Позначка: дискримінація

Ганна (ім’я змінено) звернулася до гінеколога за місцем проживання через біль внизу живота. На прийомі після огляду було встановлено діагноз – загроза викидня на малому терміні. Після проведення всіх необхідних аналізів з’ясувалося, що у дівчини позитивний ВІЛ-статус. Вона була повідомлена про це в некоректній формі, і замість підтримки та заходів для збереження вагітності їй було наполегливо рекомендовано перервати вагітність. Лікар аргументував це тим, що дитина народиться хворою, з позитивним ВІЛ-статусом і, можливо, з іншими вадами розвитку.

Ганна була шокована такою реакцією лікаря і пішла геть, не ставши на облік за вагітністю. Вдома від стресу у неї почалася кровотеча, і її швидко забрали до лікарні. Там, дізнавшись про її позитивний статус, їй все ж надали допомогу, хоча й натякали, що вона “особливий” пацієнт і було б непогано “заплатити”.

Випадково дівчина знайшла організацію та звернулася за допомогою. РЕАктор познайомив її із соціальним працівником, яка стала опікуватися нею, і обговорили план дій для задоволення її потреб. РЕАктор дуже коректно і професійно проконсультувала дівчину з усіх питань, що стосуються її позитивного статусу, супроводила її до інфекціоніста міського центру СНІД, де її без проблем поставили на облік та призначили АРТ-терапію.

Крім цього, Ганні було запропоновано консультацію психолога організації для стабілізації її психологічного стану та консультацію юриста. Психологічні консультації клієнтка отримує і зараз, щоб стабілізувати свій стан. Скарги писати вона не захотіла, щоб не повертатися в стан стресу. Дівчина часто відвідує організацію, приймає терапію і намагається налагодити своє особисте життя.

Читати також:

Шлях жінки через систему охорони здоров’я України

Реагування на відмову підписати медичну декларацію

Оксана (ім’я змінено) звернулася за консультацією до судинного хірурга. Лікар після огляду надав направлення на УЗД нижніх кінцівок, яке потрібно було зробити в цій же лікарні. Біля кабінету УЗД вона зайняла чергу. Через якийсь час вийшла медична сестра, подивилася на направлення і сказала, що потрібно почекати, УЗД їй зроблять останній. На запитання: “Чому так?” їй відповіли: “Ти що, не знаєш свій діагноз?”

Після цього Оксана уважно перечитала направлення і побачила, що на ньому стоїть код В-20. Не зробивши УЗД, вона повернулася до лікаря із запитанням, навіщо він вказав діагноз ВІЛ. Лікар у принизливій і образливій формі почав казати, що вони (медичні працівники) мають знати, з ким працюють, і взагалі він не зобов’язаний ризикувати своїм життям. Розмову лікар вів при відкритих дверях кабінету, а в коридорі біля кабінету сиділи люди.

РЕАктором було надано консультацію, під час якої було роз’яснено права людей, які живуть з ВІЛ. Також їй було запропоновано допомогу у написанні скарги на дії лікаря, але писати скаргу Оксана відмовилася. Потім, за проханням клієнтки, було надано супровід до Обласної лікарні, де жінка отримала консультацію потрібного спеціаліста, пройшла необхідні обстеження і зараз проходить амбулаторне лікування, призначене лікарем.

Читати також:

Реагування на відмову підписати медичну декларацію

Захист прав клієнтки в медичній лабораторії