Нормативні акти та методичні матеріали з питань забезпечення прав ключових спільнот

1. Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» від 12.12.1991 року № 1972-XII
   Закон визначає порядок правового регулювання діяльності, спрямованої на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції в Україні, права, обов’язки та заходи соціального захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД людей.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року» від 27 листопада 2019 р. № 1415-р
   У Стратегії декларується про завдання зменшення рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію та зниження рівня смертності від хвороб, зумовлених СНІДом, у т.ч. шляхом зобов’язання дотримання прав людини та недопущення дискримінації за станом здоров’я, віком, соціальним статусом, сексуальною орієнтацією, ґендерною ідентичністю, родом занять та іншими ознаками і забезпечення рівності, в тому числі ґендерної, та реалізації прав і свобод людини незалежно від цих ознак.
3. Наказ МОЗ України «Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД» від 10.07.2013 № 585
   Цей Порядок встановлює основні вимоги до організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД та поширюється на заклади охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) незалежно від форми власності та підпорядкування.
4. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ» від 12.07.2019 № 1607
   Порядок визначає завдання, конкретизує зміст і встановлює вимоги щодо організації та забезпечення надання послуг з догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, в Україні.
5. Наказ МОЗ України “Про затвердження клінічної настанови, заснованої на доказах, «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини» та стандартів медичної допомоги «Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини» від 26.04.2022 № 692.                                                                                                                                                           Наказ містить клінічну настанову, засновану на доказах, «Профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини», а також стандарти медичної допомоги «Профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини».

6. Наказ МОЗ/МВС/Мінюсту України «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, територіальних органів внутрішніх справ, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у частині забезпечення наступності диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення антиретровірусної терапії» від 05.09.2012  № 692/775/1311/5

   Цей Порядок розроблений з метою забезпечення диспансерного спостереження за ВІЛ-позитивними особами, здійснення клініко-лабораторного моніторингу за перебігом хвороби та проведення АРТ серед:
   – осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, які утримуються в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ (ІТТ);
   – осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, які утримуються в слідчих ізоляторах, а в окремих випадках – в ІТТ;
   – осіб, підданих адміністративному арешту, які утримуються в ІТТ та спеціальних приймальниках органів внутрішніх справ;
   – осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах.
7. «Інструкція про порядок надання медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям», затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства праці та соціальної політики України від  23.11.2007  № 740/1030/4154/321/614а
   Інструкція регулює питання надання медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям у різних формах.
8. Наказ Міністерства охорони здоров’я України / Міністерства освіти і науки України / Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту / Державного Департаменту України з питань виконання покарань / Міністерства праці та соціальної політики України  «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей  та їх сімей»  від  23.11.2007  № 740/1030/4154/321/614а 
9. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ» від 12.07.2019 № 1606
   Цей Порядок визначає завдання, конкретизує зміст і встановлює вимоги щодо організації та забезпечення надання послуг з профілактики ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ  – чоловіків, які мають сексуальні стосунки з чоловіками (ЧСЧ), осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду (СП), людей, які вживають наркотичні засоби ін’єкційним шляхом (ЛВНІ).
10. Протокол «Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію», затверджений Наказом «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію» МОЗ України від 19.08.2005 № 415
11. «Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції у працівників при виконанні професійних обов’язків», затверджений Наказом МОЗ України від 05.11.2013 № 955
12. Наказ МОЗ України «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «ВІЛ-інфекція» від 16.11.2022 № 2092  

1. Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 року № 2586-III 

   Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, видів діяльності та господарювання, а також фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, встановлює права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері боротьби із захворюванням на туберкульоз.

2. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки» від 27 грудня 2017 р. № 1011-р
   

   Міститься аналіз причин виникнення проблеми захворювання на туберкульоз та обґрунтування необхідності її розв’язання соціально-програмним шляхом.

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року» від 27 листопада 2019 р. № 1415-р

   У Стратегії декларується про завдання зменшення рівня захворюваності туберкульозом, у т.ч. шляхом зобов’язання дотримання прав людини та недопущення дискримінації за станом здоров’я, віком, соціальним статусом, сексуальною орієнтацією, ґендерною ідентичністю, родом занять та іншими ознаками і забезпечення рівності, в тому числі ґендерної, та реалізації прав і свобод людини незалежно від цих ознак.

4. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню» від 27.11.2019 р. № 1414-р

   Метою цієї Стратегії є створення до 2023 року нової моделі профілактики, раннього виявлення туберкульозу та надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, що спрямована на задоволення потреб населення у медичних послугах та послугах громадського здоров’я.

5. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку організації виявлення туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції» від 16.02.2022  № 302  

Цей Порядок визначає організаційні засади для ефективного виявлення туберкульозу (далі – ТБ) та латентної туберкульозної інфекції (далі – ЛТБІ) серед визначених у галузевих стандартах у сфері охорони здоров’я груп ризику розвитку ТБ та загального населення.

6. Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ко-інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД)» від 31.12.2014  № 1039
   

   Наказ містить Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги “Ко-інфекція (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД)” 

7. Наказ МОЗ України «Про затвердження стандартів медичної допомоги «Туберкульоз» від 19.01.2023 № 102
   

   Документ містить стандарти медичної допомоги лікування ТБ, що мають застосовуватися медичними працівниками.

   Додаток до Наказу:

   Стандарти медичної допомоги «Туберкульоз», затверджені Наказом МОЗ України «Про затвердження стандартів медичної допомоги «Туберкульоз» від 19.01.2023 № 102

8. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку епідеміологічного нагляду за туберкульозом та Зміни до критеріїв, за якими визначаються випадки інфекційних та паразитарних захворювань, які підлягають реєстрації»  від 09.03.2021  № 406

   Цей Порядок запроваджує чітко визначений порядок організації та проведення епідеміологічного нагляду за туберкульозом в Україні.

9. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку організації виявлення туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції» від 16.02.2022  № 302

   Цей Порядок визначає організаційні засади для ефективного виявлення туберкульозу та латентної туберкульозної інфекції серед визначених у галузевих стандартах у сфері охорони здоров’я груп ризику розвитку ТБ та загального населення.

10. Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі» від 04.09.2014 № 620 

    Додаток до Наказу:

    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз», затвердженого наказом  Міністерства юстиції України від 04.09.2014 № 620

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI

4. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року N 60/95-ВР

   Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов’язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

5. Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР

   Цей Закон з урахуванням міжнародних зобов’язань визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов’язки юридичних осіб і громадян у зв’язку із застосуванням цього Закону.

6. Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 

   Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також інші питання щодо Національній поліції України.

7. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 року № 794-VII

   Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я» від 05.2013 р. № 333

   Цей Порядок визначає механізм провадження закладами охорони здоров’я незалежно від їх підпорядкування та форми власності діяльності, пов’язаної з виготовленням, зберіганням, перевезенням, придбанням, реалізацією, ввезенням на територію України, вивезенням з території України, транзитом через територію України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин, зареєстрованих як лікарський засіб, а також особливості діяльності лікувально-профілактичних закладів під час провадження зазначеної діяльності.

9. Наказ МОЗ України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 №188.

   Наказ затверджує таблиці граничних розмірів речовин, що впливає на кваліфікацію дій з такими речовинами.

1. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів» від 27.03.2012  № 200

   Цей Порядок визначає організаційні засади проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Містить критерії включення до ЗПТ, підставами для призначення ЗПТ, заходи з контролю та ін.

2. «Методичні рекомендації планування та розрахунку потреби у препаратах замісної підтримувальної терапії для лікування осіб, з психічними та поведінковими розлади внаслідок вживання опіоїдів» (затверджені п.22 Наказу МОЗ України «Про затвердження методичних рекомендацій з планування та розрахунку потреби в лікарських засобах, продуктах спеціального харчування та виробах медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів» від 17.12.2019  № 2498)

   Містять інформацію про підґрунтя та розрахунок потреби у препаратах замісної підтримувальної терапії для досягнення стану стабілізації пацієнтами програм ЗПТ.

3. «Методичні рекомендації планування та розрахунку потреби у препаратах замісної підтримувальної терапії для лікування осіб, з психічними та поведінковими розлади внаслідок вживання опіоїдів» (затверджені п.22 Наказу МОЗ України «Про затвердження методичних рекомендацій з планування та розрахунку потреби в лікарських засобах, продуктах спеціального харчування та виробах медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів» від 12.2019  № 2498).

   Містять інформацію про підґрунтя та розрахунок потреби у препаратах замісної підтримувальної терапії для досягнення стану стабілізації пацієнтами програм ЗПТ.

4. Наказ МОЗ України «Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» від 11.2020  № 2555

   Містить стандарти, якими мають користуватися надавачі медичної допомоги щодо напрямку «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів».

5. Наказ МВС України «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» від 27.04.2020  № 357

   Ця Інструкція встановлює порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції, їх територіальних  підрозділах.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих» від 10 травня 2022 р. № 577
7. Наказ МОЗ/МВС/Минюсту/Держслужби по контролю за наркотиками України «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторів і виправних центрів щодо забезпечення безперервності лікування препаратами замісної підтримувальної терапії» від 22.10.2012 № 821/937/1549/5/156

   Цей Порядок розроблений з метою забезпечення безперервності лікування препаратами ЗПТ серед:

1. осіб, які вчинили адміністративне правопорушення і перебувають у кімнатах для затриманих та доставлених до чергових частин органів внутрішніх справ, у випадках, якщо перебування в ОВС перевищує встановлені три години;
2. осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, які утримуються в ізоляторах тимчасового тримання ОВС;
3. осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді узяття під варту, які утримуються в слідчих ізоляторах або в ІТТ, згідно з чинним законодавством;
4. осіб, підданих адміністративному арешту, які утримуються в ІТТ та спеціальних приймальниках ОВС;
5. осіб, які відбувають покарання у виправних центрах.

1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (укр/рос)
2. Європейська хартія рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад

3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-IV

   Метою цього Закону є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.

4. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання гендерного впливу галузевих реформ» від 14.04.2020 №257
   Цими Методичними рекомендаціями визначено алгоритм оцінювання ймовірних та/або наявних результатів/наслідків реалізації галузевої реформи на становище різних соціальних груп жінок і чоловіків.
5. Наказ МОЗ України «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при гендерній дисфорії» від 15.09.2016 № 972 (затверджено «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Ґендерна дисфорія»).

   Гендерна дисфорія означає дискомфорт або дистрес, що обумовлені розбіжністю між статевою ідентичністю індивіда і статтю, встановленою йому при народженні (і пов’язаною з цим гендерною роллю і/або первинними та вторинними статевим ознаками).

   Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (УКПМД) «Гендерна дисфорія», розроблений з урахуванням сучасних вимог доказової медицини, розглядає особливості проведення діагностики та лікування гендерної дисфорії в Україні з позиції забезпечення наступності видів медичної допомоги.

6. Наказ МОЗ України «Про встановлення медико­біологічних та соціально­психологічних показань для зміни (корекції) статевої належності та затвердження форми первинної облікової документації й інструкції щодо її заповнення» від 05.10. 2016 року № 1041

   Наказ встановлює, що медико-біологічними показаннями для зміни (корекції) статевої належності є психічний і поведінковий розлад «транссексуалізм», а соціально-психологічними показаннями для зміни (корекції) статевої належності є дискомфорт або дистрес, що обумовлені розбіжністю між статевою ідентичністю індивідуума і статтю, встановленою йому при народженні.

1. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (укр/рос)
2. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (1950 р.)
3. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» 06.09.2012 № 5207-VI

   Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації за будь якою ознакою, з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина для всіх осіб.

4. Наказ Міністерства Юстиції України / Координаційного Центру з Надання Правової Допомоги «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання правової допомоги жінкам із вразливих соціальних груп» від 20.11.2019  № 71

   Цей Наказ розроблений з метою виявлення випадків дискримінації за ознакою статі, соціального статусу, стану здоров’я та надання ефективної та своєчасної правової допомоги жінкам із вразливих соціальних груп.

1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII

   Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі.

2. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»  від 06.04.2000 року № 1645-III

   Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

3. Закон України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 року № 5081-VI 

   Закон визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.

4. Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 року

   Цей Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в’їзду в Україну та виїзду з України.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України» від 19.03.2014 р. № 121

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» від
   17.09.1996 р. № 1138

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998р. № 1303

   Цією Постановою затверджено переліки груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, а також категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 25 березня 2009 р. № 333

   Цією Постановою затверджено Національний перелік основних лікарських засобів; а також Порядок формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання.

9. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» від 03.2018  № 504

   Цей Порядок визначає завдання, конкретизує зміст і встановлює вимоги щодо організації та забезпечення надання первинної медичної допомоги (ПМД) в Україні.

10. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає ПМД» від 19.03.2018 № 503

    Цей Порядок регулює вибір особою лікаря, який надає первинну медичну допомогу, а також зміну та відмову від лікаря, який надає ПМД.

11. Наказ МОЗ України «Про затвердження Об’єму надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня, та Змін до Порядку регіоналізації перинатальної допомоги» від 19.10.2018  № 1881

    Цей Наказ установлює обсяг надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, який мають забезпечувати багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого рівнів (БЛІЛ першого та другого рівнів), для забезпечення гарантованого своєчасного доступу населення до послуг вторинної (спеціалізованої), у тому числі екстреної, медичної допомоги належної якості в межах створених госпітальних округів з урахуванням переліку лікарських спеціальностей в БЛІЛ першого та другого рівнів.

12. «Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів» затверджений Наказом МОЗ України від 15.01.2018 № 65

    Цей Порядок містить правила відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек.

13. Наказ МОЗ України «Про затвердження методичних рекомендацій з планування та розрахунку потреби в лікарських засобах, продуктах спеціального харчування та виробах медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів» від 17.12.2020 року № 2498

14. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011  № 561

    Ця Інструкція встановлює та регулює механізм встановлення груп інвалідності.

15. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду» від 28.02.2020 № 586

    Цей Порядок регулює механізм взаємодії пацієнта, лікаря, який направляє пацієнтів, та медичних працівників, що здійснюють медичне обслуговування за направленням.

16. Наказ МОЗ України «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» від 15.07.2011  № 417

    Цей Наказ установлює обсяг та правила надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам в Україні.

17. Наказ МОЗ України «Про затвердження стандартів медичної допомоги при вірусному гепатиті C у дорослих» від 15.01.2021 № 51

    Цей Наказ установлює обсяг та стандарти надання медичної допомоги при вірусному гепатиті C у дорослих в Україні. Додатково за посиланням.

1. Європейська соціальна хартія (переглянута)
2. Закон України «Про соціальні послуги» від 01.2019 року № 2671-VIII

   Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

3. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III

   Цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

4. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 11.1992 № 2811-XII

   Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

5. Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» від 06.2005 року № 2623-IV

   Цей Закон визначає загальні засади соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію бездомними особами і безпритульними дітьми прав і свобод, передбачених Конституцією та законодавством України, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.

6. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року № 2342-IV

   Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

7. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII

   Цей Закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

8. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII 

   Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо громадян похилого віку.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про організацію надання соціальних послуг» від 01.06.2020 р. № 587

   Цей Порядок визначає механізм виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають найвищий ризик потрапляння в такі обставини, та організації надання їм соціальних послуг відповідно до індивідуальних потреб.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» від 02.04.2005 р. № 261

    Цей Порядок визначає умови призначення, надання і виплати: державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, також  державної соціальної допомоги на догляд.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 р. № 1317

    Закріплює Положення про МСЕК, підстави, порядок звернення, проведення огляду, визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» від 10 жовтня 2018 р. № 819

    Цією Постановою затверджено Порядок визначає механізм забезпечення громадян доступним житлом відповідно до законодавства України.

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту малозабезпечених сімей» від 30 грудня 2022 р. № 1478

    Цією Постановою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки малозабезпечених сімей.

14. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин» від 10.2020  № 677

    Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації особам із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин, показники якості надання такої послуги для суб’єктів усіх форм власності та господарювання, що надають цю послугу.

15. Наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011  № 561

    Ця Інструкція регулює механізм встановлення груп інвалідності.

16. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку влаштування бездомних осіб похилого віку та інвалідів до стаціонарних соціально-медичних установ та інших закладів соціальної підтримки (догляду)» від 12.08.2011 № 312

17. Наказ Міністерства Юстиції України / Координаційного Центру з Надання Правової Допомоги «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання правової допомоги жінкам із вразливих соціальних груп» від 20.11.2019  № 71

    Цей Наказ розроблений з метою виявлення випадків дискримінації за ознакою статі, соціального статусу, стану здоров’я та надання ефективної та своєчасної правової допомоги жінкам із вразливих соціальних груп.

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 № 322-VIII

   Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України «Рівність трудових прав громадян України» визначено, що: «в Україні забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від … стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, … або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання»

   Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення. Забороняється вимагати додаткові документи, які не передбачені законодавством (при прийомі на роботу трудовим законодавством не передбачені додаткові довідки про наявність ВІЛ).

2. Рекомендації Міжнародного Бюро Праці 2010 року щодо ВІЛ/СНІДу у сфері праці, ухвалено Резолюцією МОП

   Від працівників, у тому числі трудових мігрантів, шукачів роботи та претендентів на робочі місця, не можна вимагати проходження тестування на ВІЛ або інших форм ВІЛ-скрінінгу (пункт 25)

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23 травня 2001 р. № 559

   Згідно вимог законодавства, при працевлаштуванні вимагається проходження медичного огляду та медична книжка лише на вичерпний перелік посад, що містить ця Постанова.

   Відповідно до цього проводяться обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди (обов’язкові медичні огляди) працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, та видача їм особистих медичних книжок.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих» від 10 травня 2022 р. № 577
5. Наказ МОЗ України «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 07.2002  № 280

   Відповідно до затвердженого цім Наказом «Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-02#Text , аналізи на ВІЛ-інфекцію не відносяться до обов’язкових.

6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України/Міністерства праці та соціальної політики України/Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності/Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
   «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 

1. Сімейний кодекс України від 01.2002 року № 2947-III

   Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.

2. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-III

   Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні інтересів дитини.

3. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року № 2342-IV

   Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

4. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 11.1992 року № 2811-XII

   Цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

5. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII

   Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»

   Ця Постанова визначає порядок та механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини.

7. Наказ МОЗ України «Про внесення змін до Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем» від 17.08.2020 року № 1898

   Цим Наказом ВІЛ/СНІД виключено з Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем, що був затверджений Наказом МОЗ України № 479 від 20 серпня 2008. 

8. Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Правил опіки та піклування»  від 26.05.1999 року № 34/166/131/88

   Правила встановлюють підстави та порядок здійснення опіки та піклування, права та обов’язки учасників, вимоги до них.

1. Мінімальні Стандартні Правила поводження з ув’язненими Організації Об’єднаних Націй від 08.1955

2. Кримінально-виконавчий кодекс України  від 11.07.2003 року № 1129-IV 

   Кодекс містить порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань, захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, а також питання запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

3. Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17.03.2011 року № 3160-VI

   Цей Закон визначає загальні засади соціальної адаптації осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, засади участі у соціальній адаптації цих осіб підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, а також фізичних осіб, забезпечує правове регулювання відносин, спрямованих на реалізацію такими особами прав і свобод, передбачених Конституцією та Законами України.

4. Закон України «Про пробацію» від 05.02.2015 року № 160-VIII

   Цей Закон визначає мету, завдання, підстави, види пробації, правовий статус персоналу органу пробації та суб’єктів пробації

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 205 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги хворим на туберкульоз особам, взятим під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань»

   Цей Порядок визначає процедуру організації обов’язкового профілактичного медичного огляду, обстеження та лікування хворих на туберкульоз осіб, взятих під варту, чи які тримаються в установах виконання покарань, закладами охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби та протитуберкульозними закладами в адміністративно-територіальних одиницях, на території яких розташовані відповідні установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 № 1122 «Про затвердження Порядку надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі»

   Встановлює порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

7. Наказ Мінюсту/МОЗ України «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» від 15.08.2014  № 1348/5/572

   Цей Порядок визначає основні засади організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі та механізм взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із іншими закладами охорони здоров’я, які не належать до сфери управління Міністерства юстиції України (далі – інші заклади охорони здоров’я), міжрегіональними територіальними органами Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань, установами виконання покарань (далі – УВП), слідчими ізоляторами з питань надання медичної допомоги засудженим.

1. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII

   Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

2. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 року № 2628-III

   Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи дошкільної освіти, яка забезпечує розвиток, виховання і навчання дитини, грунтується на поєднанні сімейного та суспільного виховання, досягненнях вітчизняної науки, надбаннях світового педагогічного досвіду, сприяє формуванню цінностей демократичного правового суспільства в Україні.

3. Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР

   Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.

1. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР

   Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

2. Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.10.2012 року № 5492-VI

   Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов’язки осіб, на ім’я яких видані такі документи.

3. Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року № 2297-VI

   Цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.

4. Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III

   Цей Закон визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

5. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 року № 3460-VI

   Цей Закон визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну міграційну службу України» від 20.08.2014 р. № 360
7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.05.2015 року № 302

8. Наказ МВС України «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» №100 від 08.02.2019

   Цей Порядок регулює ведення в центральному органі управління поліцією, єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

1. Женевська конвенція від 12 квітня 1949 року про захист цивільного населення під час війни.

2. Римський статут міжнародного кримінального суду від 17.07.1998

3. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII

   Цей Закон визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

4. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII

   Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

5. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII

   Цей Закон встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов’язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов’язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

6. Закон України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року № 876-VII

   Цей Закон визначає правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження.

7. Закон України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 року № 2229-XII

   Цей Закон визначає правові засади організації та порядку діяльності Служби безпеки України, її загальну структуру, функції та повноваження.

8. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII

   Цей Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

9. Закон України «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року № 1702-IX

   Цей Закон визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 26 червня 2019 р. № 582

    Ця Постанова затверджує Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання і надання в тимчасове користування житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 29 квітня 2022 р. № 495

    Цією Постановою затверджено:

    – Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

    – Порядок викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

    – Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

    – Порядок надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» від 21 березня 2002 р. № 352

    Це Положення визначає та регулює підготовку і проведення призову громадян України на військову службу.

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20 березня 2022 р. № 332

    Ця Постанова визначає порядок виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 16 квітня 2022 р. № 457

    Ця Постанова визначає порядок підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.

15. Наказ МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008  № 402

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
2. Житловий кодекс від 30.06.1983 року № 5464-X

3. Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI

   Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

4. Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII

   Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів.

5. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII

   Цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

6. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII

   Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР

   Цей Закон визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.