Лікар-невролог видала чоловіку Олександри (ім’я змінене з міркувань безпеки) направлення і вказала в ньому ВІЛ-статус дружини без її згоди. Згодом чоловік змінив місце проживання їхніх дітей, не допускав жінку до спілкування з ними, в присутності працівників поліції показував направлення лікаря з діагнозом та, навіть, забороняв клієнтці обіймати та цілувати дітей.
Олександра звернулась за допомогою до документатора REAct Людмили Коломоєць, яка перенаправила клієнтку до НДО «Позитивні жінки».
Пізніше жінці допомагали віднайти справедливість юристи Української Гельсінської спілки з прав людини в Дніпрі, яка працює на базі Правозахисної групи «СІЧ». На лікаря та медичний заклад вони направили позовну заяву до суду. Проте у задоволенні позову, як і у задоволенні апеляційної скарги, було відмовлено. Наступні кроки — касаційна скарга й оскарження рішень у Верховному Суді.
Зважаючи на те, що лікар не мав жодних підстав порушувати заборону розголошення інформації без особистої згоди пацієнта, Верховний Суд визнав дії невролога неправомірними та зобов’язав медичних заклад виплатити Олександрі відповідну суму за моральну шкоду та судові витрати.
Більше того, наскільки наразі відомо, лікаря було звільнено з медичного закладу.
Детальну інформацію про те, до яких наслідків призвела недбалість лікаря, як відбувався судовий процес, в чому була помилка судів першої та апеляційної інстанцій, читайте за посиланням.