Автор: Tetiana Palamar

Через військову агресію рф в Україні введено воєнний стан. Введення воєнного стану передбачає заходи додаткового контролю за внутрішньою безпекою у державі.  

Працівники поліції, військовослужбовці ЗСУ, представники ДПСУ, Нацгвардії та деякі інші службові особи держорганів, у т.ч. територіальних органів оборони, мають право зупиняти та перевіряти документи або здійснювати затримання осіб, які порушують встановленні режимні вимоги. Через це іноді виникають випадки непорозумінь, що можуть приводити до відповідних наслідків. Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Що слід розуміти. В теперішній час в Україні через воєнний стан діє «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану», встановлений Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456.

З початком воєнних дій наші міста, окрім патрульних поліцейських, почали патрулювати військові та представники місцевих підрозділів територіальної оборони. За повідомленнями клієнтів проєкту REAct, бували випадки, коли не тільки під час комендантської години, але й серед денної пори їх на вулиці зупиняли якісь військові, чи представники ТРО з проханням показати документи, речі й вміст телефону. Якщо у випадках з поліцією те, як вести себе та на що має право поліція, а на що не має, деяким особам більш-менш зрозуміло, то у випадках контактів з військовими та представниками ТРО – ні.  

Взагалі, якщо підходити до питання строго за законом, то спочатку бажано з’ясувати, з ким саме ви маєте справу – з військовим патрулем, представниками органів ТРО, чи членами громадських добровольчих формувань місцевої громади. Згідно чинного законодавства військовослужбовці ЗСУ мають право на проведення таких перевірок громадян, а сили територіальної оборони входять до структури ЗСУ, тобто також можуть бути уповноважені на їх проведення. А ось добровольчі формування місцевих громад складаються на добровільній основі з цивільних осіб, які за законом таким правом не наділені.

Перед виконанням вимог осіб, які проводять перевірку, бажано звернутися до них з проханням представитися особисто та повідомити про законні підстави вашої зупинки, огляду або затримання, що вони мають за законом зробити. При цьому треба поводитися ввічливо та спокійно, це сприяє конструктивізму. Не треба пробувати сперечатися та прирікатися з особами, які проводять перевірку, а особливо у випадку, якщо це має місце на блокпосту! 

Що слід запам’ятати та мати на увазі? Зараз в нашій країні воєнний стан, ситуації можуть виникати різні, тому треба обов’язково мати при собі документи, що посвідчують вашу особу. 

У випадку здійснення перевірки вашої особи вони будуть необхідні, так як за законом уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус. Їх відсутність може призвести до адміністративного затримання у порядку ст. 263 КУпАП до 3 годин, а в окремих випадках для встановлення особи – до 3 діб. Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку має складатися адміністративний протокол особами, які проводять затримання. 

Окремо треба зазначити, що якщо особа залишилася на вулиці після початку комендантської години, то вона має мати при собі не тільки особисті документи, але й також чіткі пояснення підстав фактичного порушення нею комендантської години. В іншому випадку, перевіряюча особа, не просто може, а навіть зобов’язана затримати такого порушника. При цьому сама лише наявність особистих документів у особи може не допомогти їй позбавитися затримання.

Одночасно з цим, уповноваженою особою може проводитися також поверхнева перевірка шляхом візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/або транспортного засобу. Така перевірка проводиться, якщо існує достатньо підстав вважати про наявність речей, обіг яких заборонено чи обмежено, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей. Поверхнева перевірка проводиться уповноваженою особою тієї ж статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може проводити будь-яка уповноважена особа лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Зазначені правила є обов’язковими та однаковими для всіх перевіряючих осіб, незалежно від їхнього службового становища (Національна поліція, ЗСУ чи ТРО, Національна гвардія тощо). Особливості воєнного стану додали ще один вид перевірки – перевірку телефону та його вмісту. Хоч ваш телефон може містити якісь приватні речі, що відносяться до особистого життя та захищаються від втручання за законом, режим воєнного стану передбачає певні обмеження таких ваших прав та наділяє особу, яка проводить перевірку, таким правом для з’ясування питання з присутністю в ньому інформації щодо військових та інших важливих об’єктів, переміщення військ або осіб військовослужбовців та іншої інформації, збір якої неуповноваженими особами заборонено згідно режимних вимог. У разі вимоги особа має надати свій телефон для такої перевірки. 

Особливо слід попередити про заборону такої дії, як демонстративна фіксація на телефон військовослужбовців, які проводять перевірку, десь на блокпості у разі виникнення якихось суперечок та незгоди з їхніми діями, діючи на прикладі з фіксацією дій поліції до війни, досвід чого у мирний час мала чимала кількість громадських активістів, у т.ч. з НУО. Слід розуміти, що зараз воєнний час і це заборонено. Такі дії можуть коштувати особі негайного затримання.

А що ж робити, якщо особа вважає, що її права порушено з боку службових осіб, які проводили її перевірку або здійснювали відносно неї інші дії?   

По-перше слід пам’ятати, що існує низка прав та свобод, які не можуть бути обмеженими навіть у воєнний час. До них відносяться в т.ч. право на життя; на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність, право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; право кожної людини звертатися до держави з вимогою захистити її життя і здоров’я; включаючи право на захист прав і свобод у суді та ін. 

По-друге, якщо ви бачите, що представники правоохоронних, військових чи інших органів порушували ваші права, скоювали неправомірні дії, то можна спочатку поскаржитися командиру підрозділу, де служить особа-порушник.

Якщо така інформація невідома, або якщо це не допомагає чи неможливо, можна зверніться до комендатури чи військової адміністрації. Також можна звертатися за телефоном гарячої лінії Міністерства оборони та ЗСУ – 0800 50 04 42, або до Національної поліції – 102, відповідно.

Підступна військова агресія росії проти України вимусила нашу державу запровадити введення особливого правового режиму – воєнного стану, задля захисту країни та громадян. Введення воєнного стану передбачає можливість обмежень деяких прав та свобод громадян. Проте існують права, які не можуть обмежуватися навіть у цей час. Давайте розберемо це більш детально.  

По-перше, будь-які питання обмеження прав повинні мати правове обґрунтування. Так, сам воєнний стан було введено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, статтею 3 якого визначено, що на період дії воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а саме:

• недоторканність житла;
• таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
• невтручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;
• свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
• право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
• право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації;
• право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
• право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; 
• право на працю;
• право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;
• право на освіту.

Також стаття 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII запроваджує такі обмеження щодо громадян, як, наприклад:

• запровадження комендантської години (тобто заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень);
• перевірку документів у осіб, а в разі потреби – проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
• заборону проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; 
• встановлення особливого режиму у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
• встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
• встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан;
• встановлення військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення;
• проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю.

При цьому, будь-які обмеження прав та свобод мають бути обґрунтованими фактичними обставинами та потребами. 

Слід особливо зазначити, що є базові конституційні права громадян, які передбачені ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 61, 52, 55, 56, 57, 58, 59. 60, 61. 62, 63 Конституції України, які не можуть бути обмежені за жодних умов, у т.ч. воєнного стану.

Зокрема, у жодному разі громадяни не можуть бути позбавлені чи обмежені:

• право мати рівні з іншими конституційні права і свобода та бути рівними перед законом;
• не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
• громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства і права змінити громадянство;
• не можуть бути порушеними невід’ємні права на життя; на повагу до гідності, на свободу та особисту недоторканність (у т.ч. абсолютна заборона катування);
• право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (необхідну оборону), права кожної людини звертатися до держави з вимогою захистити її життя і здоров’я;
• не підлягає обмеженню право направляти звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування;
• не підлягає обмеженню право на захист прав і свобод у суді; 
• право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та в установленому законодавством порядку до відповідних міжнародних організацій, право іншими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи під порушень і протиправних посягань;
• не можуть бути обмеженими право на житло, на шлюб і рівні права та обов’язки в шлюбі і сім’ї;
• не підлягає обмеженню рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі або поза ним;
• право на відшкодування коштами держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів державної влади;
• право знати свої права і обов’язки;
• право на професійну юридичну допомогу;
• право не виконувати явно злочинні розпорядження або накази;
• право не притягуватися двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення;
• презумпція невинуватості (тобто право особи вважатися невинуватою у вчиненні злочину і не бути підданим кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду); 
• право не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 
• право на те, що обвинувачення не буде ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях і що усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть тлумачитися на її користь;
• право на захист і відмову свідчити або давати пояснення відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів;
• дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата та мінімальний строк відпустки.