тим паче, народні методи не допоможуть.

Допомога людині, яка вживає наркотики — складна, але можлива. Потрібно працювати разом зі спеціалістами — і тоді позитивний результат неодмінно з’явиться.

Якщо у вас виникли запитання стосовно даної теми, напишіть нам, будь ласка, і наш психолог дасть відповіді та рекомендації.

Також, якщо у вас є тема чи проблема, яка потребує психологічної консультації – напишіть нам у приватних запитаннях на сторінці у Фейсбук і ми обов’язково вам допоможемо!

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно медичні послуги та допомога при пологах, які саме, та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за їх надання?

Медичні послуги при пологах увійшли до Програми медичних гарантій – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту. Тож в Програмі медичних гарантій-2021 передбачено найважливіші види медичної допомоги для того, щоб надавати якісну медичну допомогу вагітним та породіллям.

Що при цьому слід мати на увазі?

  1. З 1 квітня 2021 року медична допомога при пологах надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою, – «Ведення вагітності в амбулаторних умовах». Жінці потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

Жінки можуть обирати, у кого та де спостерігати неускладнену вагітність: у сімейного лікаря чи у гінеколога в жіночій консультації. При цьому місце проживання чи прописки не має значення. До гінеколога жінка може звернутися без електронного направлення.

Вагітна має право на вільний вибір пологового будинку серед тих, які уклали договір з НСЗУ на медичну допомогу при пологах. Якихось благодійних внесків чи пакетів з ліками не передбачено. Все необхідне – і ліки, і медичні вироби – входять у зазначений безоплатний пакет послуг, гарантованих державою.

2. Розберемо, що входить у безоплатний пакет при пологах. Для жінки безоплатним є увесь перелік необхідних послуг при пологах. Йдеться, зокрема, про:

  • організація та проведення диспансерного нагляду (взяття на облік, розробка індивідуального плану ведення вагітності відповідно групи ризику);
  • моніторинг стану вагітної, породіллі та новонародженого (у тому числі лабораторно-інструментальні обстеження, консультації лікарів інших спеціальностей у разі потреби);
  • медична допомога при фізіологічних пологах, що надається черговою акушерською бригадою;
  • медична допомога при ускладнених пологах та кесаревому розтині;
  • зниження больових відчуттів у жінки під час пологів, зокрема епідуральна анестезія;
  • стабілізація стану дитини після народження;
  • вакцинація новонародженого згідно з Календарем профілактичних щеплень;
  • лікарські засоби з Нацпереліку та витратні матеріали, а також ті лікарські засоби, що закуповуються МОЗ в централізованому порядку;
  • харчування під час перебування у стаціонарі.

Якщо новонародженій дитині буде потрібна додаткова медична допомога – дихальна підтримка, інтенсивна терапія, тощо – така допомога також входить у безоплатний перелік. За неї сплачує Національна служба здоров’я. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ)?

Пацієнт може дізнатися про це тутРозділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» У таблиці розташовані законтрактовані заклади.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самій послузі.

  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до міського або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ

Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 

  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, то має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

Родичі обманом заволоділи житлом та викинули чоловіка на вулицю

Анатолій є споживачем наркотичних засобів. Він тривалий час знаходився у лікарні з тяжкими травмами голови. Що з ним трапилось і як він потрапив до лікарні, чоловік не пам’ятав. Після виписки з медзакладу Анатолій пішов додому, але в його квартирі вже жили інші люди. Тоді чоловік вирішив звернутися за допомогою до сестри, але вона не відчиняла двері та всіляко ігнорувала брата.

Півроку чоловік перебував у різних знайомих, але, з часом, усім це набридло і його перестали пускати. Анатолій намагався влаштуватися на роботу та винаймати житло, але в нього не було документів. Тоді чоловік звернувся за допомогою до соціальних працівників БО «БФ «Громадське здоров’я», у яких отримував послуги профілактики ВІЛ, і його направили до проекту REAct. 

Документатор REAct  влаштувала Анатолію безкоштовну консультацію з юристкою  БО «БФ «Громадське здоров’я». Як з’ясувалось пізніше, родичі чоловіка обманом заволоділи житлом та продали його. За допомогою юристки клієнту допомогли отримати тимчасові документи та сприяли оформленню до Будинку нічного перебування. Згодом Анатолій влаштувався на роботу.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно медичні послуги щодо лікування з використанням препаратів ЗПТ та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за їх надання?

В Україні діє Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», який містить державні гарантії у сфері застосування ЗПТ (п. 8 статті 4). Також надання ЗПТ врегульоване відомчими наказами МОЗ.

Що при цьому слід мати на увазі?

  1. З 1 квітня 2021 року медична допомога щодо ЗПТ надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою – «Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використання препаратів замісної підтримувальної терапії».
  2. За цим пакетом медичної допомоги пацієнти мають отримувати безоплатно, зокрема:
  • препарати замісної підтримувальної терапії, які закуповують за кошти програми централізованих закупівель МОЗ;
  • формування плану спостереження та лікування;
  • моніторинг лікування; відслідковування побічних реакцій та ефективності препаратів ЗПТ, включаючи перегляд індивідуальних доз та врахування особливостей взаємодії препаратів ЗПТ з іншими лікарськими засобами, у тому числі антиретровірусними, протитуберкульозними, знеболювальними препаратами, антидепресантами тощо;
  • скринінг на туберкульоз, ВІЛ, вірусні гепатити.

Щоб отримувати препарати ЗПТ, пацієнту потрібне направлення лікуючого лікаря та встановлений діагноз F11 «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів».

За цим пакетом послуг заклад має забезпечити видачу препаратів пацієнту для прийому амбулаторно або вдома. Якщо пацієнт не може щоденно відвідувати лікаря, наприклад перебуває на стаціонарному лікуванні в іншому закладі, медзаклад має забезпечити доставку препаратів. Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до міського або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.

Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 

  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Корисні матеріали Поради психолога

Чому уразливим до ВІЛ і ТБ групам населення потрібні консультації психолога?

Наявність інфекційного захворювання в організмі практично завжди призводить до змін у житті людини. В першу чергу, ми боїмося осуду зі сторони близьких, друзів. Високий рівень стигми і дискримінації в суспільстві щодо людей, які живуть з ВІЛ чи хворіють на туберкульоз призводить до того, що ці люди починають переховуватися, усамітнюватися та самоізольовуються.

Людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, часто доводиться стикатися з соціально-психологічними проблемами задовго до того, як їм знадобиться медична допомога. Дуже важливо приділяти особливу увагу вирішення цих проблем. Емоційне самопочуття ВІЛ-позитивних вимагає серйозного підходу, адже навчитися жити з ВІЛ – складне завдання, яке вимагає чимало сил, а також підтримки та допомоги з боку близьких і спеціалістів.

Звернувшись за допомогою до психолога, який працює з уразливими до ВІЛ та туберкульозу групами населення, ви отримаєте:

  1. Якісну консультацію з питань прийняття свого статусу, допомогу у формуванні прихильності до лікування, пропрацюєте ризики, оскільки для лікування  всіх захворювань важливий вчасний та щоденний прийом препаратів.

2.  Психологічну підтримку, допомогу у розкритті свого медичного статусу партнеру/-ам,  близькому оточенню.

3. В разі потреби – кризову консультацію (очну, телефонну, через соціальні мережі).

4. Якісну консультативну підтримку з різних аспектів життя з ВІЛ, лікування туберкульозу, гепатитів тощо.

5. Відповіді на запитання, які раніше боялися озвучувати.

Система моніторингу і реагування на порушення прав REAct дає можливість уразливим до ВІЛ та туберкульозу групам населення безкоштовно отримати консультацію психолога. Звернувшись до нас ви отримаєте:

  • Кваліфіковану допомогу досвідчених психологів у вашому регіоні.
  • Підтримку, прийняття та відповіді на ваші запитання.
  • Допомогу у захисті та відновленні ваших прав.

На нашій сторінці у Фейсбук ви можете задати питання психологу (в особистих повідомленнях або коментарем під постом «Поради психолога») і в найближчий час отримати відповідь. Вся інформація про клієнтів є конфіденційною, імена і особисті дані буде змінено. Також, скористайтеся можливістю отримати безкоштовну, кваліфіковану допомогу, якщо ваші права було порушено.

Повідомити про випадок порушення прав можна будь-яким зручним для вас способом:

Захищаємо ваші права разом!

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно стоматологічні медичні послуги та допомога та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за їх надання?

У Програмі медичних гарантій надання стоматологічної медичної допомоги забезпечує покриття лише ургентної стоматологічної допомоги усім та планової стоматологічної допомоги дітям до 18 років, крім процедур та протезування у лікаря-ортодонта, адже ці послуги визначені Кабінетом міністрів України як платні, тобто ті, які можуть оплачуватися з кишені пацієнта або за рахунок окремих програм місцевого бюджету.

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року стоматологічна медична допомога надається в межах пакету медичних послуг гарантованих державою – «Стоматологічна допомога дорослим та дітям». Пацієнту потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

До переліку безоплатних стоматологічних послуг включено, зокрема:

  • первинний огляд пацієнта з оцінкою стану стоматологічного здоров’я;
  • ургентна стоматологічна допомога дітям та дорослим (зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю);
  • надання планової стоматологічної допомоги дітям (крім процедур та протезування лікарем-ортодонтом);
  • інструментальні дослідження в рамках ургентної стоматологічної допомоги, а також планової стоматологічної допомоги дітям;
  • своєчасне знеболення на всіх етапах діагностики та лікування.

Тобто, для дорослих Програма медичних гарантій покриває ургентну стоматологію – зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Для дітей до 18 років – повністю покривається планова дитяча стоматологія.

  • Протезування, брекети та інші дорогі стоматологічні послуги не входять до гарантованого державою пакету. Вони можуть оплачуватися з інших джерел – окремі програми місцевого бюджету або за рахунок пацієнта.

Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Як дізнатися, чи уклав конкретний медичний заклад відповідний договір з НСЗУ?

Пацієнт може дізнатися про це тутРозділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» – у таблиці розташовані законтрактовані заклади.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до НСЗУ подавши скаргу через електронну форму на сайті. https://nszu.gov.ua/gromadyanam/osobistij-prijom/citizen-form. Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору між Національною службою здоров’я та закладом. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою та може вжити заходів аж до позбавлення державного фінансування такий медичний заклад, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту. 
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

Звільнили з роботи через вживання ЗПТ

До REAct звернулася жінка, яка є учасницею програми ЗПТ. За плечами у неї довгий шлях наркотику, потім перерва і реабілітація. З’явилася робота, є заробіток і ніби життя дало новий шанс, але…

Жінка тривалий час працювала продавчинею, добре виконувала свої обов’язки, жодного разу в її адресу не було ніяких нарікань, керівник навіть пообіцяв підвищити. Проте, одного разу, під час чергового відвідування сайту ЗПТ, її побачила колега по роботі. Наступного дня жінці влаштували  перевірку на роботі та виявили  недостачу. Ще вчорашні колеги, друзі, а сьогодні судді кидали в обличчя необґрунтовані звинувачення та ображали через вживання ЗПТ.

Після звільнення з роботи клієнтка звернулася до документатора REAct за допомогою, оскільки адміністрація магазину вимагала сплатити кошти за навмисно спричинену недостачу.

Завдяки діяльності проекту REAct жінка безкоштовно отримала юридичну консультацію щодо неправомірності дій адміністрації магазину, прояву стигми та дискримінація через відвідування сайту ЗПТ та безпідставне звільнення. Також, клієнтці знадобилася психологічна підтримка та консультаційна робота з оптимізації психоемоційного стану, зняття бар’єрів емоційної та соціальної ізоляції.

В ході роботи клієнтка отримала всю необхідну допомогу та на сьогоднішній день жінка вже працює у приватного підприємця.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Хто може бути опікуном або піклувальником для дорослої людини?

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки та припиняються у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Право на опіку або піклування

Законодавством закріплено право фізичної особи, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, на опіку або піклування.

Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи  

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:

1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім’ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

  • Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування;
  • фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини;
  • правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються самою особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду;
  • одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником;
  • піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

Вимоги до опікунів та піклувальників

  • Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
  • Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
  • Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
  • Опікун зобов’язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного (піклуватися про забезпечення цієї особи необхідними ліками та медичним доглядом, створювати належні умови життя, представляти її інтереси).

Порядок призначення опікунів та піклувальників повнолітніх осіб

  • Опікун (піклувальник) недієздатній особі (особі, цивільна дієздатність якої обмежена) призначається судом за поданням органу опіки та піклування.
  • Заяву про призначення опікуна особі, визнаній недієздатною, може бути подано до суду як органом опіки та піклування, так і фізичною особою, яка бажає бути опікуном.
  • Опікун є законним представником фізичної особи, визнаної недієздатною.

Звільнення опікуна та піклувальника

  • Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.
  • Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
  • Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно із обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть ініціювати питання про звільнення особи від повноважень опікуна у разі неналежного виконання обов’язків.
  • За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.
Категорії
Історії реагування

REAct допоміг клієнтці з високою температурою в той час, як швидка відмовила у допомозі

До REAct звернулася жінка, яка потребувала термінової медичної допомоги. Клієнтка, учасниця програми ЗПТ, зателефонувала документатору REAct, як в останню інстанцію. Вона плакала та казала, що помирає і їй дуже страшно. У жінки були виразки на ногах, сильний біль та висока температура.

Клієнтка намагалася викликати швидку, та замість допомоги отримала образливі вислови на свою адресу. Медики їй сказали, що оскільки вона в минулому вживала наркотики, то має знати як себе вберегти, хай перев’яжеться чимось і не створює їм проблем, бо у них багато викликів через COVID-19. Жінка повідомила, що є учасницею програми ЗПТ, а через свій стан не зможе їхати за своїми препаратами, проте на це їй відповіли, що лікарі швидкої тут ні до чого і хай лікарі з сайту ЗПТ її лікують.

Документатор REAct, одразу після дзвінка, приїхала до жінки додому та викликала швидку. На цей раз карета швидкої приїхала та клієнтку доставили до інфекційного відділення лікарні. З температурою 38.6 жінку госпіталізували, одразу зробили необхідні уколи та призначили лікування. Наразі клієнта одужує та щиро дякую за допомогу та швидке реагування.

 

Категорії
Новини

Інструмент REAct включений до першого посібнику для параюристів

Сотні кримінальних справ за статтею про створення небезпеки для іншої людини щодо інфікування ВІЛ порушуються щодня в регіоні СЄЦА: де проживають більш ніж 1,5 млн ЛЖВ. Це покладає відповідальність за передачу ВІЛ виключно на ЛЖВ. У той же час більшість нових випадків передачі ВІЛ відбувається людьми, які не знають про свій статус. Таким чином, криміналізація ВІЛ перешкоджає тестуванню, – сприяючи появі нових випадків і розвитку епідемії.
Щоби якісно змінити ситуацію вже зараз, розпочав свою роботу навчальний хаб. Його робота базується на унікальному практичному посібнику, що був спеціально розроблений міжнародними експертами за підтримки регіонального проєкту SoS_project. Зокрема, до інструментів збірника включено і REAct.
Метою навчання є розвиток потенціалу спільноти в самозахисті і самодостатності: за допомогою формування групи висококваліфікованих фахівців (в першу чергу з числа ЛЖВ), які здатні забезпечувати якісний супровід випадків порушення прав людини або параюридичну допомогу людям, які постраждали від криміналізації ВІЛ. Також ініціатори навчального курсу ставлять перед собою мету гарантувати учасникам хаба як знання, так і практичні навички адвокатування законодавчих змін у сфері декриміналізації передачі ВІЛ на національному рівні.
Пропонуємо Вам ознайомитися з детальнішою інформацією та самим посібником.
Категорії
Історії реагування

Порушення прав та неправомірні дії поліції щодо жінки-секспрацівниці

Клієнтка – СП, працює в приватному магазині продавчинею. Власник магазину дізнавшись, що жінка надає секс-послуги, звернувся до знайомого поліцейського з проханням допомогти її звільнити, не віддаючи платню. Поліцейський разом із колегою прийшли до жінки додому, провели незаконно обшук, забрали особисті речі та доставили її в кайданках до райвідділу. Клієнтці погрожували, що якщо вона не звільниться, то правоохоронці розкажуть її сусідам, що вона хвора на СНІД (насправді жінка не хвора). Коли жінка захотіла в поліції написати заяву на незаконні дії правоохоронців, їй відмовили в прийманні заяви.
Потрапила клієнтка до REAct під час тестування на ВІЛ в ході бесіди із кейс-файндером БО “БФ “Громадське здоров’я”.  Жінку зацікавив плакат системи REAct, яка дозволяє фіксувати порушення прав представників ключових груп, зокрема і секс-працівниць, і реагувати на них.
Жінці було надано первинну юридичну консультацію щодо випадку з діями поліції та перенаправлено для подальшого надання їй юридичної допомоги до юриста організації.
Наразі клієнтка, обговоривши з роботодавцем ситуацію, в яку вони потрапили, продовжує працювати у магазині.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно медичні послуги щодо лікування туберкульозу, які саме, та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за їх надання?

В Україні діє Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», який містить державні гарантії у сфері протидії поширенню захворювання на туберкульоз (стаття 4) та вимоги до організації надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (стаття 10). Медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу увійшли до Програми медичних гарантій – переліку послуг, які держава гарантує пацієнту. Пацієнт з туберкульозом в межах Програми медичних гарантій має отримувати безоплатно: лабораторно-інструментальні дослідження; лікування в амбулаторних умовах та умовах стаціонару; ліки з Національного переліку та ліки, які закуповуються централізовано за бюджетні кошти.

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року медична допомога щодо захворюванню на туберкульоз надається в межах двох пакетів медичних послуг, гарантованих державою. Для кожного з них визначено конкретний перелік процедур цього напрямку. Особі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

До безоплатних медичних послуг, які медичні заклади мають надавати щодо туберкульозу, входять:

  1. За пакетом «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги» контрольоване лікування, моніторинг, нагляд, психосоціальна підтримка хворих., у т.ч.:

1. Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів з діагнозом туберкульоз (ТБ).

2. Проведення лабораторних досліджень, зокрема таких, як:

  • розгорнутий клінічний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові, білірубін і його фракції, креатинін, сечовина, сечова кислота;
  • глюкоза в цільній крові або сироватці крові;
  • забір та транспортування біоматеріалу для виконання бактеріологічних досліджень;
  • направлення пацієнтів з ТБ для надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги для діагностики, лікування супутніх захворювань, що загострилися на фоні ТБ, або отримання інших медичних послуг, в тому числі медичної реабілітації.
  1. За пакетом «Діагностика та лікування дорослих та дітей із туберкульозом у амбулаторних та стаціонарних умовах», у т.ч.:
  • динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнтів з діагнозом туберкульоз (ТБ) на амбулаторному етапі;
  • проведення широкого переліку необхідних лабораторних досліджень для підтвердження діагнозу та моніторингу лікування;
  • проведення необхідних інструментальних обстежень;
  • визначення плану лікування та спостереження за пацієнтом із ТБ, в тому числі розробка індивідуального плану лікування пацієнтів на амбулаторному та/або стаціонарному етапі з урахуванням супутніх захворювань пацієнта/пацієнтки.

Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ , обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в нього медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самої послузі.

  •  Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це також не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.
  • Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору між Національною службою здоров’я та закладом. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою та може вжити заходів аж до позбавлення державного фінансування такий медичний заклад, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.
  • Пацієнт має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Новини

Представлення оновленого інтерфейсу бази даних REAct

24 червня відбувся он-лайн тренінг для понад 70 учасників – документаторів та регіональних координаторів системи REAct з 18 регіонів України.

Під час тренінгу було представлено оновлений функціонал системи та нові можливості для введення даних. Також, разом з учасниками, обговорили механізми роботи та засвоїли практичні навики.

Серед подальших планів команди REAct – вдосконалення можливостей аналітики бази даних задля перетворення зібраної інформації на потужні інструменти інформування програм щодо профілактики ВІЛ/ТБ та захисту прав ключових спільнот.

Дякуємо усім за активну участь!

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо лікар-нарколог відмовляє у постановці на програму ЗПТ зсилаючись на відсутність місць згідно з договором НСЗУ

До REAct звернулася клієнтка програми ЗПТ, яка попросила допомогти в отриманні препаратів. Жінка, після виписки з диспансеру, де проходила лікування туберкульозу, звернулася до лікаря-нарколога за місцем фактичного проживання щодо продовження ЗПТ. Лікар не хотів переводити її на самостійний прийом препаратів замісної терапії, шукаючи відмовки, такі як: висловлення підозри у підробці виписки, відсутністю у нього перевірених даних про її діагноз ТБ та ін. Одним з аргументів було те, що НСЗУ підписало договір з його лікарнею на лікування певної кількості пацієнтів і він не буде брати більше бо “за це не платять”.

Що потрібно зробити у такому випадку:

1. Потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу з письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг ЗПТ. Скаргу зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер. 2. 2.

2. Водночас з цим звернутися на гарячу лінії по ЗПТ з повідомленням про ситуацію, що склалася та проханням надати допомогу у забезпеченні лікування ЗПТ. Гаряча лінія по ЗПТ має належний досвід реагування на повідомлення клієнтів, контакти відповідальних осіб з тематики у регіонах, та може використовуватися як ресурс впливу на ситуацію.

 

При обставині, якщо лікар-нарколог посилається на неможливість поставити особу на отримання ЗПТ через наявність обмежень за кількістю пацієнтів, які, начебто, існують, то слід розуміти наступне.

  • Медичний заклад має отримувати фінансування з боку держави на надання тих чи інших медичних послуг за відповідним пакетом. У такому випадку річ йде про пакет медичних послуг, гарантованих державою – «Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії».
  • Твердження лікаря-нарколога, по-перше, слід перевірити. Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Зверху у стрічці меню є посилання «Укладені договори», натискаємо на неї – розгорнеться сторінка, яка містить зліва перелік посилань – вибираємо «Договори зі спеціалізованими медичними закладами», натискаємо. На цій сторінці  буде видно перелік областей України. обираємо область, натискаємо. Після цього вибираємо конкретний медичний заклад, де сталася подія, натискаємо. Після цього на сайті буде завантажений договір на медичне обслуговування населення за ПМГ цього закладу з НСЗУ на 2021 рік. Знаходимо в отриманих теках потрібну нам послугу – міститься в додатках до договору.
  • Якщо дійсно є чітке визначення кількості пацієнтів (наприклад, 37) це не значить, що вам повинні відмовити, а навпаки. Згідно з умовами, протягом дії договору сторони можуть переглядати заплановану вартість медичних послуг зі внесенням відповідних змін до нього щодо корегування вартості медичних послуг. Тим більше кожен медичний заклад має підтримку не на один, а на більшу кількість різних пакетів медичних послуг, що свідчить про обов’язкову наявність відповідних люфтів на балансі рахунку (можливість коригування між пакетами).
  • Але це також не все. Відносно ЗПТ діє попередній план МОЗ щодо розширення охвату послугами ЗПТ до 5% від розрахункової кількості споживачів опіоїдів, в межах якого було закуплено препарати ЗПТ в значному обсязі, тобто самі препарати ЗПТ є в наявності в областях, зберігаються на складах та у разі виникнення потреби (звертання пацієнтів до якогось сайту ЗПТ у кількості вище раніше передбаченої) такий медичний заклад може отримати додаткову необхідну кількість ліків на підставі наказу МОЗ про їх перерозподіл згідно з потребами лікування ЗПТ, що передбачено відповідним відомчим порядком.

А це значить, що є всі законні підстави для вимоги про постановку клієнта на лікування ЗПТ до цього медичного закладу.

 

3. Якщо, раптом, вказані вище у п.1, 2  дії не привели до належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати.

4. Одночасно з цим можна звернутися до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою, тому керівництво медичних закладів не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.

Категорії
Новини

REAct підготував пропозиції щодо зміни відомчих нормативних документів, які порушують права людей

Андрій Толопіло, експерт проєкту REAct, взяв участь у Робочій групі з координації виконання Стратегії з комплексної відповіді на бар’єри з прав людини для доступу до послуг з профілактики і лікування ВІЛ та туберкульозу на 2019 – 2030 роки.

Базуючись на даних, зібраних в рамках системи REAct, учасникам заходу було озвучено деякі прогалини забезпечення державного регулювання сфери надання медичних послуг та лікування, які призводять до порушення прав представників ключових спільнот в галузі охорони здоров’я.

Командою REAct підготовано пропозиції щодо зміни відомчих нормативних документів, які порушують права уразливих до ВІЛ і туберкульозу груп населення.  Учасникам Робочої групи, під час робочої зустрічі, було запропоновано ознайомитися з ними для подальшого обговорення і внесення своїх пропозицій з метою ініціювання відповідних змін на рівні МОЗ України.

Основні пропозиції, що проголошено:

Щодо проведення ЗПТ:

рекомендувати МОЗ України передбачити Наказом МОЗ України від 27.03.2012  № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» нову форму посвідчення учасника програми ЗПТ та затвердити її, а також визначити алгоритм дій по фактичному впровадженню ЗПТ в умовах ЗОЗ ДКВС, що дасть можливість для видачі ЗПТ в місцях несвободи.

Застарілі та суперечливі норми, що регулюють питання міжвідомчої взаємодії під час впровадження ЗПТ:

рекомендувати МОЗ України ініціювати приведення «Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії» до актуальних умов, та вимог забезпечення прав осіб, які мають отримувати ЗПТ за станом здоров’я.

Організація порядку забезпечення надання медичної допомоги особам, які утримуються в ІТТ:

рекомендувати МОЗ України звернутися до МВС України для міжвідомчого врегулювання питання створення та затвердження сумісним Наказом порядку надання медичної допомоги лікарями медичних закладів МОЗ особам, які утримуються в ІТТ, з урахуванням забезпечення потреб представників спільнот ЛВНІ, ЛЖВ, ЛЖТБ, ЧСЧ, СП.

Щодо надання АРТ затриманим, узятим під варту, адмінарештованим, які перебувають в ІТТ:

рекомендувати МОЗ України ініціювати внесення відповідного уточнення до «Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії» – встановивши час повідомлення черговим ІТТ закладу охорони здоров’я, не пізніше 2 годин з моменту доставлення особи, яка приймає АРТ про необхідність консультації з боку лікаря-інфекціоніста та забезпечення препаратами. Також, забезпечити у неробочий час порядок підтвердження інформації щодо прийому АРТ. людиною, яка доставлена до ІТТ.

Щодо забезпечення АРТ та адаптованими молочними сумішами в пологових будинках:

рекомендувати МОЗ України покласти відповідальність за своєчасне забезпечення районних пологових будинків АРТ та адаптованими молочними сумішами на регіональні Центри СНІДу.

 

Категорії
Новини

Звіт REAct за 2020 рік

Пропонуємо вашій увазі повний звіт за результатами роботи системи із захисту прав ключових спільнот, REAct, у 2020 році!

Реалізація системи REAct продемонструвала наявність в регіонах впровадження проєкту значного потенціалу та можливостей громадянського суспільства в наданні допомоги і реагуванні на випадки порушення прав. 84% послуг щодо вирішення 775 справ клієнтів були надані безпосередньо в організаціях за місцем знаходження документаторів системи REAct.

Згідно зафіксованих даних, найчастіше порушували права людей з уразливих груп населення працівники державних структур – у 74% порушень порушником були поліція і медики. Основними порушеннями є: відмова в доступі до медичних послуг з боку поліції або закладів охорони здоров’я (36%), на другому місці – дискримінація/стигматизація (27%), на третьому – фізичне насильство (14%).

Задокументовані свідчення є доказовою базою для впровадження і розширення ефективних програм, спрямованих на усунення бар’єрів, пов’язаних з правами людини, на шляху доступу до послуг щодо ВІЛ і ТБ, розробки програм захисту прав ключових спільнот і підвищення правової грамотності, прийняття адвокаційних заходів як на регіональному, так і на національному рівнях.

МБФ «Альянс громадського здоров’я» і команда системи REAct виражають вдячність документаторам та регіональним координаторам системи REAct за ефективне реагування та плідну співпрацю!

Категорії
Історії реагування

Допомога в отриманні препаратів ЗПТ пацієнтці з туберкульозом

До REAct звернулася жінка, яка хворіє на мультирезистентний туберкульоз БК+ з виявленою резистентністю до усіх наявних протитуберкульозних препаратів та, фактично, знаходиться на паліативному лікуванні. Декілька років тому жінка стала учасницею програми замісної терапії перебуваючи у паліативному відділенні міського протитуберкульозного диспансеру.

У травні цього року жінка виписалася з диспансеру й стала проживати з чоловіком, у якого також МРТБ. Для продовження ЗПТ вона звернулася до лікаря-нарколога за місцем фактичного проживання, але отримала відмову. Лікар, попри активну форму туберкульозу пацієнтки, не хотів переводити її на самостійний прийом препаратів замісної терапії, шукаючи відмовки такі як висловлення підозри у підробці виписки, відсутністю у нього перевірених даних про її діагноз ТБ та ін. Одним з аргументів було те, що НСЗУ підписало договір з його лікарнею на лікування певної кількості пацієнтів і він не буде брати більше бо “за це не платять”.

Ситуацію ускладнювало те, що через свій стан, пов’язаний як з ТБ, так з іншими захворюваннями, а також зі станом викликаним в організмі відсутністю препарату «Метадон» клієнтка не мала можливості щоденно відвідувати нарколога і збирати додаткові документи. Фактично, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 березня 2012 року № 200 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю» жінка мусила отримувати препарати для прийому вдома, як паліативний хворий (стаціонар дома).

Документаторка REAct допомогла клієнтці написати заяву на ім’я головного лікаря медзакладу, зателефонувала на телефон довіри для пацієнтів ЗПТ та надала усі копії медичної документації. Після цього працівники телефону довіри проінформували головного нарколога області про цей випадок і домовились, що хворій буде надано транспорт, щоб приїхати й протягом дня залагодити усі процедури і стати, нарешті, на лікування з видачею препарату на 7 днів. Завдяки злагодженій роботі працівників REAct та Гарячої лінії з питань ЗПТ клієнтка почала отримувати замісну терапію.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися безкоштовно медичні послуги щодо лікування ВІЛ, та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити за них гроші?

В Україні діє окремий Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», який містить державні гарантії як відносно тестування з метою виявлення ВІЛ-інфекції (стаття 4), так й право на безоплатне забезпечення антиретровірусними препаратами та лікарськими засобами для лікування опортуністичних інфекцій (стаття 15).

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року медична допомога щодо ВІЛ надається в межах пакету медичних послуг, гарантованих державою, – «Діагностика, лікування та супровід осіб із ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)». Особі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав відповідний договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу. А це – не тільки центри СНІДу, але також можуть бути й обласні та міські інфекційні лікарні, протитуберкульозні й наркологічні заклади, інші медичні заклади.

До безоплатних медичних послуг, які медичні заклади мають надавати людям, які живуть із ВІЛ або мають підозру на ВІЛ, відповідно до їхніх медичних потреб, входять:

  • тестування на вірус імунодефіциту людини та консультаційний супровід пацієнта на всіх етапах тестування;
  • проведення необхідних лабораторних досліджень, зокрема:
  • загальний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • визначення кількості CD4;
  • визначення вірусного навантаження ВІЛ у плазмі крові;
  • виявлення провірусної ДНК та серологічних маркерів ВІЛ;
  • дослідження пуповинної крові;
  • ПЛР у дітей для ранньої діагностики ВІЛ;
  • визначення HBsAg, антитіл до HCV;
  • біохімічний аналіз крові (креатинін, трансамінази, глюкоза);
  • дослідження на криптококовий антиген (CrAg);
  • ліпоарабіноманнановий тест сечі на ТБ (LF-LAM);
  • обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом;
  • інші лабораторні дослідження відповідно до потреб пацієнтів.
  • повний медичний супровід ВІЛ-позитивних людей (консультування, обстеження, призначення антиретровірусної терапії, лікування опортуністичних захворювань та контроль перебігу ВІЛ-інфекції тощо);
  • направлення пацієнтів для отримання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, інших медичних послуг;
  • проведення дослідження зразків крові дітей, які народилися від ВІЛ-позитивних матерів;
  • медичний нагляд дітей віком до 18 місяців, які народилися від ВІЛ-позитивної матері і чий діагноз ще на стадії підтвердження;
  • консультування членів родин і близьких людей, які живуть із ВІЛ тощо.

Антиретровірусні препарати в Україні мають бути доступними для кожної людини з ВІЛ-інфекцією та надаватися також безоплатно.

Повний обсяг послуг в межах пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання медичної допомоги в медичному закладі вимагають сплатити гроші або відмовили в самій послузі.

  •  Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я: із письмовою заявою (скаргою) на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Якщо клієнт залишився незадоволений, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ
  • Якщо пацієнту безпідставно відмовляють у наданні медичної послуги або вимагають гроші за послуги, які оплачує НСЗУ за Програмою медичних гарантій, це є порушенням договору між Національною службою здоров’я та закладом. Зазвичай НСЗУ не залишає такі повідомлення поза увагою та може вжити заходів аж до позбавлення державного фінансування такий медичний заклад, тому керівництво медичних закладів дуже не зацікавлено у таких скаргах, намагається не допускати до такого розвитку подій у разі конфлікту.
  • Клієнт має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

У пологовому вимагали кошти та захисні матеріали через ВІЛ-статус породіллі

Стигма і дискримінація з боку медпрацівників залишаються для ВІЛ-позитивних жінок України досить актуальними. Кожна друга жінка з ВІЛ+ дізнається про свій статус під час вагітності або під час лікування серйозних захворювань, а основними кейсами, де порушуються права жінок, які живуть з ВІЛ – є сфера гінекологічної допомоги.
До REAct звернулася клієнтка, яка повідомила, що у пологовому будинку її змушують, під виглядом благодійної допомоги, сплатити кошти лікарям. Також, через ВІЛ-позитивний статус жінки, медичні працівники надали їй список, що потрібно придбати за власні кошти, адже при пологах вона потребує багато медичних та гігієнічних захисних матеріалів, на які в пологовому немає грошей.
Документатор REAct одразу зателефонував на гарячу лінію МОЗ України та до головного лікаря даного медичного закладу. Порушення прав зі сторони медичних працівників було вирішено, жінці повідомили, що їй не потрібно нікому сплачувати кошти та купляти жодних захисних матеріалів.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що таке екстрена медична допомога, та як вона має надаватися?

Екстрена медична допомога надається відповідно до вимог Закону України «Про екстрену медичну допомогу». Відмова у можливості здійснення передачі та прийняття викликів екстреної медичної допомоги забороняється і призводить до відповідальності осіб, які її допустили чи здійснили (стаття 4).
Екстрена медична допомога — медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками невідкладних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.
Що при цьому слід мати на увазі?
  • Екстрена медична допомога за номером 103 є безоплатною. Людина отримує її незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем. Також для виклику швидкої не потрібно електронне направлення. Адже дзвінок на 103 передбачає, що людина перебуває у невідкладному стані.
Невідкладний стан — це раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або її оточенню і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.
В залежності від стану пацієнта є різні категорії звернень.
  • Критичне звернення означає, що пацієнт у критичному стані й потребує реанімаційних заходів. Це стан, який супроводжується відсутністю дихання, неефективним диханням, масивною крововтратою чи кровотечею.
  • Екстрене звернення означає, що пацієнт перебуває у невідкладному стані, який супроводжується порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, а також іншими відповідними скаргами та ознаками.
  • До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і не погіршиться через відтермінування надання медичної допомоги, проте він потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником.
Надання екстреної медичної допомоги є безоплатним. Зокрема:
  • на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах;
  • під час транспортування пацієнта, який потребує надання екстреної медичної допомоги в цей час, у відповідь на звернення медичних працівників;
  • при особистому зверненні пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.
Крім того, бригади екстреної допомоги мають виїжджати в разі критичного стану до пацієнтів з COVID-19, і на місці оцінюють стан здоров’я людини, визначають потребу у госпіталізації та транспортують осіб з підозрою на COVID-19 до визначеної лікарні. Якщо пацієнт з COVID-19 не потребує госпіталізації, йому мають надати необхідну медичну допомогу та рекомендації.
Законом передбачено відповідальність за такі порушення, як:
  • ненадання без поважних причин на місці події домедичної та медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;
  • ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
  • несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні.
Дії пацієнта, якщо йому відмовили в послузі швидкої медичної допомоги.
  • Насамперед виходячи з ургентності вирішення ситуації, потрібно терміново звернутися до «гарячої лінії» місцевого департаменту охорони здоров’я ОДА, також у частині регіонів діють окремі «гарячі лінії» з питань екстреної медичної допомоги, до «гарячої лінії» МОЗу за телефоном 0-800-505-201 та урядової «гарячої лінії» за телефоном 1545 з повідомленням про безпідставну відмову в наданні екстреної медичної допомоги та потребу в її отриманні.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати залучити до відповідальності медичних працівників за порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати.
  • Якщо клієнт залишився незадоволений, то має можливість звернутися зі письмовою скаргою до МОЗу або до суду. Звернутися до суду особа може незалежно від оскарження дій медичним працівником по відомчій вертикалі.
  • Також у разі настання наслідків відмови у надані екстреної медичної допомоги, або несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребував, можна звернутися із заявою до Національної поліції України на підставі ст. 139 Кримінального кодексу України за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний надати таку допомогу, якщо йому відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Які стаціонарні медичні послуги у лікарнях мають надаватися безкоштовно та що робити, якщо вимагають сплатити гроші?

Стаціонарна медична допомога відноситься до третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, яка надається відповідно до ст.35-3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Стаціонарна медична допомога – це та, яку пацієнт отримує у стаціонарних умовах медичного закладу. Це може бути медична допомога без хірургічних втручань, а також хірургічні операції.

Стаціонарна допомога є безоплатною для пацієнта, якщо:

  • є направлення від сімейного або лікуючого лікаря;
  • пацієнта доставляє до лікарні бригада екстреної медичної допомоги;
  • за направленням з іншого клінічного підрозділу або закладу в разі, якщо людина вже лікується у стаціонарі;
  • при самозверненні у невідкладному стані.

Далі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року якщо пацієнт не потребує оперативних втручань, допомога йому надається в межах пакету «Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій». Більшість госпіталізацій відбувається саме за цим пакетом. Також у межах Програми медичних гарантій пацієнт має право на безоплатні хірургічні операції. Їх проводять заклади, які мають договір з НСЗУ на «Хірургічні операції у стаціонарних умовах».

Які безоплатні послуги включатиме стаціонарна допомога, якщо пацієнт не потребує хірургічних втручань?

Госпіталізація в межах пакету стаціонарної допомоги без хірургічних втручань включає: профілактику, діагностику, лікування (в тому числі медикаментозне), медичну допомогу вагітним з ускладненим перебігом вагітності та медичну реабілітацію в гострому періоді.

В межах пакету пацієнт має право на такі безоплатні послуги:

  • первинний огляд;
  • необхідні лабораторні дослідження, такі як розгорнутий клінічний та біохімічний аналіз крові; ревматологічні та гострофазові показники, аналіз сечі та інші лабораторні дослідження відповідно до потреб пацієнтів;
  • необхідні інструментальні обстеження, такі як ендоскопічні, ультразвукові рентгенологічні дослідження, МРТ та інші, які потребує пацієнт;
  • знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;
  • медикаментозна терапія;
  • цілодобовий лікарський та медсестринський догляд;
  • ліки з Національного переліку основних лікарських засобів.

Які безоплатні послуги включатиме стаціонарна допомога, якщо пацієнту потрібна хірургічна операція?

До безоплатних медичних послуг за цим пакетом входить увесь перелік з вищезазначеного пакету та додатково:

  • проведення хірургічної операції з забезпеченням анестезії;
  • післяопераційний моніторинг пацієнта, знеболення та подальша медикаментозна терапія.

Повний обсяг послуг в межах стаціонарного пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаними пакетами послуг.

Як дізнатися, які безкоштовні послуги має надавати конкретний медичний заклад?

Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Так пацієнт може дізнатися які послуги за Програмою медичних гарантій надає будь-який заклад охорони здоров’я, що підписав договір з НСЗУ – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення». У таблиці розташовані законтрактовані заклади. Деталізувати таблицю можна за фільтрами ліворуч, а обравши необхідний заклад, потрібно натиснути кнопку «Група послуг» над таблицею. Це дозволить побачити, за якими саме групами послуг має контракти з НСЗУ потрібний заклад.

Дії пацієнта, якщо за отримання амбулаторної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у наданні самої послуги.

  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвоніть у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Клієнт має право звернутися зі скаргою до суду.

 

 

Категорії
Новини

REAct і ECOM починають стратегічну співпрацю

Система для моніторингу і реагування на порушення прав ключових груп REAct розпочинає співпрацю з Євразійською коаліцією по здоров’ю, правам, гендерному та сексуальному різноманіттю (ECOM). Статистичні дані та докази порушень прав чоловіків, які мають секс з чоловіками (ЧСЧ) та транс * людей, зібрані через REAct в семи країнах Східної Європи і Центральної Азії, будуть використовуватися при підготовці тіньових звітів зі структури ООН, при розробці рекомендацій щодо поліпшення правового середовища, а також при плануванні адвокаційних дій в регіоні СЄЦА.

На сьогодні в системі REAct задокументовано понад 4000 звернень про порушення прав, дискримінації та правових бар’єрів при доступі до послуг профілактики та лікування ВІЛ. З усієї кількості звернень 2-17% (залежно від країни) були зафіксовані від ЧСЧ і транс *людей. Сподіваємося, що завдяки співпраці з ECOM вдасться налагодити тісний контакт з представниками цієї досить закритої ключової групи в регіоні, завоювати довіру клієнтів і збільшити кількість і масштаби надання правової допомоги бенефіціарам. Також, крім реагування на порушення, важливою частиною діяльності REAct є аналіз зібраної інформації і спільні з партнерами зусилля щодо законодавчих змін та адвокації на регіональному, національному і локальному рівнях.

Одне із завдань ЕСОМ – сприяти розвитку сприятливого правового середовища для надання послуг в області ВІЛ-інфекції для ЧСЧ і транс * спільнот шляхом зниження стигматизації та дискримінації, просування і захисту прав людини і зняття законодавчих бар’єрів і перешкод.

Спільні зусилля, синергія і співробітництво між громадськими організаціями, регіональними мережами і зацікавленими сторонами в країнах зможуть вплинути на правову ситуацію в кожній окремій країні і в регіоні в цілому, знизити рівень стигми та дискримінації, а також поліпшити якість життя наших бенефіціарів.

Категорії
Історії реагування

Порушення прав клієнта на етапі стаціонарного лікування

Михайло перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з діагнозом – туберкульоз. Згодом виявилося, що у чоловіка цукровий діабет. Під час перебування на стаціонарному етапі лікування у клієнта трапилася гіперглікемічна кома, у зв’язку з чим виникла гостра потреба у наданні Михайлу персонального глюкометра та тест-смужок для нього. Але, права клієнта у доступі до медичних послуг було порушено. Лікар-ендокринолог відмовила у написанні рецепту, без якого закупівля глюкометра та тест-смужок є неможливою, так само як і передача інсуліну до даного медичного закладу.
За допомогою системи REAct клієнту була надана психологічна підтримка та юридичне консультування. Документатором REAct проведено бесіду з лікарем щодо видачі необхідного рецепту. Михайла взято на соціальний супровід з діагнозом ТБ в БО «100% життя» м.Львів
Наразі, чоловік повернувся додому та продовжує амбулаторне лікування туберкульозу. Михайло розпочав пошуки роботи, а його психоемоційний стан значно кращий, ніж був на початку супроводу. Він став більш оптимістично налаштованим щодо лікування та відкритим до комунікації з оточенням, готовий боротися з усіма труднощами.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи мають надаватися амбулаторні медичні послуги безкоштовно та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші?

Амбулаторна спеціалізована медична допомога відноситься до вторинної медичної допомоги, яка надається відповідно до ст.35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Зазвичай це допомога, яку пацієнт отримує без госпіталізації до лікарні (наприклад, у поліклініці).
Амбулаторна допомога є безоплатною для пацієнта, якщо він має направлення від сімейного або лікуючого лікаря.
До яких лікарів-спеціалістів пацієнт може потрапити без направлення:
  •  педіатр
  •  гінеколог
  •  психіатр
  •  стоматолог
  •  нарколог
  •  фтизіатр
Також без направлення пацієнт може звернутись до лікаря, у якого він перебуває під медичним наглядом.
Далі потрібно обрати будь-який медичний заклад, що уклав договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та отримати послугу.
Що при цьому слід мати на увазі?
З 1 квітня 2021 року амбулаторна допомога надається в межах пакету «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах» та включатиме наступні безоплатні послуги:
  • Надання консультацій лікарями вузької спеціалізації. Це консультації від таких лікарів як, наприклад, хірург, офтальмолог, травматолог, ЛОР, а також проведення ними лікувальних процедур, або малих хірургічних втручань, досліджень та обстежень. Всі ці послуги пацієнт отримує або в амбулаторно-поліклінічних умовах, або на умовах денного стаціонару.
  • Проведення необхідних лабораторних аналізів. А саме: загально-клінічні та біохімічні – такі як розгорнутий аналіз крові, визначення групи крові і резус фактору, біохімічний аналіз крові, ревматологічні та гострофазові показники, коагулограму, глюкозу, імунологічні дослідження для виявлення та контролю за інфекційними та неінфекційними захворюваннями, загальний аналіз сечі тощо.
  • Проведення необхідних інструментальних досліджень на кшталт рентгену, КТ, МРТ, УЗД, ендоскопічних обстежень, електрокардіографії, електроенцефалографії, офтальмологічних досліджень та інших.
  • Надання медичної допомоги в умовах денного стаціонару.
  • Надання медичної допомоги пацієнтам при зверненні до травматологічних пунктів або при зверненні до приймального відділення без подальшої госпіталізації пацієнтів.
Повний обсяг послуг в межах амбулаторного пакету можна подивитись на сайті НСЗУ, обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.
Важливо пам’ятати про те, що пацієнт має право безоплатно отримати всі необхідні лабораторні чи інструментальні дослідження, на які є направлення і які мають змогу зробити заклади, що мають договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу.
Як дізнатися, які безкоштовні послуги має надавати конкретний медичний заклад?
Це можна зробити на офіційному сайті НСЗУ. Так пацієнт може дізнатися які послуги за Програмою медичних гарантій надає будь-який заклад охорони здоров’я, що підписав договір з НСЗУ – Розділ «Укладені договори про медичне обслуговування населення» У таблиці розташовані законтрактовані заклади. Деталізувати таблицю можна за фільтрами ліворуч, а обравши необхідний заклад, потрібно натиснути кнопку «Група послуг» над таблицею. Це дозволить побачити, за якими саме групами послуг має контракти з НСЗУ потрібний заклад.
Дії пацієнта, якщо за отримання амбулаторної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у наданні самої послуги.
  • Насамперед, потрібно звернутися до головного лікаря медичного закладу, краще із письмовою заявою (скаргою), в якої вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого медичним закладом за їх надання, яку зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо це не дало належного результату – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я із письмовою заявою (скаргою) вже також на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвоніть у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Клієнт має право звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Історії реагування

Допомога в отриманні ЗПТ в СІЗО

До нас звернувся пацієнт ЗПТ та попросив допомоги в отриманні ліків.

Чоловіка було засуджено до 2 місяців арешту, до його справи долучили документи, в яких зазначалося, що він є учасником програми замісної підтримувальної терапії. Перші декілька днів клієнта щоденно доставляли на Сайт для отримання ліків, та після переведення у СІЗО видача препаратів припинилася. До ув’язненого навіть не викликали лікаря-нарколога, як цього вимагає процедура (спільний Наказ МОЗ, МВС, Мін’юсту та ДСУКН від 07.11.2012 № 821/937/1549/5/156, яким затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії на випадок арешту пацієнта ЗПТ).

На день звернення до REAct, чоловік був третій день без ліків і перебував у стані сильної абстиненції. Реактором, яка є представницею БО “ВОЛНА”, одразу було сповіщено Генеральну прокуратуру, адже ненадання медичної допомоги, відповідно до Конвенції про захист прав людини, прирівнюється до катувань. В результаті, наступного дня до хворого викликали лікаря, який призначив йому продовження лікування препаратами ЗПТ.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Чи має надаватися первинна медична допомога безплатно та що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші?

Первинна медична допомога надається відповідно до ст. 35-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Кожний пацієнт, що уклав декларацію про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою перелік медичних послуг на первинній ланці. Така допомога оплачується лікарю на підставі договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Що при цьому слід мати на увазі?

З 1 квітня 2021 року первинна допомога надається в межах пакету «Первинна медична допомога». У пакет безоплатних медичних послуг первинної ланки входить низка профілактичних обстежень, первинних лікувальних заходів тощо. Так, у сімейного лікаря можна безоплатно:

  • пройти діагностику та отримати лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних захворювань, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних станів;
  • пройти динамічне спостереження за пацієнтами із хронічними захворюваннями відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;
  • пройти профілактичний огляд та отримати медичну довідку;
  • отримати електронне направлення на призначені лікарем обстеження, або на консультацію до вузькопрофільних спеціалістів;
  • отримати поради щодо свого здоров’я, харчування, способу життя;
  • пройти вакцинацію за календарем щеплень;
  • отримати електронний рецепт на «Доступні ліки».

З огляду на скарги, спосіб життя, історію хвороби лікар має визначати, який обсяг обстежень потребує кожен пацієнт.

Кожен пацієнт, що уклав декларацію про вибір сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, має право на безоплатний гарантований державою перелік медичних послуг на первинній ланці, який включає такі аналізи:

– загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

– загальний аналіз сечі;

– загальний холестерин;

– глюкоза крові.

Також безоплатно пацієнт може отримати на первинній ланці швидкі тести на:

– вагітність;

– тропонін;

– ВІЛ;

– вірусні гепатити;

– визначення антигену SARS-CoV-2.

Тобто, на первинній ланці пацієнт може отримати аналізи, які передбачені в межах пакету первинної допомоги. Якщо потрібні інші аналізи, лікар має направити на спеціалізовану ланку і пацієнт отримає їх безоплатно у закладах, які мають договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу.

Повний обсяг послуг в межах цього пакету можна подивитись на сайті НСЗУ обравши специфікацію за вказаним пакетом послуг.

Дії пацієнта, якщо за отримання первинної медичної допомоги в нього вимагають сплатити гроші або відмовили у самій послузі.

  • Насамперед потрібно вимагати усунення порушення права на отримання безоплатних медичних послуг за вказаним пакетом та посилаючись на наявність державного фінансування, отриманого сімейним лікарем за їх надання.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до місцевого або обласного управління охорони здоров’я: із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані звичайно зареєструвати та відреагувати. Як правило на практиці цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) подавши скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ
  • Якщо виникають запитання стосовно оформлення звернення зі скаргою, можна подзвонити у контакт-центр НСЗУ за безоплатним номером 16-77.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до суду.
Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо медичні працівники вимагають сплатити гроші за надання медичної допомоги та послуг?

Проєкт «REAct» починає розміщення низки публікацій з роз’ясненням того, які саме безоплатні послуги та за якими напрямками гарантує пацієнту держава, а також які підстави їх отримання та як можна переконатися, що медичний заклад, до якого звернувся пацієнт, отримує відповідне фінансування та має їх надавати, як діяти пацієнтові, якщо порушено його права на отримання медичної допомоги.

Українське законодавство гарантує право на безоплатну медичну допомогу у державних та комунальних медичних закладах (ст. 49 Конституції України) про що багатьом відомо. Однак на практиці існують розповсюджені випадки, коли особи, які звертаються по медичну допомогу, стикаються з відмовою медичних працівників таких закладів у наданні медичних послуг та допомоги, що призводить як до порушень прав особи, яка звернулася за медичними послугами, так й до виникнення непорозумінь та конфліктів.

Що при цьому слід мати на увазі?

Насамперед потрібно знати, що в Україні з 1 квітня 2020 року працює Програма медичних гарантій, затверджена урядом. Вона гарантує пацієнтам певний перелік безоплатних медичних послуг. На нову систему фінансування перейшли медичні заклади, які надають медичні послуги та допомогу. Так, значна більшість міських, районних та обласних поліклінік та лікарень підписали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про отримання фінансування на надання медичних послуг. Завдяки Програмі медичних гарантій пацієнти отримали чіткий, гарантований Законом, перелік безоплатних для них медичних послуг (гарантований пакет, або англійською – benefit package, згідно з міжнародною медичною практикою). Причина цього реформування теперішньої системи безоплатної медичної допомоги – дефіцит бюджету та так звана раціоналізація в системі охорони здоров’я. Одним з принципів розробки програми медичних гарантій є пріоритизація. Міністерство охорони здоров’я затвердило Наказ про пріоритетні напрями розвитку сфери охорони здоров’я на 2020-2022 роки. Ці напрями були враховані в Програмі медичних гарантій, в межах якої введено ряд окремих пакетів медичних послуг (медичної допомоги), гарантованих державою, обслуговування пацієнтів в рамках яких фінансується державним бюджетом.

Нагадуємо, що до медичної допомоги в Україні належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спеціалізована) медична допомога (амбулаторна); третинна (високоспеціалізована) медична допомога (частіше стаціонарна); паліативна допомога. Кожен пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування, а в контексті отримання безоплатних медичних послуг — такі послуги з лікування мають бути надані згідно зі змістом відповідного пакету медичних послуг.

Категорії
Новини

6 нових регіонів приєдналися до REAct

22 квітня відбувся он-лайн тренінг для координаторів нових регіонів впровадження проєкту REAct. В рамках третьої хвилі розширення діяльності REAct до системи приєднались: Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Полтавська, Тернопільська і Черкаська області.

Під час онлайн-зустрічі обговорили механізм роботи та подальші кроки координаторів задля якісного надання допомоги представникам уразливих до ВІЛ/ТБ груп населення.

Наразі система REAct вже представлена у 18 регіонах України!

Вітаємо в нашій команді нових координаторів регіонів! Впевнені в нашій плідній співпраці та реалізації ефективних механізмів реагування на випадки порушень прав представників ключових спільнот.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Дії клієнта, якщо порушено його права на отримання соціальної допомоги

  • Насамперед, має сенс звернути увагу відповідної особи – працівника органу у сфері надання соціальних послуг-порушника, що ним незаконно порушуються права людини на отримання соціальної допомоги, які гарантовані чинним законодавством України та вимагати дотримання цих прав.
  • Якщо це не дало результатів, потрібно звернутися до керівника органу у сфері надання соціальних послуг, краще із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання соціальних послуг та допомоги. Вашу заяву (скаргу) зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це також не дало належного результату – потрібно звернутися до міського або, навіть, обласного управління соціального захисту населення із письмовою заявою (скаргою) на дії керівника місцевого закладу щодо відсутності реагування. У заяві (скарзі) вимагати усунення порушення прав людини на отримання соціальних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Зазвичай, на практиці, цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення Мінсоцполітики або до суду. Звернутися до суду особа може незалежно від оскарження дій по відомчої вертикалі.
Категорії
Історії реагування

Порушення прав клієнтів ЗПТ зі сторони правоохоронців

До REAct звернулася пара, що перебуває у цивільному шлюбі, з повідомленням про неправомірні дії поліції щодо них. Чоловік та жінка є пацієнтами програми ЗПТ, на сайті вони отримали препарати для самостійного приймання на строк 10 днів. Повертаючись додому, пара була зупинена співробітниками поліції, які почали принижувати їх, грубо поводитися, самовільно лізти у кишені та, безпідставно, проводити обшук. Хоча клієнти поінформували правоохоронців, що вони приймають ЗПТ та показали всі необхідні документи, проте ніхто їх не слухав. Побачивши такі незаконні дії поліції, на захист людям прийшли лікар та медсестра зі сайту ЗПТ, які намагалися пояснити, що все законно і жодних проблем з прийманням препаратів у пацієнтів не було. Проте, поліцейські забрали клієнтів до відділку.

Протримавши чоловіка і жінку у відділку весь день, більшу частину часу прикованими кайданками до радіатора опалення, ввечері їх відпустили, пред’явивши адміністративні правопорушення за перехід дороги в неустановленому місці. Також, повернули лише половину препарату “Метадон-ЗН”, який вранці вилучили не склавши протоколу.

Вийшовши з відділку, жінка одразу звернулася до REAct з проханням про допомогу у поверненні препарату. Наступного дня, разом з юристкою БФ “Надія та Довіра”, клієнти прийшли до поліцейського відділку з наміром встановити події. Реакторка намагалася подати заяву про розгляд ситуації, проте її приймати не хотіли, але взяли пояснення та повідомили, що на даний час не має можливості встановити події, бо співробітники пішли на вихідні, а в журналі чергового не має відповідного запису про те, що чоловік та жінка перебували у них.

В рамках REAct, спільно з юристами Благодійний Фонд “Надія та Довіра” написано та подано заяву на ім’я начальника місцевого відділу поліції з вимогою перегляду камер спостереження, які знаходяться на вході до відділу та у самому приміщенні, з метою встановлення факту перебування там клієнтів. Наразі ДБР відкрило кримінальну справу та проводиться розслідування цього випадку порушення прав.

Категорії
Новини

Порушення прав жінок, які вживають наркотики, представлені на паралельному заході 64-ї Комісії ООН з наркотичних засобів

Під час паралельного заходу 64-ї сесії Комісії ООН з наркотичних засобів: «Критична ситуація з порушенням прав жінок, які вживають наркотики в регіоні Східної Європи і Центральної Азії: потрібні негайні дії» представники державних установ та неурядових організацій обговорили проблеми і діючі передові методи надання притулку та психосоціальних послуг жінкам, які вживають наркотики.

В ході заходу було представлено огляд найчастіших видів порушень прав людини щодо представниць ключової групи – жінок, які вживають наркотики, зібраних за допомогою системи моніторингу і реагування REAct. Згідно з результатами, зафіксованими в 5 країнах: Україні, Молдові, Грузії, Киргизстані і Таджикистані, порушення стосувалися:

Також зафіксовані випадки насильства з боку поліції і принизливого ставлення в закладах охорони здоров’я. Такі дані представила Вікторія Калинюк, регіональна координаторка REAct в Східній Європі і Центральній Азії. Вона зазначила, що система REAct не тільки фіксує випадки порушення прав ключових груп населення, але і допомагає вирішувати кожен випадок індивідуально.

Організатори заходу: Альянс громадського здоров’я Alliance for Public Health і Eurasian Harm Reduction Association – EHRA

Запис зустрічі:

https://www.youtube.com/watch?v=NOMsbIwd_YQ
Категорії
Новини

REAct взяв участь у фестивалі Docudays UA

З 26 березня по 4 квітня 2021 року проходив Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, який відбувається щороку в Києві. Метою фестивалю є сприяння дотриманню й захисту прав людини та основоположних свобод, утвердження розуміння людської гідності як найвищої цінності, підвищення рівню громадянської активності в Україні та сприяння розвитку документального кіно.

Цьогоріч, проект REAct: Права-Докази-Дія став співорганізатором правозахисного заходу «В’язнична медицина. Яку допомогу отримують хворі?», який проходив в рамках Docudays UA. Максим Буткевич, національний координатор проекту REAct в Україні, під час свого виступу пояснив, чому доступ до медичних послуг є правом усіх людей, у тому числі й тих, хто відбуває покарання та які виникають складності в отриманні інформацію про правопорушення щодо людей, які перебувають за ґратами.

«В період з листопада 2019 року до жовтня 2020 системою моніторингу і реагування REAct отримано 69 повідомлень про порушення прав від ув’язнених чи колишніх ув’язнених. Найбільше порушень стосувалися відмови у надані допомоги, здебільшого — наданні медичної допомоги. Клієнти повідомляли, що зверталися через погіршення стану здоров’я в цілому, і, зокрема, через лікування ВІЛ, щодо програми ЗПТ чи лікування туберкульозу, – розповів Максим Буткевич. –  Картина, яку змалювали учасники під час дискусії — надзвичайно тривожна. Адже, крім того, що йдеться про порушення прав людей —ув’язнені є однією з ключових груп, найуразливіших до ВІЛ і туберкульозу — теперішня ситуація з медичною допомогою в пенітенціарній системі лише сприяє поширенню цих суспільно небезпечних захворювань».

На жаль, більшість учасників та учасниць обговорення констатували, що слід говорити про те, яку допомогу не отримують хворі, які перебувають в ув’язненні та що питання з медичною допомогою в пенітенціарній системі потрібно вирішувати на державному рівні.

Категорії
Історії реагування

Допомога з відновленням документів та тимчасовим місцем проживання

До документатора проекту REAct звернулася ВІЛ-позитивна жінка, яка разом зі своєю малолітньою донькою проходила лікування у протитуберкульозному  закладі. Клієнтка з дитиною вже закінчували активну фазу лікування та мали переводитися на підтримувальну. Проте виписуватися їм не було куди, бо помешкання, у якому вони проживали до госпіталізації у занедбаному стані. За допомогою до держави жінка також не могла звернутися, бо загубила паспорт та свідоцтво про народження дитини. Оскільки на той час вона зловживала алкоголем, то відновленням документів не займалася. Батько дитини живе у занедбаному будинку, вживає алкоголь та не бентежиться про подальшу долю жінки та доньки. А в місті, де проживає клієнтка, функціонує лише один пункт для перебування безхатченків, але він нічного перебування і відмовляє матері з дитиною.

👉 Завдяки злагодженій роботі REAct та БО “БТ “100% ЖИТТЯ ДНІПРО”, клієнтці була надана психоемоційна підтримка та юридична консультація, під час якої вона отримала всю необхідну інформацію. Також, жінку перенаправлено до представників Ценр Реабілітації “Новий Початок”, які допомогли з наданням тимчасового притулку та відновленням документів після виписки.

Категорії
Новини

REAct заручився підтримкою представництва Омбудсмана на Миколаївщині

Представники проекту REAct в Миколаївському регіоні домовилися про співпрацю щодо дотримання прав представників ключових груп, вразливих до ВІЛ та туберкульозу з регіональною представницею Уповноваженого ВРУ з прав людини в Миколаївській області Юлією Левкович та регіональним координатором взаємодії з громадськістю Вадимом Жепало.

Під час робочої зустрічі, яка відбулася у квітні 2021 року, учасники обговорили питання співпраці щодо забезпечення прав уразливих груп населення, у тому числі  чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками, осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду, людей, які вживають наркотичні засоби ін’єкційним шляхом, людей, які живуть з туберкульозом, безхатченків, людей у місцях позбавлення волі та колишніх ув’язнених, ромського населення, підлітків у кризових ситуаціях.

З урахуванням мети проекту REAct, під час зустрічі погоджено інформування реакторами працівників регіонального представництва Омбудсмана про випадки порушень прав уразливих груп населення, проведення спільних просвітницьких заходів, внесення відповідних пропозицій до органів влади, розробку меморандуму про співпрацю та спільного плану дій.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо медичні працівники відмовляють у наданні медичної допомоги та послуг?

Українське законодавство гарантує право на охорону здоров’я та медичну допомогу (ст. 49 Конституції України). Однак, на жаль, існують випадки, коли громадяни стикаються з відмовою медичних працівників у наданні медичних послуг та допомоги, у тому числі у госпіталізації.

Що при цьому слід мати на увазі та як діяти в такому разі?

  1. Насамперед потрібно знати, що розуміється під поняттям «медична допомога». Відповідно до ст.3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Основи), медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
  2. До медичної допомоги належать: екстрена медична допомога; первинна медична допомога; вторинна (спеціалізована) медична допомога (амбулаторна); третинна (високоспеціалізована) медична допомога (стаціонарна); паліативна допомога.
  3. Кожен пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому закладі охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування (ст. 38 Основ).
  4. Також, у разі необхідності надання особі екстреної медичної допомоги, відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу», кожен має право звернутися за отриманням екстреної медичної допомоги до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, який може забезпечити надання такої допомоги.

Невідкладним станом людини відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» вважається раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточенню і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин (ст.1 Закону). Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, є не допустимим і тягне за собою кримінальну відповідальність за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний надати таку допомогу, якщо йому відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого (ст. 139 Кримінального кодексу України).

  • До речі, щодо поточної (не екстреної) потреби у стаціонарному лікуванні. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не пов’язує надання медичної допомоги лікувальними закладами чи надання будь-яких інших послуг з реєстрації чи проживання особи. Тобто, якщо особа зареєстрована за однією адресою (наприклад, у райцентрі області / в іншої області), а проживає за іншою (в обласному центрі / іншому місті), це не позбавляє її права звернутись до лікувального закладу за місцем фактичного проживання та вимагати надання кваліфікованої медичної допомоги. Для цього такій особі потрібно звернутись до лікарні із заявою на ім’я головного лікаря, в якій викласти прохання поставити її на облік за місцем фактичного проживання, що мають за законом зробити.

Дії клієнта, якщо порушено його права, на отримання медичної допомоги.

  • Насамперед має сенс звернути увагу медичного працівника – порушника, що права особи на отримання медичної допомоги, гарантовані чинним законодавством України (зазначені вище), незаконно порушуються цим медичним працівником та вимагати дотримання прав особи.
  • Звернутися до головного лікаря медичного закладу із письмовою заявою (скаргою), в якій вимагати усунення порушення права на отримання медичних послуг та допомоги. Заяву зобов’язані зареєструвати, надавши вхідний реєстраційний номер.
  • Якщо, раптом, попри очікування, це також не дало належного результату (на практиці це буває не так часто) – потрібно звернутися до міського або, навіть, обласного управління охорони здоров’я: http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja із письмовою заявою (скаргою) на дії головного лікаря медичного закладу щодо відсутності реагування, в якій вимагати усунення порушення прав особи на отримання медичних послуг та допомоги, яку зобов’язані зареєструвати та відреагувати. Зазвичай цього достатньо для усунення порушення.
  • Якщо клієнт залишився незадоволеним, він має можливість звернутися зі скаргою до Міністерства охорони здоров’я чи до суду.
  • Також, у разі наявності наслідків відмови у прийнятті пацієнта, який потребував екстреної медичної допомоги або несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребував, можливо звернутися із заявою до Національної поліції України на підставі ст. 139 Кримінального кодексу України за ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний надати таку допомогу, якщо йому відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого.
Категорії
Історії реагування

Проблеми доступу до ЗПТ у виправних центрах

Однією з проблем, з якою зустрічаються представники уразливих груп, є високий поріг доступу до програми замісної підтримуючої терапії (ЗПТ), а саме: можливість отримувати препарати лише на сайтах, недоступність до препаратів у випадку затримання чи ув’язнення та ін.

Клієнт проекту REAct, який раніше вже звертався за допомогою, поскаржився на порушення його прав у доступі до лікування. Чоловік, який живе з ВІЛ, отримував лікування ЗПТ у наркології за місцем проживання. З метою відбування покарання його направили до виправного центру, який знаходиться в іншій області. Не маючи, у виправному закладі, доступу до ЗПТ, чоловік троє суток знаходився у абстинентному синдромі.

Завдяки наявній у клієнта інформації про систему REAct, він зателефонував документатору і попросив допомогти у доступі до отримання ЗПТ. Чоловіка одразу переадресували на Гарячу лінію з питань ЗПТ та надали необхідну консультацію, що робити у подібних випадках. Вранці наступного дня було відновлено право клієнта на доступ до ЗПТ і чоловік отримав препарати.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо медичний працівник розголосив ваш ВІЛ-позитивний статус?

Українське законодавство охороняє особисту інформацію про стан здоров’я та забороняє її незаконне розголошення. Однак на практиці, на жаль, існують випадки, коли медичні працівники розголошують інформацію про захворювання особи на ВІЛ-інфекцію, що є прямим порушенням прав хворого та вимог законодавства.

Що при цьому слід мати на увазі та як діяти в такому разі?

  1. Насамперед щоб вірно зорієнтуватися, потрібно знати про наступне. Будь-який працівник медичного закладу (лікар, медична сестра та немедичний персонал), якому у зв’язку з виконанням своїх службових або про­фесійних обов’язків стало відомо про хворобу та стан здоров’я особи, не має права розголошувати цю інформацію, крім передбачених законодавством випадків.

Розголошення відомостей про проведення медичного обстеження на виявлення вірусу імунодефіциту людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів тягне за собою кримінальну відповідальність на підставі статті 132 Кримінального кодексу України.

  1. Медичною таємницею при цьому є не тільки стан здоров’я людини та діагноз, а й факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою, згідно зі статтею 39-1 “Основ законодавства України про охорону здоров’я” – право на таємницю про стан здоров’я.
  2. Розголошення відомостей означає, що особа, яка зобов’язана зберігати отриману медичну інформацію в таємниці, незаконно ознайомлює з нею сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість дізнатися медичну таємницю відносно пацієнта медичного закладу, особливо коли це стосується ВІЛ-статусу. Способи розголошення відомостей можуть бути різними: як повідомлення у розмовах з іншими особами, наприклад, сусідами за місцем мешкання хворого, передання через сторонніх осіб якихось запрошень на чергове відвідування лікаря у, наприклад,  Центрі СНІДу до надання сторонній особі документів, що містять відповідні відомості.
  3. Також, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», люди, які живуть з ВІЛ, мають право на відшкодування шкоди,  пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус.

Дії клієнта, якщо порушено його права, внаслідок чого розголошено ВІЛ-позитивний статус

  • Якщо у потерпілої від порушення прав (розголошення статусу) особи є бажання доводити справу до кримінальної відповідальності медичного працівника – порушника, то вона має подати заяву про вчинення відносно неї злочину за статтею 132 Кримінального кодексу України до Національної поліції.
  • Якщо особа отримала шкоду, пов’язану з обмеженням її прав внаслідок розголошення чи розкриття інформації про її позитивний ВІЛ-статус, вона має підстави звернутися до суду з цивільним позовом щодо винної особи (медичного працівника чи медичного закладу, згідно з фактичними обставинами випадку) про відшкодування шкоди за ст. 15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».     
Категорії
Історії реагування

Допомога в отриманні безкоштовних ліків

Клієнтка звернулася до REAct, через порушення прав її онуки, непрацездатної людини, яка входить  до групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.

Літня жінка розповіла, що зверталася до Департаменту охорони здоров’я у себе в регіоні щодо подальшого безкоштовного отримання дороговартісного препарату «Хуміра» для своєї онуки, у якої туберкульоз, але отримала відмову.

Документатором REAct була надана допомога у підготовці та поданні заяви на ім’я місцевого депутата для подальшого реагування виконавчими органами міської ради. Незабаром клієнтка отримала відповідь від Департаменту охорони здоров’я міської ради, в якій зазначалося, що онуку внесено у список отримувачів безкоштовних ліків для боротьби з недугою.

Категорії
Без категорії

Система REAct долучилася до Маршу Жінок – 2021

Команда системи моніторингу та реагування на порушення прав людини в Україні – REAct підтримує вимоги Маршу жінок-2021 щодо забезпечення дотримання прав жінок з ключових спільнот таких, як повага і захист, викорінення гендерно-обумовленої дискримінації та належне виконання обов’язків з боку держави. Представники REAct взяли участь в Марші у Києві, Одесі та Харкові, щоб привернути увагу до викликів, з якими стикаються жінки в Україні, особливо під час пандемії COVID-19.

З 775 випадків порушення прав представників і представниць ключових спільнот, які були зафіксовані силами REAct у 2020 році, 42% припадають на звернення від жінок, тому що, навіть на тлі поширених правопорушень, порушення прав жінок є кричущими. Найчастіше права жінок порушуються медичними працівниками (48%), поліцією (22%), близьким оточенням (17%) і соціальними службами (7%).

Як свідчать дані, отримані при впровадженні REAct в 4 пілотних регіонах, торік зафіксовано 327 випадків порушення прав серед жінок, з яких 189 випадків щодо жінок ЛВІН. Основним порушником щодо представниць ЛВІН є медичні працівники державних установ охорони здоров’я – в 41% випадків, на другому місці – поліція – в 22% випадків.

Ми рішуче підтримуємо вимоги Маршу жінок-2021, тому що:

  • права жінок – це права людини, а гендерно-обумовлена ​​дискримінація – це порушення прав людини;
  • ми допомагаємо представникам і представницям ключових спільнот, уразливих до ВІЛ і туберкульозу, які зіткнулися з порушенням їх прав – і багато з цих порушень стосуються, перш за все, жінок;
  • гендерно-обумовлена ​​дискримінація виключає загальний доступ до послуг з охорони здоров’я і підвищує уразливість до ВІЛ і туберкульозу;
  • в умовах гендерної нерівності жінки є більш уразливими до багатьох небезпечних захворювань;
  • чимало форм гендерно-обумовленої дискримінації є «прихованими» і призводять до того, що жінки, які її відчувають, не можуть отримати допомогу і захист;
  • без усунення гендерної нерівності та гендерно-обумовленого насильства неможливо перемогти епідемію – зокрема ВІЛ і туберкульозу;
  • суспільством і державними структурами зроблено занадто мало для того, щоб забезпечити всім жінкам, незалежно від соціального статусу, роду занять і стану здоров’я, адекватну підтримку і захист.

Звернувшись до представників системи REAct, можна безплатно отримати психологічну підтримку, соціальний супровід, допомогу в отриманні медичних послуг та юридичний супровід. Всі звернення документуються з дотриманням принципів конфіденційності та надійності зберігання даних.

Категорії
Новини

Система REAct долучилася до Маршу Жінок – 2021

Команда системи моніторингу та реагування на порушення прав людини в Україні – REAct підтримує вимоги Маршу жінок-2021 щодо забезпечення дотримання прав жінок з ключових спільнот таких, як повага і захист, викорінення гендерно-обумовленої дискримінації та належне виконання обов’язків з боку держави. Представники REAct взяли участь в Марші у Києві, Одесі та Харкові, щоб привернути увагу до викликів, з якими стикаються жінки в Україні, особливо під час пандемії COVID-19.

З 775 випадків порушення прав представників і представниць ключових спільнот, які були зафіксовані силами REAct у 2020 році, 42% припадають на звернення від жінок, тому що, навіть на тлі поширених правопорушень, порушення прав жінок є кричущими. Найчастіше права жінок порушуються медичними працівниками (48%), поліцією (22%), близьким оточенням (17%) і соціальними службами (7%).

Як свідчать дані, отримані при впровадженні REAct в 4 пілотних регіонах, торік зафіксовано 327 випадків порушення прав серед жінок, з яких 189 випадків щодо жінок ЛВІН. Основним порушником щодо представниць ЛВІН є медичні працівники державних установ охорони здоров’я – в 41% випадків, на другому місці – поліція – в 22% випадків.

Ми рішуче підтримуємо вимоги Маршу жінок-2021, тому що:

  • права жінок – це права людини, а гендерно-обумовлена ​​дискримінація – це порушення прав людини;
  • ми допомагаємо представникам і представницям ключових спільнот, уразливих до ВІЛ і туберкульозу, які зіткнулися з порушенням їх прав – і багато з цих порушень стосуються, перш за все, жінок;
  • гендерно-обумовлена ​​дискримінація виключає загальний доступ до послуг з охорони здоров’я і підвищує уразливість до ВІЛ і туберкульозу;
  • в умовах гендерної нерівності жінки є більш уразливими до багатьох небезпечних захворювань;
  • чимало форм гендерно-обумовленої дискримінації є «прихованими» і призводять до того, що жінки, які її відчувають, не можуть отримати допомогу і захист;
  • без усунення гендерної нерівності та гендерно-обумовленого насильства неможливо перемогти епідемію – зокрема ВІЛ і туберкульозу;
  • суспільством і державними структурами зроблено занадто мало для того, щоб забезпечити всім жінкам, незалежно від соціального статусу, роду занять і стану здоров’я, адекватну підтримку і захист.

Звернувшись до представників системи REAct, можна безплатно отримати психологічну підтримку, соціальний супровід, допомогу в отриманні медичних послуг та юридичний супровід. Всі звернення документуються з дотриманням принципів конфіденційності та надійності зберігання даних.

Категорії
Історії реагування

Розкриття статусу та як допоміг REAct захистити права клієнтки

Коли людина вперше дізнається про свій ВІЛ-статус, сама не може в це повірити, і, часто, заперечує його. Через це їй важко розповісти про своє захворювання рідним, близьким людям. Ще однією вагомою причиною не розповідати про ВІЛ є високий рівень стигми у суспільстві. Але, часто трапляється, що розголошення статусу стається всупереч волі людини.

Сніжана потрапила до REAct в дуже пригніченому стані. Жінка живе з ВІЛ, відповідально приймає АРВ терапію, виховує малолітню дочку та доглядає за матір’ю з інвалідністю. Розпочавши нові стосунки з чоловіком, на клієнтку посипалися погрози, а згодом і відкриті залякування від сусідки, яка раніше була близькою подругою. Після того, як «подруга» стала нівечити майно Сніжани, вона вимушена була звернутися до поліції. Правоохоронці приїздили на виклики та проводили лише бесіди. Зрештою, був розкритий ВІЛ-позитивний статус жінки серед мешканців будинку та членів її родини. Це позбавило клієнтку здатності нормально працювати та відпочивати.

Зважаючи на бездіяльність місцевої поліції, Сніжана зателефонувала на гарячу лінію поліції, де їй пояснили, що погрози в усній формі не є злочином. А отже, виходить, що на законодавчому рівні держава не захищає осіб, які опинилися в подібній ситуації.

Завдяки злагодженій роботі REAct та БО “БФ “Громадське здоров’я” (м. Кривий Ріг) клієнтці була надана психоемоційна підтримка психолога фонду, який допоміг у ситуації з розкриттям статусу та подоланням тривоги за своє життя і здоров’я дитини. Після цього жінку направлено на сайт правової допомоги для подальшої роботи щодо захисту її прав.

Зараз у житті Сніжани все поступово налагоджується, а надана підтримка системи REAct, певним чином, цьому допомогла.

Категорії
Корисні матеріали Поради юриста

Що робити, якщо роботодавець вимагає надати інформацію про Ваш ВІЛ-статус?

Багато людей, у своєму повсякденному житті, зіштовхуються з порушенням їхніх прав. Щоб допомогти краще зрозуміти свої права та розібратися у законодавстві, ми започатковуємо рубрику «Знай свої права», в якій можна буде знайти практичні рекомендації від юриста та поставити своє запитання для отримання розгорнутої відповіді. Отже, перша тема: що робити, якщо роботодавець вимагає надати інформацію про Ваш ВІЛ-статус?

Українське трудове законодавство забороняє працедавцям при укладанні трудової угоди вимагати, зокрема, особисту інформацію про стан здоров’я і ВІЛ-статус. Однак на практиці, на жаль, досить поширені випадки, коли керівники підприємств, установ, організацій вимагають від працівника довідку про відсутність захворювання на ВІЛ-інфекцію, що є прямим порушенням трудового законодавства.

Що слід пояснити працедавцю на його вимогу пройти тестування на ВІЛ?

  1. При вимаганні від працівника довідки про відсутність захворювання на ВІЛ-інфекцію потрібно зазначити та наголосити, що тестування на ВІЛ є правом, а не обов’язком, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (далі – Закон), яка визначає право особи на тестування з метою виявлення ВІЛ, умови та порядок його проведення. А саме, що «тестування проводиться добровільно, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров’я особи».

2. Інформація про тестування на ВІЛ надійно захищена, не зважаючи на результат. Про результати тестування з метою виявлення ВІЛ повідомляється лише особі, стосовно якої було проведено тестування, працівником, уповноваженим на це закладом, що проводив тестування, з урахуванням вимог щодо конфіденційності зазначеної інформації, а у випадках та за умов, установлених Законом, – батькам чи іншим законним представникам такої особи (стаття 7 Закону).

3. Закон гарантує захист інформації про позитивний ВІЛ-статус людини від розголошення та розкриття третім особам (стаття 13 Закону), а відомості про результати тестування особи з метою виявлення ВІЛ, про наявність або відсутність в особи ВІЛ-інфекції є конфіденційними та становлять лікарську таємницю, яка може бути повідомлена іншим третім особам – лише за рішенням суду в установлених законом випадках.

4. Звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, а також обмеження інших прав через питання ВІЛ-статусу забороняється, а неправомірні дії посадових осіб, відносно цього, можуть бути оскаржені в адміністративному та судовому порядку. Тобто пояснити працедавцю, що відмова у працевлаштуванні у зв’язку з проходженням тестування на ВІЛ може бути і буде Вами оскаржена в суді.

Категорії
Історії реагування

Домашнє насилля та як з ним впоралася клієнтка REAct

Проблема домашнього насилля значно загострилася під час пандемії коронавірусу. Згідно статистики Міністерства соціальної політики України, 90% осіб, які страждають від домашнього насильства – це жінки. У 2020 році кількість випадків, коли жінки та дівчата зазнавали психологічного або фізичного переслідування, зросла на 52%.

Олені 35 років, вона належить до вразливої групи населення, оскільки є споживачкою ін’єкційних наркотиків та працівницею комерційного сексу. Жінка часто страждала від домашнього насилля зі сторони чоловіка. Він постійно підіймав на неї руку, вимагав грошей та всіляко принижував. Звертатися за допомогою до правоохоронних органів Олена не наважувалася, оскільки боялася стигми зі сторони працівників поліції.

За допомогою до проекту REAct жінка звернулася після нанесених чоловіком сильних фізичних травм. ЇЇ одразу було направлено на консультацію до психолога та рекомендовано звернутися в поліцію та на гарячу лінію для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Необхідну підтримку та емоційне консультування надали соціальні працівники, у яких Олена отримувала послуги щодо профілактики ВІЛ.

Працівники REAct допомогли Олені скласти заяву до поліції. Правоохоронці затримали її чоловіка та роз’яснили, що за вчинення домашнього насилля існує кримінальна відповідальність.

Категорії
Новини

Пандемія COVID-19 негативно вплинула на дотримання прав людини в Україні

З початком епідемії коронавірусу ми стали фіксувати більше звернень від людей з ключових груп щодо порушень їх прав. У 2020 році, в Україні, зафіксовано 775 кейсів, кожен з яких містить по декілька правопорушень водночас.

9 грудня 2020 року об 11:00 відбудеться зустріч з прямою трансляцією «Права ключових груп в Україні і регіоні СЄЦА: ситуація, моніторинг, реагування на порушення», на якій буде представлено результати унікальної в Україні та регіоні системи реагування на порушення прав серед уразливих груп населення до ВІЛ та туберкульозу – REAct.

Згідно з результатами 2020 року, ми бачимо, що уразливі групи населення, а саме люди, які живуть з ВІЛ/СНІД, споживачі ін’єкційних наркотиків, чоловіки, що мають секс з чоловіками та працівники секс-індустрії не отримують рівний доступ до реалізації своїх прав і свобод. Працівники державних структур найчастіше порушують права таких людей – у 74% зафіксованих в Україні порушень порушником були працівники державних структур: поліції, державних медичних закладів та інші.

Стаття 25 Загальної декларації прав людини наголошує, що кожна людина має право на медичний догляд. Концепція «Здоров’я для всіх» стала ключовим принципом роботи ВООЗ, а також всіх міжнародних та національних інституцій сфери охорони здоров’я. Проте, згідно з результатами проєкту, основним порушенням прав груп ризику в Україні є відмова в доступі до медичних послуг з боку поліції або закладів охорони здоров’я (36%), на другому місці – дискримінація / стигматизація (27%), на третьому – фізичне насильство (14%). Система REAct дає можливість як відстежувати такі порушення для узагальнення та впливу на чинні політики і практики, так і вчасно реагувати на них у кожному конкретному випадку.

Неможливо зупинити епідемії ВІЛ і туберкульозу, продовжуючи порушувати права людини, криміналізувати групи ризику, практикувати гендерну нерівність. І бездіяльність – неприпустима. REAct – дієвий інструмент для моніторингу порушення прав людини зусиллями спільнот, а також і для негайного реагування для захисту прав“, – говорить Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ «Альянс громадського здоров’я».

Під час зустрічі обговорюватимуться основні результати та способи реагувань на проблеми порушень прав уразливих груп до ВІЛ та туберкульозу в Україні і регіоні Східної Європи та Центральної Азії, будуть сформульовані структуровані заходи щодо захисту прав людини і надані пропозиції для розробки політик з реагування на порушення.

Спікери:

  • Андрій Клепіков, виконавчий директор МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Ігор Кузін, в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України;
  • Марина Новачук, старший радник Представництва ЮНЕЙДС в Україні;
  • Ольга Варецька, асоційований директор з стратегічної інформації та МіО МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Тетяна Дешко, директор міжнародних програм МБФ Альянс громадського здоров’я;
  • Михайло Голіченко, міжнародний експерт з питань прав людини, старший аналітик Канадської правової мережі по ВІЛ/СНІДу.

Запрошуємо вас долучитися до онлайн-трансляції:

https://www.youtube.com/watch?v=i2LgUNbdFB4
https://www.youtube.com/watch?v=r_p1aDgKsmw
Категорії
Новини

Розширення реалізації проєкту REAct в Україні на сім нових регіонів

Вже цієї осені географія реалізації проєкту REAct поповнилася новими регіонами, такими як Львів, Луцьк, Чернігів, Запоріжжя, Харків, Херсон і Миколаїв.

З 21 вересня по 13 жовтня 2020 року було проведено ряд робочих зустрічей «Впровадження системи моніторингу та швидкого реагування на порушення прав людини в Україні – REAct» для представників НУО в семи регіонах України. Учасниками робочих зустрічей були документатори проєкту, координатори у відповідних регіонах, правозахисні та неурядові організації у сфері профілактики ВІЛ/ТБ.

Під час робочих зустрічей ми представили перші результати впровадження проєкту REAct в пілотних регіонах, поділилися історіями успіху, а також обговорили наявні бар’єри в області прав людини у відношенні доступу до ВІЛ-сервісів і подальші кроки по розширенню впровадження системи в зазначених областях.

Оскільки система REAct орієнтована на фіксацію випадків порушень прав на індивідуальному рівні, нам важливо залучити максимальну кількість представників місцевих недержавних організацій, щоб вони змогли стати частиною проєкту REAct у своїх регіонах. Кожен випадок порушення, зокрема некоректне ставлення працівників правоохоронних органів чи медичних установ, прояви насильства, розголошення ВІЛ-статусу або відмову в наданні медичних послуг, або їх надання в неповному або неякісному обсязі – порушують права зазначених осіб на гідне життя і чинять негативний вплив на ефективність заходів з протидії поширенню ВІЛ / ТБ в контексті профілактики і лікування.