Марію у важкому стані госпіталізували з діагнозом COVID-19. Для правильного призначення лікування, дівчина сповістила лікаря про свій ВІЛ-статус. Проте, почувши про це, лікар відмовився призначати лікування. Під час ранкового обходу, пацієнтка спитала, чому до неї ставляться настільки байдуже, на що лікар відповів, що ВІЛ-позитивним особам не місце в цій лікарні. Чим, в свою чергу, розкрив її статус іншим хворим у палаті та відділені.
Після цієї розмови співмешканці палати почали ображати та психологічно принижувати жінку і навіть погрожувати розправою.
Зважаючи на тяжкий стан, Марія вирішила звернутися по допомогу до своєї соціальної працівниці, яка сповістила про цей випадок документаторку REAct. Документаторка зв’язалася з жінкою по телефону, запропонувала їй свій супровід та підтримку, надала первинну психологічну консультацію.
Головному лікарю медичної установи, де перебувала жінка, було надіслано офіційний лист з описом ситуації, в якій опинилася клієнтка через публічне розголошення її статусу, що призвело до стигми та дискримінації з боку інших хворих. Документаторка роз’яснила лікарю, що його дії несуть дискримінаційний характер та рекомендовано дотримуватися кодексу медичної етики, щоб в подальшому не мати клопіт через невиконання своїх посадових обов’язків.
Ситуація була вирішена переведенням клієнтки до іншої палати, де вона отримала необхідне лікування у повному обсязі.