Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу?
Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків.
Пам’ятайте, що під час надання допомоги дуже важливо:
- Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не ваше завдання. Ваше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.
- Пам’ятайте, ви надаєте допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне ваше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним. Ваше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні слова, які можуть заплутати.
А тепер до самої допомоги.
- Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно, проте ви маєте контролювати свої емоції.
- Вкрай важливо не говорити про емоції потерпілого. Потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку. Не вживайте такі слова: «Заспокойтесь. Все буде добре. Все мине. Життя налагодиться» тощо. Вони ще більше стимулюють відчуття самотності у людині, якій ви допомагаєте. Вона вам не повірить.
- Говоріть в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Для людини, якій ви надаєте допомогу, зовнішній світ зруйнувався, більше немає нічого стабільного. Тому потрібно навпаки спробувати дати відчуття опори та впевненості.
- Говоріть чіткими короткими фразами. «Погляньте на мене. Ви бачите мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.
- Встановіть контакт і дайте перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Представтеся.
- Запитайте: «Як вас звати?»
- Далі – куди Ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …? (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію). Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності.
- Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.
- Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості. Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможіть мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».
- Потім нормалізація. Говоріть: «Всі Ваші реакції, які Ви відчуваєте (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».
Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як зазвичай показують в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.